Рішення № 101250190, 29.10.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2021 року Справа № 160/14286/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тулянцевої І.В., розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Такт» до Дніпровської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

18 серпня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Такт» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Дніпровської митниці Держмитслужби, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та повністю скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про відмову у прийнятті митної декларації, а саме: картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2021/00199 від 14.05.2021 р.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що на виконання умов зовнішньоекономічного контракту №СТАК/ОЕ-003982 від 22.04.2019 від контрагента позивача - AT «Оскольський електрометалургійний комбінат» (Росія) на адресу ТОВ «ТАКТ» поставлено товар: металопрокат походженням з Російської Федерації власного виробництва. З метою митного оформлення до відповідача було подано тимчасову митну декларацію № UA110130/2021/010949 від 21.04.2021, в якій заявлено товар за кодом згідно із УКТ ЗЕД 7214997900, а саме: «Чорні метали. Прутки (круг) з вуглецевої сталі, без подальшого оброблення, гарячекатані, з масовою часткою вуглецю 0,25 % або більше, круглого поперечного перерізу, без вм`ятин, ребер, канавок і інших рельєфів на поверхні, прутки використовуються в сільськогосподарському машинобудуванні, згідно ГОСТ 1050-2013, ГОСТ 2590-2006, не являється арматурним прутком, марка сталі 45, розмір круг 32,0 мм – 8,185 тн, хімічний склад: С - 0,43 %; Мn – 0,59 %; Si – 0,27 %; Р - 0,009 %; S - 0,011 %; Сr - 0,09 %; Nі – 0,03%; Сu - 0,04 %; N – 0,008%; As – 0,002 %. За результатами перевірки митної декларації відповідачем були відібрані зразки для проведення експертних досліджень на предмет визначення належності товару до арматурного прокату чи катанки. У зв`язку з тим, що митний орган не відніс спірний товар до арматурних прутків за іншими кодами згідно УКТЗЕД, а також те, що експертом митниці не було встановлено, що товар, який був предметом експертного дослідження, уявляє собою арматуру чи катанку, то позивач подав додаткову декларацію ЕМД № UА110130/2021/013471 від 14.05.2021 до тимчасової (гр. 2 ДТ), в якій знову заявив той самий товар, що і за тимчасовою митною декларацією, повторно вказавши, що товар не являється арматурним прутком. Одночасно позивач заявив до повернення сплачену суму антидемпінгового мита в розмірі 22 877,71 грн. та ПДВ в розмірі 4575,55 грн. Проте, за наслідками подання додаткової митної декларації до тимчасової, відповідач прийняв рішення про відмову в прийнятті вказаної митної декларації, митному оформленні випуску товарів №UА11А110130/2021/00199 від 14.05.2021, про що була оформлена картка відмови, в якій підставою для відмови зазначено,що декларантом порушено вимоги ст. 266 п. 1.4 МКУ №4495-VІ від 13.03.12, в частині сплати митних платежів, а саме - не сплачено антидемпінгове мито. Позивач вважає прийняте рішення відповідача незаконним та необґрунтованим, таким, що порушує законні права та інтереси, оскільки імпортований товар не підпадає під дію рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі №АД-382/2017/4411-05.

Ухвалою суду від 27.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали.

