Рішення № 101325581, 22.11.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/2482/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області за №00000180705 від 06.01.2021 року начальника Головного управління ДПС у Кіровоградській області Олександра Дозорець про застосування до нього суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності три тисячі двісті двадцять гривень 00 копійок за платежем: штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області за №00000190705 від 06.01.2021 року начальника Головного управління ДПС у Кіровоградській області Олександра Дозорець про застосування до нього суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності сімнадцять тисяч гривень 00 копійок за платежем: адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного Управління ДПС у Кіровоградській області за №00000200705 від 06.01.2021 року начальника Головного управління ДПС у Кіровоградській області Олександра Дозорець про застосування до нього суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності сімнадцять тисяч гривень 00 копійок за платежем: адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішенням Головного Управління ДПС у Кіровоградській області за №00000210705 від 06.01.2021 року начальника Головного управління ДПС у Кіровоградській області Олександра Дозорець про застосування до нього суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності десять тисяч гривень 00 копійок за платежем: адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він не погоджуючись з вказаною сумою застосованих до нього штрафних санкцій, відповідно до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, вимушений звернутись до суду. Також, посилався на те, що зі змісту акту фактичної перевірки щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, обігу підакцизних товарів та наявності ліцензій, патентів, свідоцтв від 14.12.2020 не вбачається, що перевіряючими було зафіксовано реалізацію алкогольних напоїв з марками акцизного податку, що мають ознаки фальсифікації або реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка. Зазначав, що акт фактичної перевірки в даній справі від 14.12.2020 складений з порушенням норм Податкового кодексу України, а тому не може бути визнаний дійсним, оскільки підписаний тільки двома посадовими особами ГУ ДПС в Кіровоградській області ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та відсутній акт щодо відмови від підписання акта (довідки) платником податків. Також, посилався на те, що ним було надано контролюючому органу (службовій особі) документи пов`язані з предметом перевірки, а саме: ліценцію, товарно-транспорті накладні, видаткові накладні та інші документи на товар. Проте, матеріали перевірки, які надані йому, не містять доказів, що підтверджують продаж ним вказаного алкогольного напою за цінами, що вказані в акті проведення контрольної розрахункової операції за місцем реалізації товарів (надання послуг) від 14.12.2020. Вважає, що контролюючим органом не було доведено, що ним здійснювався продаж алкогольних напоїв за ціною нижчою від встановлених мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої. Підстав для проведення фактичної перевірки не було, оскільки алкогольний напій реалізовувався за ціною 90,00 грн. та вище, що підтверджувалось встановленими цінниками на товар.

Ухвалою судді від 07.07.2021 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (а.с.44-45).

Згідно наданого до суду відзиву на позов (а.с.50-51), відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зважаючи на правомірність та обґрунтованість прийнятих відповідачем оскаржуваних рішень, оскільки за результатами проведеної фактичної перевірки господарського об`єкту - бару "Мілена", який належить ОСОБА_1 , перевіряючими встановлено порушення суб`єктом господарювання абз.3 ч.4 ст.11 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР "Про державне регулювання і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального" із змінами і доповненнями, п.12 ст.3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" із змінами і доповненнями та Постанови КМУ від 30.10.2008 року №957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово - відпускних роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" із змінами і доповненнями. Зазначав, що зауваження до перевірки, заперечення до акту фактичної перевірки суб`єктом господарювання - ОСОБА_1 до контролюючого органу не подавалися. В подальшому ГУ ДПС у Кіровоградській області 06.01.2021 року винесені податкові повідомлення-рішення №00000180705, №00000190705, №00000200705 та №00000210705, які надіслані платнику поштою рекомендованими листами з повідомленням про вручення. Враховуючи вищевикладене ГУ ДПС у Кіровоградській області вважає, що винесені податкові повідомлення-рішення №00000180705, №00000190705, №00000200705 та №00000210705 від 06.01.2021 є законними, обґрунтованими та такими, що не підлягають судовому скасуванню.

