Рішення № 101278393, 29.10.2021, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.10.2021 м. Івано-ФранківськСправа № 926/3076/20

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовська Л. М. , секретар судового засідання Андріїв Л. Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОР-БУД ІНВЕСТ СВ"

до відповідача Управління капітального будівництва в Івано-Франківській області

про стягнення 611226,00 грн,

за участю:

представників позивача: Вонсович Х.І., Николайчука В.І.;

представника відповідача Кардаш О.А.

ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОР-БУД ІНВЕСТ СВ" звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Управління капітального будівництва в Івано-Франківській області про стягнення 611226,00 грн.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

11.12.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОР-БУД ІНВЕСТ СВ" звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Управління капітального будівництва в Івано-Франківській області про відшкодування шкоди завданої неправомірними рішеннями Управління капітального будівництва в Івано-Франківській області при проведенні процедури закупівлі та стягнення моральної шкоди.

15.12.2020 Господарський суд Чернівецької області постановив ухвалу якою вказану позовну заяву разом з доданими до неї матеріалами направлено за територіальною підсудністю до Господарського суду Івано-Франківської області.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.01.2021, справу передано на розгляд судді Неверовській Л.М.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 11.01.2021, повну заяву залишено без руху.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою від 02.02.2021, судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановлено сторонам відповідні строки для подачі відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив (ухвала про відкриття провадження у справі).

04.03.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з додатками вх.№3347/21 (а.с.107-142, том1); відзив прийнято судом до розгляду та приєднано до матеріалів справи.

25.03.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив з додатками вх.№4416/21 від 25.03.2021 (а.с.143-155, том1); відповідь на відзив прийнято судом до розгляду та приєднано до матеріалів справи.

Ухвалою від 06.04.2021, суд вирішив перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, та призначив підготовче засідання призначити на 22.04.2021.

Протокольною ухвалою від 12.05.2021 судом відкладено підготовче судове засідання.

26.05.2021 до суду надійшло клопотання представника позивача вх.№7797/21 про відкладення підготовчого судового засідання.

Протокольною ухвалою від 27.05.2021 судом відкладено підготовче судове засідання.

22.06.2021 до суду надійшло клопотання від представника відповідача вх.№9366/21 про відкладення підготовчого судового засідання.

22.06.2021 до суду від представника позивача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи вх.№9427/21. Судом приєднано подані документи до матеріалів справи.

22.06.2021 суд постановив протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання.

16.08.2021 від представника позивача надійшло клопотання (вх. №1375/21) про зменшення позовних вимог, в якій просить суд зменшити позовні вимоги про стягнення 76548,30 грн реальних збитків в частині стягнення коштів в розмірі 3400,00 грн. які були сплачені за участь в аукціоні.

17.08.2021 від представника відповідача до суду надійшло клопотання (вх№12878/21) про відкладення розгляду справи.

17.08.2021 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання.

02.09.2021 судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 30.09.2021; хід підготовчого провадження викладено у наявних в матеріалах справи ухвалах суду та протоколах судових засідань.

29.10.2021 судом розгляд справи по суті завершено, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція позивача.

В обгрунтування позовних вимог зазначає про те, що після визначення позивача переможцем на відкритих торгах відповідно до оголошення УА-2020-02-12002622-Ь, яке розмішене на авторизованому електронному майданчику на веб-порталі Уповноваженого органу РгоZогго: ргоzoгго.gov.ua, та визнання його пропозиції найбільш економічно вигідною, відповідачем 10.03.2020 р. під час розгляду тендерної пропозиції та здійснення кваліфікації, прийнято рішення про відхилення тендерної пропозиції позивача, а 11.03.2020 р. розглянуто тендерну пропозицію ТзОВ “Рембудкомінвест” та ухвалене рішення, яким визнано TOB "Рембудкомінвест" переможцем. Не погоджуючись з прийнятним рішенням відповідача, позивачем подано скаргу до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, за результатом розгляду якої останнім прийнято рішення про скасування рішення відповідача щодо відхилення тендерної пропозиції позивача та рішення про визначення Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудкомінвест" переможцем процедури закупівлі - ДК 021:2015: 45215000-7 (будівництво закладів охорони здоров`я та ін.) оголошення про проведення якої оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу за №UA-2020-02-12-002622-b. 17.04.2020 року відповідачем, протоколом засідання тендерного комітету прийнято рішення про відміну процедури закупівлі, підставою якого слугувало порушення строку розгляду тендерної пропозиції, який не повинен перевищувати п`яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції.

