Рішення № 101289667, 15.11.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/4056/21

15 листопада 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В. за участю:

секретаря судового засідання Хоміцька С.О.

представника позивача Гулкевич С.Б.

представника відповідача Круль Ю.І.

представника третьої особи Фльорків О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Тернопільської міської ради до Тернопільської обласної державної адміністрації третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Обслуговуючий кооператив "Сади ветеранів АТО" про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 22.08.2018 №636-од "Про затвердження Детального плану території" та визнання Детального плану таким, що не відповідає та суперечить чинній містобудівній документації на місцевому рівні в частині функціонального використання території, -

ВСТАНОВИВ:

Тернопільська міська рада (надалі, позивач) звернулася до Тернопільської обласної державної адміністрації (надалі, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних щодо предмета спору на стороні відповідача Обслуговуючий кооператив "Сади ветеранів АТО", в якому просила:

визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 22.08.2018 №636-од "Про затвердження детального плану території",

визнати "Детальний план території індивідуальних земельних ділянок садівницького поселення, що розташовані за межами м.Тернополя на території міської ради (автодорога Краковець Львів Тернопіль - Умань Н-02) загальною площею 84,3 га з майбутньою реконструкцією під поселення садибної забудови", затверджений розпорядженням голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 22.08.2018 №636-од "Про затвердження детального плану території" таким, що не відповідає та суперечить чинній містобудівній документації на місцевому рівні: Генеральному плану міста Тернополя, який затверджений рішенням Тернопільської міської ради від 10.08.2010 №5/37/11 "Про затвердження Генерального плану міста Тернополя" та плану зонування території міста Тернополя, який затверджений рішенням Тернопільської міської ради від 27.07.2014 №6/44/12 "Про затвердження плану зонування території міста Тернополя" в частині функціонального використання території".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Детальний план території індивідуальних земельних ділянок садівницького поселення, що розташовані за межами м.Тернополя на території міської ради (автодорога Краковець Львів Тернопіль - Умань Н-02) загальною площею 84,3 га з майбутньою реконструкцією під поселення садибної забудови», затверджений розпорядженням голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 22 серпня 2018 року № 636-од «Про затвердження детального плану території», суперечить чинній містобудівній документації на місцевому рівні, а саме: Генеральному плану та плану зонування території міста Тернополя в частині функціонального використання території, а також перешкоджає реалізації повноважень Тернопільської міської ради відповідно до абзацу 2 частини другої ст.19, частини третьої ст.27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності" та виконанню рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради 07.07.2021 №5721 «Про розроблення (корегування) детального плану території», а також може спричинити порушення прав власників чи користувачів земельних ділянок на забудову земельної ділянки. Позивач просить врахувати, що Детальний план території індивідуальних земельних ділянок садівницького поселення, що розташовані за межами м.Тернополя на території міської ради (автодорога Краковець Львів Тернопіль - Умань Н-02) загальною площею 84,3 га з майбутньою реконструкцією під поселення садибної забудови», затверджений розпорядженням голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 22 серпня 2018 року № 636-од «Про затвердження детального плану території», затверджений з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки не пройшов процедури, передбаченої ст.21 Закону №3038-VI та Постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року №555 «Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні».

Ухвалою суду від 19.07.2021 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, у такий спосіб: 1) уточнити зміст позовних вимог та привести їх у відповідність до ст.5 КАС України; 2) подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску. У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Ухвалою суду від 27.07.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами загального позовного провадження з врахуванням особливостей, передбачених ст.264 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, КАС України). Підготовче засідання призначено на 12.08.2021 о 10:00 год. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що пунктом 3 розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 21 лютого 2018 року № 100-од "Про розроблення детального плану територій " (із змінами) виконавчому комітету Тернопільської міської ради було рекомендовано забезпечити організацію та проведення процедури громадських слухань щодо проекту детального плану території садівницького поселення у відповідності до вимог чинного законодавства України. Вказав, що Листом від 23.07.2018 у зв`язку із завершенням розроблення містобудівної документації та відповідно до пункту 3 названого розпорядження, облдержадміністрацією направлено Тернопільській міській раді документацію ДПТ для організації громадських слухань. Крім цього, зазначив, що листом від 24.07.2018 Тернопільська міська рада повідомила про неможливість організувати громадські слухання вказаної містобудівної документації. Звернув увагу суду на тому, що Тернопільська міська рада листом від 14.05.2018 обласній державній адміністрації надіслала викопіювання з генерального плану м.Тернопіль (із внесеними змінами), яке було включено до завдання проектування ДПТ. Вказав, що при розробленні детального плану території індивідуальних земельних ділянок садівницького поселення, що розташовані за межами м. Тернополя території міської ради (автодорога Краковець-Львів-Тернопіль-Умань Н-С загальною площею 84,3 га, з майбутньою реконструкцією під поселення садибної забудови (далі ДПТ) проектні рішення вказаного ДПТ узгоджувались Генеральним планом та планом зонування м. Тернополя. Просить врахувати, що всі зони ДПТ взаємно пов`язанні між собою і створюють єдину зону забудови садових будинків, пов`язаних з нею громадських центрів, а також підприємств повсякденного та періодичного обслуговування населення вулично-дорожньою мережею.

12.08.2021 у відкритому судовому засіданні у підготовчому провадженні розгляд справи відкладено до 17.09.2021 о 09:30 год.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій звернув увагу на те, що відповідно до п.4.3 Порядку розроблення містобудівної документації (затвердженого Наказом Мінрегіону від 16.11.2011 №290), замовником розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні або внесення змін до неї є: при розробленні генерального плану населеного пункту, плану зонування території, а також детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, - виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; при розробленні детального плану території, яка розташована за межами населеного пункту, - районна державна адміністрація, а в разі відсутності адміністративного району - відповідно Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації. Вважає, що факт отримання відповідачем викопіювання з Генерального плану міста Тернополя території земельного масиву за адресою автошлях М09 Тернопіль-Львів-Рава- Руська (в напрямку Львівської автомобільної дороги) визнається відповідачем та свідчить про те, що йому було відомо про функціональне призначення території на зазначеному земельному масиві. Просить врахувати, що невідповідність «Детального плану території індивідуальних земельних ділянок садівницького поселення, що розташовані за межами м.Тернополя на території міської ради (автодорога Краковець Львів Тернопіль - Умань Н-02) загальною площею 84,3 га з майбутньою реконструкцією під поселення садибної забудови» чинній містобудівній документації на місцевому рівні, а саме: Генеральному плану та плану зонування території міста Тернополя в частині функціонального використання території - є однією із підстав, на якій ґрунтуються позовні вимоги.

Представник відповідача подав до суду письмові заперечення, в яких зазначив, відповідно до п. 6 Порядку, підставою для подання пропозицій до проектів містобудівної документації відповідному органу місцевого самоврядування є повідомлення про початок процедури їх розгляду. Вважає, що громадські слухання були проведені управлінням, як замовником ДПТ та розміщено на офіційному сайті Тернопільської обласної державної адміністрації.

17.09.2021 у відкритому судовому засіданні постановлено ухвалу закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 13.10.2021 о 10:00 год.

13.10.2021 розгляд справи відкладено до 26.10.2021 о 12:00 год. у зв`язку із перебуванням головуючої судді на навчанні.

26.10.2021 у відкритому судовому засіданні призначено судове засідання на 11.11.2021 о 10:00 год.

Також, ухвалою суду від ухвалою суду від 26.10.2021 залучено Обслуговуючий кооператив "Сади ветеранів АТО" до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Представник третьої особи подав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що в редакції Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», чинній на дату прийняття оскаржуваного розпорядження № 636-од від 22.08.2018, генеральний план населеного пункту та детальний план території за межами населеного пункту є окремими та самостійними видами містобудівної документації на місцевому рівні, котра розробляється з метою планування відповідних територій на місцевому рівні, те не пов`язані одна із одною, і не перебувають у залежності одна від одної. Відтак, вважає, що враховуючи розташування території індивідуальних земельних ділянок садівницького поселення загальною площею 84,3 га за межами м. Тернополя на території міської ради (автодорога Краковець - Львів - Тернопіль - Умань Н-02), в розумінні статей 16,17,19 Закону в редакції, чинній на дату прийняття оскаржуваного розпорядження № 636-од від 22.08.2018, саме Детальний план території є основною містобудівною документацією щодо планування даної території, котра знаходиться за межами населеного пункту. На думку представника третьої особи, невірними та безпідставними є твердження позивача про невідповідність назви Детального плану території чинному законодавству, адже, як зазначено самим позивачем, діюча назва автодороги М09 Тернопіль-Львів-Рава-Руська затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2019 № 55 «Про затвердження переліку автомобільних доріг загального користування державного значення», та уже після видання оскаржуваного розпорядження №636-од від 22.08.2018, котрим затверджено Детальний план території, у назві вказано попередню назву даної автодороги - автодорога Краковець - Львів - Тернопіль - Умань Н-02. Також вважає, що позивач невірно та помилково посилається на положення абзацу другого частини другої ст.19 Закону в редакції Закону із змінами, внесеними згідно з Законом України №1423-ІХ від 28.04.2021 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» (надалі - Закон №1423-IX від 28.04.2021). Просить врахувати, що основною містобудівною документацією за межами населених пунктів є комплексний план просторового розвитку території територіальної громади та детальний план відповідної території за межами населеного пункту, натомість в межах населеного пункту такою містобудівною документацією є комплексний план просторового розвитку території територіальної громади та генеральний план відповідного населеного пункту. Вважає, що враховуючи розташування території індивідуальних земельних ділянок садівницького поселення загальною площею 84,3 га за межами м. Тернополя на території міської ради (автодорога Краковець - Львів - Тернопіль - Умань Н-02 (діюча назва автодороги - автодороги М09 Тернопіль-Львів-Рава-Руська), спростовується твердження позивача про невідповідність Детального плану територій містобудівній чинній містобудівній документації на місцевому рівні. Також, просить врахувати, що листом Тернопільської обласної державної адміністрації від 24.02.2020 № 04-132/21, на котрий посилається позивач, не встановлено обставини не проведення громадського обговорення проекту Детального плану територій та, відповідно, порушення процедури його затвердження. Також, зазначив, що листом від 09.02.2018 № 386/01-ІД виконавчого комітету Тернопільської міської ради повідомлено про розгляд звернення ОК «Сади ветеранів АТО» щодо надання згоди на виконання функції замовника на розроблення детального плану садівничого поселення вздовж автодороги Краковець-Львів Тернопіль-Умань, та повідомлено, що враховуючи те, що земельний масив виділений кооперативу для ведення садівництва розміщений за межами м. Тернополя рішення на розроблення детального плану садівничого масиву може надати Тернопільська обласна державна адміністрація. На думку представника третьої особи, Детальний план території розроблений та затверджений у відповідності до закону та з дотриманням встановленої законом процедури.

Представник позивача подав до суду відповідь на пояснення третьої особи, в яких зазначив, що відповідач у справі Тернопільська ОДА, яка виступила замовником Детального плану території, всупереч вищезазначеній нормі Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняла розпорядження, яким затвердила Детальний план території, розроблений не на підставі схеми планування, а на підставі Генерального плану міста Тернополя. Отже, вважає, що інформація, яка міститься у пояснювальній записці до «Детального плану території індивідуальних земельних ділянок садівницького поселення, що розташовані за межами м.Тернополя на території міської ради (автодорога Краковець - Львів - Тернопіль - Умань Н-02) загальною площею 84,3 га з майбутньою реконструкцією під поселення садибної забудови детального плану території» суперечить доводам третьої особи та спростовує твердження третьої особи про те, що детальний план відповідно до частини другої ст.19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не повинен відповідати Генеральному плану міста Тернополя та плану зонування міста Тернополя. На думку представника позивача, твердження представника третьої особи про те, що перебування земельного масиву за межами міста має вирішальне значення на час розгляду позовної зави судом є хибним, оскільки відповідно до ст.38 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування. А нормами ст.39 Земельного кодексу України встановлено, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм. Отже, на думку представника позивача, у нормах чинного земельного законодавства відсутнє застереження щодо використання земель територіальними громадами в залежності від фактичного включення їх у межі населених пунктів, а визначальним фактором є включення їх до чинної містобудівної документації та використання цих земель відповідно до містобудівної документації. Щодо пояснень представника третьої особи про проведення Тернопільською обласною державною адміністрацією громадського обговорення, на переконання представника позивача, цитата з сайту Тернопільської обласної державної адміністрації, наведена у тексті пояснень не є належним та достовірним доказом того, що громадське обговорення відбулося. Окрім цього, вважає, що будь-які пояснення третьої особи щодо проведення громадського обговорення не заслуговують на увагу, оскільки розпорядником достовірної інформації з цього питання може бути тільки Тернопільська ОДА, а не ОК «Сади ветеранів АТО».

11.11.2021 у відкритому судовому засіданні оголошено перерву до 15.11.2021 о 15:30 год.

15.11.2021 у відкритому судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю з мотивів, наведених в позовній заяві, відповіді на відзив, відповіді на пояснення третьої особи.

Представник відповідача у відкритому судовому засіданні проти позову заперечив, просив у задоволенні позову відмовити повністю з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву, письмових запереченнях.

Представник третьої особи у відкритому судовому засіданні проти позову заперечив, просив відмовити в його задоволенні повністю з мотивів, наведених представником відповідача, а також з мотивів, наведених у письмових поясненнях.

Судом встановлено, що Розпорядженням Голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 22.08.2018 №636-од "Про затвердження детального плану території", затверджено детальний план території індивідуальних земельних ділянок садівницького поселення, що розташовані за межами м.Тернополі на території міської ради (автодорога Краковець Львів Тернопіль - Умань Н-02) загальною площею 84,3 га з майбутньою реконструкцією під поселення садибної забудови.

Не погоджуючись з вказаним розпорядженням, а також Детальним планом території індивідуальних земельних ділянок садівницького поселення, що розташовані за межами м.Тернополя на території міської ради (автодорога Краковець Львів Тернопіль - Умань Н-02) загальною площею 84,3 га з майбутньою реконструкцією під поселення садибної забудови в частині функціонального призначення, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що частиною другою статті 6 та частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, статтею 4 КАС України визначено, що нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Із наведених положень вбачається, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цим рішенням.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, лише тому, що заявники вважають начебто певні положення норм законодавства впливають на їх правове становище.

З викладеного можна прийти до обґрунтованого висновку, що суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб`єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод позивача.

Водночас, суд звертає увагу, що право на оскарження нормативно - правового акту мають особи, щодо яких застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Вказане вище також регламентується частиною 2 статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України яка встановлює, що право на оскарження нормативно - правового акту мають особи, щодо яких застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. При цьому коло осіб, які вправі звернутися з позовом у розглядуваних справах, є вужчим, ніж коло осіб, що окреслено в частині першій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України - особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

У такому контексті, суд вважає, що предметом розгляду даної справи є нормативно-правовий акт органу виконавчої влади, так як оскаржуване Розпорядження стосується не персоніфікованих осіб: органів державної влади та місцевого самоврядування, забудовників, якими можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи.

Суд вважає, що здатність правового акта поширювати свою чинність хоч і на певне коло, однак не персоніфікованих осіб є ознакою нормативності.

Відповідно до статті 39 Земельного кодексу України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що право власника на забудову на своїй земельній ділянці здійснюється за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі №340/1696/19.

Частиною другою статті 5 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI (зі змінами та доповненнями, далі, Закон №3038-VI) встановлено, що вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування.

Згідно з частиною першою статті 16 Закону №3038-VI, планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Частиною першою статті 17 Закону №3038-VI передбачено, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Відповідно до частин першої та третьої статті 18 Закону №3038-VI план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Зонування території здійснюється з дотриманням таких вимог, зокрема: виділення зон обмеженої містобудівної діяльності; відображення існуючої забудови територій, інженерно-транспортної інфраструктури, а також основних елементів планувальної структури територій; урахування місцевих умов під час визначення функціональних зон; установлення для кожної зони дозволених і допустимих видів використання територій для містобудівних потреб, умов та обмежень щодо їх забудови.

Частиною першою ст. 19 Закону №3038-УІ передбачено, що детальний план території деталізує положення генерального плану населеного пункту або комплексного плану та визначає планувальну організацію і розвиток частини території населеного пункту або території за його межами без зміни функціонального призначення цієї території. Детальний план території розробляється з урахуванням обмежень у використанні земель, у тому числі обмежень використання приаеродромної території, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Детальні плани територій одночасно з їх затвердженням стають невід`ємними складовими генерального плану населеного пункту та/або комплексного плану.

Водночас, згідно з абзацом 2 частини другої ст.19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» затвердження детального плану території за межами населених пунктів та внесення змін до нього здійснюються на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради (абзац 2 частини другої ст.19 із змінами, внесеними згідно із Законом № 155-ІХ, від 03.10.2019; в редакції Закону № 1423-ІХ від 28.04.2021).

Як слідує з матеріалів справи, Генеральним планом міста Тернополя, який затверджений рішенням Тернопільської міської ради від 10.08.2010 № 5/37/11 «Про затвердження Генерального, плану міста Тернополя» визначено, що територія в районі автомобільної дороги М-09Тернопіль-Львів-Рава-Руська знаходиться за межами міста Тернополя в проектній межі міста та відповідно до пояснювальної записки до генерального плану міста Тернополя визначена для розташування садибної житлової забудови.

Так, згідно плану зонування території міста Тернополя, який затверджено рішенням Тернопільської міської ради від 27.01.2014 № 6/44/12 «Про затвердження плану зонування території міста Тернополя» зазначена територія відноситься до зони садибної житлової забудови (зона Ж-1), також на цій території є торгівельні зони (Г-6) та Г підзони зелених насаджень спеціального призначення (Р-Зс).

Генеральним планом міста Тернополя, який затверджений рішенням Тернопільської міської ради від 10.08.2010 № 5/37/11 «Про затвердження Генерального, плану міста Тернополя» визначено, що територія в районі автомобільної дороги М-09Тернопіль-Львів-Рава-Руська знаходиться за межами міста Тернополя в проектній межі міста та відповідно до пояснювальної записки до генерального плану міста Тернополя визначена для розташування садибної житлової забудови.

21.02.2018 Головою Тернопільської обласної державної адміністрації прийнято розпорядження №100-од, відповідно до якого вирішено розробити детальний план території земельних ділянок, що розташовані за межами міста Тернополя загальною площею 84,3 га, замовником розроблення детального плану визначено управління містобудування та архітектури облдержадміністрації, виконавчому комітету Тернопільської міської ради рекомендовано забезпечити організацію та проведення процедури громадських слухань щодо, проекту детального плану.

Після цього, відповідачем прийнято оскаржуване розпорядження, яким затверджено детальний план території індивідуальних земельних ділянок садівницького поселення, що розташовані за межами м.Тернополя на території міської ради (автодорога Краковець Львів Тернопіль - Умань Н-02) загальною площею 84,3 га з майбутньою реконструкцією під поселення садибної забудови.

Так, п.4.1.1 пояснювальної записки до детального плану зазначено, що при вирішенні планувальної організації території особливу увагу приділено узгодженню проектних рішень з діючим Генеральним планом та планом зонування території міста Тернополя. Згідно з цими документами в межах детального плану території планується проектування та будівництво в два етапи садівницького поселення з майбутньою реконструкцією їх під садибну забудову з об`єктами громадського призначення.

Суд зазначає, що зазначений земельний масив у детальному плані території визначений як територія індивідуальних земельних ділянок садівницького поселення з будівництвом садових будинків, що свідчить про розбіжності у функціональному призначенні території в районі автомобільної дороги М-09Тернопіль-Львів-Рава-Руська, зокрема в Генеральному плані та Детальному плані.

Водночас, суд зазначає, що детальним планом передбачено проектування та будівництво в два, етапи садівницького поселення з майбутньою реконструкцією під садибну забудову зоб`єктами громадського призначення (п.4.1.1 пояснювальної записки до, детального плану території).

З наведеного мотиву, суд вважає, що проектування в два етапи суперечить чинній містобудівній документації - Генеральному плану міста Тернополя та плану зонування території міста Тернополя, оскільки в них не передбачено двох етапів.

Крім цього, відповідно до Переліку автомобільних доріг загального користування державного значення, який затверджений постановою Кабінету Міністрів від 30.01.2019 №55 «Про затвердження переліку автомобільних доріг загального користування державного значення» правильна назва дороги - М09 Тернопіль-Львів-Рава-Руська.

Аналіз наведеного дає підстави вважати, що назва містобудівної документації «Детальний план території індивідуальних земельних ділянок садівницького поселення, що розташовані зa межами м.Тернополя на території міської ради (автодорога Краковець Львів Тернопіль - Умань Н-02) загальною площею 84,3 га з майбутньою реконструкцією під поселенця садибної забудови» в частині назви автошляху не відповідає реальній назві, цієї автомобільної дороги відповідно до Переліку автомобільних доріг, загального користування державного значення, який затверджений постановою Кабінету Міністрів від 30.01.2019 №55 «Про затвердження переліку автомобільних доріг загального користування державного значення».

Крім того, вказана загальна площа 84.3 га не відповідає реальній наявній земельній ділянці розміром 84,0621 га.

До того ж, в силу приписів частини першої статті 21 Закону №3038 розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій підлягають громадським слуханням.

Врахування громадських інтересів при розробленні проектів містобудівної документації має вирішальне значення, оскільки мета містобудування та розроблення на його виконання містобудівної документації, спрямована на формування повноцінного життєвого середовища, забезпечення при цьому охорони навколишнього природного оточення, раціонального природокористування та збереження культурної спадщини.

У частині другій ст.21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зазначено, що затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадського обговорення проектів такої документації, забороняється.

Як видно з матеріалів справи, пунктом 3 розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 21 лютого 2018 року № 100-од "Про розроблення детального плану території" виконавчому комітету Тернопільської міської ради було рекомендовано забезпечити організацію та проведення процедури громадських слухань щодо проекту детального плану території садівницького товариства у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Тернопільська міська рада 24.01.2020 звернулася із запитом №129/05 до Тернопільської обласної державної адміністрації, в якому просила надати інформацію про те, чи було проведено громадське обговорення детального плану та надати підтверджуючі документи.

Тернопільська обласна державна адміністрація надала відповідь від 24.02.2020 № 04-132/21, в якій відсутня інформація про дотримання вимог ст.21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо проведення громадських слухань.

Крім цього, виконавчий комітет Тернопільської міської ради звернувся із запитом від 23.03.2020 № 520/05 до Міністерства розвитку громад та території України щодо законності дій Тернопільської обласної державної адміністрації та отримав відповідь від 24.04.2020 №7/14.3/6810-20, в якій зазначено про заборону затвердження містобудівної - документації на місцевому рівні без проведення громадського обговорення відповідаю до ст.21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

За наведених вище обставин, суд вважає, що оскаржуване в даній справі розпорядження видано без врахування вимог частини ст.21 Закону України «Про регулювання містобудівної, діяльності», Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 555).

