Рішення № 101312090, 15.11.2021, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 431/1280/21

РІШЕННЯ

іменем України

15 листопада 2021 року Сватівський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Просіної Я.В.,

за участю секретаря судового засідання Чумакової Н.С., Вітер І.П.

відповідача ОСОБА_1

представника відповідача - адвоката Будника М.В.

представника позивача - Носаля В.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, в залі суду м. Сватове цивільну справу за позовом Державного закладу «Луганський університет імені Тараса Шевченка» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання освітніх послуг, -

встановив:

Позивач обґрунтував позов тим, що 02.09.2019 року між Державним закладом «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» та ОСОБА_1 укладено договір про надання освітніх послуг. 12 серпня 2019 року ОСОБА_1 було зараховано на заочну форму навчання за напрямком «Дизайн. Графічний дизайн». Загальна вартість навчання за весь період навчання становить 18 500 грн. 11.03.2020 року ОСОБА_1 було відраховано з зв`язку з невиконанням навчального плану, за період з 01.09.2019 року до 11.03.2020 року виникла заборгованість, яка студентом ОСОБА_1 не погашена. Згідно до п. 12 Договору нарахована пеня, яка складає 90,84 грн. Посилаючись на вимоги ст. 526, 901 ч. 1, 903 ЦК України, позивач просить стягнути суму заборгованості у розмірі 7716, 65 грн, пеню 90,84 грн, сплачений судовий збір в 2 270,00 грн.

Ухвалою Старобільського районного суду Луганської області від 17 травня 2021 року по даній справі було відкрито провадження та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Старобільського районного суду Луганської області від 06 липня 2021 року цивільну справу № 431/1280/21 провадження № 2/431/367/21 за позовом Державного закладу «Луганський національний університет ім. Т.Шевченка» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором надання освітніх послуг передати на розгляд до Сватівського районного суду Луганської області.

Ухвалою Сватівського районного суду Луганської області від 06 серпня 2021 року цивільну справу № 431/1280/21 провадження № 2/431/367/21 за позовом Державного закладу «Луганський національний університет ім. Т.Шевченка» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором надання освітніх послуг суддею Просіною Я.В. прийнято до свого провадження та розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

Представник позивача Носаль В.В. в судовому засіданні наполягає на задоволенні позову та просить його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Будник М.В. в судовому засіданні позов не визнали, відзив на позовну заяву не надали, та пояснили, що позивачем не надано доказів, які свідчили б що відповідач отримувала освітні послуги згідно до договору з вересня 2019 року до березня 2021 року (до моменту відрахування), які саме й у вигляді яких навчальних дисциплін, який був графік занять, що з нею проводились. Також не надано доказів того, що позивач витратив гроші на навчання відповідача з вересня 2019 до березня 2020 року й в чому ці витрати полягають. Не надано доказів, що відповідач ОСОБА_1 навчалась без оплати з вересня 2019 до березня 2020 року й не надано розрахунку суми фактичних затрат навчального закладу на її навчання. Також, відповідач не була ознайомлена з наказом про зарахування її на навчання, та не надано доказів, які саме вимоги навчального плану не виконала ОСОБА_1 , відповідно до наказу про відрахування ОСОБА_1 від 11.03.2020. За таких обставин, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Крім того, відповідач пояснила, що їй освітні послуги позивачем не надавалися, вона від позивача нічого не отримувала, через тиждень після підписання договору вона зателефонувала лаборанту та повідомила, що має намір відрахуватися з навчання. На питання головуючої, повідомила, що на укладення договору приїздила до м. Старобільська в будівлю університету, договір підписувала добровільно, тиску не було, перешкод в отримані освітніх послуг позивач їй не чинив. За таких обставин, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача та її представника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст.903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок доказування і подання доказів. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що між позивачем та ОСОБА_1 02 вересня 2019 року було укладено договір про надання освітніх послуг між вищим навчальним закладом та фізичною (юридичною) особою (а.с.5).

Згідно вказаного договору предметом договору є надання освітніх послуг ОСОБА_1 Виконавець бере на себе зобов`язання за рахунок коштів замовника здійснити надання одержувачу освітньої послуги, а саме: підготовка заочна 1, 5 роки в магістратурі, заочної форми за спеціальністю Дизайн. Графічний дизайн.

Відповідно до п. 2 вказаного договору виконавець зобов`язаний:1) надати одержувачу освітню послугу на рівні стандартів вищої освіти; 2) забезпечити дотримання прав замовника та одержувача; 3) видати одержувачу документ про вищу освіту (науковий ступінь) державного зразка за умови виконання одержувачем навчального навантаження в обсязі, необхідному для здобуття певного ступеня вищої освіти та повної оплати за спожиту освітню послугу; 4) інформувати одержувача про правила та вимоги щодо організації надання освітньої послуги, її якості та змісту, про його права в обов`язки під час надання та отримання зазначеної послуги.

Відповідно до п. 3 Договору, виконавець має право вимагати від замовника своєчасно вносити плату за освітню послугу в розмірах та в порядку, встановлених цим договором.

Згідно із п. 4 вказаного договору замовник зобов`язаний своєчасно вносити плату за освітню послугу в розмірах та порядку, встановлених цим договором.

Відповідно до п. 9 вказаного договору вартість освітньої послуги за весь строк навчання становить 18 500 грн, у тому числі: вартість навчання з перший рік навчання становить 12 000 грн, за другий 6 500 грн.

Пунктами 10.1-10.4 Договору передбачений порядок оплати щосеместрово, щорічно, одноразово за весь період навчання, щомісячно.

За невиконання або неналежне виконання зобов`язань цього договору сторони несуть відповідальність згідно із законом та цим договором (п. 11 договору).

За несвоєчасну оплату освітніх послуг замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,01 % несплаченої суми за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент виникнення заборгованості (п.12).

Згідно підп. 4 п. 15 Договору, договір розривається у разі відрахування з навчального закладу одержувача згідно із законодавством.

Відповідно до п. 17 вищевказаного договору, дія договору тимчасово припиняється у разі надання одержувачу освітньої послуги академічної відпустки відповідно до законодавства на весь строк такої відпустки, про що вносяться відповідні зміни до договору.

Вказані обставини не спростовано відповідачем, даний договір підписала ОСОБА_1 добровільно, тиску з боку позивача не було.

Судом встановлено, що за наказом № 863-ВК від 12.08.2019 року з 01.09.2019 року ОСОБА_1 була зарахована до ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» (а.с.6, 7 ).

Відповідно до наказу № 443-ВК від 11.03.2020 року (а.с. 9), ОСОБА_1 відраховано з 11 березня 2020 року у зв`язку з невиконанням навчального плану.

Позивачем неодноразово направлялись листи на адресу місця реєстрації відповідача про наявність заборгованості перед університетом за освітні послуги з проханням терміново відшкодувати їх(а.с. 10-13).

Згідно розрахунку заборгованості за договором про надання освітніх послуг від 02 вересня 2019 року, наданого позивачем, вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за вказаним договором складає 7 716, 65 гривень, а також позивачем нарахована пеня в сумі 90, 84 гривень (а.с.8).

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували вищевказаний розрахунок.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами договору ОСОБА_1 зобов`язана була сплатити вартість освітньої послуги за 1,5 роки навчання 18 500 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 510 ЦК України, якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

У ч. 1 ст. 613 ЦК України, визначено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Позивач у зобов`язанні надати освітню послугу виступав в якості боржника та виконав свої зобов`язання в повному обсязі, тобто навчання в період з 01 вересня 2019 року по 11 березня 2020 року проводилося згідно з навчальним планом.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що послуги з навчання у вказаний період не надавалися, або вона була позбавлена з вини позивача вказані послуги отримувати.

У зв`язку з невиконанням навчального плану 11.03.2020 року відповідач була відрахована. Вказані обставини не спростовано відповідачем.

Та обставина, що ОСОБА_1 була відрахована у зв`язку з невиконанням навчального плану, не звільняє її від обов`язку оплатити освітні послуги, які надавалися позивачем.

Відповідно до п.13 договору про надання освітніх послуг між вищим навчальним закладом та фізичною (юридичною) особою від 02.09.2019 у разі дострокового розірвання договору внаслідок порушення виконавцем договірних зобов`язань або з ініціативи замовника, у разі відрахування одержувача освітньої послуги (крім випадків, коли одержувач відрахований у зв`язку з невиконанням обов`язків, визначених статтею 63 Закону України «Про вищу освіту») кошти, що були внесені замовником як плата за надання освітньої послуги, повертаються йому в обсязі оплати частини послуги, не наданої на дату розірвання договору.

Пунктом 14 вказаного договору передбачено, що у разі дострокового розірвання договору у зв`язку з порушенням замовником договірних зобов`язань, або невиконання одержувачем обов`язків, визначених статтею 63 Закону України «Про вищу освіту», кошти, що були внесені замовником, залишаються у виконавця та використовуються для виконання його статутних завдань.

Відповідачкою не надано належних та допустимих доказів того, що вона зверталася до позивача із заявою про дострокове розірвання договору у зв`язку з порушенням замовником договірних зобов`язань або із заявою про відрахування відповідачки.

Посилання відповідача, проте що вона телефонувала лаборанту та повідомляла, що має намір відрахуватися через тиждень після укладення договору, суд не може взяти до уваги, оскільки вони нічим не підтверджені та вказана обставина відповідачем не звільняє її від обов`язку сплачувати освітні послуги, які надавалися позивачем відповідно до договору.

Також суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на те, що вона не розуміла що підписує договір на навчання за контрактною формою навчання, тим самим в подальшому за сімейними обставинами не змогла сплачувати вартість за навчання, яка зазначена в договорі.

В договорі від 02.09.2019 сторони узгодили всі істотні умови, в тому числі і вартість освітньої послуги, а отже такий договір є укладеним.

Твердження представника відповідача про те, що неможливо встановити момент, з якого позивач вважає відповідача отримувачем освітніх послуг, та неможливо встановити за отримання яких саме послуг має сплатити відповідач, є неспроможними, оскільки відповідно до договору сторони визначили, що освітня послуга надається з 01.09.2019-31.01.2021, навчання проходе за заочною формою, у зв`язку із чим більшість часу навчання відповідач мав займатися самостійною роботою в міжсесійний період. У зв`язку із цим, моментом закінчення надання освітніх послуг є день відрахування відповідача 11.03.2020, коли також був час самостійної роботи в міжсесійний період.

Щодо доводів представника відповідача про відсутність доказів.

Згідно із ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст. 80 ЦПК України).

У ч.1 ст.89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

По даній справі належними, достовірними та достатніми доказами можуть бути письмові докази (договір, накази, розрахунки, тощо), що передбачено ч.1 ст.95 ЦПК України, оскільки саме ці докази можуть містити дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Крім цього, в судовому засіданні відповідач визнала той факт, що нею дійсно укладався договір про надання освітніх послуг, та не було суду надано доказів того, що відповідач будь-коли скаржився на неналежну якість освітніх послуг або їх ненадання протягом строку дії договору між сторонами.

Також, в договорі, укладеному між сторонами, передбачено лише один випадок тимчасового припинення дії договору - у разі надання одержувачу освітньої послуги академічної відпустки, про що вносяться відповідні зміни до договору. Доказів того, що відповідач брав академічну відпустку, до суду надано не було.

До суду не було надано жодних доказів сплати відповідачем Державному закладу «Луганський університет імені Тараса Шевченка» плати за надання освітніх послуг з часу зарахування відповідача до вказаного університету та до часу її відрахування.

Таким чином, позивачем обґрунтовано заявлено вимогу про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості з оплати освітніх послуг в розмірі 7807, 49 грн.

Суд ураховує, що відповідач добровільно уклала договір з відповідачем про надання освітніх послуг між вищим навчальним закладом та фізичною (юридичною) особою з встановленою фіксованою вартістю освітньої послуги, визначеної у договорі, про що відповідачу було достеменно відомо. Позивач свої зобов`язання за договором виконав. При цьому відповідач, будучи відрахованою з навчання через невиконання вимог навчального плану та маючи заборгованість по оплаті освітніх послуг, фактично порушила умови укладеного договору.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позивачем доведено належними і допустимими доказами ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог до відповідача, відтак суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Одночасно з відповідача у відповідності до ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270 грн. (а.с.1).

Керуючись ст. ст. 12, 81, 82, 141, 259, 264-265, 268, 356 ЦПК України, ст. ст. 901, 903 ЦК України, суд -

ухвалив:

Позовні вимоги Державного закладу «Луганський університет імені Тараса Шевченка» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання освітніх послуг задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Сватівським РС УДМС України в Луганській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Державного закладу «Луганський університет імені Тараса Шевченка», код ЄДРПОУ 02125131, місцезнаходження за адресою: пл. Гоголя, 1, м. Старобільськ, Луганська область, заборгованість за договором надання освітніх послуг в розмірі 7716, 65 грн, пеню в розмірі 90, 84 грн, а всього 7807, 49 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Сватівським РС УДМС України в Луганській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Державного закладу «Луганський університет імені Тараса Шевченка», код ЄДРПОУ 02125131, місцезнаходження за адресою: пл. Гоголя, 1, м. Старобільськ, Луганська область витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Луганського апеляційного суду безпосередньо або через Сватівський районний суд Луганської області. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення суду складено 19 листопада 2021 року.

Суддя Я.В.Просіна