Рішення № 101279728, 22.11.2021, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2021 року м. ЧернівціСправа № 926/2621/21

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Байталюка В. Д., за участю секретаря судового засідання Шехтер Є. С., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк»

до Фізичної особи-підприємця Бойка Олега Юрійовича

про стягнення заборгованості в сумі 100822,45 грн

Представники сторін не з`явились.

В С Т А Н О В И В :

1. Короткий зміст позовних вимог.

Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, ідентифікаційний код 23697280) звернулось з позовом до фізичної особи-підприємця Бойка Олега Юрійовича ( АДРЕСА_1 , індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в якому просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за Кредитним договором від 05.03.2020 № 46/2020/МС-5 у розмірі 100822,45 грн, а саме:

82464,98 грн - прострочена заборгованість по кредиту,

6650,69 грн - проценти від суми простроченої заборгованості за сумою кредиту (подія припинення) станом на 07.05.2021 (включно),

5364,95 грн - заборгованість по пені за несвоєчасну сплату кредиту,

27,70 грн - заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів,

1280,33 грн - заборгованість за несвоєчасне погашення кредиту та процентів (3 % річних) станом на 07.05.2021 (включно),

5033,80 грн - сума збільшення заборгованості з урахуванням індексу інфляції за несвоєчасне погашення кредиту та процентів станом на 31.03.2021 (включно).

Позовні вимоги мотивуються неналежним виконанням відповідачем умов укладеного сторонами договору про приєднання до Правил надання мікрокредиту від 05.03.2020 № 46/2020/МС-5.

2. Короткий зміст ухвал суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2021 позовну заяву передано судді Байталюку В. Д.

Ухвалою суду від 29.06.2021 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 19.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 10.08.2021.

10.08.2021 представників сторін було повідомлено про неможливість проведення судового засідання у зв`язку з перебуванням судді Байталюка В. Д. у щорічній відпустці.

Ухвалою суду від 06.09.2021 продовжено строк підготовчого провадження та призначено підготовче засідання на 28.09.2021.

Ухвалою суду від 28.09.2021 відкладено підготовче засідання на 13.10.2021.

Ухвалою суду від 13.10.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.10.2021.

28.10.2021 представників сторін було повідомлено про неможливість проведення судового засідання у зв`язку з перебуванням судді Байталюка В. Д. в черговій щорічній відпустці.

Ухвалою суду від 01.11.2021 призначено розгляд справи по суті на 16.11.2021.

15.11.2021 на адресу Господарського суду Чернівецької області від представниці позивача надійшла письмова заява про проведення судового засідання без її участі.

16.11.2021 представники сторін у судове засідання не з`явилися.

Відповідач жодного разу не з`явився в судове засідання, не скористався правом на захист та не спростував доводів позивача.

3. Фактичні обставини справи, встановлені судом. Мотиви, якими керується суд та застосоване ним законодавство. Висновки за наслідками розгляду справи.

05.03.2020 між публічним акціонерним товариством акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» (далі - банк, позивач) та фізичною особою-підприємцем Бойком Олегом Юрійовичем (далі - позичальник, відповідач) укладений Договір № 46/2020/МС-5 про приєднання до правил надання мікрокредиту (далі - договір).

Відповідно до умов договору позичальник у зв`язку з приєднанням до правил надання мікрокредиту в АБ «УКРГАЗБАНК» в повному обсязі акцептує правила надання мікрокредиту в АБ «УКРГАЗБАНК» (оферту, що розміщена на сайті http://www.ukrgasbank.com), з якими позичальник ознайомився, погодився та зобов`язався виконувати.

Загальний ліміт кредитної лінії 250000,00 грн (п. 1 договору).

Відповідно до п. 2 договору, кредитна лінія відкривається з 05.03.2020 по 04.03.2021 (включно). Позичальник погашає кредит відповідно до графіку зменшення ліміту кредитної лінії, встановленого додатком 1 до договору.

Згідно із п. п. 3-5 договору, за користування кредитом, в межах строку кредитування, визначеного п. 2 договору про приєднання, з урахуванням встановленого графіку зменшення ліміту кредитної лінії, позичальник сплачує банку проценти, виходячи із встановленої банком базової процентної ставки, в розмірі 22,7 % річних, в національній валюті.

За користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені договором (прострочена заборгованість), з врахуванням встановленого графіку зменшення ліміту кредитної лінії, процентна ставка встановлюється в розмірі 32,7 процентів річних.

Тарифи на кредитні операції наведені у правилах надання мікрокредиту в АБ «УКРГАЗБАНК» (далі - правила).

15.05.2020 між банком та позичальником було укладено додатковий договір № 1 до договору про приєднання, згідно з п. 1 якого сторони домовилися перенести строк сплати платежів за кредитом, в зв`язку з чим графік зменшення ліміту відновлювальної кредитної лінії, який є додатком до договору викладено в новій редакції.

Пунктом 6 договору передбачено, що кредитні кошти надаються банком позичальнику на підставі письмової заяви на отримання кредиту відповідно до додатку № 1 до правил шляхом перерахування з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, відкритого в АБ «УКРГАЗБАНК».

Відповідно до правил, банк керуючись чинним законодавством України публічно запропонував відповідачеві можливість отримання мікрокредиту шляхом приєднання до правил, затверджених зі змінами рішенням кредитної ради АБ «УКРГАЗБАНК» від 22.10.2019 №263/2 розміщених на сайті банку.

Правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні статей 640-644 Цивільного кодексу України укласти із банком договір про надання мікрокредиту за програмою «Мікрокредит». Правила разом із договором про приєднання до правил та всіма додатками та додатковими угодами до них складають договір про надання мікрокредиту. Правила набирають чинності з дати їх офіційного оприлюднення на сайті банку та діють до дати офіційного оприлюднення заяви про їх відкликання на сайті банку. Приєднання клієнта до правил (акцептування даної публічної пропозиції у відповідності із ст. ст. 633, 634 Цивільного кодексу України) здійснюється шляхом підписання договору про приєднання до правил надання мікрокредиту в АБ «УКРГАЗБАНК» за встановленою АБ «УКРГАЗБАНК» формою. Датою укладення правил про надання мікрокредиту є дата договору про приєднання.

З метою вірного тлумачення змісту укладеного правочину, в правилах наведено терміни та їх визначення, зокрема: Відновлювальна кредитна лінія - форма кредиту, який надається окремими частинами (траншами), що не перевищують заздалегідь обумовленого загального ліміту (максимальна заборгованість за кредитною лінією) та в межах якого позичальник може без обмежень отримувати та погашати кредитні кошти протягом всього строку дії кредитного договору.

Відповідно до п. 1.2-1.3 правил, підписанням договору про приєднання позичальник підтверджує своє ознайомлення та повну, безумовну і остаточну згоду з усіма умовами правил, а також своє волевиявлення стосовно приєднання до правил. Приєднуючись до правил позичальник приймає на себе всі обов`язки та набуває всіх прав, передбачених договором про надання мікрокредиту.

Згідно з п. 2.1 правил банк надає позичальнику кредитні кошти (кредит) у розмірі та на умовах визначених договором про надання мікрокредиту, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитними коштами у порядку та на умовах, визначених договором про надання мікрокредиту.

Основні умови кредитування зазначаються в договорі (п. 2.4 правил).

Відповідно до пункту 2.7 правил, погашення кредиту позичальник здійснює на рахунок, вказаний в договорі про приєднання згідно графіку зменшення ліміту кредитування, який є додатком до договору про приєднання.

У разі ненадходження платежів від позичальника у встановлені договором про надання мікрокредиту строки, суми непогашених у строк платежів визнаються простроченими та наступного банківського дня перераховуються на рахунки з обліку простроченої заборгованості.

Згідно з п. 2.8 правил, нарахування процентів за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, визначеного договором про приєднання, здійснюється на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за наданими кредитними коштами (строкової заборгованості), виходячи з процентної ставки за користування кредитними коштами, визначеної в договорі про приєднання. При розрахунку процентів за користування кредитними коштами використовується метод «факт/360», виходячи із фактичної кількості днів у місяці та банківського року з розрахунку 360 днів у році, враховуючи перший день та не враховуючи останній день користування кредитними коштами.

Проценти за користування кредитними коштами нараховуються банком щомісячно, не пізніше останнього банківського дня місяця, за період з дати надання кредиту по останній календарний день місяця, в якому наданий кредит, та надалі з першого дня по останній календарний день місяця, в день повного (у т.ч. дострокового) погашення заборгованості по кредиту, в день дострокового розірвання договору про надання мікрокредиту, а також в день закінчення строку, на який надано кредит у відповідності з п. 2 договору про приєднання, за період з першого календарного дня місяця, в якому відбувається погашення кредиту, по день, що передує дню погашення кредиту, а у разі настання події припинення до дня настання події припинення, що визначені в п. 4.5.2. цих правил.

За умовами п 2.9 правил, проценти за користування кредитними коштами сплачуються позичальником щомісячно, не пізніше 15-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, в день повного погашення: заборгованості по кредиту, в день повного дострокового погашення заборгованості по кредиту або в день дострокового розірвання договору. У разі якщо останній день для сплати (погашення) процентів за користування кредитними коштами припадає на вихідний або святковий день, то така сплата здійснюється у день, що передує такому вихідному або святковому дню. Проценти за користування кредитними коштами сплачуються з урахуванням положень п. 2.11. цих правил.

У разі ненадходження платежів від позичальника в рахунок погашення процентів за користування кредитними коштами, що вказаний в договорі про приєднання, у встановлені цими правилами строки, суми непогашених у строк процентів за користування кредитними коштами визнаються простроченими та наступного банківського дня перераховуються на рахунки з обліку простроченої заборгованості.

Згідно п. 2.10 правил, позичальник сплачує комісії банку. Комісії сплачуються позичальником у розмірах, у порядку та в строки, що визначені тарифами, які наведені в додатку 2 до правил.

Згідно з умовами п. 2.11 правил, нарахування процентів за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені договором про надання мікрокредиту (прострочена заборгованість), здійснюється на суму фактичного щоденного залишку простроченої заборгованості по кредиту, виходячи з процентної ставки за користування кредитними коштами, визначеної в договорі про приєднання. Проценти за користування кредитними коштами нараховуються банком щомісячно не пізніше останнього банківського дня місяця за період з дати виникнення простроченої заборгованості по останній календарний день місяця, в якому виникла така заборгованість (або до дня погашення простроченої заборгованості), та надалі з першого дня по останній календарний день місяця, в якому існує така прострочена заборгованість, та з першого календарного дня місяця до дня погашення простроченої заборгованості в місяці, в якому відбулось таке погашення.

Сторони узгодили, що в разі настання події припинення, банк зупиняє нарахування процентів за користування кредитними коштами з дати визначених для такої події у п. 4.5.2, а позичальник зобов`язується сплатити на користь банку платежі визначені в п. 4.5 цих правил у випадку їх виникнення.

З дня настання події припинення вся заборгованість позичальника щодо погашення суми кредиту, нарахованих процентів за користування кредитними коштами та комісій вважається простроченою, а позичальник зобов`язаний повернути її та сплатити проценти від суми простроченої заборгованості позичальника на умовах договору про надання мікрокредиту.

У випадку, якщо банком застосовані до позичальника штрафні санкції у вигляді пені, остання розраховується банком з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин включно.

Згідно з п.п. 4.1, 4.3 правил, у випадку порушення позичальником зобов`язань за договором про надання мікрокредиту, банк має право відмовитися від виконання своїх зобов`язань, при цьому позичальник зобов`язаний відшкодувати банку збитки, а також сплатити штрафи, пеню та інші видатки, понесені банком за договором про надання мікрокредиту.

За порушення визначених в договорі про надання мікрокредиту строків повернення кредиту та або сплати процентів за користування кредитними коштами та/або комісій, позичальник зобов`язаний сплатити банку пеню, яка обчислюється від суми простроченої заборгованості, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Крім того клієнт взяв на себе зобов`язання згідно п.п. 3.2.1 та 3.2.2 правил своєчасно та в повному обсязі, в строки, встановлені договором про приєднання, повернути отримані в межах кредитної лінії суми кредиту та сплачувати проценти за користування кредитними коштами та комісії, а також суми передбачених договором про надання мікрокредиту штрафних санкцій.

Банк виконав взяті на себе зобов`язання за договором та надав клієнту кредитні кошти у встановленій сумі.

05.03.2020 клієнт подав до банку заяву на отримання кредитних коштів в сумі 250000,00 грн.

Того ж дня кредитні кошти були перераховані на поточний рахунок позичальника, що підтверджується випискою з особового рахунку клієнта.

З метою досудового врегулювання спору позивач надсилав на адресу відповідача лист-вимогу від 16.02.2021 вих. № 172/5130/2021 про сплату заборгованості.

Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасного повернення отриманого кредиту не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 82464,98 грн.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо повернення грошових коштів, позивачем також нараховано:

6650,69 грн - проценти від суми простроченої заборгованості за сумою кредиту (подія припинення) станом на 07.05.2021 (включно),

5364,95 грн - заборгованість по пені за несвоєчасну сплату кредиту,

27,70 грн - заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів,

1280,33 грн - заборгованість за несвоєчасне погашення кредиту та процентів (3 % річних) станом на 07.05.2021 (включно),

5033,80 грн - сума збільшення заборгованості з урахуванням індексу інфляції за несвоєчасне погашення кредиту та процентів станом на 31.03.2021 (включно).

4. Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 181 Господарського кодексу України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до норм ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Частиною першою статті 634 Цивільного кодексу України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

На підставі викладеного, за висновками суду, між сторонами був укладений договір про приєднання до правил надання мікрокредиту в АБ «УКРГАЗБАНК». Станом на момент звернення позивача із позовом до суду залишились невиконаними зобов`язання фізичної особи-підприємця Бойка Олега Юрійовича перед позивачем за договором.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Статтею 1056-1 Цивільного кодексу України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов`язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов`язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов`язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника (частина четверта ст. 1056-1 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи (виписка з рахунку відповідача) підтверджується належне виконання позивачем свого обов`язку за договором щодо надання позичальнику кредитних коштів в сумі 250000,00 грн, внаслідок чого у відповідача виник обов`язок повернути кредит та сплатити проценти.

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 100822,45 грн підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст. 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Відповідно до частини першої ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частиною першою ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 2.12 правил, у випадку, якщо банком застосовані до позичальника штрафні санкції у вигляді пені, остання розраховується банком з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин включно.

За умовами п. 4.3 правил, за порушення визначених в договорі про надання мікрокредиту строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами та/або комісій, позичальник зобов`язаний сплатити банку пеню, яка обчислюється від суми простроченої заборгованості, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня. Пеня сплачується в національній валюті на рахунок, про який банк повідомляє позичальника.

Пунктом 3.3.3 правил, банк має право відмовитись від надання позичальнику кредитних коштів за договором про надання мікрокредиту частково або в повному обсязі, а також вимагати дострокового повного виконання позичальником своїх зобов`язань по договору про надання мікрокредиту, включаючи нараховані проценти за користування кредитними коштами, комісії та штрафні санкції, якщо, зокрема, позичальник не виконав у строк свої зобов`язання по поверненню кредиту (його частини), в тому числі достроковому, та/або сплаті процентів, комісій штрафних санкцій, передбачених договором.

Як встановлено з наявних у матеріалах справи виписок по рахунку відповідача, останній належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконав, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 100822,45 грн, в т.ч. 82464,98 грн простроченого кредиту.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Як з`ясовано судом та не спростовано відповідачем, останнім прийняті на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів, сплати комісії та процентів згідно графіку погашення кредиту виконані не були, що стало підставою для направлення позивачем листа-вимоги про дострокове повернення кредиту вих. № 172/5130/2021 від 16.02.2021. Доказів на підтвердження належного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за кредитним договором матеріали справи не містять.

Суд перевіривши наданий позивачем розрахунок процентів від суми простроченої заборгованості за користування кредитними коштами (подія припинена) станом на 07.05.2021 включно в сумі 6650,69 грн, приходить до висновку, що розрахунок зроблено вірно, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача процентів є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також, позивачем правомірно нараховано суму збільшеної заборгованості з урахуванням індексу інфляції за несвоєчасне погашення кредиту та процентів станом на 31.03.2021 в сумі 5033,80 грн, судом порушень не виявлено. Вказаний розрахунок є арифметично правильним та відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 1280,33 грн. Однак, в наданому розрахунку підтверджена сума 3 % становить 1273,62 грн у зв`язку з чим суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в сумі 6,71 грн.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем зобов`язань, позивачем нараховано пеню за несвоєчасну сплату кредиту за період з 16.10.2020 по 07.05.2021 в сумі 5364,95 грн та пеню за несвоєчасну сплату процентів за період з 16.12.2020 по 11.03.2021 в сумі 27,70 грн.

Водночас, суд не може погодитись з визначеним позивачем періодом нарахування пені з огляду на положення пункту 15 розділу Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, яким визначено, що у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Аналогічні приписи містяться і у пункті 8 розділу 9 Прикінцевих положень Господарського кодексу України, згідно яких у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

При цьому, частиною другою статті 5 Цивільного кодексу України визначено, що акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

В рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 року у справі №1-7/99 зазначено, що надання зворотної дії в часі законам та іншим нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті. Тобто, вказаний вище Закон має зворотну дію в часі.

Враховуючи наведені положення Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, строки повернення кредиту та те, що постановами Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020, № 392 від 20.05.2020, № 500 від 17.06.2020, № 641 від 22.07.2020, № 760 від 26.08.2020, № 956 від 13.10.2020, № 1100 від 11.11.2020, № 1236 від 09.12.2020, № 104 від 17.02.2021, № 405 від 21.04.2021, № 611 від 16.06.2021 на усій території України встановлено з 12.03.2020 карантин, суд дійшов висновку, що починаючи з 12.03.2020 позичальника звільнено від обов`язку сплати пені за прострочення повернення тіла кредиту та процентів.

Отже, зважаючи на вищенаведені приписи чинного законодавства, які обмежують період нарахування штрафних санкцій, в тому числі і пені, що підлягає стягненню із суб`єкта господарювання у зв`язку з порушенням ним господарського зобов`язання в період карантину, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог про стягнення пені слід відмовити, оскільки період нарахування пені збігається із періодом карантину, запровадженого на території України.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина перша статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною другою статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина четверта статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, відповідач не скористався правом на захист, не спростував доводів позивача, а також не довів наявність обставин, що могли б бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.

На підставі викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

5. Розподіл судових витрат.

5.1. Відповідно до частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

5.2. Враховуючи часткове задоволення позовних вимог на відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору в розмірі 2148,43 грн пропорційно задоволених вимог, а решту судового збору в сумі 121,57 грн - залишити за позивачем.

5.3. Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведене, оскільки учасники справи в судове засідання 16.11.2021 не з`явилися, рішення складено та підписано 22.11.2021.

Керуючись статтями 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Позов публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» до фізичної особи-підприємця Бойка Олега Юрійовича задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Бойка Олега Юрійовича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» (03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1, ідентифікаційний код 23697280) заборгованість за Кредитним Договором від 05.03.2020 № 46/2020/МС-5 у розмірі 95423,09 грн а саме: 82464,98 грн - прострочена заборгованість по кредиту, 6650,69 грн - проценти від суми простроченої заборгованості за сумою кредиту (подія припинення) станом на 07.05.2021 (включно), 1273,62 грн - заборгованість за несвоєчасне погашення кредиту та процентів (3 % річних) станом на 07.05.2021 (включно), 5033,80 грн - сума збільшення заборгованості з урахуванням індексу інфляції за несвоєчасне погашення кредиту та процентів станом на 31.03.2021 (включно) та судовий збір у сумі 2148,43 грн.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Позивач - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» (03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1, ідентифікаційний код 23697280).

Відповідач - Фізична особа-підприємець Бойко Олег Юрійович ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення (якщо оголошено вступну та резолютивну частини рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи - з дня складання повного судового рішення).

Суддя В. Байталюк