Рішення № 101319513, 15.11.2021, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/14169/20 н/п 2/766/5552/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2021 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Кузьміної О.І.,

з участю секретаря судового засідання Білої А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», ОСОБА_3 , третя особа: Приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Маршалова Ліна Володимирівна про визнання недійсним договору іпотеки, -

в с т а н о в и в:

Позивачі звернулися до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» та ОСОБА_3 , третя особа: Приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Маршалова Ліна Володимирівна про визнання недійсним договору іпотеки в обґрунтування якого зазначили, що на праві спільної часткової власності, по 1/4 частині кожному, ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , належала квартира АДРЕСА_1 , згідно свідоцтва про право власності від 23.06.1994 р., що підтверджується Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно № 7400332 від 01.06.2005р.

Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсоні від 17.07.2005 р. по справі № 2- 9214/05 було припинено спільну часткову власність та визнано право особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 , за відповідачем - ОСОБА_3 . Судове рішення було 23.08.2005 р. зареєстровано в ХДБТІ.

Про ухвалене судове рішення позивачка - ОСОБА_1 довідалася в 2013 році, оскільки суд не повідомляв її про розгляд даної справи та відповідно, звернулася зі скаргою до суду апеляційної інстанції. Рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 16.10.2013 р. було скасовано Рішення Комсомольського районного суду м. Херсоні від 17.07.2005 р. по справі № 2-9214/05, та в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Позивач також зазначає, що після того як вона отримала рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 20.06.2017 р. по справі № 766/17188/16-ц, яким відновлено її майнові права, а саме визнано за нею - ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину трикімнатної квартири АДРЕСА_1 та відновлено державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , за кожною по 1/4 частини трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , вони дізналися про діючий Договір іпотеки, який укладений 18.04.2007 р. між ОСОБА_3 та ВАТ КБ «Надра», посвідчений Приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Маршаловою Л.В. та зареєстрований в реєстрі за № 1504, за умовами якого забезпечується виконання зобов`язання ОСОБА_7 за Договором кредитної лінії від 17.04.2007 р. №244/МК/2007-840, укладеного між позивальником та іпотекодержателем. В забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором Іпотекодавець - ОСОБА_3 надала в іпотеку нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 .

Посилаючись на те, що оспорюваний договір іпотеки суперечить вимогам закону, оскільки за його змістом нерухоме майно передано в іпотеку без згоди всіх його співвласників, просили визнати вказаний договір іпотеки недійсним, оскільки передача об`єкта іпотеки, співвласниками якого є позивачі в іпотеку суперечить волі останніх, а сам договір укладений без відповідного волевиявлення вказаних осіб.

Ухвалою судді від 23.09.2020 року у справі відкрито провадження і справа призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 15.07.2021 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

В судове засідання позивачі та їх представник не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали заяви про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги не визнав посилаючись на відсутність підстав для їх задоволення.

Відповідач - ОСОБА_5 , в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву про розгляд справи без її участі, а також визнала позовні вимоги в повному обсязі.

Третя особа в судовому засіданні не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву про розгляд справи без її участі

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.

Правовідносини щодо застави нерухомості (іпотеки) регулюються Законом України «Про іпотеку», відповідно до якого законодавство України про іпотеку базується на Конституції України та складається, у тому числі, з ЦК України.

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право на звернення до суду для захисту своїх прав.

За змістом ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 13 ЦПК України визначено, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010р.).

Судом встановлено, що на підставі Рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 17.07.2005 року по справі №2-9214/05 було припинено спільну часткову власність та визнано право особистої приватної власності на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за відповідачем - ОСОБА_3 , яке 23.08.2005 р. зареєстровано в ХДБТІ. Вказане підтверджується також витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 23.08.2005 року за №8142019.

18.04.2007 року між Акціонерним товариством Комерційний Банк «Надра» та ОСОБА_3 було укладено Договір іпотеки б/н, посвідчений Приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Маршаловою Л.В. та зареєстрований в реєстрі за № 1504, за умовами якого забезпечується виконання зобов`язання ОСОБА_7 за кредитним договором від 17.04.2007 р. №244/МК/2007-840, укладеного між ОСОБА_7 та АТ КБ «Надра». В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором іпотекодавець - ОСОБА_3 надала в іпотеку нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 .

З матеріалів справи вбачається, що 21.07.2020 року між ПАТ «Комерційний Банк «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» укладено Договір про відступлення прав вимог №GL48N718070_I_4, за яким ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» набуло право грошової вимоги відносно боржників ПАТ «Комерційний Банк «Надра», зазначених у додатках №№1-6 до договору.

Судом також встановлено, що 16.10.2013 року Рішенням Апеляційного суду Херсонської області було скасовано Рішення Комсомольського районного суду м. Херсоні від 17.07.2005 р. по справі № 2-9214/05 та в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Згідно ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановленні рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сіли не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 203 ЦК Українизміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.204 ЦК Україниправочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За нормами ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Правочин породжує правові наслідки і це дозволяє застосовувати відповідний правочин, для регулювання відносин сторін

Іпотека це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку» (стаття 1 цього Закону України «Про іпотеку», яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).

«Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду (частина перша статті 3 Закону України «Про іпотеку»). Вона має похідний характер від основного зобов`язання і, за загальним правилом, є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3 Закону України «Про іпотеку»).

Взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення.

Статтею 17 Закону України «Про іпотеку» передбачено підстави припинення іпотеки, серед яких, зокрема, зазначено, що іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору та визнання договору іпотеки недійсним.

Частиною 3 ст. 215 ЦК України встановлює, що договір може бути визнаний недійсним за позовом особи, яка не була його учасником, за обов`язкової умови встановлення судом факту порушення цим договором прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Саме по собі порушення сторонами договору при його укладенні окремих вимог закону не може бути підставою для визнання його недійсним, якщо судом не буде встановлено, що укладеним договором порушено право чи законний інтерес позивача і воно може бути відновлене шляхом визнання договору недійсним. При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права.

Оскільки на момент укладення договору іпотеки ОСОБА_3 була одноосібним власником квартири переданого в іпотеку, інших зареєстрованих співвласників на той час не існувало, відповідно суд не вбачає підстав для скасування договору іпотеки.

Суд вважає, що рішення Апеляційного суду Херсонської області від 16.10.2013 р., яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 , щодо припинення спільної часткової власності на квартиру, не може бути підставою для визнання недійним договору іпотеки від 18.04.2007 р. як такого, що укладений без письмової згоди співвласників житлового будинку, інших правових підстав для визнання недійсним договору іпотеки не наведено.

За таких обставин вимоги позивачів не підлягають задоволенню судом, оскільки в судовому засіданні встановлено, що оспорюваний договір іпотеки укладений у відповідності до чинного законодавства України.

Крім того, суд не приймає до уваги визнання позову відповідачем - ОСОБА_3 , оскільки це визнання не відповідає вимогам закону.

З урахуванням викладеного, суд дійшов переконання, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Оскільки суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову, тому й судові витрати, пов`язані з розглядом даної справи, що були понесені позивачем, у відповідності до ст.ст.137, 141 ЦПК України, до стягнення з відповідачів не підлягають.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 203, 204, 206, 215, 328 ЦК України, ст. 3, 17 Закону України «Про іпотеку», ст. ст. 1-23, 76-81, 95, 131, 141, 258-259, 264-265, 352, 353, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», ОСОБА_3 , третя особа: Приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Маршалова Ліна Володимирівна про визнання недійсним договору іпотеки - відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову вжиті постановою Херсонського апеляційного суду від 26.01.2021 року у справі №766/14169/20, шляхом накладення заборони відчуження квартири АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Херсонського апеляційного суду з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п.15.5 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяО. І. Кузьміна

Повний текст судового рішення виготовлений 19.11.2021 року.