Рішення про відміну процедури закупівлі було оскаржене позивачем до Чернівецького Окружного Адміністративного суду, за наслідками розгляду якого, судом було прийнято рішення від 15 червня 2020 р. справа № 600/633/20-а, яким суд адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОР-БУД ІНВЕСТ СВ" задовольнив повністю. Визнав протиправними та скасував рішення засідання тендерного комітету від 17.04.2020 року про відміну процедури закупівлі на підставі ч. 1 ст. 31 Закону на закупівлю: Амбулаторія групової практики сімейної медицини по вул. Січових Стрільців с. Пнів Надвірнянського району - нове будівництво (ДСТУ Б.Д. 1.1- 1:2013) (ДК 021:2015 -45215000-7 - Будівництво закладів охорони здоров`я та будівель соціальних служб, крематоріїв і громадських убиралень) відповідно до оголошення №UA-2020-02-12-002622-b. Зобов`язав Управління капітального будівництва в Івано-Франківській області визнати переможцем даної закупівлі Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОР-БУД ІНВЕСТ СВ" та продовжити процедуру закупівлі Амбулаторія групової практики сімейної медицини по вул. Січових Стрільців с. Пнів Надвірнянського району - нове будівництво (ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013) (ДК 021:2015 - 45215000-7 - Будівництво закладів охорони здоров`я та будівель соціальних служб, крематоріїв і громадських убиралень) відповідно до оголошення №UA-2020-02-12-002622-b. Незважаючи на момент оскарження та наявність Рішення Антимонопольного комітету та Рішення суду, відповідач 24.06.2020 року укладав договір на виконання робіт по об`єкту Амбулаторія групової практики сімейної медицини по вул. Січових Стрільців с. Пнів Надвірнянського району.

Позивач вважає, що внаслідок вказаних протиправних дій відповідача позивачу було завдано збитків та втрачено дохід, який "ДОР-БУД ІНВЕСТ СВ" міг би отримати, якби Управління капітального будівництва в Івано-Франківській області не порушило право позивача по процедурі закупівлі Амбулаторія групової практики сімейної медицини по вул. Січових Стрільців с. Пнів Надвірнянського району - нове будівництво (ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013) (ДК 021:2015 - 45215000-7 - Будівництво закладів охорони здоров`я та будівель соціальних служб, крематоріїв і громадських убиралень) відповідно до оголошення №UA-2020-02-12-002622-b.

Таким чином, позивач вважає, що протиправні дії позивача призвели до заподіяння збитків позивача у вигляді упущеної вигоди, реальних збитків та моральної шкоди.

Позовні вимоги, з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог (вх№1375/21від 16.08.21), складаються з:

– 138077,70 грн упущена вигода;

– 73148,30 грн реальні збитків, з яких: 1000,00 грн. сплата банківської гарантії; 15000,00 грн витрачені позивачем кошти за подання скарги до Антимонопольного комітету; 28338,00 грн витрати на правничу допомогу, які позивач поніс у справі № 600/633/20-а , 28810,30 грн витрати на адвоката по даній справі;

– 400000,00 грн моральна шкода.

Зазначає, що у діях відповідача наявний склад цивільного правопорушення: наявні збитки, протиправна поведінка заподіювана збитків, встановлена рішенням уповноваженого органу, а також причинний зв`язок між збитками та протиправною поведінкою заподіювана, внаслідок чого позивачем недоотримано дохід в розмірі 138077,00 грн.

Щодо позовної вимоги про стягнення 1000,00 грн банківської гарантії зазначає, що згідно із приписами законодавства та умовами банківської гарантії вбачається, що обов`язок гаранта сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії настає за умови порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією. За відсутності порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією відповідальність гаранта не настає.

Щодо стягнення 15000,00 грн витрачених позивачем коштів за подання скарги до Антимонопольного комітету, зазначає, що саме протиправна поведінка відповідача стала підставою для оскарження його рішення та понесення заявлених витрат.

Позивач вказує, що 28338,00 грн витрат на правничу допомогу, які позивач поніс у справі № 600/633/20-а є прямими збитками, які позивач зробив для відновлення свого права у вигляді оплати за правову допомогу та представництво інтересів у справі 600/633/20-а.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на ст.ст. 11, 22, 23, 1166, 1167, 1173, Цивільного Кодексу України, ст.ст. 4, 142, 224, 225 Господарського Кодексу України

Позиція відповідача.

Щодо стягнення 138077,70 грн упущеної вигоди, зазначає про те, докази якими позивач обґрунтовує упущену вигоду в розмірі 138077,70 грн є абстрактними. При цьому, пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів упущеної вигоди договірною ціною, якою позивач обґрунтовую упущену вигоду не є достовірним, оскільки не існуєяк і самого договору підряду, так і згоди відповідача на такі умови ймовірної співпраці.

Щодо стягнення 1000,00 грн банківської гарантії, відповідач зазначає, що наявність в учасника закупівлі банківської гарантії була однією з умов тендерної документації для участі у відкритих торгах. Банківські гарантії були надані усіма учасниками, зокрема і тими, пропозиції яких були відхилені, отже не є збитками.

Щодо стягнення 15000,00 грн витрачених позивачем за подання скарги до Антимонопольного комітету, вказує, що відповідно до ст. 22 ЦК плата заподання скарги на рішення тендерного комітету, не є збитками у розумінні статті, так як понесені з метою реалізації позивачем права на оскарження процедури закупівлі, а не у зв`язку з протиправною поведінкою по відношенню до позивача. Витрати на реалізацію права на оскарження процедури закупівлі понесені позивачем ще довстановлення компетентним державним органом факту вчинення відповідачем неправомірних дій, а не внаслідок них.

Відповідач зазначає, що витрати на правничу допомогу, які позивач поніс у справі №600/633/20-а в сумі 28338,00 грн належить до судових витрат пов`язаних із розглядом справи, та можуть бути відшкодовані виключно у спосіб, передбачений процесуальним законодавством.

Позивачем необгрунтовано позовну вимогу про стягнення 400000,00 грн моральної шкоди, не подано доказів розповсюдження відповідачем недостовірної інформації, приниження ділової репутації та підриву довіри до його діяльності в результаті неправомірних дій відповідача. Також позивачем не надано доказів підтвердження розміру моральної шкоди.

Фактичні обставини справи, встановлені судом. Оцінка доказів.

12 лютого 2020 року Управлінням капітального будівництва в Івано-Франківській області оголошено відкриті торги на закупівлю: Амбулаторія групової практики сімейної медицини по вул. Січових Стрільців с. Пнів Надвірнянського району - нове будівництво (ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013) (ДК 021:2015 - 45215000-7 - Будівництво закладів охорони здоров`я та будівель соціальних служб, крематоріїв і громадських убиралень) (відповідно до оголошення UA-2020-02-12-002622-b), яке розміщене на авторизованому електронному майданчику на веб-порталі Уповноваженого органу prozorro.gov.ua.

Згідно Протоколу засідання тендерного комітету Управління капітального будівництва в Івано - Франківській області від 10.03.2020 року, за результатами аукціону, який відбувся 02.03.2020 року, найбільш економічно вигідною пропозицією визначено пропозицію учасника ТОВ "ДОР-БУД ІНВЕСТ СВ".

Разом з тим, тендерний комітет керуючись п.1, п.4 ч. 1 ст.30 Закону, розділ "V. Оцінка тендерної пропозиції" п.3 "Відхилення тендерних пропозицій", відхилив тендерну пропозицію позивача, оскільки учасник не відповідає кваліфікаційному критерію, установленому ст.16 Закону, а тендерна пропозиція не відповідає тендерній документації.

За результатами поіменного голосування тендерним комітетом прийнято рішення відхилити тендерну пропозицію ТОВ "ДОР-БУД ІНВЕСТ СВ" на підставі: п.1, п. 4 ч. 1 ст.30 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII як таку, що учасник не відповідає кваліфікаційному критерію, установленому ст.16 Закону, а тендерна пропозиція не відповідає тендерній документації.

Відповідно до протоколу засідання тендерного комітету Управління капітального будівництва в Івано - Франківській області від 11.03.2020 року, членами тендерного комітету розглянуто пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудкомінвест" на відповідність умовам тендерної документації на закупівлю робіт по об`єкту: "Амбулаторія групової практики сімейної медицини по вул. Січових Стрільців с. Пнів Надвірнянського району - нове будівництво (ДСТУ Б.Д.1.1-1 ;:2013) (ДК 021:2015 - 45215000-7 - Будівництво закладів охорони здоров`я та будівель соціальних служб, крематоріїв і громадських убиралень)". За результатами розгляду, відповідачем прийнято рішення, яким ухвалено: визнати Товариство з обмеженою відповідальністю “Рембудкомінвест” переможцем; укласти договір про закупівлю з Товариством з обмеженою відповідальністю “Рембудкомінвест” на суму, яка визначена за результатами аукціону.

На рішення Управління капітального будівництва в Івано - Франківській області від 10.03.2020 року, позивачем подано скаргу до Антимонопольного комітету України (Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель).

Рішенням Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 6408-р/пк-пз від 03.04.2020 року, зобов`язано Управління капітального будівництва в Івано-Франківській області скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції товариства з обмеженою відповідальністю "ДОР-БУД ІНВЕСТ СВ" та рішення про визначення Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудкомінвест" переможцем процедури закупівлі - "ДК 021:2015: 45215000-7 - Будівництво закладів охорони здоров`я та будівель соціальних служб, крематоріїв і громадських убиралень", оголошення про проведення якої і оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2020-02-12-002622-b.

17.04.2020 року згідно Протоколу засідання тендерного комітету Управління капітального будівництва в Івано - Франківській області за результатами поіменного голосування вирішено відмінити процедуру відкритих торгів на закупівлю: "Амбулаторія групової практики сімейної медицини по вул. Січових Стрільців с.Пнів Надвірнянського району - нове будівництво (ДСТУ Б.Д. 1.1-1:2013) (ДК 021:2015 - 45215000-7 - Будівництво закладів охорони здоров`я та будівель соціальних служб крематоріїв і громадських убиралень)" , на підставі ч.1 ст.31 Закону - неможливості усунення порушення, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель.

