Рішення № 101293322, 23.11.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2021 року м. Київ № 640/26194/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомУправління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) пропро скасування постановВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Костюченка А.П. від 03.09.2021 ВП №66696673;

- визнати протиправним та скасувати пункт 3 постанови про відкриття виконавчого провадження старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Костюченка А.П. від 03.09.2021 ВП №66696673;

- стягнути на користь позивача витрати понесені по сплаті судового збору.

Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що відповідачем при прийнятті спірних рішень помилково застосовано положення частини 3 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження». На переконання Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради відповідач при визначенні розміру виконавчого збору, який підлягає стягненню мав застосувати положення частини 2 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки виконання рішення суду в межах ВП №66696673 передбачало майнову вимогу, а саме зміну майнового стану стягувача.

Представником відповідача надано належним чином засвідчену копію матеріалів виконавчого провадження.

Справа вирішується на підставі наявних в ній матеріалів.

Розглянувши подані матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд звертає увагу на наступне.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28.05.2021 у справі №320/12472/20 визнано протиправними дії Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік.

Зобов`язано Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 щорічну допомогу до 5 травня з урахуванням норм Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2020 рік.

16.08.2021 Київським окружним адміністративним судом міста Києва видано виконавчий лист №320/12472/20.

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Костюченка А.П. від 03.09.2021 ВП №66696673 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Київського окружного адміністративного суду №320/12472/20 від 16.08.2021.

Пунктом 3 вказаної постанови постановлено стягнути з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 24000,00 грн. (далі - оскаржуване та/або спірне рішення №1 в частині).

03.09.2021 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Костюченком А.П. винесена постанова про стягнення виконавчого збору ВП №66696673, якою постановлено стягнути з Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради виконавчий збір у розмірі 24000,00 грн. (далі - оскаржуване та/або спірне рішення №2).

Листом від 15.09.2021 №9620 позивач повідомив відповідача, що на виконання рішення суду від 28.05.2021 у справі №320/12472/20 ОСОБА_1 нарахована недоплачена грошова допомога до 5 травня та зареєстрована як кредиторська заборгованість в Білоцерківському управлінні Державної казначейської служби України Київської області 10.06.2021, фінансове зобов`язання №87.

Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради у вказаному листі зазначило, що ним буде перераховано матеріальну допомогу та виконавчий збір в рамках виконавчого провадження ВП №66696673 протягом трьох робочих днів після отримання грошових коштів від Мінсоцполітики відповідно до визначених пріоритетності та черговості виконання рішень згідно Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення виконання рішень у 2021 році, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 26.08.2021 №902.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до частини 1 статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 2 Закону №1404-VIII виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно із частиною 1 статті 14, частиною 1 статті 15 Закону №1404-VIII учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

У відповідності до частини 1 статті 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

За правилами частини 2 статті 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи (ч. 3 ст. 27 Закону №1404-VIII).

Частиною 4 статті 27 Закону №1404-VIII передбачено, що державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Як вже було вказано судом вище, позивач обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що відповідачем при прийнятті спірних рішень помилково застосовано положення частини 3 статті 27 Закону №1404-VIII. На переконання Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради відповідач при визначенні розміру виконавчого збору, який підлягає стягненню, мав застосувати положення частини 2 статті 27 Закону №1404-VIII, оскільки виконання рішення суду в межах ВП №66696673 передбачало майнову вимогу.

Суд критично ставиться до наведених тверджень позивача, мотивуючи наступним.

У відповідності до частини 1 статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Аналіз вказаної правової норми дає суду підстави дійти до висновку, що рішення, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, є немайновими вимогами.

Суд звертає увагу на те, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28.05.2021 року у справі №320/12472/20 визнано протиправними дії Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік та зобов`язано Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 щорічну допомогу до 5 травня з урахуванням норм Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2020 рік.

Разом з тим, рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.05.2021 у справі №320/12472/20 не містить в собі вимоги щодо майнового характеру.

Окрім цього, суд акцентує увагу на тому, що при поданні позовної заяви про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії такі позовні вимоги визначаються судом як немайнові вимоги.

Додатково суд звертає увагу, що виконавчим листом, який підлягає примусовому виконанню в межах виконавчого провадження ВП №66696673 не встановлено суму, яка підлягає до виплати стягувачу, а тому державний/приватний виконавець позбавлений можливості застосовувати положення частини 2 статті 27 Закону №1404-VIII при обчисленні виконавчого збору, який підлягає стягненню з боржника, у тому числі самостійно розраховувати суму коштів, яка підлягає сплаті на користь стягувача.

Таким чином, при прийнятті спірних рішень відповідачем правомірно застосовано положення частини 3 статті 27 Закону №1404-VIII.

Інших доводів щодо протиправності оскаржуваних рішень Управлінням соціального захисту населення Білоцерківської міської ради у позовній заяві не наведено.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 2 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про відповідність спірних рішень критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, а тому позовні вимоги є такими, що не підлягають до задоволення.

Оскільки адміністративний позов до задоволення не підлягає, то відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат на користь позивача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 5, 72-73, 76-78, 143, 243-246, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради (09117, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, б. 2, код ЄДРПОУ 03193643) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, б. 15, код ЄДРПОУ 43315602) про визнання протиправними та скасування постанов відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.

Суддя М.А. Бояринцева