Рішення № 101271744, 18.11.2021, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

"18" листопада 2021 р.

642/5781/21

2/642/2077/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

12 листопада 2021 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Бородіної О.В.,

при секретарі Добронос Д.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент реєстрації Харківської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

встановив:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати відповідача ОСОБА_2 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що за адресою АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується довідкою з Реєстру територіальної громади м. Харкова про зареєстрований у житловому приміщенні осіб від 17.08.2021 р.

Дана квартира не приватизована.

З моменту реєстрації, а саме з 01.12.1992 року по сьогоднішній день, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 , не мешкає, своїх особистих речей не тримає, кореспонденція на його ім`я не надходить, участі в обслуговуванні нерухомості та сплаті всіх комунальних платежів не приймає, права власності на квартиру не має.

Вищезазначений факт підтверджується довідкою №27 КП «Жилкомсервіс» та актом сусідів від 25.08.2021 року.

Реєстрація ОСОБА_2 порушує права позивача, які полягають у неможливості реалізувати право на приватизацію зазначеної квартири.

Позивач оплачує комунальні послуги за відповідача, який значиться зареєстрованим в квартирі.

Ухвалою суду від 03 вересня 2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.

Позивач у судове засідання не з"явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує, просить суд задовольнити їх у повному обсязі, у разі неявки відповідача не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзив на позов не надав. Про слухання справи повідомлявся належним чином,в тому числі через оголошення на веб сайті судової влади..

Суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч.8 ст.178 ЦПК України.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі„ЮніонАліментаріаСандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

За таких обставин у відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд розглянув справу у відсутність відповідача в порядку заочного провадження на підставі наявних в ній доказів, оскільки позивач не заперечував проти такого порядку вирішення спору.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову з таких підстав.

За вказаною адресою зареєстровані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно зі ст. ст. 71, 72 ЖК України право на житло за відсутнім громадянином зберігається протягом 6 місяців з часу вибуття, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

За змістом ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Виходячи з положення ст.ст. 16, 391, 286 ЦК України, власник має право звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право. Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік, місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік.

Відповідно до ст. 7 вказаного закону, зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: заяви особи або її законного представника; судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

У відповідності до п.3 Правил реєстрації місця проживання, реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) (далі - орган реєстрації) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради. Реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється управліннями, відділами (секторами) Державної міграційної служби України (далі - ДМС України) в районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (далі - територіальний підрозділ ДМС України) у день подання особою документів (п.1.3. Порядку).

Зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про зняття з реєстрації місця проживання особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, що передбачено п. 26 вищевказаних правил.

Відповідно до п. 26 Постанови Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. № 207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підстав рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про зняття з реєстрації місця проживання особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Таку ж правову позицію висловив Верховний Суд України у своїй постанові 6-467цс15 від 01.07.2015 року.

З врахуванням наведеного вище, суд вважає, що є підстави для задоволення позову, оскільки матеріалами справи доведено, що відповідач за вказаною адресою не проживає.

Реєстрація відповідача у спірній квартирі створює перешкоди позивачу у користуванні житловим приміщенням, призводе до зайвих затрат на оплату комунальних послуг.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

При цьому статтею 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд приходить до висновку, що інших альтернативних способів забезпечення реалізації прав позивача, ніж як визнання особи такою, що втратила право користування спірним житлом, у даній ситуації немає, позивач саме так бажає захистити свої права і має на це право.

Це порушення має триваючий характер, і така ситуація потребує негайного відновлення прав за наявності такої можливості.

Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи або витребуваних судом доказів.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Наведеними належними, достовірними та допустимими доказами судом встановлено, що відповідач за адресою АДРЕСА_1 зареєстрований, але не проживає.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 76-83, 130, 259, 265, 268, 274, 280-283 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позовні вимоги - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної чинності, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складени 18.11.2021

Суддя О.В. Бородіна