Рішення № 101288724, 17.11.2021, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

17.11.2021

Справа № 644/3752/ 21

н.п. 2/644/1857/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2021 року м. Харків

Орджонікідзевський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого: судді - Сітало А.К.,

за участю: секретаря судового засідання - Трач М.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Орджонікідзевського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, старший державний виконавець Індустріального відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) - Сушицька Юлія Сергіївна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 1513 від 15 січня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем щодо стягнення з неї на користь ТОВ «Фінпром маркет» заборгованості у розмірі 5396 грн. 98 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 02 грудня 2013 року між нею та ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» був укладений договір № 001-20020-021213 про відкриття банківського рахунку, кредитного обслуговування рахунку та встановлення кредитного ліміту, який нотаріально не засвідчувався.

Згідно оспорюваного виконавчого напису, 27.04.2018 року банком право вимоги,

відступлено ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», яке в подальшому 15.10.2020 року відступило право вимоги ТОВ «Фінансова компанія управління активами», яке в свою чергу 18.10.2020 року відступило право вимоги ТОВ «Фінпром маркет».

Всупереч статей 517 та 518 ЦК України письмові повідомлення про заміну кредитора їй не надходили, докази переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні, їй направлені або пред`явлені не були. Що в свою чергу позбавило її права висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які вона мала проти первісного кредитора.

23.04.2021 року вона дізналась, що постановою головного державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 23.04.2021 року відкрито виконавче провадження № 65220356 щодо виконання вказаного виконавчого напису про звернення стягнення з неї на користь ТОВ «Фінпром маркет»заборгованості у розмірі 5396 грн. 98 коп., з якої заборгованість за тілом кредиту - 3906 грн. 59 коп.; заборгованість за нарахованими процентами - 540 грн. 39 коп.; заборгованість за нарахованою пенею - 900 грн. 00 коп.; плата за вчинення виконавчого напису нотаріусом в розмірі 50 грн. 00 коп.

Ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження № 65220356, позивач вважає, що виконавчий напис за № 1513 від 15.01.2021 року вчинено з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, і, як наслідок, неправомірне провадження щодо виконання вказаного виконавчого напису.

Позивач посилається на те, що спірний виконавчий напис вчинено з порушенням норм статей 87-89 Закону України «Про нотаріат», пунктів 1-4 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Зокрема зазначає, що приватний нотаріус порушив вимоги законодавства щодо: змісту виконавчих написів; отримання обсягу документів та інформації, необхідних для вчинення виконавчого напису; строку, встановленого Законом України «Про нотаріат», для вчинення виконавчого напису, оскільки вчинив спірний напис про стягнення заборгованості, з дня виникнення права вимоги за якою минуло більше трьох років; безспірності заборгованості; з`ясування наявності заборгованості на момент вчинення виконавчого напису.

Основними умовами вчинення нотаріусом виконавчого напису є подання документів, які встановлюють заборгованість боржника перед кредитором, підтверджують безспірність вимоги та подачі вимоги в межах строку позовної давності у три роки.

Ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред`явлених до нього вимог і визнання їх. Документом, що підтверджує такий факт, є отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання.

Отже, позивач вважає, що виконавчий напис вчинено із грубим порушенням, як вищенаведених норм законодавства, так і підзаконних актів.

Позивач подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просила позов задовольнити.

Від представника відповідача - директора ТОВ «Фінпром маркет» до суду, до початку розгляду справи по суті, надійшла заява про визнання позовних вимог.

Треті особи в судове засідання не з`явилися про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 200 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. ст. 206, 207 цього Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Перевіривши матеріали справи та наявні докази, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 02 грудня 2013 року між позивачем та ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» був укладений договір № 001-20020-021213 про відкриття банківського рахунку, кредитного обслуговування рахунку та встановлення кредитного ліміту, який нотаріально не засвідчувався.

Згідно оспорюваного виконавчого напису, 27.04.2018 року банком право вимоги,

відступлено ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», яке в подальшому 15.10.2020 року відступило право вимоги ТОВ «Фінансова компанія управління активами», яке в свою чергу 18.10.2020 року відступило право вимоги ТОВ «Фінпром маркет».

Постановою головного державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 23.04.2021 року відкрито виконавче провадження № 65220356 щодо виконання вказаного виконавчого напису про звернення стягнення з позивача користь ТОВ «Фінпром маркет» заборгованості у розмірі 5396 грн. 98 коп., з якої заборгованість за тілом кредиту - 3906 грн. 59 коп.; заборгованість за нарахованими процентами - 540 грн. 39 коп.; заборгованість за нарахованою пенею - 900 грн. 00 коп.; плата за вчинення виконавчого напису нотаріусом в розмірі 50 грн. 00 коп.

Стаття 50 Закону «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до положень цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ вищевказаного Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно п. 1.1. даної Глави, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Згідно п. 1.2. перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3.2 безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172, якою керувався нотаріус.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172, для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Як зазначено у оскаржуваному виконавчому написі, цей напис вчинено відповідно пункту 2 Переліку документів, що є порушенням, так як постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року по справі № 826/20084/14, вказаний пункт визнано

незаконним та нечинним. s

Ухвалою Вищого адміністративного суду України № К/800/6492/17 від 01.11.2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року по справі № 826/20084/14 залишено без змін.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішенні справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

Так, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо. Натомість, розрахунок заборгованості зроблений банком, з урахуванням положень Переліку документів, не може вважатись доказом на підтвердження безспірності заборгованості боржника.

Однак сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року по справі № 310/9293/15, постанові Верховного Суду від 06 червня 2019 року у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 750/1627/18, провадження № 61-43895св18.

З оспорюваного виконавчого напису та матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від банку та від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у написі, є безспірними.

Крім цього, відповідно до п. 3.1 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, нотаріус вчиняє виконавчі написи якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу (п. 3.4 глави 16 розділу II Порядку).

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що під час вчинення спірного виконавчого напису, зареєстрованого в реєстрі за № 1513 від 15 січня 2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем щодо стягнення з позивача на користь ТОВ «Фінпром маркет» заборгованості у розмірі 5396 грн. 98 коп. нотаріус не дотримався вищезазначених положень Закону.

Розподіл судових витрат в частині судового збору, суд вирішує у відповідності до положень ст. 141, ч. 1 ст. 142 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір».

Оскільки позивач на підставі п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, як особа постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, а відповідачем визнано позов до початку розгляду справи по суті, то з відповідача підлягає стягненню 50 відсотків від суми яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви до суду, яка дорівнює 454 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 95, 141, 247, 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати виконавчий напис, вчинений 15 січня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем та зареєстрований в реєстрі за № 1513, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром маркет» заборгованість у розмірі 5396 грн. 98 коп. - таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з ТОВ «Фінпром маркет» ( 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Михайла Стельмаха, буд. 9-А, офіс 204 код ЄДРПОУ 43311346) судовий збір на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ - 37993783); банк отримувача - Казначейство України(ЕАП) ; код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - 908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106) у розмірі 454,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено - 22.11.2021 року.

Суддя: А. К. Сітало