Рішення засідання тендерного комітету від 17.04.2020 року про відміну процедури закупівлі на підставі ч. 1 ст. 31 Закону на закупівлю відповідно до оголошення UA-2020-02-12-002622-b, Товариством з обмеженою відповідальністю "ДОР-БУД ІНВЕСТ СВ" було оскаржено до Чернівецького окружного адміністративного суду.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 15.06.2020 у справі № 600/633/20-а, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОР-БУД ІНВЕСТ СВ" задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано рішення засідання тендерного комітету від 17.04.2020 року про відміну процедури закупівлі на підставі ч. 1 ст. 31 Закону на закупівлю: Амбулаторія групової практики сімейної медицини по вул. Січових Стрільців с. Пнів Надвірнянського району - нове будівництво (ДСТУ Б.Д.1.1- 1:2013) (ДК 021:2015 - 45215000-7 - Будівництво закладів охорони здоров`я та будівель соціальних служб, крематоріїв і громадських убиралень) відповідно до оголошення UA -2020-02-12-002622-b. Зобов`язано Управління капітального будівництва в Івано-Франківській області визнати переможцем даної закупівлі Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОР-БУД ІНВЕСТ СВ" та продовжити процедуру закупівлі Амбулаторія групової практики сімейної медицини по вул. Січових Стрільців с. Пнів Надвірнянського району - нове будівництво (ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013) (ДК 021:2015 - 45215000-7 - Будівництво закладів охорони здоров`я та будівель соціальних служб, крематоріїв і громадських убиралень) відповідно до оголошення UA -2020-02-12-002622-b.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2020 р. у справі №600/633/20-а, рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 15.06.2020 р. залишено без змін.

Відповідачем вказані судові рішення не виконано. Як вбачається з витягу інформації з сайту prozorro.gov.ua, по закупівлі з ідентифікатором UA-2020-02-12-002622-b, в рядку статус вказано — торги відмінені, опис скасування закупівлі/лоту — на підставі ч.1 ст.31 Закону – неможливості усунення порушення, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель.

Щодо предмету закупівлі Амбулаторія групової практики сімейної медицини по вул. Січових Стрільців с. Пнів Надвірнянського району - нове будівництво (ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013) (ДК 021:2015 - 45215000-7 – Будівництво закладів охорони здоров`я та будівель соціальних служб, крематоріїв і громадських убиралень), відповідачем проведено та завершено інші торги з ідентифікатором закупівлі UA-2020-05-18-000464-a.

Предметом спору у цій справі є стягнення на користь позивача збитків завданих неправомірними рішеннями Управління капітального будівництва в Івано-Франківській області при проведенні процедури закупівлі та стягнення моральної шкоди, внаслідок протиправних дій відповідача.

Позовні вимоги, складаються з: 138077,70 грн упущена вигода; 73148,30 грн реальні збитків, з яких: 1000,00 грн сплата банківської гарантії, 15000,00 грн витрачені позивачем кошти за подання скарги до Антимонопольного комітету, 400000,00 грн моральна шкода; 28338,00 грн витрати на правничу допомогу у справі № 600/633/20-а, 28810, 30 грн витрати на адвоката по даній справі;

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення. Висновки суду.

Щодо позовної вимоги про стягнення 138077,70 грн упущеної вигоди.

Відповідно до ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відшкодування збитків є видом господарських санкцій, під якими розуміються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування котрих для нього настають несприятливі економічні наслідки. Одночасно, для учасника господарських відносин, який потерпів від правопорушення, відшкодування збитків є способом захисту його прав та законних інтересів.

Статтею 22 Цивільного кодексу України визначено поняття збитків, яке поділяється на дві частини (види): реальні збитки і упущена вигода.

Реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Визначення поняття збитків є також у ч. 2 ст. 224 ГК України, відповідно до якої під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно зі ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

За приписами ч. 4 ст. 623 Цивільного кодексу України, на кредитора покладений обов`язок довести розмір збитків, заподіяних йому порушенням зобов`язання. При цьому кредитор повинен не тільки точно підрахувати розмір збитків, але і підтвердити їх документально. При обрахуванні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум або інших цінностей, якби зобов`язання було виконано боржником належним чином.

При цьому, вимагаючи відшкодування збитків у виді упущеної вигоди, особа повинна довести, що за звичайних обставин вона мала реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу.

Важливим елементом доказування наявності неодержаних доходів (упущеної вигоди) є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої особи. Слід довести, що протиправна поведінка, дія чи бездіяльність відповідача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки.

Водночас неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.

Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов`язків.

Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Відтак підставою для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірних дій цього органу, наявність шкоди та причинно-наслідкового зв`язку між неправомірними діями і заподіяною шкодою.

Неправомірність дій відповідача в процесі проведення процедури закупівлі відповідно до оголошення з ідентифікатором закупівлі UA-2020-02-12-002622-b, встановлена рішенням Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 6408-р/пк-пз від 03.04.2020 року та рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 15.06.2020 року, залишеним без змін Сьомим апеляційним адміністративним судом.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на викладене, факти, встановлені у рішенні Чернівецького окружного адміністративного суду від 15.06.2020 р., що залишене без змін Сьомим апеляційним адміністративним судом, щодо протиправності рішення, прийнятого на засіданні тендерного комітету від 17.04.2020 року про відміну процедури закупівлі, відповідно до оголошення UA-2020-02-12-002622-b, є преюдиціальними для розгляду даної справи, а тому не доказуються при її розгляді і мають обов`язкову силу.

Отже, судом встановлено незаконність дій відповідача щодо відміни процедури закупівлі на підставі ч. 1 ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі", що свідчить про протиправність відповідної поведінки відповідача.

Взявши участь у процедурі закупівлі відповідно до оголошення UA-2020-02-12-002622-b, позивач розраховував укласти з відповідачем відповідний договір, виконати відповідні робити та отримати прибуток.

Як вбачається з матеріалів справи, тендерна пропозиція позивача становила 7450673,22 грн. Згідно кошторисного розрахунку №П130, кошторисний прибуток, підрахований від кошторисної трудомісткості по показнику кошторисного прибутку станом на 24.02.2020 становить 138077,70 грн.

Таким чином, позивач як переможець торгів розраховував отримати дохід в розмірі 138077,70 грн, якби відповідачем не було прийнято неправомірне рішення щодо скасування закупівлі.

При подані пропозиції учасника торгів згідно оголошення UA-2020-02-12-002622-b, позивачем було надано відповідачу документацію (шляхом розміщення на веб-порталі prozorro.gov.ua), якою визначено вартість будівництва. Зокрема, серед наданих документів містяться: відомість обсягів робіт вих.№123 від 26.02.2020, проект договору на закупівлю підрядних робіт за державні кошти, технічне завдання вих.№125 від 26.02.2020, договірна ціна на будівництво даного об`єкта, складена в поточних цінах станом на 24.02.2020 (том 2 а.с. 164-165), розрахунки№№1-4.Прямі витрати і загальновиробничі витрати: будівельні роботи/монтажні роботи, розрахунок №9.Розрахунок прибутку, розрахунок №10.Кошти на покриття адміністративних витрат; локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1 на загальнобудівельні роботи; локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-2 на опалення та каналізацію; локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-3 на будівельні роботи на водопостачання та каналізація; локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-4 на електросилове обладнання та електроосвітлення; локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-5 на автоматична пожежна сигналізація; локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-6 на система охоронної сигналізації; локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-7 на мережі комп`ютерну і телефонну; локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-8 на блискавкозахист; локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-9 на придбання обладнання; локальний кошторис на будівельні роботи №4-1-1 на кабельна електрична мережа 0,4 кВ; локальний кошторис на будівельні роботи №6-1-1 на зовнішні мережі водопостачання; локальний кошторис на будівельні роботи №6-1-2 на зовнішні мережі водовідведення; локальний кошторис на будівельні роботи №6-1-3 на локальні об`єктні очисні споруди.

Згідно вказаних документів розрахована вартість будівництва Амбулаторія групової практики сімейної медицини по вул. Січових Стрільців с. Пнів Надвірнянського району - нове будівництво (ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013) (ДК 021:2015 - 45215000-7 – Будівництво закладів охорони здоров`я та будівель соціальних служб, крематоріїв і громадських убиралень) становила 7450673,22 грн, що і визначило вартість тендерної пропозиції.

Отже, визнаючи пропозицію позивача найбільш економічно вигідною, відповідач, у разі якщо б процедура закупівлі в подальшому відбувалася без порушень вимог законодавства, розраховував позивачу оплатити кошти у розмірі 7450673,22 грн, в тому числі, з урахуванням витрат згідно кошторисного розрахунку №П130, які для позивача становили б прибуток.

Відповідно до ч.1, п.п.3-7 ч.2 ст.22 Закону “Про публічні закупівлі”: тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу для загального доступу.

Тендерна документація повинна містити: інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов`язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо, таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз "або еквівалент". Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля; кількість товару та місце його поставки; місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги; строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

З огляду на вказане, оприлюднена замовником тендерна документація є по суті пропозицією з визначенням всіх істотних умов та представленням проекту договору. Взявши участь у процедурі закупівлі, позивач розраховував укласти з відповідачем відповідний договір, виконати відповідні роботи та отримати прибуток.

Однак, через протиправну поведінку відповідача не була досягнення мета тендерної процедури - укладення договору та виконання його умов. Тобто, позивач як переможець торгів, був протиправно позбавлений того, на що він правомірно розраховував у разі належного укладення та виконання договору відповідачем, а саме, отримання прибутку за наслідками виконаних робіт (такий же правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 13.01.2021 у справі № 925/1525/19).

