Ухвала суду № 101268903, 18.11.2021, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/811/13

Провадження № 6/529/21/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2021 року Диканський районний суд Полтавської області в складі :

головуючого - судді Петренко Л.Є.

секретаря – Федотченко С.Ю.

за участю заявника - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчих листів № 529/811/13-ц такими, що не підлягають виконанню, -

встановив:

ОСОБА_1 01.11.2021 звернувся до суду із заявою, в якій просить визнати виконавчі листи по цивільній справі № 529/811/13-ц такими, що не підлягають виконанню.

На обґрунтування вимог вказує, що рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 02.08.2013 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 247 309,65 грн. На підставі ухвали Диканського районного суду Полтавської області від 11.10.2021 замінено стягувача у виконавчому провадженні із ТОВ «Універсальна факторингова компанія» на ОСОБА_2 .

02.03.2021 між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до кредитного договору, в якій викладені нові умови договору в частині умов повернення кредитної заборгованості, яка реструктурується, шляхом зміни графіка погашення кредита, а прострочена заборгованість класифікується як поточна, строк сплати якої не настав.

Отже, як зазначено у заяві, позичальник вважається таким, що почав виконувати власні зобов`язання, умови кредитного договору не порушує, примусові заходи по стягненню боргу не можуть бути розпочаті, а розпочаті повинні бути закінчені, позичальник є таким, що вчасно повертає позичені кошти та у відповідності до графіка визначеного в кредитному договорі.

Таким чином, заявник вважає, що виконавчі листи, видані на підставі рішення Диканського районного суду від 02.08.2013 про стягнення із ОСОБА_1 всієї суми заборгованості за кредитним договором та судових витрат є такими, що не підлягають виконанню.

В судовому засіданні ОСОБА_1 заяву підтримав з підстав, викладених у ній. Також вказав, що у березні 2021 року ним укладено додаткову угоду з новим стягувачем ОСОБА_3 , за умовами якої змінено графік заборгованості, кінцевим строком виконання зобов`язання є 29.08.2036, а прострочена заборгованість класифікується як поточна, строк сплати якої не настав. Ухвалою суду замінено стягувача у виконавчому провадженні на ОСОБА_3 . Тому вважає, що виконавчі листи не підлягають примусову виконанню.

Заінтересована особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, надала письмові пояснення в яких не заперечує проти задоволення заяви та просить розглядати справу у її відсутність.

Представник заінтересованої особи – відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області в судове засідання не з`явився, хоча був повідомлений про розгляд справи належним чином.

Заслухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що на підставі рішення Диканського районного суду Полтавської області від 02.08.2013 по справі № 529/811/13-ц за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» з ОСОБА_1 стягнуто заборгованість за кредитним договором № 014/0040/74/68601 станом на 29.05.2013 в сумі 247 309,65 грн. та судові витрати 2469,97 грн. На підставі вказаного рішення видано виконавчі листи.

27.01.2015 відділом державної виконавчої служби відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа № 529/811/13-ц про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитом в сумі 247 309,65 грн. та судових витрат в сумі 2469,97 грн.

13.01.2020 постановою державного виконавця примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області, як правонаступником Головного територіального управління юстиції в Полтавській області, прийнято виконавче провадження № 46209028.

Відповідно до постанови державного виконавця від 23.12.2020 на підставі ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 09.09.2020, замінено вибулого стягувача у виконавчому провадженні з ТОВ «Фінансова компанія «Авістар» на ТОВ «Фінансова компанія «Гефест».

Відповідно до ухвали Диканського районного суду Полтавської області від 11.10.2021 замінено стягувача у виконавчому провадженні № 46209028 з примусового виконання виконавчого листа по справі № 529/811/13 на ОСОБА_3 , оскільки 26.02.2021 ТОВ «Універсальна факторингова компанія», відповідно до договору № 23-02/21-185, відступило право вимоги за кредитним договором № 014/0040/74/68601 – ОСОБА_3 .

В обгрунтування поданої заяви ОСОБА_1 вказує, що 02.03.2021 між новим кредитором ОСОБА_3 та боржником ОСОБА_1 укладена додаткова угода № 014/0040/74/68601/3 до кредитного договору № 014/0040/74/68601, за умовами якої заборгованість, що виникла по кредитному договору реструктурується шляхом зміни графіка погашення, а прострочена заборгованість є поточною, строк сплати якої не настав. Також вказує, що наявний лише поточний борг за кредитом, який підлягає оплаті в кінці строку дії кредитного договору.

Проте, суд вважає такі доводи необгрунтованими з наступних підстав.

В силу ст.431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Частиною 1 статті 432 ЦПК України передбачено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Підстави для цього визначені частиною 2 даної статті: суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

В інформаційному листі ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25 вересня 2015 року звернуто увагу судів, що підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню поділяються на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

До матеріальних підстав відносяться випадки відсутності обов`язку боржника через його припинення, добровільне виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Під іншими причинами, за роз`ясненнями згаданого узагальнення, слід розуміти випадки, коли в апеляційному чи касаційному порядку або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами скасовано чи змінено рішення суду, а виконавчий лист ще не виконаний.

Як вбачається з листа відділу примусового виконання рішень від 17.11.2021, на виконанні у відділі перебуває зведене виконавче провадження № 4422393, до складу якого входить виконавче провадження № 46209028 та № 46209383 з примусового виконання рішення Диканського районного суду Полтавської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен банк Аваль» заборгованості в сумі 247 309,65 грн та судових витрат в сумі 2 469,97 грн. За період перебування виконавчого документа на виконання та станом на 17.11.2021 заборгованість боржником не погашена.

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На час вирішення судом даної заяви, до суду не надходив ні виконавчий лист з відміткою про його виконання, ні постанова державного виконавця про закінчення згаданого виконавчого провадження. Також відсутні відомості і про виконання рішення суду в повному обсязі поза межами виконавчого провадження.

Рішення Диканського районного суду Полтавської області від 02.08.2013, яким стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 014/0040/74/68601 в загальній сумі 247 309,65 грн. на даний час є чинним, судами апеляційної чи касаційної інстанції не скасоване.

Доводи ОСОБА_1 щодо укладення додаткової угоди із новим стягувачем ОСОБА_3 про реструкторизацію заборгованості не є підставою для визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконання, оскільки рішення суду залишається не виконаним, а в додатковій угоді лише визначений порядок зміни графіка погашення заборгованості, тому відсутні підстави вважати, що у боржника ОСОБА_1 припинився обов`язок щодо виконання рішення суду.

Отже, обставин для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню з процесуально-правових та матеріальних підстав, судом не вбачається.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Враховуючи викладене та те, що заявником не надані докази щодо наявності підстав, з якими закон пов`язує можливість визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, суд вважає, що заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 432 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчих листів № 529/811/13-ц, виданих на підставі рішення Диканського районного суду Полтавської області від 02.08.2013 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в сумі 247 309 грн. 65 коп. та судових витрат, такими, що не підлягають виконанню.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцять днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду або через Диканський районний суд Полтавської області.

Повний текст ухвали складено 19.11.2021

Головуюча: Л.Є. Петренко