Постанова № 101299211, 16.11.2021, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/1935/21

Рішення

і м е н е м У к р а ї н и

16 листопада 2021 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Малярчука В.В.

з участю секретаря судового засідання Зіньковської Н.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Теребовля справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області, третя особа інспектор взводу 2 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Підгрушна Юлія Андріївна про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі подана в порядку ст. 286 КАС України, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 –адвокат Пацула В.О. звернувся із позовом до Управління патрульної поліції в Тернопільській області, третя особа інспектор взводу 2 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Підгрушна Юлія Андріївна про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі подана в порядку ст. 286 КАС України, в якому просить скасувати постанову серії БАА №153926, винесену інспектором взводу 2 роти 4 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП лейтенантом поліції Підгрушною Ю.А., якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 3 400 грн. за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною 5 ст. 121, ч.2 ст. 126 КУпАП та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП (за відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення)

Свої позовні вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що постановою від 17.08.2021 року серії БАА №153926, винесеною інспектором взводу 2 роти 4 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП лейтенантом поліції Підгрушною Ю.А. стосовно ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3 400 (три тисячі чотириста) грн. за вчинення двох адміністративних правопорушень, передбачених частиною 5 ст. 121, частиною 2 ст. 126 КУпАП та було призначено стягнення, шляхом накладання штрафу в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених у відповідності до ст. 36 КУпАП. З відео із автомобільного реєстратора, яке додано працівниками поліції до матеріалів справи №606/1860/21 вбачається, що працівники поліції, рухаючись слідом за автомобілем позивача, не змогли зафіксувати вчинення останнім будь-яких правил дорожнього руху, тобто для зупинення автомобіля були відсутні будь-які з підстав, передбачених ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», перелік яких є вичерпним. Причину зупинки було обгрунтовано словами: «пане водій, шо то ви так їдете по обочині, зупиняєтеся, тільки стали за вами, зразу на газ і десь їдете, не зупиняєтеся по дорозі». Згідно п.1 ч.1 ст. 35 вище зазначеного Закону, однією з причин зупинки є порушення водієм правил дорожнього руху. В оскаржуваній нами постанові БАА №153926 від 17.08.2021 року зазначено, що водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.5 ст. 121 КУпАП (порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами). Вказане порушення не могло бути зафіксоване інспекторами поліції в нічну пору доби під час попутнього слідування за транспортним засобом позивача а також не було зафіксоване належним чином навіть після незаконної його зупинки. Згідно вимог ПДР підпункту в) пункту 2.3. дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів. Оскільки водій ОСОБА_1 є інвалідом І групи внаслідок ураження опорно рухового апарату, то пристібання ременем безпеки створює йому додатковий дискомфорт та навантаження на травмований хребет. Зупинка водія відбулась в межах населеного пункту смт. Микулинці, а тому, виходячи навіть з цього, зупинка і притягнення водія до відповідальності є незаконною. Притягнення водія до відповідальності за вказане «порушення» обумовлене лише бажанням створити видимість законності зупинки транспортного засобу. Інше порушення, за яке накладено стягнення – керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом (ч.2 ст. 126 КУпАП), хоча до матеріалів справи №606/1860/21 було долучено довідку про те, що ОСОБА_1 було видано посвідчення водія (довідка долучається). Крім того, під час попутного руху за транспортним засобом в нічну пору доби також неможливо встановити, хто ним керує, та чи має ця особа з собою документи на право керування. Крім того зазначеного, в постанові невірно зазначений час зупинки водія, якого було зупинено близько 00.00 год., тоді, як в постанові вказується час 02 год 15 хв.

Представник позивача позовні вимоги просив задоволити.

Відповідач будучи належними чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, однак подав до суду відзив у якому просить відмовити у задоволенні позову, так як вважає що позивач порушив ч. 5 ст. 121, ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Судом встановлено наступні обставини:

Постановою серії БАА № 153926 від 17.08.2021 року ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності ч. 5 ст. 121, ч. 2 ст. 126, КУпАП, оскільки він 17.08.2021 року о 02:15 год. На автодорозі М-19 «Доманово – Ковель – Чернівці- Тереблече», 345 км керував транспортним засобом марки «Peugeot 3008» н.з. НОМЕР_1 , при цьому не маючи права керування транспортним засобоми, чим порушив 2.1а ПДР України, а також під час руху не користувався ременем безпеки, чим порушив п. 2.3 (13) ПДР України , вчинив адміністративні правопорушення, передбачачені ч. 5 ст. 121, ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно із ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Згідно з ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується не всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи у їх сукупності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, в тому числі які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.

Застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень. Така позиція суду ґрунтується також на правових висновках, які зробив Конституційний Суд України у своєму рішенні у справі №23-рп/2010 від 22 грудня 2010 року.

В матеріалах справи долучено диск з відеозаписом з нагрудної камери поліцейських, з якого вбачається, що працівники поліції, рухаючись слідом за автомобілем позивача, не змогли зафіксувати вчинення останнім будь-яких правил дорожнього руху, тобто для зупинення автомобіля були відсутні будь-які з підстав, передбачених ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», перелік яких є вичерпним. Причину зупинки було обгрунтовано словами: «пане водій, шо то ви так їдете по обочині, зупиняєтеся, тільки стали за вами, зразу на газ і десь їдете, не зупиняєтеся по дорозі».

Згідно п.1 ч.1 ст. 35 вище зазначеного Закону, однією з причин зупинки є порушення водієм правил дорожнього руху. В оскаржуваній нами постанові БАА №153926 від 17.08.2021 року зазначено, що водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.5 ст. 121 КУпАП (порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами). Вказане порушення не могло бути зафіксоване інспекторами поліції в нічну пору доби під час попутнього слідування за транспортним засобом позивача а також не було зафіксоване належним чином навіть після незаконної його зупинки.

Згідно вимог ПДР підпункту в) пункту 2.3. дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів. Оскільки водій ОСОБА_1 є інвалідом І групи внаслідок ураження опорно рухового апарату, то пристібання ременем безпеки створює йому додатковий дискомфорт та навантаження на травмований хребет. Зупинка водія відбулась в межах населеного пункту смт. Микулинці, а тому, виходячи навіть з цього, зупинка і притягнення водія до відповідальності є незаконною. Притягнення водія до відповідальності за вказане «порушення» обумовлене лише бажанням створити видимість законності зупинки транспортного засобу.

Відповідно до широкого розуміння доктрини «плодів отруєного дерева» будь-яке винне порушення поліцейськими конституційних прав громадян, що має зв`язок з процесом виявлення, вилучення і фіксації доказів, тягне втрату останніми юридичної сили. Тобто, це означає безумовну недопустимість доказів при будь-якому порушенні встановленого порядку збирання доказів незалежно від характеру порушення чи ступеня вини порушника.

У вузькому сенсі доктрина «плодів отруєного дерева» зводиться до заборони використання даних, отриманих на підставі або з використанням доказів визнаних недопустимими (див. Постанову Тернопільського апеляційного суду в справі №607/7700/19).

Доказування в адміністративному судочинстві не може ґрунтуватися на припущеннях. Засобами доказування є показання свідків, письмові докази, речові і електроні докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази повинні бути належними та допустимими.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України "Про Національну поліцію", поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, у справах з приводу оскарження актів індивідуальної дії, складених суб`єктами владних повноважень, обов`язок по доведенню правомірності їх складання, покладається саме на зазначених осіб.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що жодних належних та допустимих доказів, передбачених ст.251 КУпАП, відповідачем в підтвердження існування підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності ч. 5 ст. 121, ч. 2 ст. 126 не надано.

У адміністративних справах про оскарженні постанови у справі про адміністративні правопорушення, адміністративним судом перевіряється правомірність рішень та дій суб`єкта владних повноважень, яким було здійснено притягнення особи до адміністративної відповідальності та приймається відповідне рішення щодо правомірності чи протиправності таких дій і наявності правових підстав для скасування вказаного рішення.

При таких обставинах, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова серії БАА №153926 від 17.08.2021 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121, ч. 2 ст. 126 КУпАП КУпАП підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 11, 18, 70, 71, 86, 138, 160, 161, 163, 171-2 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задоволити.

Визнати протиправною та скасувати постанову БАА №153926 від 17.08.2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, якою застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн.,справу про адміністративне правопорушення, провадженням закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління національної поліції в Тернопільській області суму судового збору, сплаченого позивачем при зверненні із адміністративним позовом в суд, що становить 454 грн.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів після її проголошення або в порядку ч.2 ст.186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий В.В.Малярчук