Рішення № 101250201, 12.11.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2021 року Справа № 160/15363/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

при секретарі: Мартіросян Г.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу №160/15363/21 за позовом ОСОБА_1 до Петриківської селищної ради про визнання рішення протиправним, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

02.09.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Петриківської селищної ради, у якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Петриківської селищної ради (код ЄДРПОУ: 04339698, місцезнаходження: 51800, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, смт Петриківка, пр. Петра Калнишевського, буд. 69) №211-7/УІІІ від 14.07.2021;

- зобов`язати Петриківську селищну раду (код ЄДРПОУ: 04339698, місцезнаходження: 51800, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, смт Петриківка, пр. Петра Калнишевського, буд. 69) надати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2 га. за рахунок поділу земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 1223783400:03:002:1135 за клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вх.№985 від 15.06.2021 року.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 02.09.2021 року ця справа була розподілена судді Ількову В.В.

Ухвалою суду від 03.09.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Петриківської селищної ради про визнання рішення протиправним, зобов`язання вчинити певні дії, було залишено без руху, з підстав передбачених ст.ст. 160,161 КАС України.

Позивачем, у строк визначених в ухвалі суду, усунуті недоліки позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.09.2021 року відкрито спрощене позовне провадження по справі №160/15363/21, та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в порядку положень ст.262 КАС України.

Також, ухвалою суду від 14.09.2021 року було витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії таких документів:

- проект рішення від 01.07.2021 року про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам у власність, поіменного голосування 7 сесії від 14.07.2021 року;

- рішення Петриківської селищної ради №211-7/VІІІ від 14.07.2021 року, опублікованого 20.07.2021 року;

- відомості/інформацію щодо земельної ділянки за кадастровим номером 1223783400:03:002:1135 (право власності, тощо);

- клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вх.№985 від 15.06.2021 року, разом із додатками;

- листи селищної ради, тощо та інші наявні докази щодо суті спору.

12.10.2021 року від відповідача до канцелярії суду надійшов відзив на адміністративний позов з додатками та доказами направлення позивачу та витребуваними судом доказами по справі.

12.11.2021 року на електрону адресу суду позивачем були надіслані письмові пояснення по справі.

Приписами статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Отже, рішення у цій справі приймається судом 12.11.2021 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає оскаржуване рішення Петриківської селищної ради №211- 7/VІІІ від 14.07.2021 року протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Зазначає, що рішення не містить, визначених ч.7 ст. 118 Земельного кодексу України підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, перелік яких є вичерпним.

Земельна ділянка з кадастровим номером 1223783400:03:002:1135 за рахунок поділу якої позивач має намір набути земельну ділянку у власність не відноситься до земель визначених п.24 розділу X ЗК України, та, як наслідок, може бути поділена та надана громадянам у власність.

Згідно інформації з Державного земельного кадастру, земельна ділянка з кадастровим номером 1223783400:03:002:1135 відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення та має цільове призначення 16.00 Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам).

Позивач вважає протиправним рішення відповідача про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, з цього приводу звернувся до суду.

Додатково вказує, що у разі надання органом місцевого самоврядування відмови особі у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою обов`язковим є зазначення конкретної підстави для такої відмови, що визначені у ч.7 ст.118 ЗК України.

При цьому право суб`єкта владних повноважень відступати від положень ст. 118 ЗК України не передбачено.

Згідно з Додатком №2 до рішення №211-7/VІІІ від 14.07.2021 відповідач відмовив позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності у приватну власність для ведення особистого селянського господарства на підставі п.24 розділу X ЗК України.

Позивач наголошує, що сам по собі пункт 24 розділу X ЗК України не є та не може бути конкретною підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

Позовна заява містить належне обґрунтування правової позиції позивача та всі можливі належні докази, спрямовані на доведення протиправності оскаржуваного рішення та відсутності умов для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

Позивач вважає, що скасування рішення №211-7/VІІІ від 14.07.2021 року не має наслідків до кола осіб, яких воно стосується, так як відповідні особи отримали тільки дозволи на розробку проектів землеустрою, та не набули жодних прав.

Отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл не є правовстановлюючим актом.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що 01.07.2021 року проведено засідання постійної комісії з питань земельних відносин, охорони навколишнього середовища, будівництва та благоустрою Петриківської селищної ради, на якому було опрацьовано клопотання громадян по земельним питанням та підготовлено відповідні рекомендації до чергового пленарного засідання ради.

Дев`ятим питанням було розглянуто проект рішення сесії «Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам у власність», який було опубліковано 20.07.2021 року на офіційному веб - сайті селищної ради.

Після доповіді начальника відділу земельних ресурсів та екологічних питань, містобудування та архітектури селищної ради та опрацювання членами постійної комісії клопотань громадян по відповідному питанню було підготовлено 5 додатків до рішення згідно з рекомендаціями постійної комісії.

Згідно додатків 1, 4 до рішення клопотання громадян в повній мірі відповідали вимогам Законів, прийнятих відповідно до них нормативно - правовим актам та містобудівній документації на території Петриківської селищної ради, згідно з додатками 2, 3, 5 - рекомендовано відмовити громадянам у відповідності до чинного законодавства України, з зазначенням причини відмови у додатку до рішення.

Клопотання гр. ОСОБА_1 рекомендовано віднести до Додатку 2 до рішення від 14.07.2021 року № 211-7/VІІІ, у зв`язку з підставами передбаченими пунктом 24 розділу X Земельного кодексу України.

Пунктом 24 розділу X Земельного кодексу України також визначено, що особи, які отримали дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, зазначені у підпункті "е" цього пункту, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом.

До 1 січня 2023 року зазначені землі та земельні ділянки не можуть бути передані у власність та користування будь-яким іншим особам, крім тих, яким надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою.

Відповідач зазначає, що позивач оскаржує рішення Петриківської селищної ради №211-7/VІІІ, згідно з яким розглянуто клопотання по земельним питанням 216 громадян.

Це рішення є індивідуальним нормативно - правовим актом для 216 громадян, позивачем невірно обрано спосіб захисту порушеного, на їх думку, права щодо визнання протиправним та нечинним всього нормативно - правового акта, оскільки розгляд клопотання було вирішення окремим його положенням.

Результат розгляду клопотання позивача було вирішено у пункті 151 додатку 2 до рішення Петриківської селищної ради №211-7/VІІІ.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Дослідивши докази по справі, встановлено, що позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серія НОМЕР_2 .

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позовом ОСОБА_1 15.06.2021 року звернувся до Петриківської селищної ради з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

До заяви позивачем було додано такі документи:

- бажаний розмір земельної ділянки 2 га;

- графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки;

- копія паспорту та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера;

- графічні матеріали, на яких зазначено місце розташування земельної ділянки.

14.07.2021 року на сьомій сесії восьмого скликання Петриківської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області розглянуті клопотання громадян про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність та прийнято рішення «Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам у власність».

У пункті 1 рішення №211-7/VІІІ вказано про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в межах Петриківської селищної територіальної громади згідно з додатками 1,4,5.

У пункті 3 рішення №211-7/VІІІ зазначено про відмову щодо надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в межах Петриківської селищної територіальної громади згідно з додатками 2,3.

У додатку 2 до рішення №211-7/VІІІ вказано про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою позовом ОСОБА_1 з посиланням на пункт 24 розділу Х Земельного кодексу України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував такі обставини справи та норми чинного законодавства.

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, а органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель врегульовано Земельним кодексом України

Особливості безоплатної передачі земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність врегульовані статтею 118 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).

Частиною 6 статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, які зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Згідно з ч. 7 ст. 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко- економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 24 розділу X Земельного кодексу України, земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Повноваження сільських, селищних, міських рад їх виконавчих органів у галузі земельних відносин визначені статтею 12 ЗК України, з якої вбачається, що сільські, селищні, міські ради здійснюють розпорядження земельними ділянками виключно комунальної власності.

Пунктом 24 розділу X Земельного кодексу України також визначено, що особи, які отримали дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, зазначені у підпункті "е" цього пункту, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом.

До 1 січня 2023 року зазначені землі та земельні ділянки не можуть бути передані у власність та користування будь-яким іншим особам, крім тих, яким надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

Слід вказати, що як встановлено з наведених норм, стаття 118 Земельного кодексу України містить перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. Відповідач, в силу вимог Земельного кодексу України та покладених на нього обов`язків, зобов`язаний в кожному випадку дослідити фактичні обставини повно та всебічно для з`ясування наявності чи відсутності встановлених законом підстав для відмови в задоволенні заяви.

Згідно матеріалів справи, 15.06.2021 року до Петриківської селищної ради надійшло клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 2,0 га за рахунок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 1223783400:03:002:1135 (вх. №985 від 15.06.2021 року).

Відповідно до приписів Земельного кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», з метою розгляду клопотань у місячний термін, відділом земельних ресурсів та екологічних питань, містобудування та архітектури селищної ради 20.07.2021 року підготовлено та опубліковано на офіційному веб - сайті проекти рішень сесії по земельним питанням без врахування висновків та рекомендацій постійної комісії селищної ради з питань земельних відносин, охорони навколишнього середовища, будівництва та благоустрою селищної ради.

Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон), виключно на пленарних засіданнях селищної ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Частиною 1 статті 47 Закону встановлено, що постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.

Отже, відділ земельних ресурсів та екологічних питань, містобудування та архітектури селищної ради, як виконавчий орган ради, не наділений повноваженнями щодо попереднього розгляду клопотань громадян про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та підготовлення проекту рішення про відмову у його наданні, оскільки це виключна компетенція пленарного засідання ради.

01.07.2021 року проведено засідання постійної комісії з питань земельних відносин, охорони навколишнього середовища, будівництва та благоустрою Петриківської селищної ради, на якому було опрацьовано клопотання громадян по земельним питанням та підготовлено відповідні рекомендації до чергового пленарного засідання ради.

Так, дев`ятим питанням було розглянуто проект рішення сесії «Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам у власність», який було опубліковано 20.07.2021 року на офіційному веб - сайті селищної ради. Після доповіді начальника відділу земельних ресурсів та екологічних питань, містобудування та архітектури селищної ради та опрацювання членами постійної комісії клопотань громадян по відповідному питанню було підготовлено 5 додатків до рішення згідно з рекомендаціями постійної комісії.

Згідно додатків 1, 4 до рішення під час розгляду селищної радою встановлено, що клопотання громадян відповідали вимогам Законів, прийнятих відповідно до них нормативно - правовим актам та містобудівній документації на території Петриківської селищної ради, згідно з додатками 2, 3, 5 - рекомендовано відмовити громадянам у відповідності до чинного законодавства України, із зазначенням причини відмови у додатку до рішення.

Клопотання гр. ОСОБА_1 рекомендовано віднести до додатку 2 до рішення від 14.07.2021 року № 211-7/VІІІ, у зв`язку з підставами, передбаченими пунктом 24 розділу X Земельного кодексу України.

Слід вказати, що у рішенні від 14.07.2021 року № 211-7/VІІІ про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою відповідач не зазначає про невідповідність місця розташування земельної ділянки, що планується до відведення, вимогам законів, прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам, генеральним планам населених пунктів та іншій містобудівній документації, схемам землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектам землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затвердженим у встановленому законом порядку.

Згідно з ч. 10 ст. 118 ЗК України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Слід зазначити, що вказана відповідачем підстава для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою не передбачена статтею 118 Земельного кодексу України.

Земельна ділянка з кадастровим номером 1223783400:03:002:1135 перебуває у комунальній власності відповідача з 11.05.2021 року, що підтверджується інформаційною довідкою №260319689 від 07.06.2021 року.

Відповідач з моменту набуття у власність до 15.06.2021 року вказаною земельною ділянкою не розпоряджався, рішень щодо передачі/поділу даної земельної ділянки не приймав, що також підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем.

Щодо посилання відповідача на те, що пунктом 24 розділу X Земельного кодексу України до 1 січня 2023 року зазначені у підпункті "е" цього пункту землі та земельні ділянки не можуть бути передані у власність та користування будь-яким іншим особам, крім тих, яким надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, суд зазначає про таке.

Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає прийняття позитивного рішення про надання її у власність, оскільки процес передачі земельної ділянки громадянам у власність є стадійним, зокрема, першою стадією якого є надання уповноваженим органом дозволу на розробку вказаного проекту, що свідчить про відсутність у відповідача підстав для встановлення будь-яких обмежень у надані дозволу на розробку проекту землеустрою іншій особі при дотриманні нею вимог Земельного кодексу України.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 року у справі № 360/2334/17.

