Ухвала суду № 101272859, 19.11.2021, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 636/4691/21 Провадження № 2-а/636/58/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про повернення позовної заяви у зв`язку з невиконанням

ухвали про залишення позову без руху

19 листопада 2021 року

Суддя Чугуївського міського суду Харківської області Гуменний З.І., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Чугуївського об`єднаного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій суб`єкта владних повноважень щодо стягнення штрафу протиправними, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Чугуївського об`єднаного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій суб`єкта владних повноважень щодо стягнення штрафу протиправними, в якому просить визнати протиправною постанову № 90-П від 22.06.2021 Чугуївського ОРТЦК та СП і скасувати її, знявши арешт грошової суми 2239,00 грн. з зарплатної карти Приватбанку.

Позовна заява була подана з порушенням вимог ст. 106 КАС України, а саме: не надані докази щодо дати отримання оскаржувальної постанови, оскільки дата її винесення 22.06.2021, а позов поданий до суду 13.10.2021, тобто з порушенням строку, передбаченого КАС України. До того ж у позові зазначено, що позивачу стало відомо про арешт коштів 24.09.2021, а до державного виконавця позивач звернувся 30.09.2021, що свідчить що позивач пропустив десятиденний строк звернення до суду із позовом.

До того ж позовні вимоги зазначені у позові не відповідають вимогам ч. 3 ст. 286 КАС України. Так, позивачем заявлено позов до Чугуївського об`єднаного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що суперечить позиції Верховного Суду, викладеній у постанові Касаційного адміністративного суду від 26.12.2019 у справі №724/716/16-а, за змістом якої належним відповідачем є саме відповідний орган, на який положенням КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення. Тобто, відповідачем у справі виступає відповідний орган, а військовий комісар, який складав протокол, третьою особою.

До того ж додані до позовної заяви докази належним чином не засвідчені.

Крім того, згідно вимог ст. 161 КАС України, до позовної заяви подається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору. Однак позивачем не надана квитанція про сплату судового збору.

Тому позовна заява ухвалою від 20.10.2021 залишена без руху з наданням строку для виправлення недоліків, яка вручена позивачу 23.10.2021, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Також, позивачу телефонували за номером телефону, який вказаний у позовній заяві, однак він не відповідав і до суду не звертався з приводу поданої позовної заяви.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи вищезазначене, приймаючи до уваги невиконання позивачем вимог, встановлених ст. 169 КАС України, приходжу до висновку про наявність підстав для повернення адміністративного позову.

Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 2 КАС України, основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Відповідно до ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Заяви про неможливість усунення недоліків та продовження строку для усунення недоліків позивачем до суду не надавались.

Відомості про розгляд справ (залишення позову без руху, повернення позовної заяви, дані про відкриття провадження та дати призначення справи до розгляду) публікуються на офіційному веб-сайті Чугуївського міського суду Харківської області у відповідності до Рішення ради суддів загальних судів № 12 від 28.02.2013 «Про організацію роботи з інформаційного наповнення і функціонування офіційних веб-сайтів загальних судів на офіційному веб-порталі судової влади України» та відправлено до ЄДРСР.

До того ж, суд зауважує, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. При цьому, Європейський суд з прав людини зазначив, що немає порушення права на доступ до правосуддя, якщо заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи. Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 липня 1984 року у справі «Гінчо проти Португалії» вказує, що держави учасниці Ради Європи зобов`язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку.

Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

В рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст.ст. 169, 241, 248 КАС України, суддя –

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Чугуївського об`єднаного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій суб`єкта владних повноважень щодо стягнення штрафу протиправними вважати неподаним та повернути позивачу.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржувану ухвалу, протягом 15 днів з дня її проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повної ухвали.

Суддя –