З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що позивачем обгрунтовано здійснено розрахунок неодержаного доходу виходячи з вартості тендерної пропозиції та на підставі кошторисного розрахунку №П130.

Таким чином, позивач як переможець торгів мав реальну можливість отримати дохід в розмірі 138077,70 грн, однак, був протиправно позбавлений того, на що він правомірно розраховував, у разі належного виконання відповідачем обов`язків в процесі проведення закупівлі у відповідності до вимог Закону “Про публічні закупівлі”. Вказаний розмір доходу є документально підтвердженим та таким, що міг би бути отриманий за наслідками виконання відповідних робіт.

Позивачем також, вживались заходи для одержання такої вигоди, зокрема, ним подано позов до Чернівецького окружного адміністративного суду про визнання недійсним та скасування рішення засідання тендерного комітету від 17.04.2020 року та зобов`язання Управління капітального будівництва в Івано-Франківській області визнати переможцем даної закупівлі Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОР-БУД ІНВЕСТ СВ".

Однак, відповідачем вказане рішення не виконано, як вбачається з інформації з сайту prozorro.gov.ua, по закупівлі з ідентифікатором UA-2020-02-12-002622-b, в рядку статус вказано — торги відмінені, опис скасування закупівлі/лоту — на підставі ч.1 ст.31 Закону – неможливості усунення порушення, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель.

Причинний зв`язок, як обов`язкова умова відповідальності за заподіяні збитки, полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

З наведеного вбачається, що саме протиправна поведінка відповідача щодо порушення вимог законодавства в процесі закупівлі відповідно до оголошення UA-2020-02-12-002622-b є причиною, а збитки у вигляді неотриманих доходів позивачем є наслідком такої протиправної поведінки.

Доводи відповідача про те, що докази якими позивач обгрунтовує розмір упущеної вигоди є абстрактними, а також про те, що договірна ціна в поточних цінах станом на 24.02.2020 р. та кошторисний розрахунок складені позивачем одноосібно, спростовуються з огляду на власне волевиявлення відповідача, що полягає в обранні пропозиції позивача найбільш економічно вигідною, що по суті означає прийняття відповідачем всіх істотних умов, визначених тендерною документацією та проектом договору.

З огляду на застосування до спірних правовідносин норми ст. 1173 ЦК України, наявність вини заподіювача шкоди презюмується.

Доводи та заперечення відповідача не спростовують наявності складу цивільного правопорушення, що є підставою для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків.

Вищенаведені факти свідчать про наявність в діях відповідача всіх елементів цивільного правопорушення: протиправної поведінки, завданих збитків та причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.

У справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 76 ГПК України).

Слід зазначити, що 17 жовтня 2019 р. набув чинності Закон України від 20 вересня 2019 р. № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було внесено зміни до ГПК України, зокрема, змінено назву статті 79 цього Кодексу з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів", викладено її у новій редакції, та фактично впроваджено в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 2 жовтня 2018 р. у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 р. у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 р. у справі № 902/761/18, від 4 грудня 2019 р. у справі № 917/2101/17). Наведений стандарт доказування також застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 р. у справі № 129/1033/13-ц.

Тож виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з`ясованих та досліджених у ході розгляду даної справи, враховуючи їх вірогідність та взаємозв`язок, у відповідності до ст. 86 ГПК України, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, суд дійшов висновку, що позовна вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОР-БУД ІНВЕСТ СВ" про стягнення 138 077,70 грн. збитків у вигляді неодержаного доходу є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення 1000,00 грн. сплата банківської гарантії.

Як вбачається з матеріалів справи, для участі у тендері позивачем було оформлено договір банківської гарантія №1154-20 від 27.02.2020 р. у АТ "Банк Альянс", та згідно платіжного доручення №1083 від 27.02.2020 р., сплачено 1000,00 грн., призначення платежу: сплата комісії за супроводження договору про надання гарантії згідно з договором банківської гарантії №1154-20 від 27.02.2020 р.

Дослідивши обставини щодо сплати банківської гарантії, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні даної позовної вимоги з таких підстав.

Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вина.

В силу статті 74 Господарського процесуального кодексу України, саме позивач повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення зв`язку між протиправною поведінкою та збитками потерпілої сторони.

Витрати позивача на оплату банківської гарантії згідно платіжного доручення №1083 від 27.02.2020 р. на суму 1000,00 грн., не можна віднести до збитків, оскільки сплата таких платежів є комісією банку за надані послуги. При цьому, сплата самого забезпечення тендерної пропозиції передбачена умовами процедури закупівлі за участь у торгах та забезпечила позивачу право на реальну участь у торгах.

Сплата банківської гарантії не є реальними збитками у розумінні приписів ст. 22 Цивільного кодексу України та ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення збитків у розмірі 1000,00 грн. не підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення 15000,00 грн. витрачених позивачем коштів за подання скарги до Антимонопольного комітету.

