Ухвала суду № 101278954, 13.10.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"13" жовтня 2021 р. м. Київ Справа № 911/2215/21

У справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроенергобудпром»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хозхімсервіс»

про стягнення 208 498,57 грн.

Суддя Т.П.Карпечкін

За участю представників сторін:

від позивача: Солдатенко Е.С. (ордер ВІ № 1055721 від 06.09.2021 року);

від відповідача: Гамрецький Є.О. (ордер АІ №1138802 від 01.09.2021 року).

обставини справи:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроенергобудпром» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хозхімсервіс» про стягнення 208 498,57 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.08.2021 року відкрито провадження у справі № 911/2215/21, підготовче засідання призначено на 06.09.2021 року.

06.09.2021 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, яким останній проти позову заперечує та просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач в судове засідання 06.09.2021 року не з`явився, вимог ухвали Господарського суду Київської області від 05.08.2021 року не виконав, про причини неможливості виконання вимог цієї ухвали та про причини неявки не повідомив. У зв`язку з чим, підготовче засідання у справі відкладалось на 22.09.2021 року.

17.09.2021 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, 20.09.2021 року від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності його представника.

В судовому засіданні 22.09.2021 року підготовче засідання у справі відкладалось на 11.10.2021 року.

29.09.2021 року до суду надійшли заперечення відповідача на подану позивачем відповідь на відзив, в яких відповідач наголошував на неправомірності визначення позивачем розміру заявлених у праві збитків. Також, відповідачем подано у справі клопотання від 27.09.2021 року № 27/09-21/2 про призначення експертизи, проти якого позивач заперечував, посилаючись на наявність висновку автотоварознавчої експертизи № 59 від 26.03.2021 року, щодо якого відповідачем не заявлено обґрунтованих зауважень.

В підготовчому судовому засіданні 11.10.2021 року оголошувалась перерва на 13.10.2021 року для розгляду судом поданого відповідачем клопотання від 27.09.2021 року № 27/09-21/2 про призначення експертизи.

Розглянувши в судовому засіданні 13.10.2021 року подане відповідачем клопотання від 27.09.2021 року № 27/09-21/2 про призначення експертизи, дослідивши заперечення позивача, судом встановлено наступне.

Як вбачається з викладених у позові обставин, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпроенергобудпром» (позивач) просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хозхімсервіс» (відповідача) 208 498,57 грн. шкоди, завданої майну позивача.

Обґрунтовуючи позовну заяву, ТОВ «Дніпроенергобудпром» зазначає, що 18.03.2021 року працівником відповідача було пошкоджено майно позивача внаслідок падіння вантажу та вантажного автокрану «КАМАЗ-55111», модель установки КТА 18.01., реєстраційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , який належить ТОВ «Хозхімсервіс», внаслідок чого позивачу заподіяно майнову шкоду у розмірі 198 498,57 грн.

В підтвердження розміру заподіяної шкоди майну, позивачем надано Висновок експерта №59 автотоварознавчого дослідження від 26.03.2021 року, згідно з яким визначено розмір матеріального збитку позивача, спричиненого пошкодженням відповідачем його майна, в сумі 198 498,57 грн. та визначено вартість напівпричепа з врахуванням пошкоджень в сумі 51179,06 грн.

Відповідач у запереченнях на позов та у клопотанні про призначення експертизи, зауважує, що Висновок експерта №59 автотоварознавчого дослідження від 26.03.2021 року не є належним доказом у справі, оскільки його складено з порушенням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

Відповідно до п. 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 року (далі – Методика) вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник що відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Фізичний знос обумовлюється погіршенням технічного стану КТЗ унаслідок: експлуатаційного зносу його складників. Фізичний знос ураховується як втрата вартості КТЗ, що виникає в процесі його експлуатації. Фізичний знос може розраховуватись у вигляді коефіцієнта фізичного зносу складників залежно від технічного стану КТЗ, який відображає взаємозв`язок умов експлуатації і технічного стану КТЗ з вартістю його складників (п. 3.9 Методики).

Пунктом 7.38 Методики визначено, що значення коефіцієнта фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки.

Для складників КТЗ зі строком експлуатації понад 12 років коефіцієнт складає 0,7 (п.7.41 Методики).

Напівпричеп KRONE SD. № НОМЕР_2 , шасі № НОМЕР_3 (2008 року виготовлення) перебуває в експлуатації більше 12 років. Отже, розраховуючи вартість, відновлювального ремонту напівпричепа експерт повинен був застосувати відповідний коефіцієнт фізичного зносу.

Однак, розраховуючи вартість відновлювального ремонту напівпричепа експертом не враховано коефіцієнт фізичного зносу для складових напівпричепа, що призвело до завищення суми вартості відновлювального ремонту напівпричепа, яка вийшла вище вартості самого напівпричепу.

Також, відповідач в обґрунтування заперечень проти наданого позивачем висновку експерта зазначає, що в порушення п. 5.2. Розділу V Методики під час проведення експертного дослідження не було викликано та залучено заінтересовану особу (ТОВ «Хозхімсервіс») для проведення огляду напівпричепа. Відповідач зазначає, що його неповідомлення про проведення огляду пошкодженого напівпричепу, позбавило ТОВ «Хозхімсервіс» права залучити зі своєї сторони незалежного експерта для огляду транспортного засобу та уникнення можливих розбіжностей при встановленні фактичного розміру завданих збитків.

З огляду на викладене, відповідач наполягає, що наданий позивачем в обґрунтування розміру позовних вимог Висновок експертизи № 59 автотоварознавчого дослідження від 26.03.2021 року, викликає у відповідача сумніви.

Крім того, відповідач зазначає, що не має можливості самостійно надати висновок експерта з визначення розміру відновлювального ремонту напівпричепа та матеріального збитку позивача, оскільки напівпричеп є власністю позивача та знаходиться у його володінні. 02.09.2021 року представник ТОВ «Хозхімсервіс» звертався до ТОВ «Дніпроенергобудпром» із листом, в якому просив надати доступ до напівпричепа, однак лист залишений без відповіді.

Оскільки, визначення розміру вартості відновлювального ремонту напівпричепа входить до предмету доказування у даній справі і наданий позивачем Висновок не може вважатись належним доказом розміру заявлених у справі збитків, оскільки складений з порушенням та без участі відповідача, відповідач просить призначити у справі судову експертизу пошкоджень напівпричепа KRONE SD. № НОМЕР_2 , шасі № НОМЕР_3 .

Як визначено п. 2 ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Як вбачається з наведених відповідачем обставин, ним наведено обґрунтовані сумніви щодо правильності складення наданого позивачем Висновку експертизи № 59 автотоварознавчого дослідження від 26.03.2021 року, оскільки під час експертного дослідження не було враховано фізичного зносу напівпричепа, і відповідач обґрунтував поважність причин неможливості самостійно надати суду експертний висновок, оскільки напівпричеп знаходиться у володінні позивача і відповідач не має до нього доступу.

В свою чергу, позивач в своїх запереченнях не спростував сумнівів в правильності наданого ним експертного висновку.

Таким чином, зважаючи на обґрунтовані сумніви щодо правильності складення наданого позивачем Висновку експертизи №59 автотоварознавчого дослідження від 26.03.2021 року, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для призначення у справі експертного дослідження пошкоджень напівпричепа KRONE SD. № НОМЕР_2 , шасі № НОМЕР_3 та визначення завданого такими пошкодженнями матеріального збитку.

Як визначено ч.ч. 4, 5 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Судом досліджено питання, які відповідачем запропоновано поставити на вирішення експертизи та визначено остаточне коло питань, які мають значення для розгляду справи. Зокрема, для розгляду справи має значення встановлення вартості відновлювального ремонту та матеріального збитку внаслідок пошкодження напівпричепа KRONE SD. № НОМЕР_2 , шасі № НОМЕР_3 через падіння вантажу та автокрана 18.03.2021 року (з врахуванням фізичного зносу) та з урахуванням заперечень відповідача, має значення визначення вартості напівпричепа KRONE SD. № НОМЕР_2 , шасі № НОМЕР_3 до його пошкодження 18.03.2021 року (з врахуванням фізичного зносу).

Як визначено ст. 2 розділу ІV Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5 (в редакції, чинній на момент призначення експертизи), визначення ринкової вартості колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), їх складових, а також розміру вартості матеріальних збитків, заподіяних власнику або володільцю колісних транспортних засобів, їх складових унаслідок пошкодження останнього, належить до завдань транспортно-товарознавчої експертизи (п. 2.1.).

