Ухвала суду № 101289325, 18.11.2021, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-76/11

номер провадження 6/695/182/21

УХВАЛА

18 листопада 2021 рокум. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді – Середи Л.В.,

за участю секретаря судового засідання – Біліченко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноша заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСАЛТ СОЛЮШНС» про заміну сторони правонаступником у виконавчому провадженні за виконавчими документами виданими у цивільній справі Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області № 2-76/11, –

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області перебувала цивільна справа № 2-76/11 за позовом ПАТ «Ерсте Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №014/2061/3/09855 від 06.02.2008.

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 23.12.2011 позов у даній справі задоволено повністю: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ерсте Банк» заборгованість за кредитним договором № 014/2061/3/09855 від 06.02.2008 в сумі 31 287, 48 дол. США, що в перерахунку на національну валюту по курсу НБУ станом на 20.05.2010 (7,9257 грн за 1 дол. США) становить 247 975 грн 15 коп; звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 014/2061/3/09855 від 06.02.2008; встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу з прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження; встановлено початкову ціну для реалізації предмета іпотеки відповідно до договору № 014/2061/3/09855 від 06.02.2008 на рівні ціни, що буде встановлена суб`єктом оціночної діяльності в межах процедури виконавчого провадження; ухвалено кошти, отримані від реалізації предмету іпотеки направити на погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 014/2061/3/09855 від 06.02.2008 в сумі 31 287, 48 дол. США, що в перерахунку на національну валюту по курсу НБУ станом на 20.05.2010 (7,9257 грн за 1 дол. США) становить 247 975 грн 15 коп; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ерсте Банк» витрати по сплаті державного мита в сумі 1 700 грн 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн 00 коп.

У подальшому 08.11.2021 до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСАЛТ СОЛЮШНС» про заміну сторони стягувача – ПАТ «Ерсте Банк» його правонаступником – Товариством з обмеженою відповідальністю «КОНСАЛТ СОЛЮШНС» у виконавчому провадженні за виконавчими документами виданими у цивільній справі Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області № 2-76/11.

В обґрунтування заяви зазначено, що на підставі договору про відступлення прав вимоги № GLIN019277_205/1 від 03.02.2021 Публічне акціонерне товариство «ФІДОБАНК», яке є повним правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Ерсте Банк» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «КОНСАЛТ СОЛЮШНС» належне право вимоги до ОСОБА_1 по кредитному договору № 014/2061/3/09855 від 06.02.2008. Тому саме заявник є належним стягувачем з примусового виконання рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області у справі № 2-76/11.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОНСАЛТ СОЛЮШНС» явку свого представника у судове засідання не забезпечило, згідно з поданою заявою просить здійснювати розгляд заяви за його відсутності.

Боржник та заінтересовані особи у судове засідання не прибули, явку своїх представників також не забезпечили, що згідно з ч. 3 ст. 442 Цивільного процесуального кодексу України не перешкоджає вирішенню питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для заміни сторони виконавчого провадження, суд зазначає про таке.

Згідно з п.1, 2 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги, правонаступництва).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ч. 5 ст. 442 ЦПК України).

Абзацом першим частини 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

З аналізу наведених норм вбачається, що у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження (у виконавчому листі) шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Вищевикладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі), тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Крім того, як зазначив Верховний Суд у постанові від 29.03.2021 у справі № 2-5356/10 щодо касаційного перегляду у справі щодо заміни сторони на його правонаступника, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі) її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі) правонаступник позбавлений процесуальної можливості вчиняти будь-які дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Також суд зауважує, що виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до усталеної судової практики Європейського суду з прав людини судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні ( рішення у справі «Скордіно проти Італії» («Scordino v. Italy»), № 36813/97). Виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справах «Сіка проти Словаччини» («Sika v. Slovak»), № 2132/02 від 13 червня 2006 року; «Ліпісвіцька проти України», заява № 11944/05, рішення від 12 травня 2011 року).

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першою статті 18 ЦПК визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18), від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18), від 06 серпня 2020 року у справі № 2029/2-2180/11 (провадження № 61-4475св20), від 21.10.2020 року у справі № 2-2217/2010 (провадження № 61-4421св20), від 03.11.2020 року у справі № 436/7574/12 (провадження № 61-467св20).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З доданої до заяви копії договору про відступлення прав вимоги № GLIN019277_205/1 від 03.02.2021 Публічне акціонерне товариство «ФІДОБАНК», яке є повним правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Ерсте Банк» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «КОНСАЛТ СОЛЮШНС» належне право вимоги до ОСОБА_1 по кредитному договору № 014/2061/3/09855 від 06.02.2008.

За таких обставин суд вважає, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСАЛТ СОЛЮШНС» про заміну сторони стягувача у рішенні Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області у справі № 2-76/11 є обґрунтованою, та підлягає до задоволення.

На підставі зазначеного та керуючись ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України суд –

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСАЛТ СОЛЮШНС» про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення у цивільній справі Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області № 2-76/11 – задовольнити повністю.

Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Ерсте Банк» (ідентифікаційний код 14351016) на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «КОНСАЛТ СОЛЮШНС» (65048, Одеська область, м. Одеса, вул. Пушкінська, 36, офіс 308, ідентифікаційний код 42251700) у виконавчому провадженні за виконавчими документами виданими у цивільній справі Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області № 2-76/11.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, однак може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду в порядку та строки, передбачені ст.,ст. 353 -355 ЦПК України.

Суддя Л.В. Середа