Як вбачається з матеріалів справи, на рішення Управління капітального будівництва в Івано - Франківській області від 10.03.2020 року, позивачем було подано скаргу до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України Про публічні закупівлі за подання скарги до органу оскарження справляється плата. Розмір плати визначається Кабінетом Міністрів України. Органом оскарження є Антимонопольний комітет України.

Розмір плати визначений постановою Кабінету Міністрів України №291 від 23.03.2016. У разі оскарження процедури закупівлі робіт справляється плата в розмірі 15000,00 грн.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлюються Законом України "Про публічні закупівлі". Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

При цьому, Закон України "Про публічні закупівлі" не передбачає процедури повернення цієї плати, так як і можливості її покладання на порушника процедури закупівлі в разі задоволення вимог скаржника (по аналогії з розподілом судових витрат при прийнятті рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно із п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Обов`язковою передумовою задоволення вимог щодо відшкодування збитків є встановлення в діях відповідача складу цивільного правопорушення, складовими частинами якого є: протиправність поведінки винної особи як заподіювача збитків (дії чи бездіяльності особи); причинний зв`язок між діями винної особи та заподіянням збитків; збитків (їх наявності та розміру); вина. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Звернення позивача зі скаргою до Антимонопольного комітету України, є його правом, а не обов`язком. При цьому, внесення позивачем 15000,00 грн. в якості обов`язкового платежу до Державного бюджету України спрямоване на дотримання встановленого законом порядку подання скарги до органу оскарження. Крім того, в даному випадку, витрати на реалізацію права на оскарження процедури закупівлі понесені товариством ще до встановлення компетентним державним органом факту вчинення відповідачем неправомірних дій, а не внаслідок них.

В даному випадку позивач не був та не міг бути примушений до подання скарги на дії відповідача та сплати відповідного платежу за розгляд скарги.

Відтак, заявлені позивачем до відшкодування витрати не є збитками у розумінні ст. 22 ЦК України, ст. ст. 224, 225 ГК України, так як понесені саме з метою реалізації свого права на оскарження процедури державної закупівлі, а не у зв`язку з протиправною поведінкою відповідача по відношенню до позивача, не мають обов`язкового характеру та не перебувають у причинному зв`язку з діями відповідача.

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 20.08.2019 по справі №914/1771/18, постанові від 10.08.2021 у справі № 925/1192/19.

Позивачем не доведено в діях відповідача складу цивільного правопорушення, відтак, сума 15000,00 грн., сплачена позивачем за подання скарги до Антимонопольного комітету України, не може бути кваліфікована як збитки.

Щодо позовної вимоги про стягнення 400000,00 грн моральної шкоди.

За змістом статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

З огляду на вказану норму, моральна шкода, завдана внаслідок порушення прав юридичної особи може полягати у приниженні ділової репутації юридичної особи.

Згідно з частиною 1 статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною 2 цієї статті.

Ураховуючи загальні підстави цивільно-правової відповідальності, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та із чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Загальними вимогами процесуального права, наведеними у статтях 74-78, 236 Господарського процесуального кодексу України, визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, розрахунків, з яких суд виходив при вирішенні позовів.

Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі №910/9278/18.

При цьому, позивач не надав жодних доказів, які б свідчили про втрату його ділової репутації, або втрат майнового характеру, що настали у зв`язку з приниженням його ділової репутації у суспільстві, перед клієнтами та контрагентами, формування негативної оцінки позивача як суб`єкта господарських та цивільних відносин, що призвело до зменшення кількості контрагентів, споживачів послуг, прибутку товариства, яке відбулося внаслідок прийняття неправомірних рішень відповідачем. А також, позивачем необгрунтовано розмір грошового відшкодування моральної шкоди.

З огляду на вказане, вимога позивача про стягнення 400000,00 грн моральної шкоди є недоведеною.

Щодо позовної вимоги про стягнення 28338,00 грн витрат на правничу допомогу у справі № 600/633/20-а.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем здійснено витрати на правничу допомогу у справі № 600/633/20-а.

Згідно зі статтею 143 Кодексу адміністративного судочинства України питання щодо судових витрат вирішується адміністративним судом у рішенні, постанові або ухвалі. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

За змістом зазначених норм за своєю правовою природою витрати на правову допомогу, що ґрунтуються на договірних відносинах, можуть бути відшкодовані виключно у спосіб, передбачений процесуальним законодавством.

Витрати, зокрема, пов`язані з оплатою правової допомоги адвоката є такими, що понесені особою у зв`язку із реалізацією своїх процесуальних прав при розгляді певної справи у суді. Такі витрати процесуальним законом віднесено до судових витрат, вони відшкодовуються в порядку, передбаченому відповідним процесуальним законом; їх не можна визнати збитками чи шкодою у розумінні положень цивільного законодавства України й вони не можуть бути стягнуті за позовною вимогою в іншому провадженні.

Аналогічну правову позицію закріплено у постановах Верховного Суду України від 20.05.2009 у справі № 6-3261св08, від 27.01.2010 р. у справі № 6-11633св09, від 03.02.2010 р. у справі № 6-15773св09.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 р. у справі №925/1196/18 зазначено, що за висновками Великої Палати Верховного Суду процесуальні витрати, понесені у судовому провадженні, не є збитками, що можуть бути стягнуті шляхом подання цивільного позову; такі витрати розподіляються виключно за правилами, встановленими процесуальним законодавством (пункт 29 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 р. у справі № 462/6473/16-ц за провадженням № 14-400 цс 18, пункт 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 688/2479/16-ц за провадженням № 14-447цс19, пункт 20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 р. у справі № 489/5045/18 за провадженням № 14-191 цс 19).

Отже, витрати, пов`язані із наданням правової допомоги (оплата послуг адвоката) не є тотожними реальним збиткам (грошовій вартості втраченого майна та додаткових витрат на його відновлення) та не набувають відповідних ознак унаслідок нереалізації права на їх відшкодування у передбаченому законом порядку.

Законодавством не передбачено можливості стягнення витрат на оплату правової допомоги в адміністративній справі у порядку господарського судочинства, як і немає правових підстав для ототожнення витрат на правову допомогу і шкоди (збитків) у розумінні положень чинного законодавства.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 19.09.2019 р. у справі № 925/245/19, який суди застосували під час розгляду справи № 910/12945/19.

Отже, правові підстави для стягнення витрат, понесених позивачем на оплату правової допомоги в адміністративній справі - відсутні.

Судові витрати.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

При поданні позовної заяви позивач надав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які понесло Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОР-БУДІНВЕСТ СВ" та просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 28810,30 грн.

На підтвердження здійснених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: копія договору про надання правової допомоги від 12.11.2020 р., укладеного між позивачем та адвокатом Вонсович Х.І.; копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Вонсович Х.І.; копія договору про надання правової допомоги від 21.04.2021 р. укладеного між позивачем та адвокатом Николайчук В.І.; копія акту надання послуг від 07.12.2020 р.; копія ордеру на надання правничої допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю "ДОР-БУД ІНВЕСТ СВ" від 12.11.2020 р.; квитанція №1 по договору від 12.11.2020 р.

Пунктом 1, 2 договору про надання правової допомоги 12.11.2020 р. сторони погодили, що адвокат бере на себе обов`язок здійснювати відповідно до чинного законодавства, представництво клієнта, а клієнт бере на себе обов`язок здійснити оплату адвокату за вказану правничу допомогу в сумі за домовленістю між ними.

Згідно акту надання послуг від 07.12.2020 р., адвокатом надано позивачу такі послуги: зустріч та усна консультація клієнта (укладення договору) — 1 год. (1416,90 грн); ознайомлення із матеріалами справи; - 1 год. (1416,90 грн) вивчення та правовий аналіз матеріалів справи — 2 год. (2833,80 грн); написання, складання, та направлення до суду позовної заяви — 6 год. (19836,60 грн); представництво інтересів клієнта в Господарському суді — 1 год. (3306,10 грн). Загальна сума витрат на правову допомогу — 28810,30 грн

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

В ч. 4 ст. 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України). Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

За приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на підтвердження розміру витрат на оплату правничої допомоги відповідними документами та на відсутність клопотання відповідача про зменшення розміру цих витрат, враховуючи часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6626,37 грн.

Згідно з приписами пункту 12 частини 3 статті 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позову на відповідача покладається судовий збір в сумі 2108,73 грн (пропорційно розміру задоволених позовних вимог).

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76, 77, 78, 86, 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОР-БУД ІНВЕСТ СВ" до Управління капітального будівництва в Івано-Франківській області про стягнення 611226,00 грн, з яких: 138077,70 грн - упущена вигода, 73148,30 грн - реальні збитки, 400000,00 грн - моральна шкода задоволити частково.

Стягнути з Управління капітального будівництва в Івано-Франківській області, вул. Грушевського, буд. 21, м. Івано-Франківськ, 76004 (ідентифікаційний код 42753445) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОР-БУД ІНВЕСТ СВ", просп. Незалежності, буд. 106, оф. 220, м. Чернівці, Чернівецька область, 58029 (ідентифікаційний код 39794680) - 138077 (сто тридцять вісім тисяч сімдесят сім) грн 70 коп. упущеної вигоди, судовий збір в сумі 2108 (дві тисячі сто вісім) грн 73 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6626 (шість тисяч шістсот двадцять шість) грн 37 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення реальних збитків в сумі 73148 (сімдесят три тисячі сто сорок вісім) грн 30 коп. та 400000 (чотириста тисяч) грн 00 коп. моральної шкоди в позові відмовити.

Судовий збір в сумі 7059 (сім тисяч п`ятдесят дев`ять) грн 66 коп. залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.11.2021

Суддя Л. М. Неверовська