Ухвала суду № 101314299, 23.11.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/9089/21

Провадження № 2/638/4627/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2021 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого Невеніцина Є.В.,

за участю секретаря Суркової М.О.,

представника позивача Скворцової Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Харкові в приміщенні суду цивільну справу за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про зобов`язання здійснити за власний рахунок перебудову балкону квартири АДРЕСА_1 шляхом приведення вказаного балкону до попереднього плану згідно з поверховим планом з експлікацією приміщень квартири АДРЕСА_1 , що мітиться в матеріалах інвентаризаційної справи комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради. Свої вимоги обґрунтовує тим, що під час проведення заходів самоврядного контролю у сфері благоустрою, інспекцією з благоустрою, на підставі скарги мешканця житлового будинку та направлення для проведення перевірки благоустрою міста Харкова №83-Н від 15.02.2021, було здійснено перевірку благоустрою м.Харкова за адресою: АДРЕСА_2 . За результати перевірки складено акт, яким зафіксовано факт самочинного будівництва, а саме: з дворового фасаду житлового будинку по АДРЕСА_2 в рівні другого поверху (фасад кв. АДРЕСА_3 ) проведені роботи зі збільшення розмірів існуючого балкону вздовж двох вікон квартири АДРЕСА_3 , в результаті чого змінено геометричні форми та змінено зовнішній вигляд фасаду будинку, який було спроєктовано за архітектурно-планувальним завданнями та носить системний характер єдиний для всього будинку, що негативно вплинуло на архітектуру фасаду будівлі. Роботи проведені без декларативно-дозвільних документів, під час перевірки не представлено паспорт опорядження фасаду. Харківська міська рада, реалізуючи право на самозахист цивільних прав на підставі ст.19 ЦК України, здійснюючи повноваження щодо самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів на підставі ст.40 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», встановила факт самочинного будівництва, а саме: роботи з реконструкції (зміна геометричних форм) житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , в рівні другого поверху (фасад кв. АДРЕСА_3 ) шляхом збільшення розмірів існуючого балкону без декларативно-дозвільних документів.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила задовольнити, відповідач не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлявся вчасно та належним чином, причин неявки не повідомив, відзиву або клопотань про відкладення слухання справи суду не надходило.

Судом поставлено на обговорення питання про можливість розгляду справи у порядку ЦПК України, представник позивача наполягала на цивільній юрисдикції даного спору.

На запитання головуючого представник позивача повідомила, що відносно відповідача виносився припис про усунення порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою.

Суд, вислухавши пояснення представник позивача, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Зокрема ч.1 ст.19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Згідно із п.3 ч.1 ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Відповідно до ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування» до повноважень міської ради в галузі житлово-комунального господарства входить зокрема, організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Начальником Інспекції з благоустрою 15.02.2021 року складено направлення №83-Н для проведення перевірки благоустрою м.Харкова фасаду квартири АДРЕСА_1 (власник квартири ОСОБА_1 ) на підставі ст.40 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» щодо дотримання відповідальною особою вимог законодавства у сфері благоустрою на підставі колективного звернення мешканців від 18.01.2021 року. 03.03.2021 року складено акт перевірки благоустрою м.Харкова №83-А за яким встановлено факт порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів. 03.03.2021 року складено протокол про адміністративне правопорушення №83-Пр відносно ОСОБА_1 у зв`язку з порушенням Закону України «Про благоустрій населених пунктів» та «Правил благоустрою території м.Харкова».

У судовому засіданні представником позивача надано пояснення що відносно відповідача виносився припис про усунення порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів. Зазначене також підтверджується загальнодоступними відомостями з офіційного веб-порталу Харківської міської ради, згідно яких 17.02.2021 року складено припис №83-П відносно ОСОБА_1 .

Частинами 1-3 ст. 40 Закону України України «Про благоустрій населених пунктів» встановлено, що самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами. Для здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, виконанням Правил благоустрою території населеного пункту, в тому числі організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян, утримання в належному стані закріплених за підприємствами, установами, організаціями територій, сільські, селищні, міські ради можуть утворювати інспекції з благоустрою населених пунктів. Самоврядний контроль за станом благоустрою населених пунктів здійснюється шляхом: 1) проведення перевірок території; 2) розгляду звернень підприємств, установ, організацій та громадян; 3) участі в обговоренні проектів благоустрою територій населених пунктів, іншої технічної документації з питань благоустрою і внесення відповідних пропозицій на розгляд органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій; 4) подання позовів до суду про відшкодування шкоди, завданої об`єктам благоустрою внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою населених пунктів, Правил благоустрою території населеного пункту.

Статтею 5 Закону України «Про основи містобудування» передбачено, що при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені, зокрема, розробка містобудівної документації, проектів конкретних об`єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил; розміщення і будівництво об`єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об`єктів.

Згідно ст. 7 Закону України «Про основи містобудування», державне регулювання у сфері містобудування здійснюється, у тому числі органами місцевого самоврядування, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами в порядку встановленому законодавством.

Відповідно до ст. 18 Закону № 2780-XII будівництво об`єктів містобудування незалежно від форм власності здійснюється з дозволу відповідних Рад.

Положеннями ст. 9 Закону України від 20 травня 1999 року № 687-XIV «Про архітектурну діяльність» встановлено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальним ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів.

Державний контроль у сфері містобудування здійснюється, зокрема, органами місцевого самоврядування (ч. 1 ст. 24 Закону України «Про основи містобудування»).

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, встановлених законом.

Пункт 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 №6 Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) визначає, що відповідно до вимог статті 376 ЦК право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об`єкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування.

Відповідно до положень ст. 38 Закону №3038-VI право на звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованих об`єктів містобудування належить відповідним органам державного архітектурно-будівельного контролю. Такий позов може бути пред`явлено до суду у разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил із визначенням строку для добровільного виконання припису, та/або якщо перебудова об`єкта є неможливою.

При розгляді позовів про знесення самочинно збудованого об`єкта нерухомості суди мають встановлювати, чи було видано особі, яка здійснила самочинне будівництво, припис про усунення порушень, чи можлива перебудова об`єкту та чи відмовляється особа, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови.

Таким чином, Харківська міська рада здійснила реалізацію передбачених законами України повноважень суб`єкта владних повноважень щодо здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, який означає обов`язковість прийнятих за його результатами рішень для підконтрольного суб`єкта, що підтверджує владно-управлінський характер, а відтак і публічно-правову природу таких правовідносин. Як вбачається з встановлених у справі обставин, Харківська міська рада в межах наданих їй законами повноважень здійснювала відповідний контроль, а утворене Харківською міською радою і підзвітна їй Інспекція з благоустрою Департаменту територіального контролю Харківської міської ради видало припис про усунення порушень, внаслідок чого спір, який є предметом цього судового розгляду є публічно-правовим.

Зазначене узгоджується з постановою Верховного Суду від 29.09.2021 року по справі №640/4504/18, згідно якої орган місцевого самоврядування у вказаних правовідносинах виступає як контролюючий орган та є суб`єктом владних повноважень, оскільки здійснює повноваження у сфері державного архітектурно-будівельного контролю та спір у цій справі є адміністративним і підлягає вирішенню за правилами КАС України.

Велика Палат Верховного Суду в постанові по справі №520/9253/17 від 21.08.2019 року зазначила, що позов про знесення самочинного будівництва позивач аргументував не реалізацією передбачених законами України повноважень суб`єкта владних повноважень щодо здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, а необхідністю захисту права комунальної власності на земельну ділянку, що підтверджує приватноправовий характер спірних правовідносин. Здійснення державного контролю означає обов`язковість прийнятих за його результатами рішень для підконтрольного суб`єкта, що підтверджує владно-управлінський характер, а відтак і публічно-правову природу таких правовідносин. Натомість Одеська міська рада в межах наданих їй законами повноважень відповідного контролю не здійснювала, рішень, обов`язкових для виконання відповідачкою, не приймала, приписів про усунення порушень не видавала, а спір, який є предметом цього судового розгляду, пов`язаний із вирішенням питання щодо речового права (близькі за змістом висновки щодо юрисдикції суду викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 639/6261/13-ц, від 7 серпня 2019 року у справі № 523/11508/18). З огляду на суб`єктний склад учасників спору, предмет і підставу позову, а також характер спірних правовідносин Велика Палата Верховного Суду вважає, що цей спір слід розглядати за правилами цивільного судочинства.

Разом з тим, в даній справі позивач, навпаки, у межах своїх повноважень, здійснив державний контроль та підконтрольний орган прийняв обов`язкове до виконання рішення, зокрема припис про усунення порушень, та саме в порядку ст.38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» позивач звернувся до суду, не зазначення цього в позовної заяві не змінює суті правовідносин та спростовується оглянутим судом приписом №83-П від 17.02.2021 року, що свідчить про владно-управлінський характер, а відтак і публічно-правову природу таких правовідносин.

Відповідно до ч.1 п.1 ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження по справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по цивільній справі за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії– закрити.

Роз`яснити позивачу його право на звернення з даним позовом до суду у порядку КАС України.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий Є.В.Невеніцин