Постанова № 101272209, 19.11.2021, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Справа № 644/10194/21

Провадження № 3/644/2352/21

П О С Т А Н О В А

Іменем України

19 листопада 2021 р. м.Харків

Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Харкова – Шевченко С.В., розглянув справу про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого водієм ТОВ «АВТО-ОВІ», що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , 25.10.2021 року о 15 годині за адресою: бульвар Івана Каркача, б.73, в м.Харкові, керуючи транспортним засобом I-VAN AO7A, державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснював регулярні пасажирські перевезення на міському маршруті №252Е (ст. м. Індустріальна - вул.Плиткова) та перевозив пасажирів в кількості 30 осіб, що на 6 осіб перевищує кількість місць для сидіння зазначену в реєстраційних документах на вказаний транспортний засіб, чим порушив Правила карантину, згідно п.п.8 п.2-2 Постанови Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2020 року та п.3.8. Протоколу №22 від 21.09.2021 року прийнятого на засіданні Регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Харківської області.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, через канцелярію суду надав письмові пояснення, в яких зазначив, що вину визнає, зауважив, що не має права визначати кому з пасажирів має бути надано пріорітет при перевезенні під час карантину і не може вчиняти фізичний вплив на пасажирів, просив звільнити його від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням, оскільки вчинене ним адміністративне правопорушення вважає малозначним.

Суд, дослідивши матеріали адміністративного провадження, оцінивши зібрані докази, доходить наступного.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 статті 44-3 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами. При цьому розмір адміністративного стягнення діференцований в залежності від суб`єкту відповідальності: тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно постанови КМУ від 09.12.2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», на території України на період дії карантину запроваджуються обмежувальні протиепідемічні заходи, а саме забороняється: здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом, зокрема перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, в електричному (трамвай, тролейбус), залізничному транспорті, у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу, визначена в реєстраційних документах на такий транспортний засіб.

Пунктом 8 Протоколу №22 від 21.09.2021 року прийнятого на засіданні регіональної комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Харківської області з 23.09.2021 року встановлено аналогічне обмеження.

Положенням ст.251 КУпАП передбачено, що протокол про адміністративне правопорушення є одним з носіїв доказів в справі про адміністративне правопорушення. Іншими джерелами доказів є пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб’єктом правопорушення, всіх обов’язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.

Суд, зауважує, що протокол про адміністративне правопорушення, складений уповноваженою державою особою і дії службової особи, що його складала, в порядку передбаченому чинним законодавством, ОСОБА_1 не оскаржувалися, тобто останній не звертався до суду зі скаргою в порядку, визначеному КАС України, а також не звертався зі скаргою на дії працівників поліції до їх керівництва.

У зв’язку з тим, що протокол про адміністративне правопорушення є основним процесуальним документом, на підставі якого здійснюється розгляд справи по суті, в даному випадку протокол складений у відповідності з нормами чинного законодавства і є належним та допустимим доказом по справі.

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні повністю підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, які були досліджені та проаналізовані в судовому засіданні, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №236247 від 25.10.2021 року; рапортом т.в.о.командира взводу 1 роти 4 батальйону 1 УПП в Харківській області ст.лейтенанта поліції М.Зінченка від 25.10.2021 року, згідно якого 25.10.2021 року екіпажем №4104, д/з №8755, було складено протокол за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП за порушення встановлених норм карантину відносно ОСОБА_1 , який 25.10.2021 року о 15 годині за адресою: бульвар Івана Каркача, б.73, в м.Харкові, керуючи транспортним засобом I-VAN AO7A, державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснював регулярні пасажирські перевезення на міському маршруті №252Е (ст. м. Індустріальна - вул.Плиткова) та перевозив пасажирів в кількості 30 осіб, що на 6 осіб перевищує кількість місць для сидіння зазначену в реєстраційних документах на вказаний транспортний засіб, чим допустив порушення Правил карантину, згідно п.п.8 п.2-2 Постанови Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2020 року та п.3.8. Протоколу №22 від 21.09.2021 року прийнятого на засіданні Регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Харківської області; відеозаписом з камери нагрудного реєстратору та копією реєстраційної картки транспортного засобу, в якій зазначена кількість місць для сидіння пасажирів.

Вказані докази є узгодженими між собою, отримані у встановленому законом порядку та не викликають сумнівів у їх належності, допустимості та достовірності.

Суд зауважує, що згідно ст.117 Конституції України встановлено, що Постанови Кабінету Міністрів України є обов`язковими до виконання.

Відтак, судом встановлено, що вимоги Постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 року ОСОБА_1 не виконав і цей факт сам порушник підтверджує в своїх письмових поясненнях, які надав суду.

У відповідності до положень ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За таких обставин, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.

Крім того, суд звертає увагу, що з 17.03.2020 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким було доповнено Кодекс України про адміністративні правопорушення статтею 44-3 «Порушення правил щодо карантину людей». Введенням в дію статті 44-3 КУпАП влада намагалась дисциплінувати населення та продемонструвати рішучість своїх намірів добитися неухильного виконання запроваджених урядом обмежувальних заходів, наміру покращити надскладну епідеміологічну ситуацію, шляхом введення певних обмежень та як наслідок запобігти поширенню хвороби в країні. У зв`язку з цим громадяни мають бути обізнаними з карантинними змінами задля розуміння того, які їхні дії можуть вважатися адміністративним правопорушенням. Крім того, громадяни мають усвідомлювати, що чинні карантинні обмеження спрямовані дійсно на покращення епідеміологічної ситуації в країні, а не на створення штучних перешкод в здійсненні певної діяльності.

Відповідно до підпункту 4 пункту 148 розділу ІV «Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспортну» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року № 176 (в редакції постанови КМУ від 26.09.2007 № 1184) водій автобусу має право не допускати до поїздки пасажира, якщо в салоні відсутні вільні місця.

Отже, в умовах епідемічної небезпеки на території м.Харкова, будучи суб`єктом відповідальності за ч.1 ст.44-3 КУпАП, при заповнюваності автобусу пасажирами у кількості, яка перевищує кількості місць для сидіння, ОСОБА_1 мав право відмовити пасажирам у їх перевезенні.

Відповідно до ст.17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Крім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.

При цьому, суд враховує всю сукупність доказів, які є наявними у справі та походять з різних джерел та не суперечать один одному.

Доводи ОСОБА_1 про те, що він не має права визначати кому з пасажирів повинен бути наданий пріорітет при перевезенні під час карантину та не може вплинути на їхню кількість при заповнюваності транспортного засобу, яким він керує є безпідставними.

Відтак, підстави для задоволення клопотання ОСОБА_1 і звільнення порушника від адміністративної відповідальності з обмеженням усним зауваженням, відсутні.

Положення ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно ч.2 ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

У відповідності до положень ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд, при вирішенні питання про накладення стягнення за допущене адміністративне правопорушення, враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь його вини та приходить до висновку про необхідність накласти на правопорушника ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, передбаченому санкцією ч. 1 ст.44-3 КУпАП.

Згідно положень ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33-38, 40-1, ч.1 ст.44-3, ст.276, ст.ст.283-285 КУпАП, суд,

п о с т а н о в и в :

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП у вигляді штрафу в дохід держави (отримувач коштів – ГУК Харківська область/МТГ Харків/21081100; код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37874947; банк отримувача – Казначейство України(ЕАП) ; код банку отримувача (МФО) – 899998;рахунок отримувача – UA558999980313030106000020649 ;код класифікації доходів бюджету – 21081100) у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян – 17000 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави (ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37993783; банк отримувача- Казначейство України(ЕАП) ;код банку отримувача (МФО) – 899998; рахунок отримувача – UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету – 22030106) судовий збір у розмірі 454 грн.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через місцевий суд.

Суддя Шевченко С. В.