Отже, вирішення питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою не є безумовною підставою надання земельної ділянки у власність або користування громадянину, а тому посилання на пункт 24 розділу X Земельного кодексу в даному випадку є безпідставним.

Щодо позовної вимоги про скасування рішення Петриківської селищної ради №211-7/VІІІ від 14.07.2021 року, суд зазначає, що вказане рішення стосується не лише позивача, а ще 216 громадян, якими було подано аналогічні заяви.

Проте, обґрунтування позовної заяви не містить доводів щодо протиправності рішення в частині інших осіб, а тому суд в межах суб`єктного складу учасників судового процесу не вправі надавати правову оцінку рішенню №211-7/VІІІ від 14.07.2021 року в частині, що не стосується позивача.

Ця позовна вимога підлягає задоволенню в частині, що стосується позивача ОСОБА_1 , а саме рішення Петриківської селищної ради №211-7/VІІІ від 14.07.2021 року підлягає визнанню протиправним та скасуванню в частині відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою позивачу, ОСОБА_1 .

Позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення Петриківської селищної ради №211-7/VІІІ від 14.07.2021 року в іншій частині щодо інших громадян задоволенню не підлягає.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів того, що відмовляючи у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, відповідач у повній мірі дослідив правовий статус земельної ділянки, щодо якої позивачем подана заява. Зокрема, наявність або відсутність у інших осіб права користування нею.

Слід дійти висновку, що у спірних правовідносинах відповідач не розглянув заяву позивача у встановленому порядку.

Отже, відповідачем при розгляді клопотання позивача не надана його оцінка на предмет відповідності вимогам ст. 118 Земельного кодексу України.

Суд на цьому етапі позбавлений процесуальної можливості приймати рішення за умови не здійснення відповідачем перевірки, не надання оцінки та не встановлення усіх обставин при вирішенні питання про надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Зобов`язання судом відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може мати місце лише у випадку, якщо судом встановлено відсутність таких підстав для відмови у видачі дозволу, які передбачені законом, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому, суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх названих підстав, у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки. А прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача видати дозвіл на розробку проекту землеустрою, без перевірки наявності чи відсутності усіх названих підстав для відмови у видачі дозволу, може бути необґрунтованим та призвести до видачі такого дозволу з порушенням закону.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 року у справі №814/1959/17.

З урахуванням викладеного, слід зазначити, що такий спосіб захисту, як зобов`язання Петриківської селищної ради надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи.

У цій справі з метою захисту порушеного права позивача ефективним та належним, за встановлених обставин, є такий спосіб захисту порушених прав, як зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Решта доводів сторін не спростовує висновків суду, встановлених під час розгляду справи.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України “Про судоустрій і статус суддів” встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі “Рисовський проти України” (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу “доброго врядування”.

Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах “Beyeler v. Italy” № 33202/96, “Oneryildiz v. Turkey” № 48939/99, “Moskal v. Poland” № 10373/05).

Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі “Hasan and Chaush v. Bulgaria” № 30985/96).

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання протиправним та скасування рішення Петриківської селищної ради №211-7/VІІІ від 14.07.2021 року в частині відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою ОСОБА_1 , а також в частині зобов`язання Петриківської селищної ради повторно розглянути заяву/клопотання ОСОБА_1 від 15.06.2021 року за вх. №985 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 2,0 га за рахунок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 1223783400:03:002:1135, з урахуванням висновків суду.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 681,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Петриківської селищної ради про визнання рішення протиправним, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Петриківської селищної ради №211-7/VІІІ від 14.07.2021 року в частині відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою ОСОБА_1 .

Зобов`язати Петриківську селищну раду повторно розглянути заяву/клопотання ОСОБА_1 від 15.06.2021 року за вх. №985 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 2,0 га за рахунок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 1223783400:03:002:1135, з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позову ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Петриківської селищної ради на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у сумі 681,00 гривень.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код ОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Петриківська селищна рада (51800, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Петриківка, пр. Петра Калнишевського, 69, код ЄДРПОУ 04339698).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 12.11.2021 року.

Суддя В.В. Ільков