Постанова № 101269261, 19.11.2021, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №-613/1407/21 Провадження №-3/613/442/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2021 року

Богодухівський районний суд Харківської області в складі головуючого судді Шалімова Д.В., за участю секретаря Герасимюк Л.А., розглянувши матеріали, що надійшли від Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого в ТОВ «Богодухівський Молокозавод», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

01 вересня 2021 року о 14.15 год. на вул. Залізничній, 16 м. Богодухова, водій ОСОБА_1 керував скутером HONDA AF-48 д.н.з. б/н з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу та медичного огляду в Богодухівській ЦРЛ ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України.

В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечував проти обставин зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення, пояснив, що дійсно 01 вересня 2021 року він керував скутером HONDA AF-48 без номерних знаків та мотошолому. Коли його зупинили працівники поліції, він поспішав у дитячий садок, а тому відмовився їхати до лікарні для огляду на стан алкогольного сп`яніння. Вподальшому збирався пройти освідоцтво в Богодухівській ЦРЛ самостійно, однак йому відмовили без направлення працівників поліції.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засідання пояснив, що 01 вересня 2021 року він їхав до с.Павлівка, його зупинили працівники поліції і запросили бути свідком. Також підтвердив, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер» та в медичному закладі Богодухівська ЦРЛ, при цьому був присутній інший понятий.

Суд заслухавши пояснення ОСОБА_1 та свідка, дослідивши адміністративний матеріал, приходить до наступного.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

В рішенні по справі «О,Галларан та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних прав, оскільки володіння та використання автомобілем є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілем та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Частиною 6 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до ч. 7 Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).

Отже, при наявності у особи яка керувала транспортним засобом ознак алкогольного сп`яніння, як і відмова такої особи від проходження медичного огляду на стан сп`яніння є підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у скоєнні вказаного вище адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 163896 від 01 вересня 2021 року, направленням на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 01 вересня 2021 року, письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 , оглянутим диском з відеозаписом подій.

Суд звертає увагу на те, що в судовому засіданні ОСОБА_1 особисто пояснив, що дійсно 01 вересня 2021 року він відмовився від проходження медичного освідоцтва на стан алкогольного сп`яніння.

При цьому, є слушними пояснення свідка ОСОБА_2 , який вказав, що ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу та медичного огляду в Богодухівській ЦРЛ. Відмова останнього від проходження медичного освідоцтва також зафіксована в наданому до суду відеозаписі.

Суд проаналізував наявний в матеріалах справи відеозапис, при відтворенні якого встановив, що ОСОБА_1 на пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку, на місці зупинки транспортного засобу і в закладі Богодухівської ЦРЛ відмовився.

Пояснення ОСОБА_1 про самостійне звернення до Богодухівської ЦРЛ не є слушними, оскільки, в судовому засіданні він не надав жодних доказів на підтвердження даного факту та суд вважає їх наданими з метою уникнення від відповідальності.

Застосування поліцейськими технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, передбачено ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію». При цьому, жодних ознак фабрикування відеозапису, при розгляді адміністративного матеріалу судом не встановлено.

Суд, враховуючи характер вчиненого правопорушення, а також особу правопорушника, ступінь його вини, ступінь суспільної небезпеки, те, що дане правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх здоров`ю та життю, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, вважає що у відношенні останнього необхідно застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Керуючись ст.ст. 283-284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати у відношенні нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 /ОДИН/ рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (Отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувач Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA90899980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 454 ( чотириста п`ятдесят чотири) гривни.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя