Постанова № 101276140, 22.11.2021, Вовчанський районний суд Харківської області

Справа № 617/1759/21

Провадження № 3/617/510/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2021 року Вовчанський районний суд Харківської області у складі судді - Глоби М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вовчанську Харківської області справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Відділу прикордонної служби «Вовчанськ» Харківського прикордонного загону Державної прикордонної служби України про притягнення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вовчанська, громадянина України, працюючого у ВАТ «Вовчанський агрегатний завод», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

завчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

23.10.2021 року о 19 год. 15 хв. ОСОБА_1 на напрямку н.п. Охримівка (Україна) – н.п. Панков (Російська Федерація), в районі інформаційно-попереджувальної таблички № 681, поза встановленими пунктами пропуску, у групі осіб, використовуючи транспортний засіб, незаконно здійснив спробу перетину Державного кордону України з Російською Федерацією з території України на територію Російської Федерації, чим порушив вимоги ст. 9 Закону України «Про державний кордон України».

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

ОСОБА_1 та його захисник неодноразово в судові засідання не з`явилися, повідомлялися про час та місце розгляду справи завчасно та належним чином. ОСОБА_1 про поважність причин неявки суд не повідомив.

Суд звертає увагу, що справа про адміністративне правопорушення надійшла в провадження суду 26.10.2021 року. Як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_1 , наявної в матеріалах справи (а.с. 17), останній був ознайомлений 27.10.2021 року з матеріалами справи у повному обсязі, а тому суд приходить до висновку про ознайомлення його зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії СхРУ № 111765 від 24.10.2021 року, він був обізнаний про перебування в провадженні суду вказаної справи.

Судом, з метою непорушення прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в межах строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, неодноразово відкладались судові засідання.

ОСОБА_1 протягом тривалого часу не надав будь-яких пояснень по суті правопорушення та доказів на спростування своєї винуватості, з огляду на те, що суд, неодноразово відкладаючи судові засідання, тим самим надавав йому таку можливість.

Положеннями ст. 268 КУпАП не передбачено обов`язкової участі у розгляді особи, стосовно якої складено протокол за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/ 97- ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Більш того, суд вважає необхідним зазначити про те, що у своєму рішенні від 26.04.2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України», Європейський суд з прав людини вказав на те, що розумність тривалості провадження в суді повинна оцінюватись відповідно до обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника (в даному випадку порушника) та відповідних органів влади, а також важливості для заявника (порушника) питання, що розглядається.

Окрім цього, у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Статтею 277 КУпАП визначені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, відповідно до яких справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Згідно з одним із принципів судочинства визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. Безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, зміцнення законності та виховання громадян.

Крім того, недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист і негативно впливає на ефективність та авторитет судової влади, а непонесення відповідальності за скоєне правопорушення дискредитує державу та руйнує моральні цінності суспільства.

Приймаючи до уваги, що судом вжито всіх необхідних заходів для забезпечення участі ОСОБА_1 в судовому засіданні, враховуючи положення ст. 38 КУпАП, відповідно до якої якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 який, за думкою суду, зловживає своїми процесуальними правами, ухиляється від явки до суду з метою уникнення відповідальності через сплив строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема, рішення «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним.

Таким чином, суд вважає за необхідне проведення розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вина ОСОБА_1 у фактично скоєному підтверджується наступним.

Даними протоколу про адміністративне правопорушення серії СхРУ № 111765 від 24.10 2021 року, відповідно до якого 23.10.2021 року о 19 год. 15 хв. на напрямку н.п. Охримівка (Україна) – н.п. Панков (РФ), в районі ІПТ № 681 ОСОБА_1 здійснив спробу незаконного перетину Державного кордону України поза встановленими пунктами пропуску з території України на територію Російської Федерації у групі осіб спільно із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , використовуючи при цьому як засіб здійснення правопорушення транспортний засіб марки «УАЗ Патріот» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , порушивши при цьому вимоги ст. 9 Закону України «Про державний кордон України», чим здійснив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 204-1 КУпАП (а.с. 3).

Суд звертає увагу, що вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою особою, з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП. Як вбачається зі змісту протоколу, ОСОБА_1 були роз`яснені його права, передбачені ч. 1 ст. 268 КУпАП та роз`яснені положення ст. 63 Конституції України. Від підписання протоколу, ОСОБА_1 в присутності двох свідків відмовився.

Даними протоколу про адміністративне затримання від 23.10.2021 року, відповідно до якого ОСОБА_1 був затриманий о 19 год. 15 хв. 23.10.2021 року на напрямку н.п. Охримівка (Україна) – н.п. Панков (РФ) в межах інформаційно – попереджувальної таблички № 681 (а.с. 5).

Даними фототаблиці місця затримання правопорушників на ділянці відповідальності ВПС «Вовчанськ», згідно якої останні були затримані в районі ІПТ № 681 (а.с. 8-9).

Даними протоколу особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 23.10.2021 року, відповідно до якого 23.10.2021 року був проведений особистий огляд та огляд речей ОСОБА_1 . Були виявлені та вилучені для тимчасового зберігання посвідчення водія серії НОМЕР_2 та мобільний телефон ТМ «Samsung» (а.с. 6).

Як зазначено у протоколі про адміністративне затримання від 23.10.2021 року та протоколі особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 23.10.2021 року, виявлені та вилучені для тимчасового зберігання речі були повернуті ОСОБА_1 .

Даними посвідчення водія серії НОМЕР_2 , відповідно до якого ОСОБА_1 має право керування транспортними засобами категорій «В» та «С» (а.с. 7).

Даними акту виявлення майна, засобів та засобів правопорушення від 23.10.2021 року, відповідно до якого 23.10.2021 року на напрямку н.п. Охримівка (Україна) – н.п. Панков (РФ) в межах ІПТ № 681 виявлено та затримано групу осіб у складі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , які здійснили спробу незаконного перетину Державного кордону України поза встановленими пунктами пропуску, використовуючи при цьому як засоби здійснення правопорушення транспортні засоби марки «УАЗ Патріот» реєстраційний номер НОМЕР_3 та марки «УАЗ Патріот» реєстраційний номер НОМЕР_1 , які намагались перемістити товарно-матеріальні цінності через Державний кордон на територію Російської Федерації. Виявлено та вилучено 34 найменування товарів народного споживання та засобів правопорушення (а.с. 11).

Даними актів приймання-передавання вилученого (конфіскованого) майна, засобів та предметів правопорушення від 24.10.2021 року, згідно яких виявлені та вилучені товари народного споживання та засоби правопорушення передані на відповідальне зберігання працівникам ОВ УБКП МП Харківської митниці (а.с. 10, 12).

Даними рапорту начальника відділення боротьби з контрабандою відділу боротьби з транспортною злочинністю ГОРВ 4 прикордонного загону Давиденка О. від 25.10.2021 року, згідно якого він повідомив, що під час затримання бачив, як ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «УАЗ Патріот» з реєстраційним номером НОМЕР_1 та після зупинки вийшов з місця водія цього транспортного засобу (а.с. 13).

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.09.2013 року за № 898, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.10.2013 року за № 1729/24261 «Про затвердження Інструкції з оформлення посадовими особами Державної прикордонної служби України матеріалів справ про адміністративні правопорушення» (надалі Інструкція) регулюються питання оформлення посадовими особами Державної прикордонної служби України матеріалів справ про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 2 розділу ІІ вищевказаної Інструкції складати протоколи про адміністративні правопорушення та протоколи про адміністративні затримання за вчинення правопорушень, протидію яким відповідно до ст. 222-1, п. 1 ч. 1 та п. 16 ч. 2 ст. 255 КУпАП віднесено до компетенції Держприкордонслужби, мають право: військовослужбовці та працівники Держприкордонслужби під час безпосереднього виконання ними визначених законодавством України завдань.

Відповідно до ч. 1 розділу ІІ вищевказаної Інструкції доставляти осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, протидію яким законодавством України віднесено до компетенції Держприкордонслужби, до підрозділу чи органу Держприкордонслужби уповноважений увесь особовий склад Держприкордонслужби.

Отже, ОСОБА_1 був затриманий прикордонним нарядом під час виконання службових обов`язків з приводу чого складено зазначений протокол про адміністративне затримання від 23.10.2021 року.

Відповідно до ч. 1 розд. ІІІ вищевказаної Інструкції щодо кожного факту вчинення адміністративного правопорушення, протидію якому віднесено до компетенції Держприкордонслужби, невідкладно, але не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення в пункті пропуску (пункті контролю) через державний кордон України, або контрольному пункті в`їзду-виїзду, або контрольованому прикордонному районі особи, яка вчинила правопорушення, складається протокол про адміністративне правопорушення, за винятком випадків, передбачених ст. 258 КУпАП.

Отже, відповідно до Інструкції, строки складання протоколу про адміністративне правопорушення порушено не було. Протокол складений уповноваженою особою, у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про державний кордон України» перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку.

Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.

Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.

Суд звертає увагу, що ст. 267 КУпАП визначено порядок оскарження заходів забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення, відповідно до яких адміністративне затримання, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 оскаржував заходи забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСзПЛ «Авшар проти Туреччини»), суд враховує наявність узгоджених між собою, належних та допустимих доказів, які вказують на наявність порушення в діях ОСОБА_1 ст. 9 Закону України «Про державний кордон України».

Таким чином, наявність переконливих, чітких, узгоджених між собою належних та допустимих доказів, не залишають сумнівів щодо доведеності вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

Дії ОСОБА_1 кваліфікуються за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, як спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України, вчинене групою осіб.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Згідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 2 ст. 204-1 КУпАП у виді штрафу у мінімальному розмірі, що є достатньою мірою відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.

Вирішуючи питання щодо конфіскації знарядь і засобів вчинення правопорушення, суд вважає за необхідне зазначити про таке.

Статтею 41 Конституції України гарантовано, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори» від 22.12.1993 року, міжнародні договори, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.

Так, 17.07.1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію «Про захист прав і основоположних свобод», а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід`ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов`язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Згідно ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» кожна фізична чи юридична особа має право на повагу до своєї власності. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 29 КУпАП конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.

При цьому, матеріали справи не містять доказів, кому саме належать товари народного споживання та транспортні засоби, а також що передані ОСОБА_1 посвідчення водія та телефон належать до знарядь і засобів вчинення правопорушення.

З огляду на вищезазначене, на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення, передбачене ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, без конфіскації знарядь і засобів вчинення правопорушення.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Як зазначено у Законі України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та сплачуються особою, на яку накладено таке стягнення, а тому з ОСОБА_1 необхідно стягнути 454 грн. 00 коп. судового збору на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 9, 33-38, ч. 2 ст. 204-1, 276, 279, 283-285 КУпАП, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП у виді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) грн. 00 коп., без конфіскації знарядь та засобів вчинення правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_1 454(чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп. судового збору на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова суду протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги, через Вовчанський районний суд Харківської області.

Суддя –