Ухвалою суду від 03.11.2021 допущено заміну відповідача його правонаступником (а.с.74-75).

Ухвалою суду від 08.11.2021 у відповідача витребувано додаткові докази. (а.с.76-77)

Дослідивши докази і письмові пояснення учасників справи, викладені у заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з таких підстав.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 14.01.2010 та перебуває на обліку з 15.01.2010 як платник податків на загальній системі оподаткування (а.с.17-19, 79).

Судом встановлено, що 14.12.2020 працівниками Головного управління ДПС у Кіровоградській області на підставі наказу від 09.12.2020 №1615-к "Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 " та направлень на перевірку від 09.12.2020 №364 та №365 (а.с.55-57), здійснено фактичну перевірку господарського об`єкта - бар " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", де здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 , про що складено відповідний акт від 14.12.2020 №160/11/11/РРО/ НОМЕР_1 (а.с.58-59).

Згідно зазначених направлень на перевірку ФОП ОСОБА_1 пред`явлено службові посвідчення та направлення на проведення перевірки, а також вручено копію наказу від 09.12.2020 №1615 "Про проведення фактичної перевірки", про що свідчить особистий підпис позивача у даних направленнях.

Доказів, які б спростовували наведені обставини суду не надано.

В зазначеному акті перевірки посадовими особами Головного управління ДПС у Кіровоградській області зафіксовано порушення позивачем п.12 ст.3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон №265), абз.3 ч.4 ст.11 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР "Про державне регулювання і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального" (далі - Закон №481), та п.226.9 ст.226 Податкового кодексу України, Постанови КМУ від 30.10.2008 року №957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" (далі - Постанова №957).

Матеріали справи містять акт проведення контрольної розрахункової операції за місцем реалізації товарів від 14.12.2020, відповідно до якого перед початком фактичної перевірки, працівником ГУ ДПС у Кіровоградській області 14.12.2020 року о 14:41 год. в барі " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", де здійснює підприємницьку діяльність позивач, було проведено контрольно-розрахункову операцію, під час якої продавцем бару ОСОБА_4 реалізовано покупцю пляшку горілки "Пшенична" ємн.0,5л., (вміст спирту 40%), за роздрібною ціною реалізації 80,00 грн., з видачею покупцю роздрукованого фіскального чеку від 14.12.2020 року №0000000221 на загальну суму покупки 80,00 грн., що є нижчою за встановленою мінімальною роздрібною ціною на алкогольні напої в сумі 89,40 гривень (а.с.60, 72). Згідно змісту зазначеного акту позивач та особа, яка здійснювала розрахункову операцію із даним актом ознайомлені та зауважень при поверненні товарів не мали.

Доказів, які б спростовували наведені обставини суду не надано.

Крім того, перевіркою встановлено, шо в барі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » здійснюється реалізація та зберігання алкогольних напоїв, які не марковані марками акцизного податку, реквізити яких не відповідають вимогам чинного законодавства. Перевіряючими проведено аналіз відповідності марок акцизного податку на вищезазначеній пляшці та на інших аналогічних 4 пляшках горілки "Пшенична", з використанням мобільного додатку інформаційної системи АС "Акцизні марки". За результатами проведеного аналізу, перевіряючими встановлено невідповідність наявних МАП на пляшках горілки "Пшенична" до встановленого зразка, а саме - наявні на алкогольних напоях МАП не видавалися виробнику для відповідного маркування вищезазначених алкогольних напоїв.

Також, згідно акту перевірки на вимогу перевіряючих суб`єктом господарювання не було надано документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу господарського об`єкту - бару " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", а саме алкогольних напоїв на загальну суму за цінами реалізації 1610,00 гривень.

Відповідно до акту перевірки від 14.12.2020 №160/11/11/РРО/2982118038 ОСОБА_1 з даним актом перевірки ознайомлений, один примірник акту отримав, про що свідчить особистий підпис останнього.

Доказів подання позивачем до Головного управління ДПС у Кіровоградській області заперечень щодо даного акту перевірки суду не надано.

На підставі висновків акту перевірки №160/11/11/РРО/ НОМЕР_1 від 14.12.2020, Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 06.01.2021:

- №00000180705 про застосування до ОСОБА_1 суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 3220,00 грн. за платежем: штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (а.с.21);

- №00000190705 про застосування до ОСОБА_1 суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 17000,00 грн. за платежем: адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів (а.с.22);

- №00000200705 про застосування до ОСОБА_1 суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 17000,00 грн. за платежем: адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів (а.с.23);

- №00000210705 про застосування до ОСОБА_1 суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 10000,00 грн. за платежем: адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів (а.с.24).

Не погодившись із вказаними рішеннями позивач звернувся до суду з даним позовом.

Згідно з п.19-1.1 статті 19-1 ПК України, контролюючі органи, в тому числі, виконують такі функції:

- здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері (пп.19-1.1.14 п.19-1.1 ст.19-1);

- здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального (пп.19-1.1.16 п. 19-1.1 ст.19-1);

Відповідно до пп.20.1.4, 20.1.10 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

При цьому, посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (пп.21.1.1, 21.1.4 п.21.1 ст.21 ПК України).

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (далі ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (підпункт 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України).

Глава 8 розділу ІІ ПК України визначає види перевірок, які можуть бути проведені контролюючими органами, а також порядок та процедуру їх проведення. Зокрема, встановлюється чітке розмежування, зокрема щодо порядку допуску до фактичних перевірок.

При цьому, приписами ПК України в цій частині установлюються і певні правила поведінки при здійсненні перевірки як для суб`єкта владних повноважень, так і для платника податків, чітке дотримання яких вимагається задля забезпечення балансу між публічними і приватними інтересами.

Статтею 75 ПК України визначені види перевірок.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Стаття 80 ПК України встановлює порядок проведення фактичної перевірки.

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п.80.1 ст.80 ПК України).

Відповідно до пп.80.2.2, 80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Згідно п.80.4 ст.80 ПК України перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (п.80.5 ст.80 ПК України).

Відповідно до п.80.7 ст.80 ПК України фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Згідно з п.81.1 ст.81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

З аналізу вказаних норм слідує, що у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та пред`явлення оформлених відповідно до вимог ПК України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).

Так, як вбачається з матеріалів справи позивачу перед початком перевірки посадовими особами відповідача вручено копію наказу про проведення фактичної перевірки, пред`явлено службове посвідчення та направлення на проведення перевірки, про що свідчить особистий підпис ОСОБА_1 на направленнях. При цьому підставою для проведення перевірки був лист ДПС України від 05.11.2020 №2721/8, відповідно до якого повідомлялося, що на території Кіровоградської області 01.11.2020 проводились обстеження закладів торгівлі та ресторанного господарства, в ході яких виявлені ймовірні порушення вимог чинного законодавства, зокрема у барі «Мілена» продаж алкогольних напоїв з марками акцизного податку, що мають ознаки підробки, за цінами нижчими за встановлені мінімальні, без застосування РРО та без видачі розрахункового документа. (а.с.80-81).

Отже, судом не приймаються до уваги доводи позивача, що йому не було вручено вказаних документів та його не ознайомлювали з актом перевірки, оскільки усі вказані документи містять особистий підпис позивача.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 06.01.2021 №00000180705 про застосування штрафних санкцій у сумі 3220,00 грн. за ведення з порушеннями обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання на загальну суму 1610,00 грн., що є порушенням п.12 ст. 3 Закону № 265, то суд зазначає наступне.

Згідно преамбули Закону №265 цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до п.12 ст.3 Закону №265 суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Належних та допустимих доказів, які б спростовували наявність в діях позивача встановлених фіскальним органом під час перевірки порушення п.12 ст.3 Закону №265, позивачем ні під час перевірки, ні суду не надано.

Так, з матеріалів справи вбачається, що до таких висновків контролюючий орган дійшов, встановивши факт наявності в приміщенні бару товару (алкогольні напої), який позивач не обліковував та не надав жодних підтверджуючих документів правомірності знаходження цього товару в барі.

До того ж, як встановлено з матеріалів справи жодних документів, що підтверджують придбання (походження) товарно-матеріальних цінностей у постачальників під час проведення перевірки позивачем не надавалося, та при цьому твердження позивача про відмову у прийнятті таких документів не відповідає дійсності оскільки не підтверджено жодними доказами.

Відповідно до статті 20 Закону №265 до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Оскільки, позивачем під час проведення перевірки та до позовної заяви не надано будь-яких підтверджуючих документів, належних та допустимих доказів щодо походження даної підакцизної продукції, а отже, такі товари не обліковані за місцем реалізації та зберігання, а тому відсутні підстави для скасування податкового повідомлення-рішення від 06.01.2021 №00000180705.

Щодо податкового повідомлення-рішення №00000210705, яким до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 10000,00 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями за цінами нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначає Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі Закон №481).

Відповідно до ст.1 Закону № 481 мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки.

Контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України (ч. 1 ст. 16 Закону №481).

Згідно ч.12 ст.18 Закону №481 Кабінету Міністрів України надано право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв»

установлені розміри мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв згідно з додатком.

Так, на горілку та лікеро-горілчані вироби встановлено роздрібну мінімальну ціну за 1 літр 100-відсоткового спирту 447 гривень. Відповідно до п.1 примітки Постанови №957 мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни під час реалізації (продажу) горілки та лікеро-горілчаних виробів, віскі, рому та інших спиртових дистилятів та спиртних напоїв, одержаних шляхом перегонки зброджених продуктів з цукрової тростини, джину та ялівцевої настоянки, коньяку (бренді) три зірочки, коньяку (бренді) чотири зірочки, коньяку (бренді) п`ять зірочок, інших спиртових дистилятів та спиртових напоїв, у тому числі бренді ординарного, горілки виноградної, інших зброджених напоїв, сумішей із зброджених напоїв та сумішей зброджених напоїв з безалкогольними напоями різного вмісту спирту в тарі різної місткості визначаються як добуток відповідних затверджених мінімальних цін, міцності за об`ємом (у відсотках) і місткості тари (у літрах), поділений на 100 відсотків.

За таких обставин роздрібна ціна 0,5 л горілки 40% не може бути меншою за 89,40 грн. - (447*40*0,5)/100=89,40.

Відповідальність за оптову або роздрібну торгівлю коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої, передбачена статтею 17 Закону №481.

Частиною 2 статті 17 Закону №481 передбачено застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу до суб`єктів господарювання у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10 000 гривень.

Враховуючи норми постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв", судом встановлено, що позивачем здійснено роздрібну торгівлю алкогольними напоями за ціною, нижчою за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої (а.с.67,71-72).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач в даному випадку діяв у відповідності до положень Закону №481, а тому відсутні підстави для скасування податкового повідомлення-рішення від 06.01.2021 №00000180705.

Щодо податкових повідомлень-рішень №00000190705, яким до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 17000,00 грн. за реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка та №00000200705 про застосування суми штрафних санкцій у розмірі 17000,00 грн. за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку.

Відповідно до абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону № 481/95-ВР визначено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до пп.14.1.107 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі ПК України в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку (пп.14.1.109 п.14.1 ст.14 ПК України).

Відповідно до пункту 226.1 статті 226 ПК України у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Положеннями пункту 226.2 статті 226 ПК України визначено, що наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.

Відповідно до пункту 226.3 статті 226 ПК України передбачено, що виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України (п.226.5 ст.226 ПК України).

Згідно п.226.7 ст.227 ПК України кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.

Положеннями пункту 226.9 статті 226 ПК України визначено, що вважаються такими, що немарковані:

алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку;

алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;

вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари;

алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.

