
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви
22 листопада 2021 року м. Київ 320/14011/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини 3041 про визнання дій протиправними за зобов`язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
до суду звернувся ОСОБА_1 (код: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) з позовом до Військової частини 3041 (код ЄДРПОУ: 08803678, адреса: 07101, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Славутич, вул. Військових будівельників, буд. 3) в якому просить суд:
- визнати протиправними дії військової частини 3041 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за щорічну відпустку, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 №702 за період з 2014 по 2021 роки з розрахунку 12 календарних днів за кожен календарний рік;
- зобов`язати військову частину 3041 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за щорічну відпустку, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 №702 за період з 2014 по 2021 роки з розрахунку 12 календарних днів за кожен календарний рік, з розрахунку грошового забезпечення станом на день звільнення, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.
Заявлені вимоги мотивовані тим, що при звільненні позивача з військової служби у зв`язку із закінченням контракту, відповідач при проведенні остаточного розрахунку з позивачем не виплатив останньому грошову компенсацію за невикористані дні щорічної додаткової відпустки.
У зв`язку з невідповідністю поданої позовної заяви вимогам процесуального законодавства, керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою суду від 08.11.2021 позовна заява залишена без руху із наданням позивачеві строку для усунення її недоліків протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали та у визначений в ній спосіб.
17.11.2021 року позивачем подано до суду уточнену позовну заяву, прохальна частина якої викладена в наступній редакції:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини 3041 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 03 серпня 2012 року по 13 січня 2021 року.
- зобов`язати Військову частину 3041 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 03 серпня 2012 року по 13 січня 2021 року
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини 3041 щодо нарахувань виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної додаткової відпустки за виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуал навантаженням, ризиком для життя і здоров`я з 2014 по 2021 рік.
- зобов`язати Військову частину 3041 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної додаткової відпустки за виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я з 2014 по 2021 рік.
Відтак суд констатує, що позивач усуваючи недоліки позовної заяви одночасно змінив і підстави і предмет позову шляхом доповнення первинної позовної заяви новими позовними вимогами.
Дослідивши уточнену позовну заяву на предмет дотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України, судом зазначає наступне.
Згідно із частиною першою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються, зокрема: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Із цих законодавчих положень випливає, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.
Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Так, в силу приписів статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.
Пов`язаними між собою можна вважати вимоги, що випливають з одних правовідносин, і, як наслідок, ґрунтуються на одних і тих самих фактичних даних.
За своїм процесуальним призначенням інститут об`єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об`єднуються пов`язаністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же підстав або доказів.
Метою об`єднання позовних вимог є можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача.
Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.
Як вбачається із заявлених позивачем вимог, ним оскаржується бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 03.08.2012 по 13.01.2021, а також щодо не проведення виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки за виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуал навантаженням, ризиком для життя і здоров`я з 2014 по 2021 рік.
Щодо пов`язаності вимог підставами виникнення і поданими доказами, слід враховувати, що у відповідності до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Поряд з цим, аналізуючи зміст уточненої позовної заяви та додані до неї документи, суд наголошує, що підстави позову, у даному випадку, є різними, індивідуальними.
Предметом даної позовної заяви є об`єднані вимоги, які мають самостійні предмети та обсяги доказування, що також супроводжуються різними доказами та підставами їх виникнення.
В свою чергу, відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Таким чином, оскільки позивачем у даній позовній заяві об`єднано вимоги, які за заявленим предметом та підставами не можуть бути розглянуті одночасно, суд не вбачає наявності підстав для відкриття провадження у справі, оскільки зазначені недоліки позовної заяви свідчать про її невідповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд зазначає, що допущене позивачем порушення не є формальним, оскільки фактично унеможливлює розгляд справи за вимогами, не пов`язаними між собою підставою їх виникнення та відповідними доказами.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.
Оскільки позивачем не наведено пояснень, які б свідчили, що заявлені вимоги пов`язані між собою підставами виникнення або поданими доказами, позивач не заявив клопотання щодо необхідності об`єднання заявлених вимог в одне провадження, а наявні у позовній заяві обставини за своїм змістом фактично містять обґрунтування вимог за окремими позовами, приймаючи до уваги викладене у сукупності, з метою дотримання розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, дотримання принципу рівності перед законом і судом, що відповідає міжнародним стандартам, зокрема частині 1 статті 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, суд вважає за доцільне залишити позовну заяву без руху та надати позивачеві час на усунення її недоліків шляхом подання до суду уточненої позовної заяви приведеної у відповідність до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, із заявленими вимогами, що мають єдині підстави виникнення та доказування яких спирається на однакові докази та чітко їх визначити, або подати до суду два окремих позови у відповідності до визначеного позивачем предмета спору.
Керуючись статтями 121, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Продовжити ОСОБА_1 на п`ять днів строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії цієї ухвали.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панченко Н.Д.
Судове рішення № 101325385, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 22.11.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 320/14011/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: