Рішення № 101323525, 02.06.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2021 року Справа № 160/3219/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.,

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Комунального закладу Кам`янської міської ради "Кіноконцертний зал "Мир" до Східного офісу Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку,-

ВСТАНОВИВ:

Комунальний заклад Кам`янської міської ради "Кіноконцертний зал "Мир" звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Східного офісу Держаудитслужби, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати висновок Східного офісу Держаудитслужби, оприлюднений на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель 17 лютого 2021 року, про результати моніторингу закупівлі за кодом CPV ДК 021:2015 - код 45453000-7 - "Капітальний ремонт покрівлі комунального закладу КМР "Кіноконцертний зал "Мир" за адресою: пр.Перемоги, 35, м. Кам`янське" (за ДК 021:2015 - 45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація, назва визначена згідно та з урахуванням ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва") (ідентифікатор закупівлі № UA-2020-08-17-008934-а).

В обґрунтування позову зазначено, що позивач не погоджується з оскаржуваним висновком, зазначаючи, що 17.08.2020 року Комунальний заклад Кам`янської міської ради "Кіноконцертний зал "Мир" була оголошена закупівля, а саме відкриті торги щодо закупівлі послуг «Капітальний ремонт покрівлі комунального закладу КМР «Кіноконцертний зал «МИР» за адресою: пр. Перемоги,35, м. Кам`янське» (за ДК 021:2015 - код 45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація, назва визначена згідно та з урахуванням ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва»), ID: UA-2020-08-17-008934-a.

04.09.2020 ФОП ОСОБА_1 було визнано переможцем торгів. 17.02.2021 року за результатами моніторингу закупівлі № UA-2020-08-17-008934-a Східний офіс Держаудитслужби надав висновок, в якому зобов`язав позивача вжити заходів щодо припинення зобов`язань за договором про закупівлю від 21.09.2020 № 4120. Позивач не погоджується з таким висновок та вказує, що умови укладеного з переможцем договору не корегувалися, а його правовий зміст повністю ідентичний тому договору, який викладений у тендерній документації. У позивача були відсутні підстави для відхилення тендерної пропозиція переможця, оскільки ні тендерна документація, ні Закон України «Про публічні закупівлі» не містять заборони не враховувати податки в адміністративні витрати, які входять у ціну товару. Відповідач не конкретизував, яких саме заходів повинен вжити позивач для усунення виявлених порушень, у зв`язку з чим вимога зобов`язального характеру в оскаржуваному висновку суперечить змісту висновку як акта індивідуальної дії. На підставі викладеного, на думку позивача, оскаржуваний висновок є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.03.2021 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк, протягом п`яти днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків. До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли документи від позивача на виконання ухвали від 09.03.2021 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

12.05.2021 року засобами поштового зв`язку від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначив, що за результатами проведеного моніторингу встановлено, що в додатку 5 тендерної документації «Проект договору» зазначено, що проект договору не є остаточним і вичерпним, і може бути доповнений і скоригований під час укладання договору з учасником - переможцем торгів в залежності від специфіки предмету, характеру, інших умов конкретного договору. Таким чином, встановлення у тендерній документації умови щодо можливості корегування умов договору суперечить вимогам частини шостої статті 33 Закону та частини четвертої статті 41 Закону. Відповідно до тендерної пропозиції ФОП « ОСОБА_1 » у договірну ціну увійшли адміністративні витрати у розмірі 6024,37 грн без урахування податків, чим завищено вартість тендерної пропозиції. Проте, позивачем в порушення пункту 2 частини першої статті 31 Закону не було відхилено тендерну пропозицію у зв`язку з її невідповідністю умовам технічної специфікації та іншим вимогам, щодо предмета закупівлі тендерної документації.

18.05.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому зазначено про необґрунтованість та безпідставність відзиву на позовну заяву та підтримані доводи, викладені у позовній заяві.

28.05.2021 від відповідача надійшло заперечення, в якому були підтверджені обставини оскаржуваного висновку.

Згідно з частинами першою та другою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Судом встановлено, що Комунальним закладом Кам`янської міської ради "Кіноконцертний зал "Мир" було проведено відкриті торги на «Капітальний ремонт покрівлі комунального закладу КМР «Кіноконцертний зал «МИР» за адресою: пр. Перемоги,35, м.Кам`янське» (за ДК 021:2015 - код 45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація, назва визначена згідно та з урахуванням ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва»): UA-2020-08-17-008934-a.

На підставі виявлених органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель, Східний офіс Держаудитслужби прийняв рішення про початок проведення моніторингу процедури закупівлі за № UA-2020-08-17-008934-a, а саме наказ від 28.01.2021 року № 10 «Про початок здійснення моніторингу закупівель».

За результатами моніторингу закупівлі, унікальний номер якої UA-2020-08-17-008934-a, відповідачем було складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 15.02.2021 року № 54, який затверджено начальником Східного офісу Держаудитслужби та оприлюднено в електронній системі закупівель 17.02.2021.

У висновку встановлені порушення: за результатами аналізу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону встановлено порушення вимог частини шостої статті 33 Закону та частини четвертої статті 41 Закону. За результатами аналізу питання щодо розгляду тендерної пропозиції ФОП « ОСОБА_1 » встановлено порушення вимоги пункту 2 частини першої статті 31.

Вказаним висновком зобов`язано позивача вжити заходів щодо припинення зобов`язань за договором про закупівлю послуг за публічні кошти від 21.09.2020 № 4120.

Не погоджуючись з прийнятим висновком, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України від 26.01.1993 року №2939-XII "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні"(далі - Закон №2939-XII).

Згідно зі статтею 1 цього Закону №2939-XII, здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Відповідно до статті 5 Закону №2939-XII, контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади регулює Закон України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 року №922-VIII, у редакції, чинній на день винесення спірного Висновку (надалі, також -Закон №922- VIII), метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Статтею 1 Закону №922-VIII визначено поняття, які застосовуються для цілей зазначеного закону, зокрема: моніторинг процедури закупівлі - це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель; тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель; тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 31 Закону № 922- VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо тендерна пропозиція учасника не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.

Згідно з частиною першою статті 41 Закону №922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

При цьому, частиною четвертою цієї статті передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Пунктом 2 частини першої статті 41 Закону №922-VIII перебачено, що договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону.

Статтею 8 Закону №922-VIII визначений порядок здійснення моніторингу публічних закупівель.

Так, згідно з частиною першою статті 8 Закону №922-VIII, моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи. Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону. Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.

Відповідно до частини 2 цієї ж статті Закону, рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно достатті 7 цього Закону. Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з вимогами частин шостої та сьомої статті 8 Закону № 922-VIII, за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються, серед іншого, опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Згідно із частиною десятою статті 8 Закону № 922-VIII, у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Так, форму висновку про результати моніторингу закупівлі визначено Порядком заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі, затвердженим наказом Державної аудиторської служби України від 23.04.2018 № 86 (надалі, також Порядок № 86).

Пунктом 1 Розділу ІІІ Порядку № 86 "Порядок заповнення констатуючої частини форми висновку" встановлено, що у пункті 1 зазначаються: 1) дата закінчення моніторингу закупівлі відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі"; 2) питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу закупівлі; 3) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу закупівлі, із зазначенням: структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. При зазначенні структурної одиниці закону зазначається тільки її заголовок (крім законів про внесення змін); найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).

У пункті 2 робиться висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися.

У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Отже, з аналізу наведених норм судом встановлено, що висновок, складений за наслідками моніторингу закупівель є ненормативним індивідуально-правовим актом, оскільки його виконання має безпосередній вплив на права і обов`язки позивача, а також права та обов`язки переможця конкурсу у сфері публічних закупівель. Можливість оскарження такого висновку у судовому порядку прямо передбачена Законом України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до пунктів 3, 4, 5 Розділу І Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 08 вересня 2020 року № 552, висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Підпис та затвердження висновку здійснюється шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису з дотриманням вимог законодавства в сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг.

Для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг процедури закупівлі.

Судом встановлено, що за результатами проведеного моніторингу виявлено, що в додатку 5 тендерної документації «Проект договору» зазначено, що проект договору не є остаточним і вичерпним, і може бути доповнений і скоригований під час укладання договору з учасником переможцем торгів в залежності від специфіки предмету, характеру, інших умов конкретного договору. Замовник залишає за собою право змінювати основні вимоги до договору у випадку зміни діючого цивільного, господарського законодавства і законодавства щодо закупівель. Проте, на думку відповідача, встановлення у тендерній документації умови щодо можливості корегування умов договору суперечить вимогам частини шостої статті 33 Закону та частини четвертої статті 41 Закону № 922-VIII.

Надаючи оцінку твердженням відповідача щодо наявності порушення позивачем вищезазначених положень законодавства про публічні закупівлі суд виходить з наступного.

Положеннями частини четвертої статі 41 Закону № 922-VIII визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Отже, вищезазначеною нормою Закону № 922-VIII встановлено, що договір про закупівлю має відповідати умовам тендерної пропозиції, а не проєкту договору як окремого документа, що подається у складі тендерної пропозиції та є додатком до тендерної документації.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, а відповідачем не спростовується, що укладений договір про закупівлю від 21.09.2020 № 4120 не містить жодних корегувань, а його правовий зміст повністю узгоджується зі змістом тендерної пропозиції переможця.

Посилання відповідача на завищення вартості тендерної пропозиції переможця у зв`язку з включенням до договірної ціни адміністративних витрат у розмірі 6024,37 грн без урахування податків, суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Згідно із Правилами визначення вартості будівництва ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293 (далі - Правила), розмір коштів на покриття адміністративних витрат будівельних організації обчислюють за ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013 «Настанова щодо визначення загальновиробничих і адміністративних витрат та прибутку у вартості будівництва».

Згідно з пунктом 5.3.1 ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013, у складі ціни пропозиції учасника конкурсних торгів адміністративні витрати визначає підрядник на підставі обґрунтованої їх величини і структури, яка склалася в цій організації за попередній звітний період.

Відповідно до пункту 5.3.2 ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013, для розрахунку показника адміністративних витрат потрібні дані про обґрунтовані адміністративні витрати, пов`язані з виконанням будівельних робіт, за даними бухгалтерського обліку за попередній звітний період, а також загальна нормативно-розрахункова трудомісткість виконаних робіт за всіма об`єктами за той самий період за актами приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма № КБ-2в, додаток Т ДСТУ Б Д.1.1-1).

Пунктом 5.3.3 ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013 визначено, що розрахунок адміністративних витрат виконують з використанням Методичних рекомендацій з формування собівартості будівельно-монтажних робіт і переліку адміністративних витрат (додаток Г).

Згідно з п. 5.3.4 ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013, при обчисленні показника адміністративних витрат з переліку витрат, що за бухгалтерським обліком віднесено до адміністративних, виключають такі адміністративні витрати: витрати на врегулювання спорів у судових органах; відрахування будівельних організацій на утримання апарату управління будівельних об`єднань, у тому числі витрати на утримання корпорацій, асоціацій тощо; витрати на перебазування будівельних організацій; витрати, пов`язані з нарахуванням і виплатою дивідендів учасникам і засновникам будівельної організації (оплата повідомлень у засобах масової інформації, конвертів, послуг зв`язку); витрати на сплату відсотків (винагороди) за користування матеріальними цінностями, взятими в оренду (лізинг); витрати з операційної оренди; витрати зі страхування майна; витрати, пов`язані з витратами на збут та іншими операційними витратами будівельної організації.

Згідно з п. 5.3.5 ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013, розраховані підрядною організацією показники адміністративних витрат, погоджені із замовником у договірній ціні, використовують при проведенні взаєморозрахунків за обсяги виконаних робіт.

Середні показники адміністративних витрат (додаток Д) слугують орієнтиром і можуть бути використані замовником для співставлення адміністративних витрат, обчислених в інвесторській кошторисній документації, з адміністративними витратами, розрахованими підрядною організацією при складанні договірної ціни.

Згідно з п. 5.3.6 ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013, уточнення показників адміністративних витрат у процесі будівництва здійснюють у порядку, встановленому договором підряду.

Відповідно до статті 31 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Статтею 47 Господарського кодексу України встановлено, що держава гарантує усім підприємцям, незалежно від обраних ними організаційних форм підприємницької діяльності, рівні права та рівні можливості для залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів. Забезпечення підприємця матеріально-технічними та іншими ресурсами, що централізовано розподіляються державою, здійснюється з метою виконання підприємцем поставок, робіт чи послуг для пріоритетних державних потреб.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що при визначенні вартості підрядних робіт фізична особа-підприємець може враховувати зазначені витрати, якщо зможе їх обґрунтувати на підставі структури, яка склалася в цій організації за попередній звітний період, бухгалтерського обліку за попередній звітний період, а також на підставі загальної нормативно-розрахункової трудомісткості виконаних робіт за всіма об`єктами за той самий період.

Вищезазначене дає підстави для висновку, що у позивача були відсутні підстави для відхилення тендерної пропозиції переможця, у зв`язку з її відповідністю умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, відповідач встановлюючи порушення у висновку Східного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі від 17.02.2021 діяв упереджено, не розсудливо, без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.

Отже, за вказаних обставин, висновок Східного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі UA-2020-08-17-008934-а є протиправним та підлягає скасуванню.

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, суд доходить висновку щодо задоволення вимог в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено суду судового збору у розмірі 2270,00 грн., що підтверджується квитанцією № 2818 від 04.03.2021.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 2270 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 139, 241 - 246,250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Комунального закладу Кам`янської міської ради "Кіноконцертний зал "Мир" (51937, Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, пр. Перемоги, 35, код ЄДРПОУ 20245169) до Східного офісу Держаудитслужби (49600, м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, буд. 22, корп. 2, код ЄДРПОУ 40477689) про визнання протиправним та скасування висновку задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок Східного офісу Держаудитслужби, оприлюднений на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель 17 лютого 2021 року, про результати моніторингу закупівлі за кодом CPV ДК 021:2015 - код 45453000-7 - "Капітальний ремонт покрівлі комунального закладу КМР "Кіноконцертний зал "Мир" за адресою: пр. Перемоги, 35, м. Кам`янське" (за ДК 021:2015 - 45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація, назва визначена згідно та з урахуванням ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва") (ідентифікатор закупівлі № UA-2020-08-17-008934-а).

Стягнути на користь Комунального закладу Кам`янської міської ради "Кіноконцертний зал "Мир" (51937, Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, пр. Перемоги, 35, код ЄДРПОУ 20245169) за рахунок бюджетних асигнувань Східного офісу Держаудитслужби (49600, м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, буд. 22, корп. 2, код ЄДРПОУ 40477689) судовий збір у розмірі 2270 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона