Рішення № 10130794, 14.06.2010, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 2-1013/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2010 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Серебрякової Т.В.,

при секретарі судового засідання Лукіянчиної Т.І.,

за участю - позивачки ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенськ Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини , -

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2010 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей.

В позовній заяві зазначено, що 22 листопада 1997 р. відділом реєстрації актів громадянського стану Вознесенського міськвиконкому Миколаївської області був зареєстрований шлюб між позивачкою ОСОБА_1 Миколаївною та відповідачем ОСОБА_3. Від даного шлюбу сторони мають двох малолітніх дітей сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, які знаходяться на повному матеріальному утриманні позивачки. Відповідач у добровільному порядку не приймає участі у матеріальному утриманні дітей. Посилаючись на зазначені обставини, позивачка просила позов задовольнити, стягнути з відповідача ОСОБА_3 аліменти на її користь на утримання дітей в розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01 квітня 2010 р. і до досягнення ними повноліття.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 з врахуванням уточнених позовних вимог просили стягнути з відповідача ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі ? частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01 квітня 2010 р. і до досягнення нею повноліття.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнав, не заперечував проти стягнення з нього аліментів на утримання доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі ? частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, відповідно до вимог ст.11 ЦПК України, судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Так, в судовому засіданні встановлено, що 22 листопада 1997 р. відділом реєстрації актів громадянського стану Вознесенського міськвиконкому Миколаївської області був зареєстрований шлюб між ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Від даного шлюбу сторони мають двох малолітніх дітей сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження, серія НОМЕР_1, виданого Вознесенським міськвідділом реєстрації актів громадянського стану Миколаївської області 07 квітня 1998 р., та доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження, серія НОМЕР_2, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Вознесенського міськвиконкому Миколаївської області 09 червня 1999 р. (а.с.5).

Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 05 травня 2010 р. шлюб, зареєстрований 22 листопада 1997 р. у відділі реєстрації актів громадянського стану Вознесенського міськвиконкому Миколаївської області між ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, розірвано. Вказане рішення набрало чинності 18 травня 2010 р.

Розлучення зареєстровано в органах реєстрації актів цивільного стану по місту Вознесенську Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області 11 червня 2010 р., про що було видано свідоцтво про розірвання шлюбу.

Згідно довідки від 31 березня 2010 р., виданої головою вуличного комітету, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, на даний час проживає разом з матірю за адресою: АДРЕСА_2 та окремо від батька. З пояснень сторін, судом встановлено, що малолітня дитина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, фактично проживає разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1, що також підтверджується довідкою вуличного комітету від 11 травня 2010 р.

Ч.3 ст.11 Закону України „Про охорону дитинства” від 26 квітня 2001 р. (з наступними змінами та доповненнями), передбачає, що батько і мати мають рівні права та обовязки щодо своїх дітей.

Відповідно до вимог ст.180 СК України батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання цього обовязку визначаються за домовленістю між ними.

За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину, той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Згідно ч.3 ст.181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст.183 СК України) або у твердій грошовій сумі (ст.184 СК України) і виплачуються щомісячно.

При визначені розміру аліментів, суд відповідно до ст.182 СК України враховує обставини справи, стан здоровя, матеріальне становище дитини, матеріальне становище платника аліментів, наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, є працездатною особою, інших непрацездатних осіб на своєму утриманні останній немає.

Отже, оцінюючи зібрані докази у справі, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3, який є батьком малолітній дитині - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, зобовязаний до утримання дитини та має можливість сплачувати аліменти. Проте, відповідач не виконує свого обовязку щодо утримання доньки, оскільки добровільно не надає матеріальної допомоги, достатньої для задоволення розумних потреб.

При вирішенні розміру аліментів суд враховує стан здоровя та обставини справи і приходить до висновку, що останній має можливість сплачувати аліменти на утримання дитини й вважає можливим визначити їх в розмірі ? частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно та до досягнення дитиною повноліття.

За правилами ст.189 СК України, батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на утримання дитини, в якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом. В судовому засіданні встановлено, що такий договір між сторонами не укладався, тому, при вищезгаданих обставинах з відповідача можуть бути стягнуті аліменти на утримання доньки на користь позивачки.

Враховуючи наведене, а також те, що відповідач ОСОБА_3 не скористався своїм правом про подання зустрічної позовної заяви про стягнення аліментів та доказів на підтвердження його майнового стану, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, стягнувши з відповідача ОСОБА_3 на користь позивачки ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини - доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі ? частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але розмір аліментів на дитину за жодних обставин не може бути меншим за 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з часу предявлення позову 01 квітня 2010 р. і до досягнення дитиною повноліття.

В силу ст.88 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 51 (пятдесят одна) грн. 00 коп. та витрати на інформаційнотехнічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп.

Згідно ч.1 ст.367 ЦПК України рішення суду підлягає негайному виконанню в справах про стягнення аліментів.

Керуючись ст.ст.10,11,209,212,213,214,215,ч.1 ст.367 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця міста Вознесенськ Миколаївської області, аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання малолітньої дитини доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі ? частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01 квітня 2010 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця міста Вознесенськ Миколаївської області, судовий збір в розмірі 51 (пятдесят одна) грн. 00 коп. на користь Держави в особі місцевого бюджету міста Вознесенськ Миколаївської області (банк УДК в Миколаївській області, код банку 23406957, МФО 826013, код платежу 22090100, р/р №31415537700007).

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця міста Вознесенськ Миколаївської області, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи на користь Держави в особі Державного бюджету міста Вознесенськ (банк ГУДКУ в Миколаївській області, код ЄДРПОУ 23406957, р/р №31210259700007, МФО 826013, код платежу 22050000) в сумі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів після проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя Т.В. Серебрякова