Рішення № 101289582, 22.11.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/7044/21

22 листопада 2021 року м. ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Баб`юка П.М. розглянувши у письмовому провадженні заяву про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Мелиха Анатолія Івановича про визнання протиправними дій приватного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження №64833008 та скасування постанови від 15.03.2021 про відкриття виконавчого провадження,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.11.2021 задоволено клопотання відповідача про закриття провадження у справі; закрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Мелиха Анатолія Івановича про визнання протиправними дій та визнання протиправною та скасування постанови №64833008 від 15.03.2021.

Від представника позивача 16.11.2021 надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення, яким стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 908,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу.

Розглянувши заяву представника позивача про стягнення судових витрат, дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

Положеннями ч. 3 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Враховуючи положення ч. 3 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України та оскільки розгляд даної справи було проведено в порядку письмового провдаження, суд вважає за можливе розглянути заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у письмовому провадженні без виклику сторін.

Частиною 3 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, крім іншого, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.11.2021 закрито провадження у справі на підставі пункту 8 частини 1 статті 238 КАС України: суддя закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Під час винесення ухвали про закриття провадження у справі від 11.11.2021 судом не вирішено питання про розподіл судових витрат, а саме, судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

У позовній заяві позивач зазначив, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу (правову) допомогу становить 8000,00 грн. Докази на підтвердження витрат на професійну правову допомогу додані до матеріалів позовної заяви.

Приписами статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як визначено статтею 140 КАС України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.

Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн відповідно до квитанції від 20.10.2021 (аркуш справи 2а).

Отже, відповідно до статті 140 КАС України, суд присуджує на користь позивача здійснені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 908,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Щодо стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн суд зазначає наступне.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частинами 3-5 статті 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Суд зазначає, що стаття 134 КАС України не виключає права суду перевіряти дотримання позивачем вимог частини 5 статті 134 щодо співмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат представником позивача надано суду: договір про надання правової допомоги №21/10/18 від 18.10.2021 разом з додатковою угодою №1, акт наданих послуг від 20.10.2021, рахунок - фактура від 18.10.2021.

Відповідно до наданих документів вартість однієї години роботи адвоката складає 1000,00 грн. Адвокатом надано наступні послуги із зазначенням витраченого часу:

юридичні консультації - 1000 грн/ 1 год;

підготовка заяв/скарг/запитів в досудовому порядку - 1000 грн/ 1 год;

підготовка процесуальних документів (позовної заяви, відзиву, клопотань) - 1000 грн/ 1 год;

аналіз судової практики - 1000 грн/ 1 год;

участь в судових засіданнях - 1000 грн/ 1 год.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №362/3912/18, від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги адвоката, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 8000,00 грн є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг.

Так, до витрат на правничу допомогу у цій справі включені послуги - консультація (1000,00 грн), підготовка заяв/скарг/запитів в досудовому порядку (1000,00 грн), вивчення матеріалів справи та аналіз судової практики (1000,00 грн), які охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду, а тому включення таких послуг до витрат на правничу допомогу є необґрунтованим.

Щодо підготовки процесуальних документів (позовної заяви, відзиву, клопотань) (вартість послуги 1000,00 грн), то суд зазначає, що вартість таких робіт є завищеною.

Також, суд враховує те, що у судові засідання у даній справі не проводилися, а тому, включення до витрат на правничу допомогу таких послуг наданих адвокатом як участь представника позивача у судових засідання (вартість послуги 1000,00 грн) є безпідставною.

Представником позивача не надано доказів на підтвердження значення справи, впливу вирішення справи на репутацію позивача або публічного інтересу до справи.

Крім того, суд акцентує увагу на тому, що провадження у даній справі закрито ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.11.2021 на підставі пункту 8 частини 1 статті 238 КАС України: суддя закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Зокрема, підставою закриття стало те, що 04.11.2021, після подання даного позову, приватний виконавець виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», в зв`язку із поданням заяви стягувачем, чим відновлено законні права та інтереси позивача.

Водночас, суд зазначає, що в ухвалі від 11.11.2021 встановлено, підставою зверненню позивача до суду з даним позовом слугувало те, що у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначено помилковий реєстраційний номер облікової картки платника податків боржника - " НОМЕР_1 ", проте він зазначений ще у договорі позики та у виконавчому написі.

Разом із тим, суд також бере до уваги те, що позивачем чи адвокатом позивача не вживалось заходів для досудового врегулювання даного спору, які самостійно могли призвести до відновлення прав та інтересів позивача.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку представник позивача просить стягнути за рахунок відповідача, підлягає зменшенню.

Також, суд враховує правові висновки Верховного Суду в постанові від 26 червня 2019 року при розгляді справи 200/14113/18-а, згідно з якими суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

З огляду на правову позицію Верховного Суду наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 по справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, вимоги позивача по відшкодуванню судових витрат підлягають частковому задоволенню з урахуванням співмірності та зменшення судом розміру таких витрат шляхом стягненню з відповідача у розмірі 1908,0 грн (908,00 грн судового збору та 1000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу).

Керуючись статтями 243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та судового збору задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Мелиха Анатолія Івановича 908,00 грн (девятсот вісім гривень) судового збору.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Мелиха Анатолія Івановича 1000,00 грн (тисячу гривень) витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- Приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області Мелих Анатолій Іванович (місцезнаходження: вул. Живова, 32-А,м. Тернопіль,46008 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 );

Головуючий суддя Баб`юк П.М.