Вирок № 101269866, 22.11.2021, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄДРПОУ 02893870, вул.Центральна, 13, смтЗолочів, Харківська область, 62203,

inbox@zl.hr.court.gov.ua, тел./факс (05764) 5-25-96

Справа № 622/1130/21

Провадження № 1-кп/622/80/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2021 року смт Золочів

Золочівський районний суд Харківської області

в складі: головуючого судді - Квітки О.О.,

за участю секретарі - Бойко І.О.,

прокурора - Кришталя С.В.,

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

законних представників неповнолітніх обвинувачених - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

захисника неповнолітніх обвинувачених - адвоката Ісоєва М.Н.,

представника служби у справах дітей - начальника ССДСМ Золочівської селищної ради Вакуленко Ж.В.,

представника органу пробації - Коваль Н.О.,

розглянувши у судовому засіданні в смт Золочів матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021221010000529 від 01.09.2021 відносно

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Велика Рогозянка Золочівського району Харківської області, громадянин України, раніше не судимий, не працює, неодружений, учень 9 класу КЗ «Золочівський ліцей № 2» Писарівська філія, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Цапівка Золочівський район Харківська область, громадянин України, раніше не судимий, учень 11 класу КЗ «Сковородинівський ліцей» імені Г.С. Сковороди, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

що обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України,

встановив:

близько 12 години 00 хвилин 29.07.2021 неповнолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з неповнолітнім ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за попередньою змовою групою осіб, знаходячись неподалік дачного домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_5 , маючи та реалізуючи свій спільний прямий умисел на таємне заволодіння чужим майном, діючи за попередньою змовою, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, бажаючи незаконно збагатитися за рахунок чужого майна, впевнившись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, перелізли через паркан на подвір`я вищевказаного домоволодіння, де пошкодивши віконну раму, проникли до господарчої будівлі, яка знаходиться на території вищевказаного домоволодіння, звідки намагалися викрасти наступне майно, а саме: велосипед «Орлятко», без сидіння, вартістю 663 гривні 33 копійки, оригінальні задні колонки з автомобілю ВАЗ 2106, 1985 року випуску, вартістю 150 гривен, шампури, з нержавіючої сталі, в кількості 6 штук, довжиною 60 см, вартістю 150 гривен, насос ножний автомобільний, придбаний в 2015 році, вартістю 253 гривні 75 копійок. Однак не довели свій умисел до кінця, з причин, що не залежали від їх волі, які вважали необхідними, чим спричинили ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 1217 гривен 08 копійок.

У судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, визнав, пояснив суду, що дійсно 29.07.2021 він відпочивав разом із ОСОБА_2 у себе вдома. Він запропонував останньому пройти до домоволодіння по сусідству. Вони вийняли раму та пролізли до будівлі, але там нічого не знайшли і потім залізли до сараю, де взяли перелічені речі потерпілого. Проте їх помітила сусідка та відвела до його діда. У вчиненому щиро кається.

У судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185, визнав, пояснив суду, що дійсно вказаного числа він разом з ОСОБА_1 пройшов на територію домоволодіння, проникли до сараю та намагалися вчинити крадіжку майна ОСОБА_5 .. У вчиненому щиро кається.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження інших доказів по справі, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачені правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає; останнім роз`яснено, що у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За таких обставин, суд вважає, що винність неповнолітнього ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, доведена. Дії останнього повинні бути кваліфіковані за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, оскільки він вчинив незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням у сховище, вчинену за попередньою змовою групою осіб.

Винність неповнолітнього ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, доведена. Дії останнього повинні бути кваліфіковані за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, оскільки він вчинив незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням у сховище, вчинену за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні покарання суд відповідно до вимог положень ст. 65-67 КК України приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, що відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, обставинами, що пом`якшують покарання, є щире каяття та вчинення кримінального правопорушення неповнолітніми. Згідно із ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання, є вчинення кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб.

При вивченні особи неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_1 , судом встановлено, що він раніше не судимий, не працює, неодружений, учень 9 класу КЗ «Золочівський ліцей № 2» Писарівська філія, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Згідно із із довідки-характеристики старости Великорогозянського старостинського округу ОСОБА_1 за час проживання на території старостинського округу проявив себе із задовільної сторони. Ніяких скарг, заяв та інших копроментуючих матеріалів до селищної ради не надходило. Із характеристики Писарівської філії КЗ «Золочівського ліцею № 2» ОСОБА_1 характеризується загалом позитивно, проте у ОСОБА_1 конфліктні стосунки з батьками. Учень проживає у сім`ї, де батьки недостатньо приділяють увагу вихованню сина, не контролюють відвідування ним школи, не створюють належні матеріально-побутові умови: немає технічних засобів (телефон, комп`ютер) для дистанційного навчання; не має коштів для харчування у шкільній їдальні. ОСОБА_1 своїми силами намагається іноді покращити свій матеріальний стан. Орган пробації, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість неповнолітнього обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, криміногенні фактори, які впливають на поведінку обвинуваченого, а також низьку ймовірність вчинення повторного правопорушення, дійшов висновку, що виправлення неповнолітнього без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе. У разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення неповнолітнього від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладення на правопорушника обов`язків згідно з п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.

При вивченні особи неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_2 , судом встановлено, що він раніше не судимий, учень 11 класу КЗ «Сковородинівський ліцей імені Г.С. Сковороди», на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Згідно із довідки-характеристики ОСОБА_2 за час проживання на території селища скарг не останнього не надходило. Із характеристик із КЗ «Сковородинівський ліцей» імені Г.С. Сковороди ОСОБА_2 позбавлений батьківського пілкування. Опікун -бабуся. ОСОБА_2 стоїть на внутрішньому обліку. На зауваження реагує грубо. Був помічений в алкогольному сп`янінні. Орган пробації, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість неповнолітнього обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, криміногенні фактори, які впливають на поведінку обвинуваченого, а також низьку ймовірність вчинення повторного правопорушення, дійшов висновку, що виправлення неповнолітнього без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе. У разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення неповнолітнього від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладення на правопорушника обов`язків згідно з п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 484 КПК України під час кримінального провадження щодо неповнолітнього, в тому числі під час провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, слідчий, дізнавач, прокурор, слідчий суддя, суд та всі інші особи, що беруть у ньому участь, зобов`язані здійснювати процесуальні дії в порядку, що найменше порушує звичайний уклад життя неповнолітнього та відповідає його віковим та психологічним особливостям, роз`яснювати суть процесуальних дій, рішень та їх значення, вислуховувати його аргументи при прийнятті процесуальних рішень та вживати всіх інших заходів, спрямованих на уникнення негативного впливу на неповнолітнього.

Згідно із ст. 103 КК України при призначенні покарання неповнолітньому суд, крім обставин, передбачених у статтях 65-67 цього Кодексу, враховує умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього.

Санкцією частиною 3 статті 185 КК України передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

Статтею 98 КК України визначені основні види покарань, які можуть бути застосовані до неповнолітніх: штраф; громадські роботи; виправні роботи; арешт; позбавлення волі на певний строк.

За таких обставин, суд доходить до висновку, про необхідність призначення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі у мінімальних межах санкції статі, за якою вони засуджуються із звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням, із встановленням іспитового строку 1 рік, який суд вважає достатнім, поклавши на них обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Вказаний висновок суду сформований в тому числі з урахуванням наведених даних про особи неповнолітніх обвинувачених та їх ставлення до вчиненого, умов їх життя та виховання, впливу дорослих, рівня розвитку, наявності пом`якшуючих та обтяжуючих обставин. Також суд враховує позицію потерпілого, який не мав претензій до обвинувачених. Відтак, враховуючи принцип індивідуалізації покарання, у цій конкретній справі суд вважає таке покарання адекватним та співмірним скоєному злочину і достатнім для виправлення неповнолітніх ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також запобігатиме вчиненню нових злочинів.

Запобіжний захід відносно обвинувачених під час досудового розслідування не обирався та підстав для його обрання суд не вбачає.

Доля речових доказів має бути вирішена відповідно до ст.100 КПК України.

Цивільний позов потерпілим ОСОБА_5 не заявлявся.

Судові витрати відсутні.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд

ухвалив:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, і призначити йому покарання за скоєний злочин у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. Додатково покласти обов`язки не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, і призначити йому покарання за скоєний злочин у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням на 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. Додатково покласти обов`язки не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирати.

Речові докази:

- велосипед «Орлятко», без сидіння, оригінальні задні колонки з автомобілю ВАЗ 2106, 1985 року випуску, шампури, з нержавіючої сталі, в кількості 6 штук, довжиною 60 см, насос ножний автомобільний, який знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_5 , - залишити за належністю потерпілому.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду у строк 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Роз`яснити обвинуваченому, захиснику, його законному представнику, потерпілому, його представнику, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим, прокурору.

Суддя О. О.Квітка