Рішення № 101286205, 02.11.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2021 року м. Кропивницький справа № 340/5154/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомСільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Зерно-Бунк" (27200, Кіровоградська область, Бобринецький район, м. Бобринець, вул. Незалежності, 80 код ЄДРПОУ - 40104615)до таГоловного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (вул.Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ - 43142606) Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ - 39292197)провизнання протиправними та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог.

Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив "Зерно-Бунк" звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення голови Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно квитанції №9183499935 від 30 липня 2020 року про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 08.07.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №3 від 08.07.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою фактичного надходження зазначеної податкової накладної - 08 липня 2020 року.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що на виконання приписів п.201.10. ст.201 ПК України позивач склав податкову накладну №3 від 08.07.2020 року, яку направлено для реєстрації в ЄРПН. Згідно з квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрація податкової накладної зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної.

Позивачем надіслано до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено з відповідним пакетом документів.

Згідно отриманої квитанції №9183499935 від 30.07.2020 року податкову накладну прийнято, але реєстрацію зупинено.

Позивач не погоджується з такими діями відповідача та вважає їх протиправними.

Представниками відповідачів подано до суду відзиви на позовну заяву в якому вони заперечують проти позову у повному обсязі, вважають його необґрунтованим в зв`язку з тим, що позивач станом на 20.09.2021 року не скористався наданим правом та не подав документи до контролюючого органу. Таким чином, комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 08.07.2020 року взагалі не приймалося.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі.

Ухвалою від 30.08.2021 року у справі відкрито провадження та призначено її до розгляду у прядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

24.09.2021 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву (а.с.83).

Додаткових заяв чи клопотань до суду подано не було.

Згідно частини 2 статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 2 статті 262 КАС України наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.

Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив "Зерно-Бунк" зареєстровано як юридичну особу 05.11.2015 року, взято на податковий облік як платника податків та зареєстровано платником податку на додану вартість, а також є платником акцизного податку з реалізації пального.

Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив "Зерно-БУНК" утворено шляхом об`єднання фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб - виробників сільськогосподарської продукції для організації обслуговування, спрямованою на зменшення витрат та/або збільшення доходів членів цього кооперативу під час провадження ними сільськогосподарської діяльності, а також на захист їхніх економічних інтересів. Членами кооперативу є фермерські господарства та фізичні особи підприємці, які здійснюють свою діяльність па територіях Бобринецького, Комнаніївського та Устинівського районів.

20 березня 2020 року СОК «Зерно-БУНК» уклав договір № 07/03-20К від 19.03.2020 року з членом кооперативу СФГ «Галина» ( код ЄДРПОУ 3068697) на поставку дизельного пального в кількості 16950 літрів на умовах відстрочення остаточної оплати плати на певний термін і під відсоток на суму 336 627,00 гривень.

СОК «Зерно-Бунк» 30.07.2020 року сформавано та подано на реєстрацію податкову накладну №3 від 08.07.2020 року виписану на адресу СФГ " Галина" (30685697) на реалізацію послуги відсотки по договору товарного кредиту (код послуги згідно з ДКПП - 64.92.19). Обсяг постачання - 8333,00 грн., ПДВ-1666,06 грн.

Позивачем зазначену податкову накладну направлено у передбачені законодавством строки для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

30.07.2021 року Державною податковою службою України зупинено реєстрацію податкової накладної №3 від 08.07.2020 року, про що надіслано платнику квитанцію про результати реєстрації ПН/РК в ЄРПН за №918349935.

Згідно отриманої квитанції податкову накладну прийнято, реєстрація зупинена, а саме: відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 08.07.2020 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 64.92.19, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (а.с.11).

Позивач вважаючи, що відповідачем прийнято саме рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, яке є протиправним звернувся до суду для захисту своїх прав та законних інтересів.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Податковий кодекс України).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У відповідності до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

За приписами пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На час виникнення спірних правовідносин набрав чинності (з 14.12.2019 р.) Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 р. № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 р. за №1245/34216 (далі Порядок № 520).

Відповідно до пункту 5 Порядку, перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Верховний Суд у постанові від 22 квітня 2019 р. у справі №2040/5445/18 зазначив, що первинним об`єктом судового дослідження є обставини, за яких відповідач вчинив дії про зупинення реєстрації податкових накладних. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, перелік яких встановлений податковим законодавством.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відповідно до пункту 6 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Пунктом 7 Порядку №520 встановлено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Суд звертає увагу на те, що Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Наказ Міністерства фінансів України 06 червня 2017 №557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року №261).

Даний Порядок розроблений відповідно до Податкового кодексу України (далі - Кодекс), Цивільного кодексу України, Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги", "Про інформацію", "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах", "Про телекомунікації", визначає основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб`єктами електронного документообігу.

Так, розділом 2 зазначеного Порядку встанволено наступне.

Автор створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов`язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки, керуючись цим Порядком, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами).

Створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності).

Автор має право отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Після накладання кваліфікованого електронного підпису автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) з використанням телекомунікаційних мереж до адресата протягом операційного дня.

Електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС.

У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка.

Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня.

Автоматизована перевірка електронного документа включає:

перевірку правового статусу кваліфікованого електронного підпису чи печатки відповідно до частини другої статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги";

перевірку обов`язковості та послідовності накладання на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки підписувачів у встановленому порядку;

перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);

перевірку наявності обов`язкових реквізитів;

перевірку права підпису електронного документа підписувачем.

Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 7 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.

Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

Не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та цим Порядком, формується друга квитанція.

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).

На другу квитанцію накладається печатка відповідного контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник другої квитанції зберігається в контролюючому органі.

Як встановлено судом, 20 березня 2020 року між позивачем та СФГ «Галина» укладено договір №07/03-20К від 19.03.2020 року на поставку дизельного пального в кількості 16950 літрів на умовах відстрочення остаточної оплати плати на певний термін і під відсоток на суму 336 627,00 гривень.

Підставами позову та доводами позивач зазначає виконання платником податку усіх вимог для здійснення відповідачем реєстрації податкової накладної, незаконності відмови у реєстрації податкової накладної №3 від 08.07.2020 р.; подання на підтвердження реальності господарської операції контролюючому органу необхідних документів.

Між тим, досліджуючи спірні правовідносини суд зазначає наступне.

За результатами фінансово - господарської операції СОК «Зерно-Бунк» була виписана податкова накладна №3 від 08.07.2020 року на реалізацію послуги відсотки по договору товарного кредиту (код послуги згідно з ДКПП - 64.92.19). Обсяг постачання - 8333,00 грн., ПДВ-1666,06 грн., яку 30.07.2020 року направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних для реєстрації.

За результатами обробки реєстрацію податкової накладної зупинено, а саме: «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 08.07.2020 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 64.92.19, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК».

Представник позивача наголошує, що позивачем на адресу було ГУ ДПС у Кіровоградській області направлено повідомлення з поясненнями та копії документів, а також таблицю платника податків (а.с.5).

У свою чергу, суд критично оцінює твердження представника позивача та зазначає наступне.

Матеріали справи не містять жодного повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо поданої податкової накладної, таблиці даних платника податку або доказів їх направлення з зазначенням дати та часу.

Разом з тим, позивачем на підтвердження неправомірної поведінки відповідачів щодо виконання вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами не надано суду жодної квитанції про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі направлених ним електронних документів.

Поряд з цим, суд акцентує на тому, що після надходження електронного документа здійснюється його саме автоматизована перевірка та направлення квитанції адресату.

Таким чином, відсутність зазначених доказів спростовують твердження позивача про їх направлення для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

Водночас, щодо доводів представника позивача про те, що головою Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН згідно квитанції №9183499935 від 30 липня 2020 року про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 08.07.2020 року в ЄРПН, суд зазначає наступне.

Частинами 1 та 2 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР та вона набула чинності для України 11 вересня 1997 року.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Згідно пункту 2 Порядку №520, прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Пунктом 4 Порядку №520 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

При цьому, як вже зазначалося вище пунктом 6 Порядку №520 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

З огляду на дійсно встановлені обставини вбачається, що 30.07.2021 року ДПС України зупинено реєстрацію податкової накладної №3 від 08.07.2020 року, про що надіслано платнику квитанцію про результати реєстрації ПН/РК в ЄРПН за №918349935.

Тобто, враховуючи вищенаведене, квитанція не є рішенням голови Комісії згідно квитанції №9183499935 від 30 липня 2020 року про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 08.07.2020 року в ЄРПН, яким відмовлено у реєстрації, як вказує представник позивача у позовній заяві (а.с.3).

Суд наголошує, що гарантоване ст.55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження про порушення прав було обґрунтованим. Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Аналогічний правовий висновок сформований у постанові Верховного Суду України від 15 листопада 2016 року у справі №800/301/16.

Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту, відповідна правова позиція зазначена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №802/2474/17-а; провадження №11-1081апп18.

Щодо позовних вимог про зобов`язання зареєструвати податкову накладну, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Оскільки суд дійшов висновку про те, що Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області рішення не приймалося про реєстрацію ПН/РК, оскільки відповідні пояснення та документи досі не подані позивачем, вказана вимога також задоволенню не підлягає.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Частиною 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідачем 1 було доведені належними та допустимими доказами правомірність прийнятих рішень.

Водночас докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, і були спростовані доводами відповідачів 1.

На думку Кіровоградського окружного адміністративного суду, відповідачами доведено правомірність своїх дій, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Зерно-Бунк" задоволенню не підлягає.

VІ. Судові витрати.

Судові витрати відповідно до ст.139 КАС України відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 292-297, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук