Ухвала суду № 101255507, 19.11.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

19 листопада 2021 року справа № 580/7000/21 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження клопотання представника Головного управління ДПС у Київській області про залишення без розгляду позовної заяви в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Презента Преміум” до Головного управління ДПС у Київській області, ДПС України про визнання протиправними та скасування рішень і зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

12.03.2021 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю “Презента Преміум” (далі – позивач) до Головного управління ДПС у Київській області (далі – відповідач 1), ДПС України (далі – відповідач 2), в якому позивач з урахуванням уточнення позовних вимог просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення відповідача 1:

від 05.01.2021 №2295463/42253886; №2295462/42253886; №2295471/42253886; №2295470/42253886; №2295473/42253886; №2295467/42253886; №2295468/42253886; №2295472/42253886; №2295465/42253886; №2295466/42253886; №2295464/42253886; №2295474/42253886; №2295477/42253886; №2295475/42253886; №2295469/42253886; №2295476/42253886;

від 01.02.2021 №2363194/42253886; №2363193/42253886; №2363177/42253886; №2363184/42253886; №2363188/42253886; №2363175/42253886; №2363187/42253886; №2363183/42253886; №2363171/42253886; №2363186/42253886; №2363169/42253886; №2363190/42253886; №2363191/42253886; №2363185/42253886; №2363170/42253886; №2363174/42253886; №2363180/42253886; №2363189/42253886; №2363173/42253886; №2363182/42253886; №2363178/42253886; №2363179/42253886; №2363176/42253886; №2363181/42253886; №2363172/42253886; №2363192/42253886;

від 09.02.2021 №2390515/42253886; №2390525/42253886; №2390524/42253886; №2390530/42253886; №2390522/42253886; №2390518/42253886; №2390516/42253886; №2390517/42253886; №2390529/42253886; №2390527/42253886; №2390523/42253886; №2390526/42253886; №2390521/42253886; №2390528/42253886; №2390519/42253886; №2390514/42253886; №2390520/42253886; №2390512/42253886; №2390513/42253886; №2390503/42253886; №2390501/42253886; №2390498/42253886; №2390500/42253886; №2390499/42253886; №2390505/42253886; №2390504/42253886; №2390510/42253886; №2390506/42253886; №2390508/42253886; №2390507/42253886; №2390511/42253886; №2390509/42253886; №2390502/42253886;

від 10.02.2021 №2393187/42253886; №2393189/42253886; №2393188/42253886; №2393191/42253886; №2393190/42253886; №2393192/42253886; №2393193/42253886; №2393195/42253886; №2393196/42253886; №2393194/42253886;

від 12.02.2021 №2399152/42253886; №2399153/42253886; №2399156/42253886; №2399155/42253886; №2399154/42253886;

від 16.02.2021 №2406621/42253886; №2406607/42253886; №2406609/42253886; №2406612/42253886; №2406605/42253886; №2406603/42253886; №2406608/42253886; №2406611/42253886; №2406615/42253886; №2406606/42253886; №2406610/42253886; №2406614/42253886; №2406619/42253886; №2406617/42253886; №2406616/42253886; №2406618/42253886; №2406604/42253886;

від 25.02.2021 №2426277/42253886; №2426278/42253886; №2426276/42253886;

від 02.03.2021 №2441728/42253886; №2441725/42253886; №2441730/42253886; №2441726/42253886; №2441729/42253886; №2441721/42253886; №2441727/42253886; №2441718/42253886; №2441724/42253886; №2441722/42253886; №2441723/42253886; №2441717/42253886; №2441719/42253886; №2441720/42253886; №2441716/42253886; №2441708/42253886; №2441707/42253886; №2441713/42253886; №2441711/42253886; №2441714/42253886; №2441715/42253886; №2441709/42253886; №2441710/42253886; №2441712/42253886.

- зобов`язати відповідача 2 зареєструвати в ЄРПН податкові накладні позивача: від 14.01.2020 №1, від 15.01.2020 №2, від 17.01.2020 №3, від 18.01.2020 №4, від 19.01.2020 №5, від 20.01.2020 №6, від 21.01.2020 №7, від 22.01.2020 №8, від 23.01.2020 №9, від 24.01.2020 №10, від 25.01.2020 №11, від 30.01.2020 №12, від 30.01.2020 №13, від 31.01.2020 №14, №15, №16, від 01.02.2020 №1, від 02.02.2020 №2, №3, від 03.02.2020 №4, від 04.02.2020 №5, №6, від 05.02.2020 №7, №8, від 06.02.2020 №9, №10, №11, від 07.02.2020 №12, №13, від 08.02.2020 №14, №15, від 09.02.2020 №16, №17, №18, №19, від 10.02.2020 №20, №21, №22, №23, від 11.02.2020 №24, №25, №26, №27, від 12.02.2020 №28, №29, №30, від 13.02.2020 №31, №32, №33, №34, від 14.02.2020 №35, №36, №37, №38, №39, №40, №44 від 15.02.2020 №41, №42, №43, №45, від 16.02.2020 №46, №47, від 17.02.2020 №48, №49, №50, №51, від 18.02.2020 №52, №53, №54, №55, №56, №57, №58, від 19.02.2020 №59, №60, №61, №62, №63, від 20.02.2020 №64, №65, №66, №67, від 21.02.2020 №68, №69, від 22.02.2020 №70, №71, №72, від 23.02.2020 №73, №74, від 24.02.2020 №75, №76, від 25.02.2020 №77, від 26.02.2020 №78, від 27.02.2020 №79, №80, №81, №82, від 28.02.2020 №83, №84, №85, №86, №87, №88, від 29.02.2020 №89, №90, №91, від 01.03.2020 №1, №2, №3, №4, №5, від 02.03.2020 №6, №7, №8, від 03.03.2020 №9, №10, №11, №12, від 04.03.2020 №13, №14, №15, №16, від 05.03.2020 №17, від 26.03.2020 №18, від 08.04.2020 №1, від 09.04.2020 №2, від 10.04.2020 №3, від 11.04.2020 №4, від 12.04.2020 №5, від 15.04.2020 №6, від 16.04.2020 №7, від 17.04.2020 №8, від 18.04.2020 №9, датою їх фактичного подання.

Ухвалою від 23.09.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалами від 15.11.2021 суд допустив заміну первинного відповідача – Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) його правонаступником Головним управлінням ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797) та відмовив у задоволенні клопотання представника відповідачів про розгляд справи з участю сторін.

Суд врахував, що 05.11.2021 представник відповідача 2 подав суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення в суд з даним позовом (далі – клопотання).

Оцінивши доводи клопотання відповідача, суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

На підставі ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Ч.3 ст.123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Згідно зі ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини”, Європейська Конвенція “Про захист прав людини і основоположних свобод” і практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права.

Відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини у справі “Іліан проти Туреччини”, правило встановлення обмежень до суду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично й не має абсолютного характеру.

На підставі ч.1 ст.6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні ЄСПЛ по справі “Мушта проти України” зазначено, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

У рішенні ЄСПЛ у справі “Плахтєєв та Плахтєєва Проти України” зазначено, що пункт 1 статті 6 Ковенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено “право на суд”, одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом. Однак це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, таким, наприклад, як передбачені законом строки давності. Якщо доступ до суду обмежено внаслідок дії закону або фактично, суд має з`ясувати, чи не порушило встановлене обмеження саму суть цього права і, зокрема, чи мало воно законну мету, і чи існувало відповідне пропорційне співвідношення між застосованими засобами і поставленою метою (рішення ЄСПЛ у справі “Ашинґдейн проти Сполученого Королівства” (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року).

Суд врахував, що відповідно до п.3 Перехідних положень КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” установлено з 12 березня 2020 року на усій території України карантин з подальшим його продовженням до 31.12.2021.

Суд також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні від 04.12.1995 р. по справі “Беллет проти Франції”, в якому Суд зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Суд врахував клопотання позивача від 29.09.2021 про поновлення строку звернення, яке мотивоване тим, що ц зв`язку із відмовою у реєстрації податкових накладних, відсутня можливість у повному обсязі виконувати грошові зобов`язання із контрагентами, що також призвело до неможливості сплати судового збору за подання позову. В обґрунтування клопотання позивач надав акт звірки з ТОВ «Кернел-Трейд» відповідно до якого кредиторська заборгованість позивача становить 29975910,02 грн.

З огляду на вказану заборгованість, суд погоджується з доводами позивача про суттєві перешкоди для подання даного позову у встановлений законом строк з огляду на неможливість сплати судового збору, що становить значну суму.

З огляду на викладене, з метою забезпечення права позивача на доступ до правосуддя, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача 2 про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст. ст. 2-21, 238-239, 244-245, 248, 256, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Київській області про залишення позовної заяви без розгляду.

2. Копію ухвали направити учасникам справи.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів з моменту її складення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