Рішення № 101255477, 18.11.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2021 року справа № 580/7456/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Трофімової Л.В. за участі секретаря судового засідання Фесенка О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу № 580/7456/21

за позовом Головного управління ДПС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси,18002, код ЄДРПОУ 44131663)

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення податкового боргу, прийняв рішення.

23.09.2021 вх. 36679/21 Головне управління ДПС у Черкаській області звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , просить: стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг у сумі 7473,30 грн.Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 24.09.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін, ухвалою від 15.11.2021 суд перейшов до розгляду справи з викликом учасників – судове засідання призначено на 18.11.2021.

У обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач зареєстрована як фізична особа – підприємець та має податковий борг перед бюджетом у сумі 7473.3 грн зі сплати єдиного податку, що виник за заявою від 29.11.2017 №371/10 про застосування спрощеної системи оподаткування за період 20.01.2018-20.12.2018 із щомісячним основним платежем у сумі 558.45 грн, за строком сплати 20.01.2019,20.02.2019 зі щомісячним платежем у сумі 625.95 грн.

Відповідач відповідь на відзив не надав. За вказаною у позові адресою скеровано процесуальні документи судом, проте (ідентифікатор 1803104386430) не вручені відповідачеві з причин відсутності адресата за вказаною адресою.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) перевіряла правомірність звільнення прокурора, який посилався на те, що не був належно повідомлений про розгляд дисциплінарної справи щодо нього, оскільки листи від дисциплінарного органу повернулися «за закінченням терміну зберігання». Суд зазначає у постанові від 25.04.2018, що «направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення «належним». При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю Комісії, а тому не може свідчити про неправомірність її дій». Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 28.01.2021 у справі № 820/1400/17 зазначив: «до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій». Схожу позицію висловив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, зокрема, у постанові від 31.03.2021 у справі № 640/2371/20 та постанові від 29.04.2021 у справі № 826/12038/17.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову належить відмовити з огляду на таке.

Суд зазначає, що предметом спору є перевірка відповідності дій Головного управління ДФС в Черкаській області вимогам частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства щодо вимоги форми Ю про сплату боргу від 25.11.2020 №20194-13 та звернення про стягнення податкового боргу.

Спірні правовідносини врегульовано Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі – Кодекс № 2755).

Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конституцією України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій відповідача із визначення податкового боргу у сумі 7473.3 грн, суд зазначає про таке.

Ухвалою від 15.11.2021 суд пропонував відповідачеві надати актуальні відомості щодо податкової адреси та про засоби зв`язку, відомості про актуальний стан розрахунків з бюджетом.

Відповідно до пункту 291.2 статті 291 Кодексу №2755 спрощена система оподаткування, обліку та звітності – особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Застосування спрощеної системи оподаткування фактично є одним із видів пільгового оподаткування господарської діяльності. Кодексом №2755 встановлено коло осіб, на яких розповсюджується вказана норма.

Згідно з пунктом 291.3 статті 291 Кодексу №2755 юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Відповідно до абзацу 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Кодексу №2755 платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку (п. 299.2 ст. 299 Кодексу №2755).

Згідно з пунктом 299.10 статті 299 Кодексу №2755 реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу.

Пунктом 299.11 статті 299 Податкового кодексу України визначено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Аналіз норм права свідчить про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. Прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Вирішуючи даний спір судом встановлено, що на час звернення до суду про стягнення податкового боргу, рішення та вимоги контролюючим органом про анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку шляхом виключення його з реєстру платників єдиного податку не приймалося.

З матеріалів справи не встановлено, що відповідач не повідомляв позивача в установленому порядку про зміну місця провадження господарської діяльності та/або про зміну місця проживання/ перебування/реєстрації.

До Реєстру платників єдиного податку, крім податкової адреси, вносяться відомості, зокрема, щодо місця провадження господарської діяльності (п. 299.7 ст. 299 Кодексу).

У постановах від 14.08.2020 та від 13.01.2020 Верховний Суд зазначив: «у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, що була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі».

Судом встановлено, що вимоги форми Ю про сплату боргу від 25.11.2020 №20194-13 була направлена Звенигородським сектором по роботі з податковим боргом Управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Черкаській області за адресою: пров. Волкова, 5, м. Звенигородка, Звенигородський район, Черкаська область (ідентифікатор 2020205035115), проте повернута за закінченням терміну зберігання.

Судом встановлено, що у п.6 заяви від 29.11.2017 №371/10 ОСОБА_1 зазначила податкову адресу: АДРЕСА_1 , тобто саме за такою адресою позивач і суд скеровував кореспонденцію.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 Кодексу №2755 за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). Пунктом 42.3 статті 42 Кодексу №2755 передбачено, якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.

Податкова декларація подається платниками єдиного податку до контролюючого органу за місцем податкової адреси (п. 296.4 ст.296 Кодексу №2755). У разі зміни податкової адреси платника єдиного податку останнім податковим (звітним) періодом за такою адресою вважається період, у якому подано до контролюючого органу заяву щодо зміни податкової адреси (п. 294.7 ст.294 Кодексу №2755). У разі зміни податкової адреси суб`єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни (п. 298.6 ст.298 Кодексу №2755).

Відповідно до ст. 45 Кодексу №2755 платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Доказів надання інформації відповідачем до контролюючого органу про зміну податкової адреси позивачем матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно статті 19-1 Кодексу № 2755 встановлено функції контролюючих органів, зокрема: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків (пункт 19-1.1.1); формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб – платників податків (пункт 19-1.1.9); забезпечують ведення обліку податків, зборів, платежів (пункт 19-1.1.10); здійснюють погашення податкового боргу (пункт 19-1.1.22).

Статтею 11 Кодексу № 2755 встановлено, що спеціальні податкові режими встановлюються та застосовуються у випадках і порядку, визначених виключно цим Кодексом (пункт 11.1). Спеціальний податковий режим – система заходів, що визначає особливий порядок оподаткування окремих категорій господарюючих суб`єктів (пункт 11.2). Згідно пункту 11.3 статті 11 Кодексу № 2755 спеціальний податковий режим може передбачати особливий порядок визначення елементів податку та збору, звільнення від сплати окремих податків та зборів. Позивач використовував спрощену систему оподаткування.

Згідно підпункту 14.1.1 – 1 пункту 14.1 статті 14 Кодексу № 2755 адміністрування податків – це сукупність рішень та процедур контролюючих органів і дій їх посадових осіб, що визначають інституційну структуру податкових та митних відносин, організовують ідентифікацію, облік платників податків і платників ЄСВ та об`єктів оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до порядку, встановленого законом. Пунктом 49.2 статті 49 Кодексу № 2755 платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, що належать декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, у тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності. Законодавцем враховано, що платник може обирати спрощену, загальну система оподаткування.

Згідно пункту 45.1 статті 45 Кодексу № 2755 платник податків – фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси. Верховний Суд у постанові від 11.07.2019 у справі № 826/18377/14 (ЄДРСР 82947492) зазначив, що з урахуванням положень пункту 42.2 статті 42 та пункту 45.2 статті 45 Кодексу № 2755 факт отримання документів платником податків має важливе значення, оскільки з цим моментом законодавство пов`язує відлік певних строків. Вважається, що документи належним чином вручені, якщо вони надіслані за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Під адресою платника розуміють його місцезнаходження або податкову адресу.

Судом встановлено, що вимоги форми Ю про сплату боргу від 25.11.2020 №20194-13 була направлена Звенигородським сектором по роботі з податковим боргом Управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Черкаській області за адресою: АДРЕСА_2 (ідентифікатор 2020205035115), проте повернута за закінченням терміну зберігання.

Судом встановлено, що у п.6 заяви від 29.11.2017 №371/10 ОСОБА_1 зазначила податкову адресу: АДРЕСА_1 , тобто саме за такою адресою позивач і суд скеровував кореспонденцію.

Статтею 16 Кодексу № 2755 визначено обов`язки платника податків, зокрема: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4).

Судом із заяви відповідача встановлено, що обрано 2 групу платника єдиного податку та ставку 15% до мінімальної заробітної плати, а тому щомісячний платіж зі сплати єдиного податку у 2018 році – 558.45 грн (3723х15%) і у 2019 році – 625.95 грн (4173х15%).

Платники єдиного податку ІІ групи, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів (відповідно до п. 295.5 ст. 295 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (Кодекс №2755). Платники єдиного податку ІІ групи сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця (п. 295.1 ст. 295 Кодексу №2755).

Матеріали справи не містять доказів звільнення від нарахування і сплати відповідачем єдиного податку.

Судом з інтегрованої картки платника встановлено, що позивачу були здійснені відповідачем на виконання повноважень нарахування недоїмки за платежем 18050400 єдиний податок станом на 31.12.2019 у сумі 7473.3 грн (558.45х12+625.95х2=7953.3 – сплата 22.01.2018 у сумі 480 грн).

Матеріали справи не містять даних про самостійну сплату позивачем єдиного податку і виконання податкового обов`язку.

Згідно Кодексу адміністративного судочинства України (частини 1 статті 77) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (частини 2 статті 77) у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи дії відповідача за критеріями частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України щодо правомірності формування вимоги про сплату єдиного податку відповідачем, суд зазначає, що відповідач, приймаючи стосовно позивача, який зареєстрований як фізична особа - підприємець та має податковий борг діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законами України, із використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) у зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведення експертиз. Доказів на підтвердження таких витрат позивачем не надано.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 73-78, 90, 118, 139, 242-245, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг у сумі 7473,30 грн.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 № 1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».

Учасники справи:

позивач: Головне управління ДПС у Черкаській області [вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси,18002, код ЄДРПОУ 44131663];

відповідач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ].

Повне судове рішення складено 18.11.2021.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА