
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
22 листопада 2021 року № 826/6248/17
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім"
до Національного банку України
про визнання протиправними дій, скасування постанови,
В С Т А Н О В И В:
Приватне акціонерне товариство «Київський страховий дім» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення штрафу від 11.04.2017 № 409/302/13-4/14/П.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувану постанову було прийнято відповідачем у зв`язку з невиконанням розпоряджень про застосування заходу впливу до позивача. Водночас, зазначені розпорядження оскаржуються позивачем у судовому порядку, а тому відсутні підстави для накладення штрафних санкцій за невиконання приписів розпорядження до ухваленням судом рішення за результатами розгляду справи щодо оскарження таких розпоряджень.
Відповідачем надано заперечення на позовну заяву, у яких просить відмовити повністю у задоволенні позову, оскільки позивачем не було виконано вимог розпоряджень про застосування заходів впливу, у зв`язку з чим на позивача накладено штрафні санкції, що прямо передбачено законодавством, а отже оскаржувана постанова прийнята правомірна та не підлягає скасуванню. При цьому, відповідач стверджує, що оскаржує розпоряджень не зупиняє їх дію та не є підставою для зупинення його виконання.
Ухвалою від 03.03.2021 відповідача замінено на правонаступника - Національний банк України.
Щодо визначення складу суду для розгляду цієї справи у зв`язку із залученням до участі у справі Національного банку України в якості відповідача, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 32 Кодексу адміністративного судочинства України усі адміністративні справи в суді першої інстанції, крім випадків, встановлених цим Кодексом, розглядаються і вирішуються суддею одноособово.
Разом з тим, частиною першою статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність, зокрема, Національного банку України розглядаються і вирішуються в адміністративному суді першої інстанції колегією у складі трьох суддів.
З системного аналізу зазначених норм вбачається, що колегіальному розгляду підлягають лише ті справи, в яких оскаржуються рішення, дії чи бездіяльність Національного банку України. Тобто, сама по собі участь Національного банку України у складі відповідачів не дає підстав для розгляду відповідної справи у колегіальному порядку. Визначальною ознакою справи, яка підлягає розгляду колегією у складі трьох суддів, є предмет оскарження справи.
У цьому випадку, предметом оскарження є постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 11.04.2017 № 409/302/13-4/14/П, а тому відсутні підстави для розгляду справи колегією у складі трьох суддів.
Під час судового розгляду справи судом встановлено наступне.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосувала до Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» захід впливу у вигляді розпорядження від 14.02.2017 №№ 258, 259, якими зобов`язано Приватне акціонерне товариство «Київський страховий дім» усунути порушення законодавства про фінансові послуги та повідомити відповідача з наданням підтверджуючих документів у термін включно до 07.03.2017.
У подальшому, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 11.04.2017 № 409/302/13-4/14/П, у зв`язку з невиконанням приписів розпоряджень від 14.02.2017 №№ 258, 259, застосував до Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» штрафну санкцію у розмірі 3 400,00 гривень.
Позивач, вважаючи, що оскаржувану постанову було прийнято відповідачем протиправном, звернувся з відповідним позовом до суду.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг визначено Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 № 2664-III.
Згідно пункту 4 частини першої статті 20 Закону № 2664-III державне регулювання діяльності з надання фінансових послуг здійснюється шляхом застосування уповноваженими державними органами заходів впливу.
Статтею 39 Закону № 2664-III врегульовано, що у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону.
Частиною першою статті 40 Закону № 2664-III визначено види заходів впливу, які може бути застосовано Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, зокрема:
1) зобов`язати порушника вжити заходів для усунення порушення та/або вжити заходів для усунення причин, що сприяли вчиненню порушення;
3) накладати штрафи в розмірах, передбачених статтями 41 і 43 цього Закону.
Відповідно до частини другої Закону № 2664-III порядок та умови застосування заходів впливу встановлюються законами України та нормативно-правовими актами національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 20.11.2012 №2319, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 18.12.2012 за № 2112/22424, затверджено Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги.
Згідно з пунктом 1.5 Положення, Нацкомфінпослуг, як колегіальний орган, або уповноважені особи Нацкомфінпослуг обирають і застосовують заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення законодавства про фінансові послуги, враховуючи наслідки порушення та застосування таких заходів.
Рішення про зобов`язання порушника вжити заходів для усунення порушення оформляється письмовим розпорядженням (приписом) Нацкомфінпослуг. Метою застосування даного заходу впливу є усунення особою у визначений у розпорядженні (приписі) строк виявлених порушень законодавства про фінансові послуги (пункт 2.2 Положення).
Приписами цього ж пункту передбачено, що невиконання вимог письмового розпорядження (припису) є підставою для застосування інших заходів впливу у визначених законом випадках.
Вказане положення кореспондується з приписами пункту 3 частини першої статті 41 Закону №2664-III, відповідно до якого Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує до учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) штрафні санкції за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпорядження, рішення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про усунення порушення щодо надання фінансових послуг - у розмірі від 100 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова про накладення штрафу від 11.04.2017 № 409/302/13-4/14/П прийнята через невиконання позивачем розпоряджень від 14.02.2017 №№ 258, 259.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що розпорядження, за невиконанням вимог яких накладено штраф, оскаржуються позивачем у судовому порядку, а тому відсутні підстави для накладення штрафних санкцій за невиконання приписів розпорядження до ухваленням судом рішення за результатами розгляду справи щодо оскарження таких розпоряджень.
Водночас, відповідно до відомостей комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.10.2018, яке набрало законної сили 02.11.2018, відмовлено у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про визнання протиправним та скасування розпорядження від 14.02.2017 № 258.
Крім того, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.10.2018, яке набрало законної сили 30.11.2018, відмовлено у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про визнання протиправним та скасування розпорядження від 14.02.2017 № 259.
Оскільки оскаржувана у даній справі постанова про накладення штрафу від 11.04.2017 № 409/302/13-4/14/П прийнята на підставі розпорядження від 14.02.2017 №№ 258, 259, вона є похідною від зазначеного розпорядження.
Отже, скасування розпорядження тягне скасування і відповідних штрафних санкцій, у зв`язку з тим, що невиконання незаконного розпорядження не може вважатися правовою підставою для притягнення особи до відповідальності.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.10.2018 по справі № 826/13776/17.
Водночас, у даному випадку, рішенням суду, яке набрало законної сили, підтверджено правомірність застосованих Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу до Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» у вигляді розпоряджень від 14.02.2017 №№ 258, 259.
Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відтак, постанова про накладення штрафу від 11.04.2017 № 409/302/13-4/14/П прийнята відповідачем правомірно та у межах наданих повноважень, а отже позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» (04053, м. Київ, вул. Артема, 37-41, код ЄДРПОУ 25201716) до Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9, код ЄДРПОУ 00032106) про визнання протиправними дій, скасування постанови - відмовити повністю.
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.П. Огурцов
Судове рішення № 101255969, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 22.11.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/6248/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: