
УХВАЛА
м. Черкаси
22 листопада 2021 року Справа № 580/3133/21
Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Білоноженко М.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом розглядаючи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративної справи №580/3133/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області, Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ по Дніпропетровській області, Ліквідаційна комісія Управління Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
20.05.2021р. до Черкаського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного Фонду України у Дніпропетровській області (далі — відповідач 1) та Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України (далі - відповідач 2) в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України у Дніпропетровській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 90 % до 70 % від сум грошового забезпечення;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України у Дніпропетровській області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 в розмірі 90% грошового забезпечення з 01.10.2011 року з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного Фонду України у Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 19.11.2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, зокрема, надбавка за вислугу років - 40%; надбавка за особливі умови служби - 50%, надбавка за роботу в зимова режимних обмежень - 15%; премія -40%, для здійснення обчислення та проведення перерахунку з 1.12.2019 року основного розміру пенсії позивача;
- зобов`язати Департамент персоналу Міністерства внутрішніх справ України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного Фонду України у Дніпропетровській області нову довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 19.11.2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, зокрема, надбавка за вислугу років - 40%; надбавка за особливі умови служби - 50%, надбавка за роботу в зимова режимних обмежень - 15%; премія -40%, для здійснення обчислення та проведення перерахунку з 1.12.2019 року основного розміру пенсії позивача.
Ухвалою суду від 08.06.2021р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
В подальшому, ухвалою суду від 13.09.2021р. позов залишено без руху для подання позивачем до суду доказів поважності причин пропуску шестимісячного строку звернення до суду з вимогами про зобов`язання Головне управління Пенсійного Фонду України у Дніпропетровській області перерахувати та виплатити пенсію позивача в розмірі 90% грошового забезпечення з 01.10.2011 року з урахуванням раніше виплачених сум.
Вказані вимоги позивачем виконано, подано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, в обгрунтування поважності причин пропуску строку звернення позивачем вказано, що згідно ст. 55 Закону №2262, нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного Фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Вказав, що дізнався про те, що його право на отримання пенсії за вислугу років у більшому розмірі може бути порушено Законами №3668-VI та №1166-VII, якими зменшено граничний розмір пенсії з 90% до 70% грошового забезпечення, позивач дізнався лише у вересні 2020 року при ознайомленні з постановою Верховного Суду України від 24.04.2018 року у справі № 686/12623/17. позивач також вказав, що у вересні 2020 року він звернувся із відповідним запитом до ДУ Територіальне медичне об`єднання МВС України у Дніпропетровській області, потім у лютому 2021 року до Міністерства внутрішніх справ України та у березні 2021 року до Ліквідаційної комісії Управління внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області, оскільки визначитись із відповідачами по даній справі, встановити коли, ким і в якій мірі були порушені мої права, було досить складно. Зазначив, що лише у травні 2021 року у позивача з`явилася можливість подати позов до суду.
При вирішенні питання щодо звернення позивача із заявленими позовними вимогами, в межах строку звернення, суд зазначає наступне.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Окрім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011р. №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020р. у справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Разом з тим, поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена її власною пасивною поведінкою.
Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Таким чином, отримання позивачем листа відповідача від 11.03.2021р. у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через 9 років після отримання пенсії за жовтень 2011 року.
Крім того, за умови відсутності часових обмежень для звернення до суду за минулі періоди Пенсійний фонд України як центральний орган виконавчої влади був би позбавлений можливості реалізовувати покладені на нього завдання, зокрема здійснювати ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення; така ситуація не відповідала б принципу юридичної визначеності у правовідносинах щодо пенсійного забезпечення у солідарній системі.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Аналогічна правова позиція щодо даних правовідносин викладена у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19.
З урахуванням зазначеного, доводи позивача щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду з огляду на те що він дізнався про порушення своїх прав із відповіді Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області у березні 2021 року, суд вважає необгрнутованими та такими, що не можуть бути прийняті судом в якості поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку.
Доводи ж позивача, що згідно ст. 55 Закону №2262, нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного Фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, суд вважає необгрунтованими, оскільки в межах спірних правовідносин, позивачу не було нараховано суми пенсії у розмірах, що стали предметом даного спору, при цьому, їх нарахування фактично і є предметом даного спору.
При цьому, суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.03.2021 року у справі №160/6430/20.
Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
Згідно ч.3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
З урахуванням зазначеного, беручи до уваги, що позивачем не зазначено обставин, що є об`єктивно непереборними та не залежали від волевиявлення позивача та в свою чергу об`єктивно унеможливили б звернення позивача із даним позовом протягом строків передбачених ст. 122 КАС України, суд дійшов висновку про недостатність вказаних причин пропуску строку звернення до суду для визнання їх поважними, у зв`язку із чим у суду відсутні підстави для поновлення строку звернення до суду із заявлених підстав.
Також суд зазначає, що згідно висновків Верховного Суду викладених в Постановах від 29.04.2020р. №0840/2729/18, від 20.02.2018 у справі № 757/12134/14-а, від 18.09.2018 у справі №199/5647/17, від 31.10.2019 у справі № 1602/7699/18, відповідно до статей 122, 123 КАС України права позивача підлягають захисту у межах шестимісячного строку звернення до суду. Позовні вимоги за періоди, які не охоплюють шестимісячний строк, залишено без розгляду.
З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку що до вказаних правовідносин слід застосувати приписи ст. 123 КАС України, якими врегульовані наслідки пропуску строку звернення до суду та залишити позовну заяву в частині позовних вимог без розгляду.
Оскільки позивач звернувся до суду з позовом 19.05.2021р. (згідно штрихкодового ідентифікатора на поштовому конверті, в якому надійшов позов), позовні вимоги, що підлягають розгляду охоплюють період з 19.11.2020р.
З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду, в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій та зобов`язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії в розмірі 90% грошового забезпечення за період з 01.10.2011р. по 19.11.2020р.
Керуючись статтями 123, 243, 248, 256, 293-297 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Залишити позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області, Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ по Дніпропетровській області, Ліквідаційна комісія Управління Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, без розгляду, в частині позовних вимог, щодо визнання протиправними дій та зобов`язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії в розмірі 90% грошового забезпечення за період з 01.10.2011р. по 19.11.2020р.
Роз`яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до суду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду.
Копію ухвали направити сторонам у справі.
Ухвала набирає законної сили відповідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту.
Суддя Марина БІЛОНОЖЕНКО
Судове рішення № 101292169, Черкаський окружний адміністративний суд було прийнято 22.11.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 580/3133/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: