Рішення № 101255994, 19.11.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2021 року м. Київ № 826/12006/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Втор" до про Головного управління ДПС у м. Києві визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко-Втор" (далі - ТОВ "Еко-Втор") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 17.05.2016:

№ 0782615147 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 159431,00 грн, у тому числі: 127545,00 грн - за податковими зобов`язаннями та 31886,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями;

№ 0972615147 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 1289122,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акта перевірки не відповідають дійсним обставинам справи та не можуть бути підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Пояснив, що 25.02.2016 на ТОВ "Еко-Втор" співробітниками СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено обшук по взаємодії підприємства з ТОВ "Торгова фірма "РК Груп". В ході обшуку було вилучено всю первинну документацію, комп`ютерну техніку, що вміщує регістри, на яких містилась вся фінансово-господарська діяльність підприємства в електронному вигляді. Акцентує увагу на тому, що сам факт порушення кримінального провадження, де фігурує ТОВ "Торгова фірма "РК Груп", без обвинувального вироку суду не є підставою для донарахування платнику податків грошових зобов`язань. Зазначив, що підприємство, подавши уточнюючі декларації, самостійно скоригувало своє від`ємне значення ПДВ в лютому 2016 року, не переносячи його до декларацій з ПДВ за лютий, березень 2016 року.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2016 відкрито провадження в адміністративній справі № 826/12006/16, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

08.11.2016 представником позивача Іваненко Л.П. подано до суду додаткові пояснення, у яких остання просить суд позов задовольнити. Пояснила, що у зв`язку з вилученням працівниками податкової міліції у ТОВ "Еко-Втор" та неповерненням останньому всієї первинної, бухгалтерської та податкової документації по взаємовідносинам з ТОВ "ТФ "РК Груп", що належать до предмету перевірки, Товариство фактично було позбавлене можливості надати такі документи на виконання запитуваних контролюючим органом вимог, про що під час проведення перевірки неодноразово повідомляло у своїх письмових відповідях від 18.04.2016 № 42 та від 22.04.2016 № 3, однак, зазначені обставини та визначені у пункті 85.9 статті 85 Податкового кодексу України вимоги були проігноровані перевіряючими, що й слугувало підставою для хибних висновків про відсутність документального підтвердження господарських операцій та завищення позивачем податкового кредиту по спірним взаємовідносинам. Разом з тим, у акті перевірки відповідач не врахував подані позивачем уточнюючі розрахунки, що стало наслідком хибних висновків відповідача.

08.11.2016 представником відповідача Піонтковською А.О. подано до суду заперечення на адміністративний позов, за змістом якого остання просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Вважає, що оскільки контролюючому органу не надано первинних бухгалтерських документів під час перевірки, є цілком правомірним висновок про порушення позивачем норм Податкового кодексу України щодо обов`язкового підтвердження витрат та податкового кредиту первинними бухгалтерськими документами, а отже порушення позивачем пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України є достатньою підставою для відмови в позову. Крім того, з аналізу баз даних ДФС та матеріалів досудового розслідування, на думку контролюючого органу вбачається, що господарська діяльність ТОВ "Торгова фірма "РК Груп" має ознаки нереальності здійснення операцій, а саме: відсутній рух активів, зобов`язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції; відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій, а саме: відсутній кваліфікований персонал, відсутній штат працюючих осіб при тому, що статутна діяльність потребує участі більшої кількості людей, платник не знаходиться за місцезнаходженням при відсутності укладених договорів оренди інших приміщень.

17.01.2017 представником відповідача Кобець О.М. подано до суду додаткові пояснення, у яких остання просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

24.07.2017 представником позивача Наталушко А.О. подано до суду додаткові пояснення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.10.2017 прийнято адміністративну справу № 826/12006/16 до провадження судді Катющенка В.П. та призначено справу до розгляду судове засідання на 08.11.2017.

Представник позивача у судовому засіданні 08.11.2017 позовні вимоги підтримала та просила суд позов задовольнити. Також у судовому засіданні представником позивача подано заяву про розгляд справи у письмовому провадженні.

Представник відповідача у судовому 08.11.2017 заперечувала проти позову та просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Також у судовому засіданні 08.11.2017 представник відповідача усно відкликала клопотання про допит свідка.

Зважаючи на подану представником позивача заяву, суд на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив про продовження розгляду справи в письмовому провадженні.

Враховуючи те, що 15.12.2017 набрала чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Беручи до уваги те, що справа перебуває на стадії розгляду у письмовому провадженні, відповідно її розгляд продовжено у письмовому провадженні з урахуванням положень пункту 10 частини першої статті 4, частин четвертої та п`ятої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції з 15.12.2017.

Ухвалою суду від 19.11.2021 допущено заміну первинного відповідача його правонаступником.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

У період з 14.04.2016 по 22.04.2016 посадовою особою Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Еко-Втор" з питань дотримання вимог податкового законодавства під час проведення фінансово-господарських операцій з ТОВ "Торгова фірма "РК Груп" за період з 01.01.2014 по 31.01.2016, за результатами якої складено акт від 28.04.2016 № 71/26-15-14-07-01/35506576.

Актом перевірки зафіксовано порушення ТОВ "Еко-Втор" порушення вимог пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого:

занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 127545,00 грн, в тому числі у вересні 2015 року на суму ПДВ 127545,00 грн;

завищено залишок від`ємного значення ПДВ, рядок 19 декларації на суму ПДВ 1289122,00 грн, у тому числі: за вересень 2015 року на суму 205788,00 грн, за жовтень 2015 року на суму 416667,00 грн, за листопад 2015 року на суму 500000,00 грн, за грудень 2015 року на суму 166667,00 грн.

У зв`язку з виявленими порушеннями 17.05.2016 Головним управлінням ДФС у м. Києві були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

№ 0782615147 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 159431,00 грн, у тому числі: 127545,00 грн - за податковими зобов`язаннями та 31886,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями;

№ 0972615147 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 1289122,00 грн.

Вважаючи, що у відповідача не було правових підстав для прийняття оскаржуваних рішень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Так, у акті перевірки відповідач зазначив, що в ході проведення перевірки ТОВ "Еко-Втор" було надано запит від 14.04.2016 про надання первинних документів бухгалтерського та податкового обліку по взаємовідносинах з ТОВ "Торгова фірма "РК Груп".

На даний запит було отримано лист від 18.04.2016 № 42, в якому повідомлено, що первинні документи бухгалтерського та податкового обліку були вилучені слідчим СУ фінансових розслідувань ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві Товстенко М.С. на підставі ухвали слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 15.02.2016 згідно протоколу обшуку від 25.02.2016.

Також до відповіді були додані додатки, у тому числі: уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за період з 01.09.2015 по 31.12.2015.

На момент проведення перевірки уточнюючі розрахунки згідно ІС "Податковий блок" не визнано як податкову звітність та мають статус "до відома".

Під час проведення перевірки до СУ фінансових розслідувань ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві було направлено запит від 20.04.2016 № 11450/7/26-15-14-07-01-13 щодо надання інформації про вилучення документів у ТОВ "Еко-Втор" по взаємовідносинам з ТОВ "Торгова фірма "РК Груп" та доступу до них.

Згідно отриманої інформації від СУ фінансових розслідувань ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві в ході розслідування кримінального провадження № 32014100030000090 документи ТОВ "Еко-Втор" по взаємовідносинам з ТОВ "Торгова фірма "РК Груп" не вилучались, у зв`язку з чим надати документи немає можливості.

21.04.2016 контролюючим органом повторно було направлено ТОВ "Еко-Втор" запит про надання первинних документів бухгалтерського та податкового обліку по взаємовідносинах з ТОВ "Торгова фірма "РК Груп".

ТОВ "Еко-Втор" надано відповідь від 22.04.2016 № 43, в якій зазначено, що вилучені співробітниками ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві під час обшуку документи та комп`ютерна техніка підприємству не повернуті.

Проаналізувавши зміст ухвали Деснянського районного суду м. Києва у справі № 754/17456/15-к, протоколи допитів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та даних Єдиного реєстру податкових накладних, ІС "Податковий блок", контролюючий орган дійшов висновку, що господарська діяльність ТОВ "Торгова фірма "РК Груп" має ознаки нереальності здійснення операцій.

Зазначені обставини стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

При вирішенні даної справи, суд насамперед вважає необхідним звернути увагу на наступне.

За визначенням підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Пунктом 78.7 статті 78 ПК України встановлено, що перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Так, статтею 83 ПК України визначено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Таким чином, після початку проведення перевірки у платника податку виникає обов`язок надати всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

У свою чергу пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з пунктом 44.3 статті 44 ПК України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

За змістом пункту 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Так, наведеними нормами ПК України покладено на платників податків обов`язок забезпечити збереження первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, та передбачено, що у випадку неподання перелічених документів до перевірки вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

При цьому, пунктом 44.6 статті 44 ПК України встановлено виключення, за якого ненадані до перевірки документи не можуть вважатись відсутніми, а саме: у випадку виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 15.02.2016 у справі № 754/17456/15-к задоволено клопотання слідчого слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві Товстенка М.С. про проведення обшуку в майновому комплексі, розташованому за адресою: м. Фастів, вул. Шосе Кожанське, 4а , що належать на праві приватної власності ТОВ "Еко Втор" по матеріалах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32014100030000090 від 05.12.2014, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 212, частиною першою статті 205, частиною другою статті 205 КК України.

Відповідно до протоколу обшуку, копія якого міститься в матеріалах справи, 25.02.2016 слідчим СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено обшук в майновому комплексі, розташованому за адресою: м. Фастів, вул. Шосе Кожанське, 4а, що належать на праві приватної власності ТОВ "Еко Втор".

Вказаним протоколом зафіксовано, що під час обшуку було вилучено, зокрема, заявки ТОВ "Еко Втор" на поставку ПЕТ пляшок, витяг інформації щодо взаємовідносин з ТОВ "Фірма "РК Груп" та системні блоки у кількості 2 шт.

Встановлені обставини підтверджують доводи позивача про неможливість надати первинні документи, які відносяться до предмету перевірки, у зв`язку з виїмкою останніх.

У свою чергу, пунктом 85.9 статті 85 ПК України передбачено, що у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов`язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.

У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

У акті перевірки відповідач стверджує, що згідно отриманої інформації від СУ фінансових розслідувань ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві в ході розслідування кримінального провадження № 32014100030000090 документи ТОВ "Еко-Втор" по взаємовідносинам з ТОВ "Торгова фірма "РК Груп" не вилучались.

Вказана інформація прямо суперечить протоколу обшуку від 25.02.2016.

Також, суд звертає увагу, що відповідачем до матеріалів справи не надано ні запиту до СУ фінансових розслідувань ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві, ні відповіді СУ фінансових розслідувань ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві про те, що в ході розслідування кримінального провадження № 32014100030000090 документи ТОВ "Еко-Втор" по взаємовідносинам з ТОВ "Торгова фірма "РК Груп" не вилучались.

Встановлені обставини, на переконання суду, свідчать про необґрунтованість доводів відповідача та порушення останнім положень пункту 85.9 статті 85 ПК України, якими чітко регламентовано перенесення термінів розпочатої перевірки до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

На думку суду, допущена відповідачем бездіяльність в частині незабезпечення доступу до первинних документів позивача по господарським операціям з ТОВ "Торгова фірма "РК Груп", стала наслідком прийняття оскаржуваних рішень виключно з підстав ненадання платником податків первинних документів.

При цьому, висновок про нереальність господарських операцій за відсутності первинних документів, контролюючий орган сформував самостійно на підставі інформації, що міститься в ухвалах Деснянського районного суду м. Києва у справі № 754/17456/15-к, протоколів допитів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та даних Єдиного реєстру податкових накладних, ІС "Податковий блок".

У свою чергу, відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

З аналізу наведених правових норм вбачається, що для формування податкового кредиту у платника податку - покупця товарів/послуг має бути наявна: належним чином оформлена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна, фактична сплата грошових коштів контрагенту в сумі, визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.

Актом перевірки підтверджено, що податкові накладні ТОВ "Торгова фірма "РК Груп" зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно, позивач мав право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту перевіреного періоду.

З приводу того, що ТОВ "Торгова фірма "РК Груп" фігурує у кримінальному провадженні, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, наведеною нормою встановлено межі обов`язковості вироку для адміністративного суду лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. Відповідно, висновок контролюючого органу про неприйнятність документів повинен ґрунтуватись з урахуванням об`єктивного та суб`єктивного критеріїв.

Так, об`єктивний критерій полягає у встановленні в межах кримінального провадження обставин того, що підприємство реальною діяльністю не займалось, здійснювало безтоварні операції, зокрема з надання послуг, а суб`єктивний в тому, що всі первинні документи підписані особою, яка визнала підписання цих документів в межах здійснення не господарської діяльності, а вчинення злочину.

Обставини щодо того, що ТОВ "Торгова фірма "РК Груп" фігурує у кримінальному провадженні, не містять у собі встановлених обставин, які б свідчили про невиконання контрагентом позивача своїх договірних зобов`язань саме по господарських відносинах з позивачем або обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб`єктами господарської діяльності.

Висновок суду з даного питання узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 05.06.2018 у справі № 809/1139/17 та від 26.06.2018 у справі № 808/2360/17.

При цьому, суд звертає увагу, що у протоколі допиту свідка від 03.02.2016 ОСОБА_1 не заперечує свою безпосередню участь у господарській діяльності ТОВ "Торгова фірма "РК Груп", а тому висновок відповідача про нереальність господарських операцій є безпідставним.

Також суд вважає безпідставним посилання контролюючого органу на покази свідка ОСОБА_2 , який начеб то є неофіційним бухгалтером ТОВ "Торгова фірма "РК Груп", позаяк відношення вказаної особи до господарської діяльності ТОВ "Торгова фірма "РК Груп" в частині господарських операцій з ТОВ "Еко-Втор".

Суд звертає увагу відповідача на те, що наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування витрат та податкового кредиту.

При цьому, вищенаведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Поряд з цим, відповідачем проігноровано положення ПК України в частині дотримання процедури проведення документальної перевірки та не вчинено жодних дій для дослідження первинної документації позивача, яка належить до предмету перевірки, а тому суд вважає незаконною проведену перевірку, результати якої оформлені актом від 28.04.2016 № 71/26-15-14-07-01/35506576.

У постанові від 06.03.2019 у справі № 809/911/17 Верховний Суд зазначив, що лише дотримання встановлених податковим законодавством умов та порядку проведення перевірок може бути підставою для висновку про законність перевірки. Невиконання процедурних вимог ПК України щодо призначення та (або) проведення контрольних заходів призводить до визнання перевірок (незалежно від їх виду) незаконними та відсутності правових наслідків таких.

Враховуючи викладене, податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 17.05.2016 № 0782615147 та № 0792615147, прийняті на підставі незаконної перевірки, не можуть вважатись правомірними та підлягають скасуванню, що є правовою підставою для задоволення позовних вимог у цій частині.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "… адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001 рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Втор" (03061, м. Київ, вул. Миколи Шепелєва, 6, ідентифікаційний код 35506576) задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 17.05.2016 № 0782615147 та № 0792615147.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Втор" (03061, м. Київ, вул. Миколи Шепелєва, 6, ідентифікаційний код 35506576) 21728,00 грн сплаченого судового збору.

Рішення набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.П. Катющенко