Відповідно до п.п.228.2, 228.9 ст.228 ПК України контроль за наявністю марок акцизного податку на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та продажу, а також у разі ввезення таких товарів на митну територію України, контроль за переміщенням, зберіганням та реалізацією пального та спирту етилового здійснюють відповідні контролюючі органи.

Відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.

Постановою КМУ від 27.12.2010 №1251 затверджено Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів (далі - Постанова №1251 в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Абзацом сьомим п. 5 Положення №1251 передбачено, що на кожну марку наносяться такі реквізити: індекс регіону України (згідно з додатком), що відповідає місцезнаходженню виробника продукції, позначений двома цифрами (для маркування вітчизняної продукції), серія із чотирьох літер і шестизначний номер, два двозначних числа (місяць і рік, у якому вироблено марки для алкогольних напоїв) або двозначне та однозначне числа (рік і квартал, у якому вироблено марки для тютюнових виробів) через скісну риску та сума акцизного податку (для алкогольних напоїв), сплаченого за одиницю продукції, з точністю до тисячного знака, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.

Згідно із пунктом 20 Положення №1251 маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції.

Вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої та тютюнові вироби у випадках, визначених пунктом 226.9 статті 226 Податкового кодексу України, а також алкогольні напої з марками, що мають такі пошкодження: пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом сьомим пункту 5 цього Положення; наявність відкритого надриву з краю марки, розмір якого (ширина, довжина) перевищує такі значення: вертикальний надрив - 4 х 10 міліметрів; горизонтальний - 4 х 20 міліметрів; діагональний - 4 х 18 міліметрів (довжина діагонального розриву визначається як прямокутна проекція); пошкодження, внаслідок яких зменшилася довжина марки на 10 чи більше міліметрів або ширина марки - на 5 чи більше міліметрів; відсутність кута марки площею більше ніж 150 кв. міліметрів, довжина меншої сторони якого становить більше ніж 10 міліметрів.

Порушення позивачем наведених норм зафіксовано у акті перевірки та не спростовуються позивачем у письмових поясненнях, викладених в позовній заяві, та не надано будь-яких доказів, які б свідчили про відсутність вказаних порушень.

Відповідно до абзацу 19 частини 2 статті 17 Закону №418 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Законодавцем визначена міра відповідальності у вигляді штрафу саме за виробництво, зберігання, транспортування, реалізацію фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.

Так, контролюючим органом під час проведення перевірки встановлено факт реалізації та зберігання позивачем алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, зокрема, горілки «Пшенична» ємн. 0,5 л , вміст спирту 40%.

Факт реалізації та зберігання позивачем алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка (а саме марками, що не видавалися безпосередньо виробнику зазначеної продукції) підтверджується наявними у матеріалах справи фотоматеріалами (а.с., відомостями з наданими відповідачем з АС «Акцизні марки» (а.с.83-94) та не заперечується позивачем, що свідчить про порушення позивачем вимог абзацу 19 частини другої статті 17 Закону №481 та тягне за собою накладення штрафу у розмірі 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000,00 гривень.

За таких обставин податкові повідомлення - рішення від 06.01.2021 №00000190705 та №00000200705 є правомірними та такими, що прийняті відповідачем у межах його повноважень та у спосіб, встановлений законом.

При цьому, належних та допустимих доказів, які б спростовували наявність в діях позивача встановлених фіскальним органом під час перевірки порушень, позивачем суду не надано.

Доводи, наведені позивачем в позовній заяві, не спростовують правильність висновків фіскального органу щодо порушення позивачем зафіксованих в акті перевірки №160/11/11/РРО/2982118038 від 14.12.2020, які стали підставою прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про правомірність застосування відповідачем до позивача штрафних (фінансових) санкцій та прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 06.01.2021: №00000180705, №00000190705, №00000200705, №00000210705 у відповідності до норм чинного законодавства.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, дійшов висновку, що доводи позивача про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м.Кропивницький, вул.Велика Перспективна, 55, ЄДРПОУ 43142606) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина