Вирок № 101309570, 18.11.2021, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

18.11.2021 Єдиний унікальний номер 205/461/21

Провадження №1-кп/205/115/21

Єд.унік.№205/461/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2021 року Ленінський районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого: судді Нощенка І.С.

при секретарі: Безгіновій І.А.

за участю прокурора: Логвін Ю.В.

потерпілих: ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м.Дніпро, кримінальне провадження, яке зареєстроване в ЄРДР за №12021045690000021 від 08 січня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Батайськ Ростовської області Російської Федерації, громадянина України, освіта середня-спеціальна, не одруженого, раніше засудженого: 19.07.2018 року Ленінським районним судом м.Дніпропетровська за ч.1 ст.164 КК України до 1 року обмеження волі, звільненого 12.12.2019 року у зв`язку з відбуттям строку покарання, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.2 ст.164 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_3 , згідно рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 16 вересня 2004 року, зобов`язаний до сплати аліментів на утримання неповнолітньої доньки: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі ј частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, на користь ОСОБА_1 , до повноліття дитини, починаючи з 09 липня 2004 року.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 , згідно рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 18 січня 2016 року, зобов`язаний до сплати аліментів на утримання неповнолітнього сина: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі ј частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на користь ОСОБА_2 , до повноліття дитини, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.

Вироком Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 19 липня 2018 року, обвинувачений ОСОБА_3 був засуджений за ч.1 ст.164 КК України та звільнившись 12 грудня 2019 року у зв`язку з відбуттям строку покарання, знову встав на шлях злісного ухилення від сплати аліментів.

Так, обвинувачений ОСОБА_3 , будучи особою, раніше судимою за кримінальне правопорушення, передбачене ст.164 КК України, після звільнення від відбування покарання, в період часу з 01 січня 2020 року до 01 січня 2021 року виплат по аліментам не здійснював, іншої будь-якої матеріальної допомоги не надавав, достовірно знаючи про необхідність виплати аліментів та усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, тривалий час не виконував в добровільному порядку покладені на нього рішенням суду обов`язки по сплаті аліментів, на попередження державного виконавця про необхідність сплачувати аліменти не реагував, тобто злісно ухилявся від сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей, в результаті чого у нього утворилася заборгованість по сплаті аліментів на утримання неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_4 на суму 31767,25 грн. (загальна сума заборгованості складає 176908,13 грн.) та сина ОСОБА_5 на суму 34762,25 грн. (загальна сума заборгованості складає 80826,25 грн.)

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 пояснив суду, що згідно рішень Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 16 вересня 2004 року та 18 січня 2016 року, він зобов`язаний до сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_4 та сина ОСОБА_5 , в розмірі ј частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, на користь матерів дітей та до повноліття останніх. Після звільнення від відбування покарання, призначеного вироком суду за ч.1 ст.164 КК України, він знову не сплачував аліменти, оскільки не мав можливості, у зв`язку з чим утворились заборгованості на зазначені в обвинувальному акті суми.

Винність обвинуваченого ОСОБА_3 повністю підтверджується показаннями потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які пояснили суду, що обвинувачений ОСОБА_3 , згідно рішень Ленінського районного суду м.Дніпропетровська, зобов`язаний до сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі ј частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, до повноліття дітей на їх користь. Але обвинувачений ОСОБА_3 , після звільнення від відбування покарання, призначеного вироком суду за ч.1 ст.164 КК України, висновків для себе не зробив та знову став ухилятися від сплати аліментів, у зв`язку з чим утворилась заборгованість по аліментам на зазначені в обвинувальному акті суми.

Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 пояснили суду, що у них, в різні проміжки часу, перебували на виконанні рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська, згідно з яким обвинувачений ОСОБА_3 зобов`язаний до сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_4 та сина ОСОБА_5 , в розмірі ј частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, на користь матерів дітей. Під час виконання рішення суду, вони неодноразово направляли обвинуваченому виклики та повідомлення про необхідність сплати заборгованості по аліментам, але останній на них ніяк не реагував та аліменти не сплачував, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка вказана у довідках та обвинувальному акті.

Крім того, вина ОСОБА_3 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення (проступку) підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме:

- копіями свідоцтв про народження дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.09, 38);

- копією рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 16 вересня 2004 року, згідно з якими ОСОБА_3 зобов`язаний до сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі ј частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, на користь ОСОБА_1 , до повноліття дитини, починаючи з 09 липня 2004 року (а.с.36-37);

- копією рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 18 січня 2016 року, згідно з яким ОСОБА_3 зобов`язаний до сплати аліментів на утримання неповнолітнього сина: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі ј частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на користь ОСОБА_2 , до повноліття дитини, починаючи з дня набрання рішенням законної сили (а.с.63-64);

- копією вироку Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 19 липня 2018 року, яким ОСОБА_3 засуджений за ч.1 ст.164 КК України до 1 року обмеження волі (а.с.98-100);

- копіями виконавчих листів, виданих на підставі рішень Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 вересня 2004 року та від 18 січня 2016 року (а.с.19-20, 74-75);

- копіями викликів та попереджень Новокодацького ВДВС м.Дніпро про необхідність погашення заборгованості по аліментам (а.с.83-85);

- довідками-розрахунком заборгованості по аліментам ОСОБА_3 , згідно яких заборгованість останнього по аліментам станом на 01 січня 2021 року складає 31767,25 грн. та 34762,25 грн. (а.с.21-22, 69-73).

Таким чином, допитавши обвинуваченого та потерпілих, а також свідків, дослідивши письмові докази та матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, суд дійшов висновку, що вони поза всяким розумним сумнівом доводять в повному обсязі винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі обвинувачення, яке було підтримано прокурором та кваліфікує дії обвинуваченого за ч.2 ст.164 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), вчинене особою, раніше судимою за кримінальне правопорушення, передбачене цією статтею.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, керуючись ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст.12 КК України, належить до кримінальних проступків, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, характеризується задовільно, має батьків похилого віку.

Обставин, які б пом`якшували, або обтяжували покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , передбачених ст.66, 67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання суд також враховує позиції Європейського суду з прав людини, які викладені у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року), згідно яких досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

На підставі викладеного та враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_3 заходів щодо погашення вже наявної у нього заборгованості по аліментам не вживав та не вживає, поточні аліменти не сплачує, суд дійшов висновку, що покаранням, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 а також попередження нових кримінальних правопорушень, як самим обвинуваченим, так і іншими особами, є покарання у вигляді обмеження волі, оскільки підстави для призначення покарання більш м`якого, ніж передбачене законом, а також для призначення покарання з випробуванням, судом не встановлені. На думку суду, саме покарання у виді обмеження волі буде відповідати тяжкості правопорушення, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.368, 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.2 ст.164 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на два роки.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з дня його прибуття до відповідної установи виконання покарань.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 не обирати.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий: І.С. Нощенко