Рішення № 101300606, 18.11.2021, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа №487/2496/21

Пр. №2/521/3680/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2021 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді - Сегеди О.М.,

при секретарі - Кіреу Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесів порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Заводського районного суду м. Миколаєва з зазначеним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» (далі-ТОВ «Росвен Інвест Україна»), посилаючись на те, що 03 січня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №260, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна» заборгованості за Кредитним договором № 010/0541/82/0343673 від 26 травня 2017 року, укладеним між ОСОБА_1 та АТ «Райфайзен Банк Аваль», право вимоги за яким перешло до ТОВ «Росвен Інвест Україна» на підставі договору відступлення прав вимоги №114/2-4 від 26 квітня 2019 року, укладеного між АТ «Райфайзен Банк Аваль» та ТОВ «Росвен Інвест Україна», за період з 31 липня 2018 року по 02 січня 2020 року у розмірі 37314,64 грн., у тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 35941,00 грн., прострочена заборгованість за процентами - 1373,64 грн., плата за вчинення виконавчого напису - 50,00 грн.

Позивач зазначав, що 20 лютого 2020 року вищевказаний виконавчий напис був пред`явлений до виконання до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Булахевіча С.В., постановою якої було відкрито виконавче провадження ВП №61352272 від 20 лютого 2020 року.

Вказував, що при вчиненні виконавчого напису №260 від 03 січня 2020 року,всупереч вимогам ст. 88 Закону України «Про нотаріат», приватним нотаріусом не були дотримані вимоги діючого законодавства щодо його вчинення, оскільки остання не переконалась належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, та безспірності характеру правовідносин та прийняв документи, які не передбачені Переліком.

При цьому стверджував, що приватний нотаріус повинен був вчиняти виконавчий напис відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» від 29 червня 1999 року № 1172, якою передбачалась можливість стягувати заборгованість у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів за нотаріально посвідченими угодами.

Вважає, що оскільки між ним та АТ «Райфайзен Банк Аваль» нотаріально посвідчений кредитний договір не укладався, то підстави для видачі виконавчого напису були відсутні.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №260, вчинений 03 січня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. про стягнення з нього на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна» суми заборгованості за Кредитним договором №010/0541/82/0343673 від 26 травня 2017 року, укладеним між ним та АТ «Райфайзен Банк Аваль», право вимоги за яким перейшло до ТОВ «Росвен Інвест Україна» на підставі договору відступлення прав вимоги №114/2-4 від 26 квітня 2019 року, укладеного між АТ «Райфайзен Банк Аваль» та ТОВ «Росвен Інвест Україна», за період з 31 липня 2018 року по 02 січня 2020 року у розмірі 37314,64 грн. та стягнути судові витрати.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 15 квітня 2021 року вищевказану цивільну справу було передано до Малиновського районного суду м. Одеси за підсудністю (а.с. 31).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями Малиновського районного суду м. Одеси від 30 липня 2020 року, справу було передано на розгляд судді Сегеді О.М. (а.с. 38).

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 22 червня 2021 року в порядку спрощеного позовного провадження по справі було відкрито провадження та призначено судове засідання (а.с. 47-49).

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2021 року за ініціативою суду у порядку ч.7 ст.81 ЦПК України по справі були витребувані докази (а.с. 87-88).

Позивач та його представник, діючий на підставі довіреністі від 25 лютого 2021 року в судове засідання не з`явились, надали до суду заяву про підтримання позовних вимог, просили суд їх задовольнити у повному обсязі та слухати справу за їх відсутності, не заперечували проти заочного розгляду справи (а.с. 18, 19, 21).

Представник ТОВ «Росвен Інвест Україна» в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом у відповідності до вимог ст. 128 ЦПК України, (а.с. 62, 81а).

У зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 280 ЦПК України, зі згоди позивача, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.

Згідно ст. 223ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.

Суд вважає, що правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України,Законом України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, тому, при ухваленні рішення, суд застосовує норми матеріального права, якими регулюються правовідносини, які виникли між сторонами.

Судом встановлено, що ТОВ «Росвен Інвест Україна» є юридичною особою та діє на підставі Статуту.

З матеріалів справи вбачається, що 26 травня 2017 року між АТ «Райфайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладеноКредитний договір №010/0541/82/0343673 від 26 травня 2017 року, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 24800,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 45,00 % річних, строком до 26 травня 2021 року (а.с. 72-77).

26 квітня 2019 року між АТ «Райфайзен Банк Аваль» та ТОВ «Росвен Інвест Україна» було укладено договір відступлення прав вимоги №114/2-4 від 26 квітня 2019 року.

Встановлено, що 03 січня 2020 року на підставі заяви ТОВ «Росвен Інвест Україна», яке є правонаступником АТ «Райфайзен Банк Аваль», приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №260, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна» заборгованості за Кредитним договором № 3628/2692BCLKB1K1 від 02 листопада 2015 року, укладеним між ОСОБА_1 та АТ «Райфайзен Банк Аваль», право вимоги за яким перешло до ТОВ «Росвен Інвест Україна» на підставі договору відступлення прав вимоги №114/2-4 від 26 квітня 2019 року, укладеного між АТ «Райфайзен Банк Аваль» та ТОВ «Росвен Інвест Україна», за період з 31 липня 2018 року по 02 січня 2020 року у розмірі 37314,64 грн., у тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 35941,00 грн., прострочена заборгованість за процентами - 1373,64 грн., плата за вчинення виконавчого напису - 50,00 грн. (а.с. 78).

У виконавчому написі зазначено, що він набирає чинності з дати його реєстрації в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій, а саме з 03 січня 2020 року, та має бути пред`явлений до примусового виконання протягом року з моменту вчинення виконавчого напису.

Судом встановлено, що 20 лютого 2020 року за заявою ТОВ «Росвен Інвест Україна» вищевказаний виконавчий напис був пред`явлений до виконання до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Булахевіча С.В. (а.с. 71).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Булахевіча С.В. від 20 лютого 2020 року було відкрито виконавче провадження ВП №61352272 від 20 лютого 2020 року. (а.с. 70).

Зі змісту позовної заяви вбачається, що підставами для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, позивач зазначив відсутність нотаріально посвідченого кредитного договору, та наявність спору щодо його заборгованості.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» (далі - Закон України «Про нотаріат») нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Згідно ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат», у редакції на час виникнення правовідносин, передбачено умови вчинення виконавчих написів, згідно із якими нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникненняправа вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводяться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, для одержання виконавчого напису подаються нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку).

Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Згідно ст. 89 Закону України «Про нотаріат», у редакції на час виникнення правовідносин, у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Судом встановлено, що ухвала суду від 19 жовтня 2021 року про витребування по справі копії нотаріальної справи щодо вчинення виконавчого напису нотаріуса № 260, вчиненого 03 січня 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором № 010/0541/82/0343673 від 26 травня 2017 року, не виконана, матеріали виконавчого напису нотаріуса, останнім суду не надані.

З змісту, наданої Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) інформації від 14 січня 2021року №35/6 «Про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршадського І.В.» на підставі п.1 ч.1 ст.30 Закону України «Про нотаріат», нотаріальна діяльність приватного нотаріуса Баршадського І.В. припинена з 01 лютого 2021 року.

Встановлено, що наказом Міністерства юстиції України від 16 квітня 2021 року №1396/5 відповідно до рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 05 квітня 2021 року №5 на підставі п.п «е» та «з» п.2 ч.1ст.12 Закону України «Про нотаріат», а саме у зв`язку з неодноразовими порушеннями нотаріусом законодавства при вчиненні нотаріальних дій, які встановлені рішеннями судів, що завдало шкоди фізичним та юридичним особам, та набранням законної сили рішеннями судів про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальних дій, свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України 26 грудня 2011 року за №8673 на ім`я Баршадського І.В. , анульовано.

Оскільки рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від від 05 квітня 2021 року №5, Баршацького І.В. , оскаржується у суді, то документи нотаріального діловодства та архів приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршадського І.В.» на зберігання не передавалися (а.с. 99-100).

Оскільки матеріали нотаріальної справи щодо вчинення виконавчого напису нотаріуса № 260, вчиненого 03 січня 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором № 010/0541/82/0343673 від 26 травня 2017 року, суду не передані, то суд приймає рішнення за тими доказами, які наявні в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, оскаржуваний виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького І.В. № 260, вчинений 03 січня 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором № 010/0541/82/0343673 від 26 травня 2017 року, виданий на підставі заяви відповідача, судом встановлено, що вимоги до його оформлення, передбачені чинним законодавством України, приватним нотаріусом не виконані.

Згідно ст. 50 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).

Так, безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору, зокрема, щодо її розміру, строків, за яких вона нарахована тощо, а відтак, і документів, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріус вчиняє виконавчий напис. Документи, що встановлюють заборгованість, насамперед мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором.

Згідно висновків, зроблених Верховним Судом України у постанові від 05 липня 2017 року № 6-887цс17 у справі № 754/9711/14-ц, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису. Однак, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком. Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 у справі № 910/5226/17 зазначено, що належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»

Як зазначено у ст. 90 Закону «Про нотаріат», стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

При цьому, нотаріус повинен здійснити перевірку всіх документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії - виконавчого напису, які, зокрема, підтверджують наявність зобов`язання та їх безспірність.

Відповідно до правового висновку, який міститься у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком № 1172. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. У цій постанові також зазначено, що законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлює суд відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішенні справ, пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Пунктом 8 зазначеної вище постановипередбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

Відповідно до п. 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання».

В матеріалах справи відсутні докази того, що укладений між між ОСОБА_1 та АТ «Райфайзен Банк Аваль» Кредитний договір №010/0541/82/0343673 від 26 травня 2017 року, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, був посвідчений нотаріально, тому вказані обставини є підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду № 172/1652/18 від 21.10.2020 року.

Отже приватний нотаріус не мав право вчиняти виконавчий напис за заявою ТОВ «Росвен Інвест Україна»),

Стаття 4 ЦПК України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладається у разі задоволення позову - на відповідача.

Судовий збір по справі складає грн., який повністю сплачений позивачем при зверненні до суду. Оскільки позов задоволений, то судовий збір підлягає стягненню з відповідача (а.с. 29).

Керуючись ст.ст. 15, 16, 18, 526 ЦК України, ст.ст. 34, 39, 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 12,13, 81, 141, 259, 264, 268, 273, 280, 284, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 03 січня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем, зареєстрований в реєстрі за № 260, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який є боржником за Кредитним договором №010/-0541/82/0343673 від 26 травня 2017 року, укладеним з Акціонерним Товариством «Райфайзен банк Аваль», право вимоги за яким перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», на підставі договору відступлення прав вимоги №114/2 - 4, укладеного 26 квітня 2019 року між Акціонерним Товариством «Райфайзен банк Аваль» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», не виплачені в строк грошові кошти на підставі Кредитного договору №010/-0541/82/0343673 від 26 травня 2017 року, за період з 31 липня 2018 року по 02 січня 2020 року у розмірі 37314 ( тридцять сім тисяч триста чотирнадцять) гривень 64 копійки, що складається: 35941,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту;1373,64 - прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам; 50,00 грн. - плата за вчинення виконавчого напису.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» (код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 03126, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела,6) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 908 (вісімсот сорок) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду складено 23 листопада 2021 року.

Суддя: О.М. Сегеда