Належних, достатніх, допустимих доказів, зокрема наявності протоколу, який би підтвердив факт проведення громадських слухань перед затвердженням детального плану території, учасниками справи суду не подано та судом не здобуто.

Той факт, що даний детальний план території не пройшов процедури, передбаченої ст.21 Закону №3038-УІ та Постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 555 «Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні» встановлено також судовим рішенням у справі №500/3368/20, яке набрало законної сили і міститься в загальнодоступному доступів Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Частиною четвертою ст.78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Стосовно доводів позивача щодо неможливості вчиняти дії щодо видачі будівельних паспортів, то такі судом не беруться до уваги, оскільки предметом розгляду даної адміністративної справи є правомірність оскаржуваного розпорядження Голови Тернопільської обласної державної адміністрації, а також правомірність Детального плану території індивідуальних земельних ділянок садівницького поселення, що розташовані за межами м.Тернополя на території міської ради (автодорога Краковець Львів Тернопіль - Умань Н-02) загальною площею 84,3 га з майбутньою реконструкцією під поселення садибної забудови в частині їхнього функціонального призначення.

Так, вирішуючи даний спір по суті, суд вважає, що рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої та другої статті 55 Конституції України, статті 2, 5 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12 червня 2018 у справі №826/4406/16, від 26 червня 2018 у справі №802/1064/17-а, від 03 липня 2018 у справі №826/16634/16.

В той же час, вирішуючи даний спір по суті, суд приймає до уваги пояснення спеціаліста Костишина О.В. завідувача сектору опрацювання та видачі кадастрової інформації служби містобудівного кадастру Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради, надані у судовому засіданні 15.11.2021, який вказав на відмінності Детального плану території індивідуальних земельних ділянок садівницького поселення, що розташовані за межами м.Тернополя на території міської ради (автодорога Краковець Львів Тернопіль - Умань Н-02) від Генерального плану та плану зонування території міста Тернополя, а саме в частині функціонального використання території, назви автомобільної дороги та розміру земельної ділянки.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.05.2011: згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Поряд з цим, у відповідності до частини першої та другої ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог

Відтак, з урахуванням наведеного вище, на переконання суду, належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправним та скасування розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 22.08.2018 №636-од "Про затвердження Детального плану території" в частині функціонального використання території, визначеної Детальним планом території індивідуальних земельних ділянок садівницького поселення, що розташовані за межами м.Тернополя на території міської ради (автодорога Краковець-Львів-Тернопіль-Умань Н-02) загальною площею 84,3 га з майбутньою реконструкцією під поселення садибної забудови".

Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведені вище обставини, суд дійшов висновку, що даний позов підлягає до часткового задоволення.

Сплачений судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень в порядку частини третьої ст. 139 КАС України.

За змістом частини першої та другої ст. 265 КАС України, резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили. Нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 264, 265 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 22.08.2018 №636-од "Про затвердження Детального плану території" в частині функціонального використання території, визначеної Детальним планом території індивідуальних земельних ділянок садівницького поселення, що розташовані за межами м.Тернополя на території міської ради (автодорога Краковець-Львів-Тернопіль-Умань Н-02) загальною площею 84,3 га з майбутньою реконструкцією під поселення садибної забудови".

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської обласної державної адміністрації на користь Тернопільської міської ради 1135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) грн. 00 коп. сплаченого судового збору згідно платіжного доручення №871 від 21.07.2021.

Резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.

Нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено та підписано 22 листопада 2021 року.

Реквізити учасників справи:

позивач - Тернопільська міська рада (місцезнаходження: вул. Листопадова, 5, м.Тернопіль, Тернопільська область,46001, код ЄДРПОУ: 34334305);

відповідач - Тернопільська обласна державна адміністрація (місцезнаходження: вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль,46021, код ЄДРПОУ: 00022622);

третя особа - Обслуговуючий кооператив "Сади ветеранів АТО" (місцезнаходження: вул.Грушевського,8, м. Тернопіль,46003, код ЄДРПОУ 41572044).

Головуюча суддя Дерех Н.В.