Згідно з п. 2.3. ст. 2 розділу ІV Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5 на дослідження експерту надаються КТЗ та документація, що стосується його реєстрації, матеріали розслідування події, що призвела до матеріальної шкоди, а також документи, у яких зафіксовані інші вихідні дані, необхідні для вирішення поставленого питання.

У разі потреби виклик зацікавлених осіб на технічний огляд КТЗ здійснюється замовником експертизи із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду (після їх узгодження з експертом).

Орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) забезпечити можливість огляду КТЗ та належні безпечні умови (освітлення, вільний доступ, можливість огляду КТЗ з різних боків тощо).

Також, сторонам необхідно враховувати, що згідно з ч. 4 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України у разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставин.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Частиною 1 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України визначено, що матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють, зокрема, державні спеціалізовані установи. До державних спеціалізованих установ належать науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України.

Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу». Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов`язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1.6. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Мінюсту від 08.10.1998 року № 53/5 (в редакції, чинній на момент призначення експертизи) експертизи та дослідження проводяться експертними установами, як правило, за зонами регіонального обслуговування, згідно із переліком зон, наведеним у додатку до даної Інструкції.

Таким чином, проведення експертизи доручається Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6), зона регіонального обслуговування якого поширюється на територію господарської діяльності сторін у справі.

Витрати на проведення експертизи та організаційні питання, пов`язані з її проведенням, на даній стадії розгляду справи покладаються на відповідача, оскільки експертиза призначається за його клопотанням.

Згідно з ч. 3, 5 ст. 100 Господарського процесуального кодексу України ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об`єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі).

В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України експертиза проводиться у судовому засіданні або поза межами суду, якщо це потрібно у зв`язку з характером досліджень, або якщо об`єкт досліджень неможливо доставити до суду, або якщо експертиза проводиться за замовленням учасника справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: призначення судом експертизи. Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється на час проведення експертизи.

За таких обставин, враховуючи, що в судовому засіданні 13.10.2021 року судом призначено судову експертизу, проведення якої за характером досліджень має відбуватись поза межами суду (в експертній установі), провадження у справі № 911/2215/21 підлягає зупиненню.

Керуючись ст. ст. 99, 100, 234, 228, 229 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Призначити у справі №911/2215/21 судову автотоварознавчу експертизу пошкоджень напівпричепа KRONE SD. № НОМЕР_2 , шасі № НОМЕР_3 . Проведення експертизи доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

2. На вирішення експертизи поставити питання:

2.1. Яка вартість відновлювального ремонту та матеріального збитку внаслідок пошкодження напівпричепа KRONE SD. № НОМЕР_2 , шасі № НОМЕР_3 через падіння вантажу та автокрана 18.03.2021 року (з врахуванням фізичного зносу)?

2.2. Яка вартість напівпричепа KRONE SD. № НОМЕР_2 , шасі № НОМЕР_3 до його пошкодження 18.03.2021 року (з врахуванням фізичного зносу)?

3. Витрати на проведення експертизи та організаційні питання, пов`язані з її проведенням, на даній стадії розгляду справи покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Хозхімсервіс».

4. Матеріали справи № 911/2215/21, в яких містяться всі наявні у суду копії документів, надіслати для здійснення експертизи до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

5. Зобов`язати сторони за першою вимогою експертів своєчасно подати необхідні для проведення експертизи матеріали (документи, зразки, пояснення тощо) безпосередньо до експертної установи та забезпечити допуск і належні умови для проведення експертизи. Попередити сторони про майнову відповідальність в порядку ст. 135 Господарського процесуального кодексу України у вигляді штрафу за ухилення від вчинення дій, обов`язок вчинення яких покладено господарським судом на сторони. Попередити учасників провадження у справі про кримінальну відповідальність згідно ст. 382 Кримінального кодексу України за невиконання рішень, ухвал суду, що набрали законної сили.

6. Попередити експертів, що будуть здійснювати експертизу, про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

7. По закінченню експертизи, висновок експерта разом з матеріалами справи № 911/2215/21, а також дані щодо витрат, пов`язаних з проведенням експертизи, подати господарському суду.

8. Зупинити провадження у справі № 911/2215/21 на час проведення судової експертизи.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст. ст. 256-257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу XI Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.П. Карпечкін