Рішення № 101319517, 15.11.2021, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/6196/21 н/п 2/766/9907/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2021 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Кузьміної О.І.,

з участю секретаря судового засідання Білої А.Ю.,

представника позивача Мовчан В.О. ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом адвоката Мовчан Вадима Олексійовича, який діє в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої майну фізичної особи,-

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, мотивуючи тим, що 13.04.2019 року о 20:20 год. по вул.Залаегерсег, 18 в м.Херсоні на території ТРЦ «Фабрика» за участю транспортного засобу «Volkswagen CC» з н.з. « НОМЕР_1 » під керуванням водія ОСОБА_4 , та транспортного засобу «Volvo» з н.з. « НОМЕР_2 » під керуванням водія ОСОБА_5 сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої належний ОСОБА_3 на праві власності автомобіль «Volvo» з н.з. « НОМЕР_2 » зазнав механічних пошкоджень, з матеріальними збитками.

Відповідно до постанови Херсонського міського суду Херсонської області від 15.05.2019 року в справі № 766/8014/19 ОСОБА_4 визнано винною у скоєнні зазначеного ДТП та притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Відповідно до висновку №10 від 18.03.2019р. експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості відновлювального ремонту транспортного засобу ««Volvo» з н.з. « НОМЕР_2 », якому завдано шкоду внаслідок вищезазначеного ДТП, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні, як і матеріальний збиток склала - 101110 грн. 35 коп.

ОСОБА_4 застрахувала свою цивільно-правову відповідальність у страховій компанії ПРАТ СК «ВУСО», якою було виплачено позивачу суму страхового відшкодування якої виявилось не достатньою для відшкодування завданих збитків, які в загальній сумі становлять 104665 грн., про що свідчать відповідний акт наданих послуг та квитанції до прибуткового касового ордеру. В зв`язку з чим, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 62068 грн. 24 коп. на відшкодування матеріальних збитків, заподіяних йому діями відповідача внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та 15000 грн. моральної шкоди.

Ухвалою судді від 30.04.2021 року у справі відкрито провадження і справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

01.07.2021 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважала, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, оскільки право вимоги до відповідача виникають в разі не покриття страховою компанією всієї суми завданих збитків в рамках страхового полісу, а тому враховуючи, що цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована згідно полісу на суму 100000 грн., сума яка підлягає до стягнення з відповідача становить 2110 грн. 35 коп. (101110 грн. 35 коп. (вартість відновлювального ремонту, згідно висновку експерта від 03.06.2019 року) - 99000 грн. (100000 грн. ліміт відповідальності - 1000 франшиза)). Крім того, просила відмовити у задоволенні позовних вимог, щодо стягнення моральної шкоди, оскільки позивачем не доведено факт завдання йому моральної шкоди в розумінні ст.23 ЦК України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала з підстав викладених у видзиві на позовну заяву, а також зазначила, що надані позивачем докази на підтвердження своїх вимог є не належними в розумінні ст.78 ЦК України, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, та дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 13.04.2019 року ОСОБА_4 керуючи транспортним засобом «Volkswagen CC» з д.н. « НОМЕР_1 » по вул.Залаегерсег, 18 в м. Херсоні, на території ТРЦ «Фабрика», не була уважною, не стежила за зміною дорожньої обстановки, здійснювала поворот ліворуч та не надала перевагу транспортному засобу «Volvo» з д.н. « НОМЕР_2 », під керуванням ОСОБА_5 , що рухалась з правої сторони, в попутному напрямку, в результаті чого сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої транспортні засоби отримали механічних пошкоджень.

Своїми діями ОСОБА_4 порушила Правила дорожнього руху, за що передбачена відповідальність заст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01 березня 2013 року: за ч. 4статті 61 ЦПК вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов`язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. При цьому постанова (ухвала) слідчого, прокурора, суду про відмову в порушенні кримінальної справи або її закриття, закриття кримінального провадження є доказом, який повинен досліджуватися та оцінюватися судом у цивільній справі у порядку, передбаченому ЦПК.

Відповідно до постанови Херсонського міського суду Херсонської області від 15.05.2019 в справі № 766/8014/19 ОСОБА_4 визнано винною у скоєнні зазначеного ДТП та притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Відповідно до висновку №АВэ-140 від 03.06.2019р. експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості відновлювального ремонту транспортного засобу «Volvo» з д.н. « НОМЕР_2 », якому завдано шкоду внаслідок вищезазначеного ДТП, ринкова вартість автомобіля на момент ДТП склала 345419 грн. 40 коп., вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових становить 44586 грн. 76 коп.

