Ухвала суду № 101280494, 22.11.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

м. Вінниця

22 листопада 2021 р. Справа № 120/118/21-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Чернюк Алла Юріївна, розглянувши матеріали справи за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до Фермерського господарства "Каіл" про стягнення податкового боргу та накладення арешту на кошти та інші цінності,-

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Вінницькій області до Фермерського господарства "Каіл" про стягнення податкового боргу та накладення арешту на кошти та інші цінності.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 26.01.2021 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою суду від 20.04.2021 року позовну заяву Головного управління ДПС у Вінницькій області до Фермерського господарства "Каіл" про стягнення податкового боргу та накладення арешту на кошти та інші цінності залишено без розгляду.

За результатом оскарження ухвали суду від 20.04.2021 року, постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2021 року задоволено апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області, ухвалу скасовано, а справу направлено до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 08.11.2021 року позовну заяву залишено без руху з підстав пропущення відповідного строку на звернення до суду з даним позовом та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви в спосіб подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду разом із доказами, які, на його думку, вказують на поважність причин пропуску відповідного строку.

15.11.2021 року представником позивача подано заяву в якій, просить суд визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити такий строк. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду, представник позивача зазначив, що постановою КМУ №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" на території України введено карантин, який почав діяти з 12.03.2020р. Постановою КМУ від 20 травня 2020 р, № 392 карантинні обмеження продовжено з 22 травня 2020 р. до 22 червня 2020р. Постановою КМУ від 22 липня 2020 р. № 641 карантинні обмеження продовжені з 1 серпня до 31 серпня 2020р. Постановою КМУ від 26 серпня 2020 р. № 760 карантин було продовжено до 31 жовтня 2020 року. Постановою КМУ від 13 жовтня 2020 р. № 956 карантин було продовжено до 31 грудня 2020 року. В подальшому, постановою КМУ від 9 грудня 2020 р. № 1236 продовжено карантинні заходи з 19 грудня 2020 р. до 28 лютого 2021р. Протягом 2021 року карантині заходи не переривались і черговим розпорядження КМУ від 22 вересня 2021 року № 981 останні запроваджено аж до 31.12.2021 року.

Ознайомившись із мотивами, наведеними представником позивача у заяві про поновлення строків звернення до суду, приходжу до висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до пунктів 102.1, 102.4 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Таким чином строк звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу, з урахуванням строків, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, складає 1095 днів (3 роки) з дня його виникнення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить суд стягнути з Фермерського господарства "Каіл" податковий борг, який виник, зокрема, на підставі податкового повідомлення - рішення від 17.02.2011 року № 0000013530/0.

Однак позовну заяву до суду позивачем подано тільки 06.01.2021 року, тобто вже після спливу відповідного строку звернення до суду.

Що ж до посилань представника позивача на встановлення по всій території України карантинних обмежень, то суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 року, Кабінетом Міністрів України постановою від 11.03.2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"(зі змінами та доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) з 12.03.2020 року до 22.05.2020 року на усій території України встановлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22.05.2020 року до 31.07.2020 року на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Згідно з підпунктом другим пункту 9 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 року № 540-ІХ (далі за текстом Закон № 540-ІХ), який набрав чинності з 02.04.2020 року, розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України доповнено пунктом 3, яким передбачено, що під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 49, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення або пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Отже, строк звернення до адміністративного суду був продовжений на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

У зазначеній редакції пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України діяв до 17.07.2020 року.

В той же час, суд звертає увагу, що 17.07.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України викладено в такій редакції:

"3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення".

Таким чином, положення п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, втратили чинність з 17.07.2020 року.

В той же час, починаючи з 17.07.2020 положення п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України визначають право особи на поновлення процесуальних строків, встановлених нормами цього Кодексу, якщо причини їх пропуску є поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Водночас, позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження викладених у заяві обставин, зокрема, на підтвердження того, що існували обмеження, впроваджені у зв`язку з карантином, що зумовили дійсні істотні перешкоди чи труднощі для звернення до суду з даним адміністративним позовом в межах відповідного строку.

При цьому, суд звертає увагу, що саме по собі оголошення карантину не зупиняло роботи податкового органу та судів, а позивач не позбавлений був можливості подати даний позов, в тому числі на електронну адресу суду. Позивач є суб`єктом владних повноважень та з урахуванням приписів статті 19 Конституції України зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, проте податковим органом не наведено поважних причин з наданням відповідних доказів, які перешкоджали йому звернутись з цим позовом в межах 1095 денного строку звернення до адміністративного суду.

Таким чином суд зауважує, що у своїх поясненнях щодо строків звернення до адміністративного суду позивачем не викладено вмотивованих посилань на обставини, які перешкоджали йому звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого ст.102 ПК України, не наведено достатніх доводів щодо існування обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та не надано належних доказів на підтвердження таких доводів. А отже, підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду судом визнаються неповажними.

Разом з цим, у відповідності до частин 3, 4 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Право на судовий захист гарантується на рівні Основного Закону (ст. 55 Конституції України).

Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ). Так, за практикою ЄСПЛ недопустимим є обмеження права на доступ до суду.

У статті 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод міститься заборона зловживання процесуальними правами, суть якої полягає у тому, що жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

З огляду на дату звернення позивача до суду з адміністративним позовом - 06.01.2021 року щодо стягнення податкового боргу, визначеного у податковому повідомленні-рішенні від 17.02.2011 року № 0000013530/0, тобто, з пропуском визначеного статтею 102 ПК України строку для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, а також враховуючи недоведеність існування підстав вважати причини пропуску строку поважними, суд приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду.

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Вінницькій області до Фермерського господарства "Каіл" про стягнення податкового боргу та накладення арешту на кошти та інші цінності залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Чернюк Алла Юріївна