Рішення № 101323524, 25.10.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2021 року Справа № 160/16205/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

10 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:

визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що оформлені листом №0400-010311-8/118408 від 07.09.2021 року, яка полягає у відмові у призначенні пенсії за вислугу років на підставі пункту "а" ч.1 ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року, ОСОБА_1 ;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію за вислугу років на підставі пункту "а" ч.1 ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року, ОСОБА_1 з 01.07.2021 року виходячи з вислуги років - 34 роки 06 місяців 03 дні.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що він проходив службу в Державній кримінально - виконавчій службі України на різних посадах.

Наказом Начальника відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом від 29 червня 2021 року за номером 84о/с-21 «Про особовий склад», відповідно до частини 5 статті 23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу" та пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_1 був звільнений за власним бажанням зі служби в Державній кримінально - виконавчій службі України з посади молодшого інспектора 1 категорії відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом.

Вислуга років, станом на 29 червня 2021 року становила у календарному обчисленні - 21 (двадцять один) рік 00 (нуль) місяців 01 (один) день, у пільговому обчисленні - 34 (тридцять чотири) роки, 06 (шість) місяців 03 (три) дні.

У липні 2021 року позивач звернувся до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції із заявою про направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подання та документів, що передбачені Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року №3-1 для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі пункту "а" ч.1 ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року.

Південно - Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції направлено на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області необхідний пакет документів у вигляді подання для розгляду питання про призначення пенсії ОСОБА_1 .

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №0400-010311-8/118408 від 07 вересня 2021 року позивача повідомлено про наступне.

Відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.

ОСОБА_1 звільнений зі служби 30.06.2021.

За даними подання про призначення пенсії за вислугу років пільгова вислуга років складає 34 роки 06 місяців 03 дні, календарна вислуга 21 рік 00 місяців 01 день.

Враховуючи викладене, правові підстави для призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відсутні.

Позивач не погоджується з такою правовою позицією Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оскільки такі дії відповідача є протиправними.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано час протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року, з урахуванням усунення недоліків позовної заяви, провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні.

28 вересня 2021 року на адресу відповідача надіслано ухвалу про відкриття провадження разом із копією позовної заяви з додатками.

05 жовтня 2021 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області отримано копію позовної заяви з додатками, що підтверджується розпискою про отримання, яка міститься в матеріалах справи.

Протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття провадження, відповідач відзиву на позовну заяву не надав, із заявами та клопотаннями на адресу суду не звертався.

Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи вищезазначене, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 - позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проходив службу в Державній кримінально - виконавчій службі України (посвідчення серії НОМЕР_2 від 20 серпня 2021 року).

Наказом Начальника відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом від 29 червня 2021 року за номером 84о/с-21 «Про особовий склад», відповідно до частини 5 статті 23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу" та пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_1 був звільнений за власним бажанням зі служби в Державній кримінально - виконавчій службі України з посади молодшого інспектора 1 категорії відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом.

Вислуга років, станом на 29 червня 2021 року становила у календарному обчисленні - 21 (двадцять один) рік 00 (нуль) місяців 01 (один) день, у пільговому обчисленні - 34 (тридцять чотири) роки, 06 (шість) місяців 03 (три) дні.

У липні 2021 року позивач звернувся до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції із заявою про направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подання та документів, що передбачені Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року №3-1 для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі пункту "а" ч.1 ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року.

Південно - Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції направлено на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області необхідний пакет документів у вигляді подання для розгляду питання про призначення пенсії ОСОБА_1 .

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №0400-010311-8/118408 від 07 вересня 2021 року позивача повідомлено про наступне.

Відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби зам контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.

ОСОБА_1 звільнений зі служби 30.06.2021.

За даними подання про призначення пенсії за вислугу років пільгова вислуга складає 34 роки 06 місяців 03 дні, календарна вислуга 21 рік 00 місяців 01 день.

Враховуючи викладене, правові підстави для призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відсутні.

Позивач не погоджується з такою правовою позицією Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оскільки такі дії відповідача є протиправними, у зв`язку з чим позивач вимушений звернутися за захистом своїх конституційних прав до суду з позовною заявою.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст.1 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Пунктом «б» ч.1 ст.1-2 Закону №2262-ХІІ передбачено, що право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог ч.5 ст.30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби), особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.

Положеннями ч.ч.1,3,4 ст.23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" регламентовано, що держава забезпечує соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України.

Відповідно до ст.2 Закону №2262-ХІІ військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Згідно ст.10 Закону №2262 призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у ст.1-2 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1.

Пунктом 1 Порядку №3-1 передбачено, що заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом №2262-ХІІ, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України.

Відповідно до п.14 Порядку №3-1 орган, що призначає пенсії, розглядає питання про призначення пенсії або про відновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Згідно п.17 Порядку №3-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії або про відмову в призначенні, переведенні з одного виду пенсії на інший та відновленні раніше призначеної пенсії.

Аналіз викладених положень чинного законодавства дає підстави для висновку, що отримавши від відповідного органу заяву про призначення пенсії за вислугу років разом з пакетом документів, що підтверджує відомості про особу та її стаж, орган, що призначає пенсію, зобов`язаний перевірити правильність оформлення та наявність усіх обов`язкових документів, необхідних для призначення пенсії.

Встановивши, що заявником подані усі необхідні документи, що оформлені відповідно до вимог Порядку №3-1, орган, який призначає пенсію, зобов`язаний розглянути їх по суті та не пізніше десяти днів з дня їх надходження прийняти рішення щодо призначення пенсії за вислугу років або відмову у призначення пенсії.

Як вбачається з матеріалів справи, пакет документів для призначення пенсії ОСОБА_1 надійшов у вигляді подання від Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, який було направлено до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області.

Листом №0400-010311-8/118408 від 07.09.2021 року Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області повідомило позивача про відмову у призначенні пенсії за вислугою років відповідно до п.«а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у зв`язку з відсутністю необхідної вислуги років у календарному обчисленні.

Суд не погоджується з доводами відповідача та вважає, що відмова позивачу у призначенні пенсії відповідно до п.«а» ч.1 ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що оформлена листом №0400-010311-8/118408 від 07.09.2021 року, є протиправною.

Одночасно з цим, надаючи правову оцінку твердженням відповідача про відсутність у позивача вислуги років, що дає право на призначення пенсії відповідно до п.«а» ч. 1 ст.12 Закону №2262-ХІІ, суд зазначає наступне.

Пунктом «а» ч.1 статті 12 зазначеного Закону передбачається, що пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 01 жовтня 2020 року або після цієї дати, виникає за наявності 25 календарних років і більше.

Відповідно до ст. 17-1 Закону №2262 порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 затверджений Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей , пп. «г» п.3 якого передбачено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абз.1 п.1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за сорок днів - особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та кримінально-виконавчої системи, які проходять службу у виправно-трудових установах, слідчих ізоляторах, лікувально-трудових профілакторіях, ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках-розподільниках для осіб, затриманих за бродяжництво, спеціальних приймальниках для осіб, підданих адміністративному арешту, підрозділах конвойної служби міліції, та військовослужбовцям постійного складу, які проходять службу у дисциплінарних частинах, за переліками посад і на умовах, затверджуваних відповідно Міністерством внутрішніх справ, Міністерством юстиції, Центральним управлінням Служби безпеки, Міністерством оборони.

Наказом Міністерства юстиції України від 10.04.2013 року №669/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 квітня 2013 року, затверджено Перелік посад та порядку встановлення пільгового заліку вислуги років для призначення пенсій особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України.

Розділом ІІІ Переліку визначено пільговий залік вислуги років для призначення пенсій особам рядового і начальницького складу на умовах один місяць служби за два місяці.

Так, підпунктом 3.6 Розділу ІІІ вказаного Переліку визначено, що усім категоріям посад осіб рядового і начальницького складу, за винятком посад старшого інженера з обслуговування інженерно-технічних засобів охорони і зв`язку, старшого інспектора спеціального обліку, інспектора з кадрів, інспектора по роботі з персоналом Відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом пільговий залік вислуги років для призначення пенсій здійснюється на умовах один місяць служби за два місяці.

Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що правовою підставою для набуття особою, яка проходила службу, зокрема в органах Державної кримінально-виконавчої служби, права на призначення пенсії за вислугою років є наявність в нього відповідного стажу роботи, набутого та розрахованого у відповідності до норм законодавства, що регулюють засади трудової діяльності зазначеної категорії осіб та їх соціального забезпечення.

При цьому, законодавством регламентовано пільгове обчислення стажу осіб, які проходять службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби, що є гарантією їх прав на пільгове пенсійне забезпечення.

Так, пільгове обчислення вислуги років та пільгових умов призначення пенсії для визначених законом осіб у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, встановлена статтею 17-1 Закону №2262-ХІІ та передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 (у цьому випадку підпунктом «б» пункту 3 Порядку №393).

Відтак, застосування лише положень пункту «а» ч.1 статті 12 Закону №2262-ХІІ при обрахунку вислуги років для призначення пенсії особі, яка проходила службу, зокрема в органах Державної кримінально-виконавчої служби, без врахування положень статті 17-1 Закону №2262-ХІІ є цілком неправомірним та таким, що порушує встановлені гарантії його прав на пільгове пенсійне забезпечення, що є неприпустимим.

Верховний Суд у постанові від 27 червня 2018 року у справі №750/9775/16-а при розгляді справи з аналогічних спірних відносин із посиланням на правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 27.05.2008 року (21-2438во17) зазначив, що визначальною підставою у питанні можливості пільгового обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, є наявність законодавчого регулювання, яке передбачає включення зазначеного періоду (строку) до стажу роботи працівників певної категорії для реалізації цими особами права на призначення різних видів пенсій, чи інших соціальних виплат. Основним актом, на підставі якого здійснюється таке регулювання є, зокрема, Закон №2262-ХІІ. Можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби є похідною від визначальної підстави і має пов`язуватися не з категорією працівників, що реалізують право на пенсію за вислугу років, а зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті проходження військової служби в певний, визначений у законодавчому порядку період часу. Така можливість передбачена постановою КМУ №393.

До актів правового регулювання умов і порядку призначення пенсій за вислугу років належать і ті правові акти, які передбачають пільгове (кратне) обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, зокрема Порядок №393, що дає право на призначення й отримання різних видів пенсій та соціального забезпечення.

Таким чином посилання відповідача на необхідність врахування виключно календарної вислуги років не ґрунтується на вимогах закону.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд також звертає увагу, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст.17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення №5-рп/2002).

Отже, вислуга у пільговому обчисленні має враховуватися при призначенні пенсії згідно з пунктом «а» ч.1 ст.12 Закону України №2262-ХІІ.

Судом встановлено, що Наказом Начальника відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом від 29 червня 2021 року за номером 84о/с-21 «Про особовий склад», відповідно до частини 5 статті 23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу" та пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_1 був звільнений за власним бажанням зі служби в Державній кримінально - виконавчій службі України з посади молодшого інспектора 1 категорії відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом.

Як вбачається з витягу із наказу управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області від 29 червня 2021 року за номером 84о/с-21 «Про особовий склад» вислуга років ОСОБА_1 на день звільнення становила: у календарному обчисленні - 21 (двадцять один) рік 00 (нуль) місяців 01 (один) день, у пільговому обчисленні - 34 (тридцять чотири) роки, 06 (шість) місяців 03 (три) дні.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що у позивача є підстави для призначення пенсії за вислугу років як особі, який проходив службу в органах Державної кримінально - виконавчої служби України із застосуванням пільгового обчислення вислуги років.

Для відновлення порушеного права позивача суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» ч.1 ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 року, що оформлене листом від 07 вересня 2021 року за №0400-010311-8/118408.

Водночас, ч.1 ст.5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд вважає, що відповідач не довів правомірності своїх дій, натомість позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

З огляду на вищенаведене суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 , є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

А отже, суд приходить до висновку про необхідність зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію ОСОБА_1 за вислугу років на підставі пункту «а» ч.1 ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року, з 29 червня 2021 року, виходячи з вислуги років у пільговому обчисленні 34 роки, 06 місяців 03 дні.

Щодо судових витрат зі сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч.1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до вимог ч.1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до адміністративного суду із позовною заявою сплачено суму судового збору у розмірі 908,00 грн., що документально підтверджується квитанцією АТ "IdeaBank" №ПН2219846 від 20 вересня 2021 року.

А отже, суд приходить до висновку про стягнення на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень нуль копійок).

Керуючись ст.ст.241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугою років відповідно до пункту «а» частини 1 статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які визначені у листі Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 07 вересня 2021 року за №0400-010311-8/118408.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) призначити з 29 червня 2021 року ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» частини 1 статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи з вислуги років у пільговому обчисленні 34 роки 06 місяців 03 дні.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.М. Олійник