З матеріалів справи також вбачається, що, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 як власника наземного транспортного засобу «Volkswagen CC» з н.з. « НОМЕР_1 » була застрахована у ПРАТ СК «ВУСО» на підставі договору (полісу) № АМ2699899, який був діючим на момент дорожньо-транспортної пригоди.

Також з матеріалів справи вбачається, що 25.06.2021 року ПрАТ «СК «ВУСО» було перераховано страхове відшкодування на рахунок позивача в сумі 45000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №24277 від 25.06.2021 року.

Відповідно до акту виконаних робіт від 04.07.2019 року, складеного ТОВ «Азбука Авто» , вартість робіт з відновлювального ремонту становить 16150 грн., вартість запчастин для відновлювального ремонту становить 88515 грн. Таким чином загальна вартість відновлювального ремонту складає 104664 грн., що підтверджується рахунком-фактурою № 529 від 03.06.2019 року.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь різницю між розміром фактичної шкоди та розміром страхового відшкодування в сумі 62068 грн. 24 коп., яка складається з матеріальної шкоди в сумі 61068 грн. 24 коп. та франшизи в сумі 1000 грн.

Відповідно до положень ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до положень ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч.36.6 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Судом зазначає, що оскільки страхове відшкодування виплачено позивачу страховою компанією без врахування франшизи, яка передбачена Полісом №АМ2699899 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то суму франшизи, яка становить 1000 грн. слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Згідно зі статтею 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди, зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року № 6-691цс15.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 03.10.2018 року по справі № 686/17155/15-ц, який підтримав правовий висновок, викладений у постанові ВСУ у справі № 6-691цс15 та зазначив, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без врахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці.

Так, судом встановлено, що згідно ремонтної калькуляції від 03.06.2019 року позивачу як потерпілому у ДТП особі вартість відновлювального ремонту вказаного транспортного засобу становить 104665 грн.

Суд не приймає до уваги твердження позивача, щодо подання позивачем неналежних доказів, зокрема експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості відновлювального ремонту транспортного засобу «Volvo» з д.н. « НОМЕР_2 », а також ремонтної калькуляції, оскільки відповідачем не заявлено будь-яких клопотань щодо проведення відповідної експертизи, про визначення дійсної вартості відновлювальних робіт.

Суд також не приймає до уваги твердження відповідача щодо порядку відшкодування шкоди, зокрема те, що в даному випадку право вимоги у позивача до відповідача виникає в разі не покриття страховою компанією всієї суми завданих збитків в рамках страхового полісу, що не ґрунтується на вимогах закону.

Відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

В даному випадку у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої винною особою шкоди потерпілому сплачується різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, а отже відсутній солідарний обов`язок відповідача.

За таких обставин вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди підлягають задоволенню судом, з відповідача - ОСОБА_4 на користь позивача - ОСОБА_3 підлягає стягненню різниця між фактичною вартістю ремонту - 104665 (встановленою згідно ремонтної калькуляції від 03.06.2019 року) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі - 45000 грн., що становить 61068 грн. 24 коп.

Щодо стягнення моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірним рішенням, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з п. п. 3, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.

Водночас, визначення розміру відшкодування моральної шкоди є елементом цивільно - правового спору, тому, згідно з вимогами ч. 3 ст. 12, ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, позивач не надав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження спричинення йому моральної шкоди, причинного зв`язку між діями відповідача і моральною шкодою, а також наслідками, а тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Крім того, в силу ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в загальній сумі 908 грн.

Керуючись Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», ст.ст.16, 22, 23, 509, 636, 979, 989, 999, 1166, 1167, 1187, 1192, 1194 ЦК України, ст.ст. 5, 12, 13, 76, 81, 141, ч. 1 ст.223, 258, 259, 263-265, 268, 274, 354 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и .в:

Позов адвоката Мовчан Вадима Олексійовича, який діє в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої майну фізичної особи - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_3 ( РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований АДРЕСА_2 ) матеріальну шкоду в розмірі 62 068,24грн., яка складається з матеріальної шкоди 61 068,24грн., франшиза 1000,00грн.

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_3 ( РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований АДРЕСА_2 ) сплачений судовий збір в розмірі 908,00грн.

В частині позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Херсонського апеляційного суду з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п.15.5 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяО. І. Кузьміна

Повний текст судового рішення виготовлений 19.11.2021 року.