Ухвала суду № 101266157, 19.11.2021, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 210/4828/21

Провадження № 1-в/210/457/21

"19" листопада 2021 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого-судді: Вікторович Н.Ю.,

за участі секретаря судового засідання: Реви К.В.,

засудженого: ОСОБА_1 ,

захисника засудженого, - адвоката: Козак А.В.,

прокурора: Петрова В.І.,

представника адміністрації колонії: Дегтяр Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, в режимі відеоконференції (дистанційного провадження), клопотання засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким відповідно до положень ст.82 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

02 вересня 2021 року до суду надійшло вищевказане клопотання засудженого ОСОБА_1 про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким відповідно до положень ст.82 КК України.

Клопотання засудженим обґрунтовано тим, що у нього на даний час відсутні діючі стягнення, він відбув необхідну частину призначеного вироком суду покарання, має належну поведінку, тим самим довів ступінь свого виправлення.

Будучи присутніми у судовому засіданні засуджений та його захисник, кожен окремо клопотання підтримали з мотивів, викладених у ньому, просили суд його задовольнити.

Прокурор проти клопотання засудженого заперечував, вважаючи його передчасним, а засудженого ОСОБА_1 таким, що на даний час не довів свого виправлення.

Представник адміністрації колонії вирішення даного питання залишив на розсуд суду.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та особової справи засудженого ОСОБА_1 , суд приходить до наступних висновків.

Так, вимогами ст.67 ч.2, ст.103 КВК України встановлено, що засуджені, які стали на шлях виправлення або сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення, можуть бути у встановленому законом порядку представлені до заміни невідбутої частини покарання більш м`яким або до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» №2 від 26 квітня 2002 року, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміни невідбутої частини покарання більш м`яким можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є те, що засуджений став на шлях виправлення (ст.82 ч.3 КК України).

Згідно положень п.17 вказаної постанови Пленуму ВСУ №2 від 26 квітня 2002 року, судам слід ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

Однією з умов застосування до засудженого положень ст.82 КК України є те, що він став на шлях виправлення. Про вказане може свідчити його сумлінна поведінка і ставлення до праці.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 засуджений вироком Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 22 березня 2012 року, яким засуджений за ст.115 ч.1, ст.15 ч.2 ст.115 ч.2 п.1, ст.70 ч.1 КК України, до покарання у вигляді 13 років позбавлення волі. Строк покарання рахується з 17 серпня 2011 року. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишено в силі до набрання вироком законної сили.

Вирок не оскаржувався, та набрав законної сили 06 квітня 2012 року.

Ухвалою Сокирянського районного суду Чернівецької області від 01 лютого 2016 року, зараховано ОСОБА_1 у строк відбування покарання за вироком Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 22 березня 2012 року, строк його попереднього ув`язнення з 17 серпня 2011 року по 05 квітня 2012 року включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 28 липня 2017 року, відмовлено у задоволенні зави засудженого ОСОБА_1 про відновлення строку на апеляційне та касаційне оскарження вироку Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 22 березня 2012 року.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 лютого 2021 року, відмовлено у задоволенні заяви засудженого ОСОБА_1 про умовно-дострокове звільнення з місць позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання 17 серпня 2011 року, кінець строку 28 грудня 2023 року.

На час звернення засудженого до суду останній відбув 2/3 призначеного судом покарання.

В ході судового засідання матеріалами та документами особової справи судом встановлено відомості щодо того, що засуджений ОСОБА_1 не став на шлях виправлення.

Так, в матеріалах особової справи наявні відомості про те, що засуджений протягом строку відбування покарання має лише два заохочення, одне в 2014 році, одне в 2019 році, мав шість стягнень, котрі на сьогоднішній день є знятими та погашеними у встановленому законом порядку, при цьому в місцях позбавлення волі перебуває з 19 серпня 2011 року, тобто на протязі всього часу відбування покарання не проявляв достатніх дій, спрямованих на доведення свого виправлення.

Із матеріалів, що характеризують особу засудженого ОСОБА_1 , вбачається, що останній перебуває в місцях позбавлення волі з 19 серпня 2011 року, за час відбування покарання характеризується посередньо, виявляє бажання бути працевлаштованим, лише з метою отримати власну вигоду, заохочення, а не з метою довести своє виправлення, доходів не має. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи з метою встановлення з ними неслужбових стосунків, утримує у чистоті та порядку спальне місце та приліжкову тумбочку, має охайний зовнішній вигляд. Не приділяє уваги необхідності дбайливого ставлення до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснення за ними належного догляду, використання їх тільки за призначенням. До виконання передбачених законом вимог персоналу установи ставиться не завжди сумлінно через особисту неорганізованість. Намагається самостійно виконувати роботи із самообслуговування, достатніх навичок для самостійного їх виконання не має. Безвідповідально ставиться до виконання робіт із благоустрою установи, не бачить суспільної необхідності у їх виконанні. Намагається дотримуватись вимог пожежної безпеки і безпеки праці, бере участь у програмі диференційованого виховного впливу, бере участь у виховних заходах, які проводяться в установі. До загальноосвітнього та професійно-технічного навчання не залучався, у зв`язку із наявністю відповідної освіти. Участі у самодіяльних організаціях не приймає. Підтримує соціально-корисні зв`язки з релігійними організаціями шляхом листування та побачень. На профілактичному обліку установи не перебуває, згідно вироку суду вину визнав частково, має позов.

Згідно щоденника індивідуальної роботи із засудженим ОСОБА_1 , останній має оцінку ступеню виправлення станом на 04 серпня 2021 року: «засуджений не довів своє виправлення».

Оцінивши поведінку засудженого ОСОБА_1 за весь період відбуття покарання, суд приходить до висновку, що він своєю поведінкою не довів своє виправлення.

Відповідно до ст.6 КВК України, виправлення засудженого це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві.

Згідно ст.50 ч.2 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши поведінку та ставлення до праці засудженого ОСОБА_1 за весь період відбуття покарання, враховуючи тяжкість злочину, за котрий засуджений відбуває покарання, обставини його вчинення, термін покарання, призначеного вироком суду, термін попереднього ув`язнення, зарахований засудженому в строк відбуття покарання, невідбуту частину покарання, часткове невизнання засудженим вини, суд приходить до висновку, що надані матеріали свідчать про те, що засуджений ОСОБА_1 на даний час не став на шлях виправлення та щодо нього не може бути прийнято рішення щодо заміни невідбутої частини покарання більш м`яким в порядку, визначеному ст.82 КК України, а тому у задоволенні клопотання необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.376 ч.2 КПК України, ст.82 КК України, ст.ст.537, 539 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким відповідно до положень ст.82 КК України, - залишити без задоволення.

На ухвалу протягом семи днів з дня її оголошення може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Суддя: Н. Ю. Вікторович