Рішення № 101255614, 12.11.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2021 року справа № 580/6124/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Гайдаш В.А.,

за участю:

секретаря судового засідання – Кучеренко І.О.,

представника позивача – Татаринова О.С. (за ордером),

представника відповідача – Левенець А.М. (за посадою),

розглянувши по суті у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Капрі-Трейд» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Капрі-Трейд» (вул. М.Залізняка, 138, м. Черкаси, далі - позивач) до Головного управління ДПС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, далі - відповідач), в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.05.2021 №4326/2300071316, від 27.05.2021 №4375/2300070110, №4377/2300070110, №4381/2300070110, №4391/2300070110 та рішення від 26.05.2021 №4329/2300071316.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 25.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що контролюючий орган дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства України, оскільки відсутні обставини, які можуть вказувати на нікчемність договорів про надання послуг по зберіганню товарно-матеріальних цінностей, укладених між позивачем та ДО «Комбінат «Трикутник» Державного агентства резерву України», до повноважень контролюючого органу не входить право оцінювати наявність чи відсутність виробничої необхідності в укладенні тих чи інших договорів, оцінювати істотність такої виробничої необхідності, оскільки всі ці критерії охоплюються принципом самостійності, здійснення підприємницької діяльності. Також позивачем зазначено, що річний дохід позивача від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, не перевищував 150 мільйонів гривень, а обсяг операцій платника податків з нерезидентом «FICOSOTA LTD» (Республіка Болгарія, Шумен), визначений за правилами бухгалтерського обліку, в перевіряємий періоді не перевищував 10 мільйонів гривень, то зазначена операція не підпадає під визначення «контрольованої операції», тому позивачем проведений розрахунок по зазначеній операції, як для контрольованої, для встановлення відповідності цін товарів придбаних у «FICOSOTA LTD» (Республіка Болгарія, Шумен) за принципом «витягнутої руки» методом «ціни перепродажу», зокрема, шляхом співставлення показників валової рентабельності (код 410) та показників валової рентабельності порівняних неконтрольованих операцій (імпортні операції з придбання подібних товарів), оскільки зазначений метод та розрахунок був рекомендований позивачу для застосування ГУ ДФС в Черкаській області (лист від 22.03.2019 №10141/23-00-14-0416) та використовувався позивачем при поданні звіту по контрольованій операції для встановлення відповідності цін товарів придбаних у вищезазначеного нерезидента з підтвердженням принципу «витягнутої руки». На думку позивача необґрунтованим є твердження відповідача про те, що позивачем порушено п. 21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.03.1999 №87 в частині недекларування доходу у вигляді винагород, бонусів на загальну суму 985435,00 грн., оскільки Положення (стандарту) бухгалтерського обліку затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 31.03.1999 №87 втратило чинність з 19.03.2013 у зв`язку з прийняттям Міністерством фінансів України наказу від 07.02.2013 №73 «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності». Таким чином, позивач вважає, що оскаржувані рішення відповідача є протиправними та підлягають до скасування.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених вище.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, надала до суду відзив на позов, у якому зазначила, що контролюючим органом під час перевірки ТОВ «Капрі-Трейд» встановлено, що ДО «Комбінат «Трикутник» Державного агентства резерву України» не надавало послуги по зберіганню товару, яке знаходиться на складі за адресою: м. Кропивницький, вул. Євгена Маланюка, 3, а лише надавало послуги оренди складського приміщення за вказаною адресою, оскільки не відповідало за збереження товару, переданого на «зберігання», а матеріально-відповідальними особами були виключно працівники позивача, тому позивач в установленому порядку повинен був здійснювати ведення обліку і подання звітності про рух цінностей. Відповідачем зазначено, що складені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних ДО «Комбінат «Трикутник» Державного агентства резерву України» податкові накладні про надання послуг по зберіганню товарно-матеріальних не дають позивачу права на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту. Також відповідачем зазначено, що позивач у періоді з 1 січня по 24 квітня 2018 року здійснював господарські операції з придбання засобів для догляду за волоссям, мийних засобів не в аерозольній упаковці, дитячих підгузків, тощо, які придбані у нерезидента FICOSOTA, LTD (Республіка Болгарія, Шумен) на загальну суму 4 592 549,98 грн, однак на думку контролюючого органу, зазначені операції з придбання у нерезидента продукції косметичного призначення не відповідають критеріям, визначеним пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п.39.2 ст. 39 ПК України та не є контрольованими, оскільки не перевищують 10 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків), проте Республіка Болгарія, в якій зареєстрований нерезидент «FICOSOTA, LTD» у період з 01.01.2018 по 24.04.2018, входила до переліку держав (територій), у яких ставки податку на прибуток на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні. Крім того, при проведенні перевірки встановлено, що у періоді, який перевірявся, ТОВ «Капрі- Трейд» за досягнення певних економічних показників (досягнення встановленого обсягу закупівель) отримувало винагороди, бонуси від наступних нерезидентів: ІПВУП «ПКФ Сонца», Республіка Білорусь, Hayat Kimya Sanayi A.S., Туреччина, Hayat Egypt Hygienic Products, S.A.E (Єгипет) на загальну суму 3 078 965,70 грн., однак на суму 615793,14 грн. до складу податкових зобов`язань позивачем не включено , як наслідок, податкові накладні з ПДВ у сумі 615793,14 грн не складені і не реєстровані. Також під час перевірки встановлено порушення вимог п. 176.2 ст.176 ПК України та розділу III Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, в частині подання податкових розрахунків за формою №1-ДФ за період, що перевірявся, не у повному обсязі та з помилками. На підставі вищезазначених обставин відповідач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та скасуванню не підлягають.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, згідно якого позивач вважає, що доводи відповідача, які викладені у відзиві на позов, є необґрунтованими, тому позов підлягає до повного задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Черкаській області здійснено документальну планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Капрі-Трейд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2020 з урахуванням п.102.1 ст. 102 Податкового кодексу України, з правильності обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.09.2020. Результати перевірки оформлені актом від 15.04.2021 №2791/23-00-07-0105/32268429.

Вказаною перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Капрі-Трейд», зокрема:

- вимог ст. 1, ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.1, п. 2.15, п. 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 138.1, 138.2 ст. 138, абз.140.5.4. п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 664344 грн.;

- вимог пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. п. 186.2, 186.4 ст. 186, п. 187.1 ст.187, п. 187.8 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.п. 200.1-200.4 ст.200, п. 201.1, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 472983 грн.;

- вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, в результаті чого не зареєстровано ЄРПН податкові накладні з податком на додану вартість в сумі 1182522,46 грн.;

- вимог п. 51.1 ст. 51 та п. 176.2 «б» ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, в результаті чого подано податкові розрахунки за формою №1-ДФ з помилками та не повною інформацією за 1-4 квартал 2017 року, 1-2 квартал 2018 року;

- вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, абз.1 п.8.4 розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, в результаті чого не подано 11 повідомлень про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП;

- вимог п. 1 ч. 2 ст. 6, ч. ч. 5, 13 ст. 8, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», в результаті чого несвоєчасно нараховано єдиний внесок.

На підставі висновків вищевказаного акту перевірки від 15.04.2021 №2791/23-00-07-0105/32268429 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 27.05.2021 №4391/2300070110, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 11220 грн.;

- від 27.05.2021 №4381/2300070110, яким застосовано штраф у розмірі 50% у сумі 453621,71 грн.;

- від 27.05.2021 №4377/2300070110, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 591229 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями у сумі472983 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 118246 грн.;

- від 27.05.2021 №4375/2300070110, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 807765 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями у сумі 664344 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 143421 грн.;

- від 26.05.2021 №4326/2300070110, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1020 грн.;

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 26.05.2021 №4329/2300070110, яким застосовано штрафні санкції в сумі 118,97 грн.

Не погоджуючись із вищевказаними рішеннями ТОВ «Капрі-Трейд» оскаржено їх до Державної податкової служби України, однак рішенням Державної податкової служби України від 13.07.2021 №15983/6/99-0-06-01-01-65 залишено без змін вищезазначені ППР, а скаргу – без задоволення.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що згідно з статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктами 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За приписами п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України).

Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Датою збільшення податкового кредиту лізингоодержувача (орендаря) для операцій з фінансового лізингу (фінансової оренди) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу (фінансової оренди) таким лізингоодержувачем (орендарем). Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Із матеріалів справи судом встановлено, що між ТОВ «Капрі-Трейд» по ДО «Комбінат «Трикутник» Державного агентства резерву України» укладені договори про надання послуг по зберіганню товарно-матеріальних цінностей від 30.12.2016 №2; від 29.12.2017 №2, від 29.12.2018 №1, від 29.12.2019 №1.

Разом з цим, між позивачем і членами колективу складу ТОВ «Капрі-Трейд», що знаходиться за адресою: м. Кропивницький. вул. Є. Маланюка, буд. 3, укладені договори про колективну матеріальну відповідальність працівників, від 23.01.2017 №01-17, від 07.11.2017 №11-17, від 01.06.2020 №2.

За результатами аналізу змісту вказаних вище договорів, контролюючий орган дійшов висновку, що умови цих договорів свідчать про повну колективну матеріальну відповідальність саме працівників ТОВ «Капрі-Трейд» за збереження товару на складі, що знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. Є. Маланюка, буд. 3, як наслідок, відсутність відповідальності за збереження товару ДО «Комбінат «Трикутник» Державного агентства резерву України», що на думку відповідача свідчить про ненадання вказаним контрагентом послуг по зберіганню товару, а фактично є наданням послуг оренди складського приміщення за вказаною адресою.

Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2003 №586 затверджено перелік платних послуг, які надаються організаціями, що входять до єдиної системи державного резерву, а саме: зберігання товарно-матеріальних цінностей; перевезення вантажів, проведення вантажних робіт; маневрові та буксирувальні послуги; первинна обробка деревини, виготовлення, ремонт столярних і теслярських виробів; заправка вогнегасників; будівельно-монтажні, ремонтно-будівельні та сантехнічні роботи; проведення випробовувань, вимірювань, експертизи та лабораторного аналізу товарно-матеріальних цінностей; упакування, розфасування та заморожування продукції; подача холодної води від промислових артезіанських свердловин і гарячої води від котелень, які належать організаціям, що входять до єдиної системи державного резерву, фізичним та юридичним особам для задоволення побутових потреб; зарядження акумуляторних батарей.

Таким чином зазначеною Постановою №586 встановлено вичерпний перелік платних послуг, які мають право надавати державні організації системи державного резерву України, зокрема й послуги зі зберігання товарно-матеріальних цінностей, при цьому послуг оренди (найму) будь-якого майна вказаний перелік не передбачено, що у свою чергу спростовує твердження відповідача про наявність будь-яких орендних відносин між позивачем та ДО «Комбінат «Трикутник» Державного агентства резерву України» через відсутність у нього такого права.

Крім того, загальні положення цивільного законодавства, визначають основні умови, які стосуються договору зберігання майна, зокрема ч. 1 ст. 936 ЦК України визначає, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, передану їй іншою стороною (Поклажодавцем), і повернути її Поклажодавцеві у схоронності.

Зі змісту договорів про надання послуг по зберіганню товарно-матеріальних цінностей від 30.12.2016 №2; від 29.12.2017 №2, від 29.12.2018 №1, від 29.12.2019 №1, укладених між ТОВ «Капрі-Трейд» по ДО «Комбінат «Трикутник» Державного агентства резерву України», вбачається, що сторони дійшли до згоди про те, що на території складських приміщень по необхідності в щоденному режимі будуть знаходитись працівники ТОВ «Капрі-Трейд» (Поклажодавця) для забезпечення належного обліку, як при прийманні, так і при поверненні товарно матеріальних цінностей з визначеним обов`язком ведення обліку, формування документів ПБО щодо приймання та відпуску таких ТМЦ. Якщо строк зберігання в договорі не встановлений і не може бути визначений, зважаючи на його умови, зберігач зобов`язаний зберігати річ до пред`явлення Поклажодавцем вимоги про її повернення. При цьому вимога до повернення так і заявка до прийняття додаткового об`єму товару може бути в письмові так і в усній формі.

Крім того, для забезпечення ведення обліку товарно-матеріальних цінностей, що знаходилися відповідно до договорів зберігання в складських приміщеннях ДО «Комбінат «Трикутник» Державного агентства резерву України» (Зберігач), матеріально відповідальні особи позивача та його контрагента складали відомість залишків ТМЦ на складі за фактом здійснення логістичних операцій (прихід-реалізація ТМЦ) за результатом періодів, які мають такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ст. 946 ЦК України договір зберігання є оплатним, якщо в ньому не передбачено інше. Розмір оплати і терміни її внесення встановлюються договором. Якщо зберігання припинилося достроково внаслідок обставин, за які зберігай не відповідає, він має право на пропорційну частину плати; продовження зберігання речі після закінчення строку, встановленого договором, дає зберігачу право вимагати оплату за весь фактичний час зберігання.

Судом встановлено, що зважаючи на великий об`єм товарних цінностей задекларованого ТОВ «Капрі-Трейд», Поклажодавець визначив ціну виходячи з займаної площі товарними цінностями, що знаходяться на зберіганні у ДО «Комбінат «Трикутник» Державного агентства резерву України».

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Судом встановлено, що між сторонами у межах договорів по зберіганню товарно-матеріальних цінностей від 30.12.2016 №2, від 29.12.2017 №2, від 29.12.2018 №1, від 29.12.2019 №1 - не складались та не підписувались акти приймання-передачі приміщення, у вказаних договорах відсутні основні умови, які передбачені законодавством для договору оренди, зокрема предмету (приміщення складу), що передається в користування, його опис, термін користування, вартість такого користування, а фактичні дії сторін за вказаними договорами були направлені лише на зберігання товарних цінностей.

Посилання відповідача на те, що згідно договорів про повну колективну матеріальну відповідальність працівників ТОВ «Капрі-Трейд», обов`язок за збереження товару на складі, що знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. Є. Маланюка, буд. 3, лежить на працівниках позивача, що свідчить про відсутність відповідальності за збереження товару ДО «Комбінат «Трикутник» Державного агентства резерву України», як зберігача товару – не приймається судом до уваги, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 135-2 Кодексу законів про працю України при спільному виконанні працівниками окремих видів робіт, зв`язаних із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей, коли неможливо розмежувати матеріальну відповідальність кожного працівника і укласти з ним договір про повну матеріальну відповідальність, може запроваджуватися колективна (бригадна) матеріальна відповідальність. Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність установлюється власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації. Письмовий договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність укладається між підприємством, установою, організацією і всіма членами колективу (бригади). Перелік робіт, при виконанні яких може запроваджуватися колективна (бригадна) матеріальна відповідальність, умови її застосування, а також типовий договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність розробляються за участю профспілкових об`єднань України та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері праці, трудових відносин та зайнятості населення.

Таким чином, укладені між позивачем і членами колективу складу ТОВ «Капрі-Трейд», що знаходиться за адресою: м. Кропивницький. вул. Є. Маланюка, буд. 3, договори про колективну матеріальну відповідальність працівників, від 23.01.2017 №01-17, від 07.11.2017 №11-17, від 01.06.2020 №2 укладені лише з метою відповідальності працівників за ввірені їм ТМЦ для виконання ними своїх посадових обов`язків під час виробничих процесів, зокрема для забезпечення обліку, приймання-передачі та повернення зі збереження ДО «Комбінат «Трикутник» Державного агентства резерву України», як зберігача ТМЦ.

На підставі вищевикладених обставин суд дійшов висновку про відсутність порушень позивачем вимог ст. 1, ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.1, п. 2.15, п. 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 138.1, 138.2 ст. 138, абз. 140.5.4. п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, в частині заниження податку на прибуток на загальну суму 664344 грн., як наслідок, позивачем також не порушено вимоги п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, абз.1 п. 8.4 розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, щодо не подання 11 повідомлень про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП.

Також судом встановлено, що ТОВ «Капрі-Трейд» згідно з дистрибуційним контрактом від 31.12.2016 №01/17 здійснювало придбання продукції косметичного призначення у постачальника-нерезидента «FICOSOTA, LTD» (Республіка Болгарія, Шумен), за яким у періоді з 01.01.2018 по 24.04.2018 здійснювалися господарські операції з придбання у нерезидента засобів для догляду за волоссям, мийних засобів не в аерозольній упаковці, дитячих підгузків тощо на загальну суму 4592549,98 грн.

Відповідно до пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій, зазначених у пункті 140.2 та підпункті 140.5.6 цього пункту, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), придбаних у неприбуткових організацій, внесених до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого придбання, крім випадків, коли сума вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг, придбаних у таких організацій, сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 25 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, та крім бюджетних установ, Накопичувального фонду, недержавних пенсійних фондів і неприбуткової організації, яка є об`єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об`єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону; нерезидентів (у тому числі пов`язаних осіб - нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу; нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

Згідно п. 39.1 ст. 39 ПК України платник податку, який бере участь у контрольованій операції, повинен визначати обсяг його оподатковуваного прибутку відповідно до принципу «витягнутої руки». Обсяг оподатковуваного прибутку, отриманого платником податку, який бере участь в одній чи більше контрольованих операціях, вважається таким, що відповідає принципу «витягнутої руки», якщо умови зазначених операцій не відрізняються від умов, що застосовуються між непов`язаними особами у співставних неконтрольованих операціях. Якщо умови в одній чи більше контрольованих операціях не відповідають принципу «витягнутої руки», прибуток, який був би нарахований платнику податків в умовах контрольованої операції, що відповідає зазначеному принципу, включається до оподатковуваного прибутку платника податку. Встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" проводиться за методами, визначеними пунктом 39.3 цієї статті, з метою перевірки правильності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток підприємств.

Відповідно до п. 39.2.1.7 ст. 39 ПК України господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови: річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік; обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Судом встановлено, що річний дохід платника податків ТОВ «Капрі-Трейд» від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, не перевищував 150 мільйонів гривень, а обсяг операцій платника податків з нерезидентом «FICOSOTA, LTD» (Республіка Болгарія, Шумен) визначений за правилами бухгалтерського обліку, в періоді не перевищував 10 мільйонів гривень, то зазначена операція не підпадає під визначення «контрольованої операції».

Відповідно до абз. 5 пп.140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПК України вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу, але без подання звіту.

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Капрі-Трейд» проведений розрахунок по зазначеній операції як для контрольованої для встановлення відповідності цін товарів придбаних у «FICOSOTA, LTD» (Республіка Болгарія, Шумен) за принципом «витягнутої руки» методом «ціни перепродажу», зокрема шляхом співставлення показників валової рентабельності (код 410) та показників валової рентабельності порівняних неконтрольованих операцій (імпортні операції з придбання подібних товарів).

Так, відповідні розрахунки надані позивачем до Головного управління ДПС у Черкаській області супровідним листом вих. №24/03-01 від 24.03.2021 на запит від 17.03.2021 №4648/6/23-00-07-0114, згідно яких за І квартал 2018 року показники валової рентабельності розраховані позивачем 10.04.2018, за І півріччя 2018 року показники валової рентабельності розраховані 13.07.2018, у результаті порівняння показників рентабельності по цінам товарів закуплених у «FICOSOTA, LTD» (Республіка Болгарія, Шумен) та внутрішнім операціям з іншими постачальниками-нерезидентами встановлено, що ціни товарів придбаних у «FICOSOTA, LTD» (Республіка Болгарія, Шумен) відповідають принципу «витягнутої руки».

Зазначений метод та розрахунок був рекомендований ТОВ «Капрі-Трейд» для застосування Головним управлінням ДФС в Черкаській області згідно листа від 22.03.2019 №10141/23-00-14-0416, тому використовувався позивачем при поданні звіту по контрольованій операції для встановлення відповідності цін товарів придбаних у «FICOSOTA, LTD» (Республіка Болгарія, Шумен) за 2017 рік з підтвердженням принципу «витягнутої руки».

Головним управлінням ДПС у Черкаській області в акті перевірки від 15.04.2021 №2791/23-00-07-0105/32268429 у розділі «Дотримання вимог податкового законодавства щодо подання (своєчасності подання) звіту про контрольовані операції, повноти включення в звіт всіх контрольованих операцій» зазначено про те, що звіт про КО за 2017 рік ТОВ «Капрі-Трейд» до ДФС подано своєчасно, відповідно до вимог пп. 39.4.2 п. 39.4 cт. 39 ПК України.

Також контролюючим органом в акті перевірки зазначено, що згідно розпорядження Кабінету міністрів України від 16 вересня 2015 року №977-р Республіка Болгарія належала до переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України для визнання господарських операцій платника контрольованими. Вказане розпорядження №977-р втратило чинність з 01.01.2018 із прийняттям постанови Кабінету міністрів України від 27.12.2017 № 1045 «Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом. 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, та визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року №977». Перевіркою повноти декларування КО у Звіті про КО за 2017 рік порушень не встановлено. Господарських операцій, які підпадають під критерії «контрольованих», за якими Звіт про КО не подано або які не відображені у поданому звіті про КО, перевіркою не виявлено.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що ТОВ «Капрі-Трейд» правомірно не задекларувало, відповідно до вимог п. 140.5 ст. 140 ПК України, збільшення фінансового результату на суму 1377764,99 грн., тому позивачем не вчинено порушення вимог пп.14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. п. 186.2, 186.4 ст. 186, п. 187.1 ст.187, п. 187.8 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. п. 200.1-200.4 ст. 200, п. 201.1, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, в частині заниження податок на додану вартість на загальну суму 472983 грн.

Також із матеріалів справи судом встановлено, що ТОВ «Капрі-Трейд» у період з 01.01.2017 по 30.09.2020 надавало послуги за договором № 001 від 23.05.2016, від 01.07.2016 року з Hayat Kimya Sanayi A.S, договором № 001 від 24.04.2018» від 01.11.2018 з Hayat Egypt Hygienic Products, S.A.E та контрактом №27/02-2013 від 27.02.2013 з ІПВУП «ПКФ Сонца» Республіка Білорусь, місце постачання яких визначено на митній території України.

Пунктом 2.8. «Дополнительного соглашения от 01.07.2016 №3 к Договору от 23.05.2016 №001», укладеного між позивачем та Hayat Kimya Sanayi A.S. передбачено: «Хаят выплачивает дополнительное вознаграждение Дистрибьютору за продажи Товара компании Хаят на всей территории Украины. Стоимость вознаграждения за отчетный месяц определяется согласно выставленного счета. В стоимость включаются все налоги и сборы действующие на территории Украины».

Пунктом 2.7. «Дополнительного соглашения №1 к Договору № 001 от 24.04.2018» від 01.11.2018, укладеного між позивачем з Hayat Egypt Hygienic Products, S.A.E. передбачено - мовою оригіналу: «Хаят выплачивает дополнительное вознаграждение Дистрибьютору за продажи Товара компании Хаят на всей территории Украины. Стоимость вознаграждения за отчетный месяц определяется согласно выставленного счета. В стоимость включаются все налоги и сборы действующие на территории Украины».

Крім того, аналогічні умови передбачена також укладеним між позивачем та ІПВУП «ПКФ Сонца» Республіка Білорусь контрактом від 27.02.2017 №27/02-2013, зокрема п. 3.12.2 «Дополнительного соглашения від 30.12.2016 №35, від 31.05.2017 №35/1, від 29.09.2017 №37/1, від 28.12.2018 №42, від 20.05.2019 №43, від 31.10.2019 №44/1 к Контракту от 27.02.2013 №27/02-2013», а саме: «Все налоги и сборы, которые могут быть удержаны с Покупателя из указанной выше суммы в соответствии с украинским законодательством, уже включены в сумму бонуса».

Таким чином, між позивачем та його контрагентами Hayat Kimya Sanayi A.S. Турция, Hayat Egypt Hygienic Products, S.A.E. Египет, ІПВУП «ПКФ Сонца» Республіка Білорусь, досягнуто згоди про те, що у вартість послуги включено також розмір податків, що підлягають до вирахування виходячи з суми рахунку (акту наданих послуг).

Пунктом 187.1 ст. 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку».

На підставі вищевикладених обставин ТОВ «Капрі-Трейд» правомірно у відповідності до вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України зареєструвало податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні податкові зобов`язання за період з 01.01.2017 по 30.09.2020 з його нерезидентами Hayat Kimya Sanayi A.S. Турция, Hayat Egypt Hygienic Products, S.A.E. Египет, ІПВУП «ПКФ Сонца» Республіка Білорусь, тому суд дійшов висновку про не порушення позивачем вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, в частині ніби то не за реєстрації в ЄРПН податкових накладних з податком на додану вартість в сумі 1182522,46 грн.

Зазначене вказує на відсутність порушень та правильне відображення податкових зобов`язань за період з 01.01.2017 року до 30.09.2020 року з податку на додану вартість та відсутність порушення щодо не реєстрації податкових накладних.

Разом з цим, TOB «Капрі-Трейд» за період з 01.01.2017 по 30.09.2020 у відповідності до положень ПК України, включено дохід, який отриманий позивачем від нерезидентів - Hayat Kimya Sanayi A.S. Турция, Hayat Egypt Hygienic Products, S.A.E. Египет, ІПВУП «ПКФ Сонца» Республіка Білорусь, у рядок 01 Декларації «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» на загальну суму 4927547,23 грн.

Необґрунтованим є твердження відповідача про те, що позивачем порушено п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 та п. 21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.03.1999 №87 в частині недекларування доходу у вигляді винагород, бонусів на загальну суму 985435,00 грн., оскільки Положення (стандарту) бухгалтерського обліку затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 31.03.1999 №87 втратило чинність з 19.03.2013 у зв`язку з прийняттям Міністерством фінансів України наказу від 07.02.2013 №73 «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності».

Підпунктом 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV Кодексу.

Відповідно до п. 176.2 ст. 176 ПК України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов`язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку - фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається; ґ) нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно з п. 119.1 ст. 119 ПК України, неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Пунктом 119.2 статті 119 ПК України встановлено, що неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги) виникли у зв`язку з виконанням податковим агентом вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу та були виправлені відповідно до вимог статті 50 цього Кодексу.

Пунктом 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до пп. 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 ПК України, роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги.

Із матеріалів акту перевірки судом встановлено, що позивачем у розрахунку за формою №1-ДФ за 1-4 квартал 2017 року, 1 квартал 2018 року допущено помилку в податковому номері фізичної особи, код помилки « 99» (податковий номер фізичної особи недійсний або серія та номер паспорта відсутні в окремому реєстрі ДРФО), а також допущено помилку у розрахунку за формою №1-ДФ за 2 квартал 2017 року, в частині не вірного відображення ознаки доходу («157» замість « 106»).

Суд звертає увагу, що форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затверджені наказом Мінфіну від 13.01.2015 №4 (далі – Порядок №4).

Відповідно до п. 4.3 Порядку №4 уточнюючий податковий розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди у разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання (п. 4.3 Порядку).

Порядок заповнення звітного нового та уточнюючого податкових розрахунків є однаковим. Звітний новий та уточнюючий податкові розрахунки подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до податкового агента (п. 4.4 Порядку).

Згідно п. 3.1 Порядку №4 у разі подання уточнюючого податкового розрахунку у клітинці «Уточнюючий» проставляється відмітка.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про передчасність висновків контролюючого органу про порушення позивачем вимог п. 51.1 ст. 51 та п. 176.2 «б» ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, як наслідок застосування до позивача штрафу на підставі п. 119.1 ст. 119 ПК України.

Щодо висновку контролюючого органу про те, що позивачем ніби то порушено вимоги п. 1 ч. 2 ст. 6, ч. ч. 5, 13 ст. 8, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», в результаті чого несвоєчасно нараховано єдиний внесок, то суд зазначає, що відповідачем не заперечуються позовні вимоги позивача в частині скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 26.05.2021 №4326/2300071316 та рішення від 26.05.2021 №4329/2300071316, крім того, матеріали адміністративної справи не містять доказів заборгованості або несвоєчасного нарахування позивачем єдиного внеску, тому вказані рішення також є необґрунтованими та підлягають до скасування.

Враховуючи сукупність встановлених вище обставин справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до повного задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 26.05.2021 №4326/2300071316, від 27.05.2021 №4375/2300070110, №4377/2300070110, №4381/2300070110, №4391/2300070110 та рішення від 26.05.2021 №4329/2300071316.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Капрі-Трейд» сплачений судовий збір в сумі 21848 (двадцять одна тисяча вісімсот сорок вісім) грн. 94 коп.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається у вищевказаний строк з дня складення повного судового рішення.

Суддя Віталіна ГАЙДАШ

Рішення складено у повному обсязі 22.11.2021.