Рішення № 101292709, 22.11.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2021 року м. Київ № 826/15696/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Завод сталевої дробі" до про Головного управління ДПС у м. Києві скасування вимоги,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод сталевої дробі" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд визнати скасувати вимогу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 07.04.2016 № Ю-3399-25 про сплату боргу (недоїмки).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з січня 2004 року по 05.02.2015 позивач перебував на обліку в Алчевській ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області. У зв`язку зі зміною місцезнаходження, з 06.02.2015 позивач перебуває на обліку в ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві. Звернув увагу, що м. Алчевськ знаходиться в зоні проведення АТО відповідно до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р. Також, м. Алчевськ Луганської області входить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р. Вважає, що відповідно до пунктів 9-3, 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" відповідач не мав законних підстав для складення та направлення спірної вимоги. Наголошує на тому, що позивач у відповідності до діючого законодавства підтвердив настання форс-мажорних обставин, звернувся у встановленому порядку до Алчевської ОДПІ з заявою № 0311/14-3 від 03.11.2014 про те, що відповідно до законодавства його звільнено від обов`язку, як платника єдиного внеску, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Крім того, звернув увагу, що відповідач неодноразово приймав та направляв на адресу позивача аналогічні податкові вимоги за аналогічні періоди, проте останні скасовані в судовому порядку.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2016 відкрито провадження в адміністративній справі № 826/15696/16, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

28.11.2016 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів актів від 10.05.2016 № 3466-07 та № 3468-07, постанов Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.07.2016 у справі № 826/28059/15 та від 20.11.2016 у справі № 826/27323/15.

09.02.2017 представник відповідача Сперкач С.В. подав до суду заперечення проти позову, за змістом яких останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Пояснив, що станом на 30.11.2015 за відповідачем обліковувалась заборгованість зі сплати єдиного внеску в розмірі 2140267,31 грн. Також, на переконання представника відповідача, у зв`язку з тим, що позивач з лютого 2015 року перебуває на обліку в ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, то на останнього не поширюються положення пункту 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а відтак оскаржувана вимога є правомірною та скасуванню не підлягає.

23.10.2017 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копій постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.10.2016 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2017 у справі № 826/27323/15.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.12.2017 прийнято адміністративну справу № 826/15696/16 до провадження судді Катющенка В.П. та призначено справу до розгляду судове засідання на 22.02.2018.

20.02.2018 до суду від представника позивача Парчевського В.Ю. надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копій відомостей про нарахування та сплату єдиного соціального внеску за лютий 2015 року - грудень 2017 року; звітів з нарахування єдиного внеску за період січень 2015 року - грудень 2017 року; платіжних доручень за період лютий 2015 року - грудень 2017 року.

Також 20.02.2018 до суду від представника позивача Парчевського В.Ю. надійшла заява про зміну юридичної адреси.

Зважаючи на перебування судді Катющенка В.П. на лікарняному, 22.02.2018 адміністративну справу № 826/15696/16 знято з розгляду та призначено наступне судове засідання на 19.04.2018.

29.03.2018 до суду від представника позивача Парчевського В.Ю. надійшла заява про неможливість прийняття участі у судовому засіданні, з огляду на що просить суд розглянути справу у письмовому провадженні.

Представник відповідача у судове засідання 19.04.2018 не прибув, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Зважаючи на неявку учасників справи у судове засідання 19.04.2018 та враховуючи подану представником позивача заяву, суд на підставі частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив про продовження розгляду справи в письмовому провадженні.

Ухвалою суду від 22.11.2021 допущено заміну первинного відповідача його правонаступником.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

07.04.2016 контролюючим органом було сформовано та направлено на адресу позивача вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-3399-25, якою зобов`язано позивача сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску, яка обліковується станом на 31.03.2016, в розмірі 2003195,95 грн.

Отримавши вимогу, позивач розпочав процедуру адміністративного оскарження, проте рішенням Державної фіскальної служби України від 29.09.2016 № 21174/6/99-99-11-02-02-25 скаргу ТОВ "Завод сталевої дробі" залишено без задоволення, а вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07.04.2016 № Ю-3399-25 ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві та рішення за результатом розгляду первинної скарги від 30.08.2016 № 19309/10/26-15-10-02-16 Головного управління ДФС у м. Києві - без змін.

Не погодившись з вказаною вимогою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4 частини другої статті 6 Закону України "Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов`язове державне соціальне страхування" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник єдиного внеску зобов`язаний:

своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок;

вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством;

подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв`язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

За змістом частин третьої, четвертої статті 25 Закону України "Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов`язове державне соціальне страхування" суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується учасниками справи, ТОВ "Завод сталевої дробі" перебував на обліку в Алчевській ОДПІ Головного управління ДФС у Луганській області, а з 06.02.2015 - перебував на обліку в ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

При цьому, матеріалами справи підтверджується та визнається відповідачем, що з 06.02.2015 ТОВ "Завод сталевої дробі" своєчасно та у повному обсязі нараховував та сплачував суми єдиного внеску.

Наведені обставини підтверджуються долученими до матеріалів справи копіями відомостей про нарахування та сплату єдиного соціального внеску за лютий 2015 року - грудень 2017 року; звітів з нарахування єдиного внеску за період січень 2015 року - грудень 2017 року; платіжних доручень за період лютий 2015 року - грудень 2017 року.

Підставою для прийняття спірної вимоги була недоїмка зі сплати єдиного внеску, яка виникла у період з вересня 2014 року по січень 2015 року - період, у який позивач перебував на обліку в Алчевській ОДПІ Головного управління ДФС у Луганській області.

Згідно доданих відповідачем до матеріалів справи відомостей інтегрованої картки останнім зараховувались сплачені позивачем суми єдиного внеску з лютого 2015 року у рахунок погашення попередньої заборгованості, що виникла за період з вересня 2014 року по січень 2015 року.

У свою чергу, актами звірки від 10.05.2016 № 3466-07 та № 3468-07 підтверджується, що сума недоїмки, визначена у вимозі від 07.04.2016 № Ю-3399-25, є недоїмкою, що виникла у період з вересня 2014 року по січень 2015 року.

Так, 03.03.2015, 01.04.2015, 04.11.2015 та 02.02.2016 відповідачем було сформовано та направлено на адресу позивача вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-3399-25, які, як і оскаржувана вимога від 07.04.2016, включали суму недоїмки зі сплати єдиного внеску, що виникла у період з вересня 2014 року по січень 2015 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.11.2015 у справі № 826/21903/15 позов ТОВ "Завод сталевої дробі" задоволено частково: визнано протиправними вимоги № Ю-3399-25 від 03.03.2015, № Ю-3399-25 від 01.04.2015 винесені Державною податковою інспекцією у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві; відмовлено в задоволенні решти позовних вимог.

Вказана постанова суду набрала законної сили 18.01.2016.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.07.2016 у справі № 826/28059/15 адміністративний позов ТОВ "Завод сталевої дробі" задоволено повністю: визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 04.11.2015 № Ю-3399-25, прийняту Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Вказана постанова суду набрала законної сили 07.09.2016.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.05.2017 у справі № 826/9602/16, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 18.06.2019, позов ТОВ "Завод сталевої дробі" - задоволено: визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 02.02.2016 № Ю-3399-25.

При прийнятті перелічених рішень судами встановлено, що Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 № 1669-VІІ прийнято з метою забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Платникам єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася АТО надано можливість у період з 14.04.2014 до закінчення АТО або військового чи надзвичайного стану не виконувати встановлені частиною 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" обов`язки щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску.

Водночас, Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" не скасовує обов`язків платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а надає можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.

Судами встановлено, що у суму оскаржуваних вимог увійшла заборгованість за період з вересня 2014 року по січень 2015 року, тобто в період місцезнаходження позивача за адресою: 94202, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Вокзальна, б. 122 "Б" та перебування такого на обліку в контролюючому органі, який розташований на території населеного пункту, визначеного переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669-VII, де проводилася антитерористична операція.

Розпорядженням від 30.10.2014 № 1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" Кабінет Міністрів України затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Згідно з додатком до вказаного Розпорядження до зазначених населених пунктів належить м. Алчевськ.

Згідно з додатком до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р, м. Алчевськ віднесено до населених пунктів де здійснювалася антитерористична операція.

Згідно з положеннями Закону №1669-VII достатньою підставою, для звільнення від відповідальності за невиконання вимог щодо вчасності нарахування та сплати єдиного внеску є встановлення факту знаходження платника податку на обліку в податкових органах, розміщених на території проведення АТО.

Отже, позивач звільняється від відповідальності за невиконання вимог щодо вчасності нарахування та сплати єдиного внеску з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції за умови перебування його на обліку органу доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, де проводилася така операція.

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин, позивач перебував на обліку в органі доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, де проводиться антитерористична операція, тому згідно із положеннями Закону №1669-VII не несе фінансової відповідальності за порушення вимог Закону № 2464-VI в частині невиконання обов`язків з нарахування, обчислення чи сплати єдиного внеску.

Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, не підлягають доказуванню обставини щодо відсутності у контролюючого органу правових підстав для формування та направлення позивачу вимоги на сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску за період з вересня 2014 року по січень 2015 року оскільки, позивач у вказаний період за законом був звільнений від обов`язків платника єдиного внеску щодо своєчасного нарахування та його своєчасної сплати, а орган доходів і зборів позбавлений можливості застосовувати заходи впливу та стягнення до такого платника в період його звільнення від виконання обов`язків, встановлених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування".

Крім того, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.10.2016 у справі № 826/27323/15, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2017 та постановою Верховного Суду від 10.05.2018, зобов`язано ДПІ у Печерському районі списати суму безнадійного податкового боргу ТОВ "Завод сталевої дробі" по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 2236481,75 грн (2151074,29 грн - нарахування за період з вересня 2014 року по січень 2015 року та 85407,46 грн нарахування за лютий 2015 року).

Також, суд звертає увагу, що не впливають на зміст правового регулювання спірних правовідносин подальше виключення Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 № 911-VIII з Закону № 1669 підпункту 8 пункту 4 статті 11, яким і було доповнено розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування" пунктом 9-3 (у подальшому - пункт 9-4), оскільки до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування" у зв`язку з цим відповідних змін внесено не було й вказана норма залишилась чинною.

Враховуючи викладене у сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржувана вимога є протиправною та підлягає скасуванню.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод сталевої дробі" (93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, 8, ідентифікаційний код 32804063) задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 07.04.2016 № Ю-3399-25 про сплату боргу (недоїмки).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод сталевої дробі" (93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, 8, ідентифікаційний код 32804063) 30047,94 грн сплаченого судового збору.

Рішення набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.П. Катющенко