22.09.2021 на електронну адресу суду від відповідача надійшов відзив (оригінал надійшов 28.09.2021), в якому Дніпровська митниця Держмитслужби проти задоволення позову заперечує, зазначаючи, що 21.04.2021 ТОВ «ТАКТ» подало тимчасову митну декларацію типу ІМ 40 TH №UA110130/2021/010949 із зазначенням у графі 31 опису товару; у графі 33 - коду товарів згідно з УКТЗЕД 7214997900 та у графі 47 - платежів, в тому числі антидемпінгового мита у розмірі 22 877, 71 грн., з власної ініціативи декларанта, що вказує на те, що декларант в тимчасовій декларації відніс товари до об`єкту демпінгу. При здійсненні митного контролю товарів були відібрані проби та зразки, за результатами дослідження яких Дніпропетровським відділом з питань експертиз та досліджень Держмитслужби надано висновок №142003700-0310 від 28.04.2021, відповідно до якого надані на дослідження проби товару за визначеними показниками ідентифікована як пруток круглого поперечного перерізу із сталі, діаметром менш як 80 мм. Вміст вуглецю не визначався із-за відсутності необхідного обладнання. На виконання норм статті 261 МКУ позивачем 14.05.2021 подано додаткову митну декларацію типу ІМ 40 ДТ №UА110130/2021/013471 до тимчасової МД від 21.04.2020 №UА110130/2021/010949, у графах 31 та 33 якої заявлено відомості про товар без жодних змін - аналогічно графі 31 та 33 тимчасової МД. При цьому, у графі 47 додаткової декларації від 14.05.2021 №UА110130/2021/013471 позивачем заявлено надмірність суми сплаченого антидемпінгового мита у розмірі 22 877, 71 грн. та ПДВ у розмірі 4 575, 55 грн., як таких, що підлягають поверненню (спосіб платежу 99), при цьому будь-яких інших документів, які б змінювали опис та код товару та свідчили про те, що товар не відноситься до об`єкту демпінгу декларантом не надано. У зв`язку із зазначеним, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано Картку відмови №UA110130/2021/00199 від 14.05.2021. На думку відповідача, посадові особи митниці при прийнятті рішення про відмову в прийнятті митної декларації та митному оформленні товару діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

За наслідками розгляду відзиву відповідача, позивач не надав відповіді на відзив, однак 29.09.2021 додатково подав до суду пояснення, вказавши, що відповідач не довів, що спірний товар за всіма характеристиками є арматурою чи катанкою. Зауважив, що на товар, який імпортований позивачем, не розповсюджується дія антидемпінгових заходів, а тому, застосування до даних правовідносин статей Податкового кодексу України, які регулюють сплату таких зобов`язань, не має правового значення для вирішення даної справи. Також, позивач посилався правові позиції Верховного Суду та рішення суду між тими самими сторонами, які набрали законної сили щодо ідентичного товару та вказують, що товар не є об`єктом для справляння антидемпінгового мита, виходячи з його ідентичних характеристик.

22 жовтня 2021 року від позивача надійшло клопотання про заміну відповідача у справі в порядку процесуального правонаступництва з Дніпровської митниці Держмитслужби (ЄДРПОУ 43350935) на Дніпровську митницю як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (ВП ЄДРПОУ 43971371).

Вирішуючи вказане клопотання суд виходить із того, що постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання територіальних органів Державної митної служби» від 30.09.2020 № 895 вирішено реорганізувати територіальні органи Державної митної служби шляхом їх приєднання до Державної митної служби, у томі числі Дніпровську митницю Держмитслужби.

Так, територіальні органи Державної митної служби, що реорганізуються відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року №895, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною митною службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень і функцій територіальних органів, що реорганізуються. Таке рішення приймається Державною митною службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної митної служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них.

Наказом Держмитслужби від 19.10.2020 року № 460 утворено територіальні органи як відокремлені підрозділи Державної митної служби України, у тому числі Дніпровську митницю.

Наказом Держмитслужби від 29.10.2020 року № 489 затверджено Положення про Дніпровську митницю.

Відповідно до наказу Держмитслужби від 30.06.2021 року № 472, з 01.07.2021 року розпочато діяльність Дніпровської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України.

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань за ІК в ЄДРПОУ 43115923 зареєстрована Державна митна служба України та у її складі Дніпровська митниця (ІК в ЄДРПОУ ВП 43971371).

Також, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, Дніпровська митниця Держмитслужби (ІК в ЄДРПОУ 43350935) з 02.11.2020 перебуває в стані припинення.

За приписами статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне замінити відповідача з Дніпровської митниці Держмитслужби (ЄДРПОУ 43350935) на Дніпровську митницю як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (ВП ЄДРПОУ 43971371).

Частиною 1 статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (ч. 5 ст. 262 КАС України).

Згідно зі статтею 258 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАКТ» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 21858879). Видами діяльності товариства є: 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами (основний); 24.31 Холодне волочіння прутків і профілів; 25.61 Оброблення металів та нанесення покриття на метали; 25.62 Механічне оброблення металевих виробів; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

22 квітня 2019 року між Акціонерним товариством «Оскольський електрометалургійний комбінат» (постачальник, АТ «ОЕМК») та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАКТ» (покупець) укладено зовнішньоекономічний контракт №СТАК/ОЕ-003982, згідно з умовами якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію – (металопрокат) виробництва АТ «ОЕМК» в номенклатурі, кількості та строки у відповідності до додаткової угоди (специфікації), яка є невід`ємною частиною даного контракту. По даному контракту передбачається поставка продукції у загальному орієнтовному об`ємі 15000 тон, якщо інше не передбачено додатковими угодами (специфікаціями) (п.1.1). По даному контракту передбачається поставка продукції на суму не більше 590 000 000 рублів (п.1.2).

Згідно зі специфікацією №22 від 29.03.2021, постачальник - АТ «Оскольський електрометалургійний комбінат» (Росія) поставляє продукцію: круги в асортименті у вигляді прутків відповідно до наведених в специфікації марок сталі, міждержавних стандартів.

На підставі цієї специфікації, рахунку-фактури (інвойс) № 597385 від 14.04.2021, міжнародної залізничної накладної ЦІМ/УМВС № 30674802 від 17.04.2021 та інших товарно-супровідних документів позивачем до митного оформлення цей товар було заявлено шляхом електронного декларування (тимчасова електронна митна декларація (ЕМД) №UA110130/2021/010949 від 21.04.2021, згідно з якою товари було класифіковано кодом УКТЗЕД 7214997900: «Чорні метали. Прутки (круг) з вуглецевої сталі, без подальшого оброблення, гарячекатані, з масовою часткою вуглецю 0,25 % або більше, круглого поперечного перерізу, діаметром менш як 80 мм, без вм`ятин, ребер, канавок і інших рельєфів на поверхні, прутки використовуються в сільськогосподарському машинобудуванні, згідно ГОСТ 1050-2013, ГОСТ 2590-2006, не являється арматурним прутком, марка сталі 45, розмір круг 32,0 мм – 8,185 тн, хімічний склад: С - 0,43 %; Мn – 0,59 %; Si – 0,27 %; Р - 0,009 %; S - 0,011 %; Сr - 0,09 %; Nі – 0,03%; Сu - 0,04 %; N – 0,008%; As – 0,002 %. Виробник Акціонерне товариство «Осокольський електрометалургійний комбінат», торгівельна марка «Metalloinvest OEMK» (графа 31).

До митного оформлення були подані сертифікат якості від 14.04.2021 № 0763675 та сертифікат походження № 1086001355 0897339 від 15.04.2021.

Згідно з графою 47 «Нарахування платежів» № UA110130/2021/010949 від 21.04.2021, декларантом зазначені відомості щодо сплати антидемпінгового мита у сумі 22 877,71 грн. (за кодом 023) та ПДВ у сумі 4575,55 грн. (за кодом 028).

За результатами перевірки митної декларації, а також інших документів, відповідачем складено акт відбору проб (зразків) товару №UA110130/2021/010949 від 21.04.2021 для проведення лабораторних випробувань з метою встановлення кваліфікаційного коду товару.

За наслідками лабораторного дослідження зразків товару, проведеного Дніпропетровським управління експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України за замовленням м/п «Дніпро» Дніпровської митниці Держмитслужби складений висновок №1420003700-0310 від 28.04.2021, відповідно до пункту 10 якого завданням для дослідження (аналізу, експертизи) були поставлені наступні питання: провести ідентифікацію товару та визначити відповідність чи невідповідність опису товару у графі 31 ВМД; визначити зовнішній вигляд та діаметр виробу; визначити хімічний склад товару (легована або нелегована сталь); визначити належність товару до арматурного прокату чи катанки; у випадку виявлення невідповідностей характеристик зразків заявленому коду, визначити інші відомості, необхідні для класифікації товару; визначити тимчасовий опір розривання, відносне подовження після розривання, границю плинності фізичну (умовну); у разі виявлення істотних обставин, з приводу яких не було поставлено запитання, включити їх до висновку.

Згідно із вказаним висновком, надана на дослідження проба товару під назвою «Прутки (круг) з вуглецевої сталі, марка сталі 45, розмір круг 32,0 мм» за визначеними показниками ідентифікована як пруток круглого поперечного перерізу із сталі нелегованої, діаметром (32.06±0,02). Рельєф поверхні відсутній. Будь-яке оброблення поверхні (плакування, фарбування, гальванічного або іншого покриття) відсутнє. Вміст вуглецю не визначався із-за відсутності необхідного обладнання. Метод рентгенофлуоресцентного аналізу на приладі Аналізатор елементарного складу EXPERT 3L, для визначення хімічного складу, носить якісний/напівкількісний оціночний характер. Встановлення механічних характеристик матеріалу проб на даний час у СЛЕД Держмитслужби не видається можливим у зв`язку з відсутністю необхідного обладнання.

З урахуванням того, що позивач заявив до митного оформлення прутки (круг) без вм`ятин, ребер, канавок і інших рельєфів на поверхні, а відповідач не відніс спірний товар до арматурних прутків за іншими кодами згідно УКТЗЕД, а також того, що експертом митниці не було встановлено, що товар, який був предметом експертного дослідження, уявляє собою арматуру чи катанку, то позивач, виходячи з положень частини 4 статті 3 Митного кодексу України, пункту 4.1.4 статті 4 Податкового кодексу України, подав додаткову декларацію ЕМД № UА110130/2021/013471 від 14.05.2021 до тимчасової (гр. 2 ДТ), в якій у графі 31 заявлено відомості про товар аналогічно графі 31 ЕМД № UA110130/2021/010949 від 21.04.2021 та вказано, що товар не являється арматурним прутком.

Також, у графі 47 зазначеної декларації позивачем заявлено надмірність суми сплаченого антидемпінгового мита за товар у розмірі 22 877,71 грн. та ПДВ в розмірі 4575,55 грн. як таких, що підлягають поверненню (спосіб платежу 99).

У зв`язку із зазначеним, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано Картку відмови від 14.05.2021 № UА110130/2021/00199 з причини того, що декларантом порушено вимоги статті 266 пункт 1.4 МК України в частині сплати митних платежів, а саме не сплачено антидемпінгове мито по товару. Відповідно до статті 16 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі прийняла рішення № АД-382/2017/4411-05 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації», згідно з яким вирішила застосувати остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару походженням з Російської Федерації шляхом запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита у розмірі 15,21%; за результатами перевірки наданих товаросупровідних документів за алгоритмом ідентифікації доведеним листами Мінекономрозвитку від 22.08.2018 №4413-06/37204-03; від 21.08.2019 № 4413-06/35262-03 та від 13.03.2019 № 4413-06/11029-03 за параметрами: хімічним складом, механічними характеристиками, геометричними параметрами, марочним складом, класом міцності, не підтверджено, що задекларований товар не є об`єктом антидемпінгового розслідування та заходів одразу за всіма параметрами, як передбачено в наведених листах.

Крім того, у даній картці відмови митним органом повідомлено позивача про необхідність подати нову митну декларацію зі сплатою антидемпінгового мита - 15,21 %.

Судом також встановлено, що позивачем подано додаткову ЕМД №UA10130/2021/013536 від 17.05.2021, на підставі якої відповідачем завершено митне оформлення товару без повернення антидемпінгового мита та податку на додану вартість.

Позивач не погоджується із вищевказаною карткою відмови у прийнятті митної декларації, просить визнати її протиправною та скасувати, посилаючись на те, що ввезений ним товар не є арматурою або катанкою, а тому обов`язок щодо сплати антидемпінгового мита у позивача відсутній.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

За змістом частини першої та другої статті 271 Митного кодексу України (далі – МК України) мито - це загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. В Україні застосовуються такі види мита: 1) ввізне мито; 2) вивізне мито; 3) сезонне мито; 4) особливі види мита: спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне, додатковий імпортний збір.

Відповідно до частини 4 статті 275 МК України, антидемпінгове мито встановлюється відповідно до Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об`єктом демпінгу, що заподіює шкоду або створює загрозу заподіяння шкоди національному товаровиробнику.

Згідно з частиною 9 статті 280 МК України, особливі види мита нараховуються за ставками, встановленими рішеннями Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі про застосування антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, відповідно до законів України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту», «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну».

В силу пункту 1 частини першої статті 289 МК України, обов`язок із сплати митних платежів виникає у разі ввезення товарів на митну територію України - з моменту фактичного ввезення цих товарів на митну територію України.

Пунктом 2 статті 1 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» від 22.12.1998 № 330-XIV (далі - Закон №330-XIV) встановлено, що антидемпінгове мито (попереднє або остаточне) - особливий вид мита, що справляється у разі ввезення на митну територію країни імпорту товару, який є об`єктом застосування антидемпінгових заходів (попередніх або остаточних).

У відповідності до частини 6 статті 16 Закону №330-XIV, остаточне антидемпінгове мито справляється у відповідному розмірі та у кожному випадку окремо на недискримінаційній основі, незалежно від країни експорту, якщо у рішенні Комісії визначається, що імпорт відповідного товару є об`єктом застосування остаточних антидемпінгових заходів, за винятком імпорту, щодо якого відповідно до цього Закону експортером було взято відповідні зобов`язання.

У цьому рішенні Комісія визначає кожного постачальника товару, імпорт якого в країну імпорту є об`єктом застосування остаточних антидемпінгових заходів. У разі, якщо антидемпінгове розслідування проводиться стосовно товарів, що імпортуються кількома постачальниками з однієї країни та неможливо визначити всіх цих постачальників, у рішенні Комісії зазначається ця країна експорту. Якщо антидемпінгове розслідування проводиться стосовно товарів, що імпортуються кількома постачальниками більше ніж з однієї країни, у рішенні Комісії можуть бути зазначені або всі постачальники, або, у разі неможливості визначення всіх постачальників відповідного товару, - всі країни експорту.

Комісія у своєму рішенні встановлює розмір ставки остаточного антидемпінгового мита, яким обкладається товар постачальника (виробника, експортера, імпортера), імпорт якого в країну імпорту є об`єктом застосування антидемпінгових заходів. Якщо неможливо визначити постачальника (виробника, експортера, імпортера), у цьому рішенні визначається розмір ставки остаточного антидемпінгового мита для відповідної країни експорту.

Остаточне антидемпінгове мито сплачується за ставкою та на умовах, встановлених у відповідному рішенні Комісії про застосування остаточних антидемпінгових заходів. Остаточне антидемпінгове мито сплачується незалежно від сплати інших податків і зборів (обов`язкових платежів), у тому числі мита, які, як правило, справляються при імпорті в країну імпорту товарів (частина 8 статті 16 Закону №330-XIV).

Згідно з рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 28.12.2017 №АД-382/2017/4411-05 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації» протягом періоду дослідження демпінговий імпорт в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації призвів до значного зниження цін на подібний товар…існує причинно-наслідковий зв`язок між демпінговим імпортом в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації та істотною шкодою, заподіяною національному товаровиробнику… та застосовані остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару походженням з Російської Федерації, що має такий опис:

- арматурний прокат (арматура) діаметром вiд 6 до 40 мм (включно) та катанка діаметром вiд 5,5 до 14 мм (включно), що класифікуються згідно з УКТ ЗЕД за кодами 7213 10 00 00, 7213 91 10 00, 7213 91 20 00, 7213 91 41 00, 7213 91 49 00, 7213 91 70 00, 7213 91 90 00, 7213 99 10 00, 7213 99 90 00, 7214 20 00 00, 7214 99 10 00, 7214 99 39 00, 7214 99 50 00, 7214 99 79 00, 7214 99 95 00, 7227 20 00 00, 7227 90 10 00, 7227 90 50 00, 7227 90 95 00, 7228 20 91 00, 7228 20 99 00, 7228 30 20 00, 7228 30 69 00, 7228 30 89 00.

Остаточні антидемпінгові заходи застосовуються строком на п`ять років. Остаточні антидемпінгові заходи застосовуються шляхом запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита щодо імпорту в Україну товару, опис якого зазначено вище, з Російської Федерації у розмірі 15,21 %.

20 квітня 2018 року Міжвідомчою комісією прийнято рішення №АД-390/2018/4411-05, яким внесені зміни до рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 27.12.2017 року АД-382/2017/4411-05, а саме викладено пункт 1 рішення у наступній редакції: застосувати остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару походженням з Російської Федерації, що має такий опис:

- Арматурний прокат (арматура) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанка діаметром від 5,5 до 14 мм (включно), а саме: прутки гарячекатані (у тому числі й прутки, що отримані гарячим волочінням та гарячим пресуванням), які мають однаковий (у тому числі й періодичний) суцільний круглий поперечний переріз за всією довжиною, з вуглецевої та інших легованих сталей, у тому числі укладені в бунти чи розрізані на відрізки, що можуть мати вм`ятини, ребра, канавки або інші рельєфи, створені під час прокатування з подальшою обробкою чи без неї (за винятком прутків з автоматної, швидкорізальної та інструментальної сталі, кованих, холодного деформування або оброблення у холодному стані та кутиків, фасонних та спеціальних профілів з легованої сталі, порожнистих прутків та брусків для буріння), що можуть класифікуватися згідно з УКТЗЕД за кодами 7213 10 00 00, 7213 91 10 00, 7213 91 20 00, 7213 91 41 00, 7213 91 49 00, 7213 91 70 00, 7213 91 90 00, 7213 99 10 00, 7213 99 90 00, 7214 20 00 00, 7214 99 10 00, 7214 99 39 00, 7214 99 50 00, 7214 99 79 00, 7214 99 95 00, 7227 20 00 00, 7227 90 10 00, 7227 90 50 00, 7227 90 95 00, 7228 20 91 00, 7228 20 99 00, 7228 30 20 00, 7228 30 69 00, 7228 30 89 00.

Отже, антидемпінгове мито нараховується на підставі рішення Комісії, а об`єктом його справляння є товар, що відповідає опису згідно з таким рішенням.

Тобто, Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі у межах наданих повноважень визначено перелік товарів, походженням з Російської Федерації, щодо яких застосовуються антидемпінгові заходи та такими товарами є арматурний прокат (арматура) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанка діаметром від 5,5 до 14 мм (включно), які можуть класифікуватися згідно з вищевказаними УКТЗЕД.

У даному випадку спір виник відносно того, що митниця вважає, що до товару, який задекларований позивачем, має бути застосованим антидемпінгове мито, оскільки код УКТ ЗЕД товарів 7214997900 є в переліку рішення Міжвідомчої торгової комісії №АД-382/2017/4411-05 від 27.12.2017 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації», хоч за описом і не підпадають під категорію «арматура або катанка».

Однак, суд не погоджується з викладеними доводами відповідача, оскільки у листі Міністерства економічного розвитку та торгівлі України № 4413-06/37204-03 від 22.08.2018 визначено, що об`єктом антидемпінгового розслідування та заходів є саме арматура та катанка; інші прутки що за своїми ознаками не є арматурою та катанкою, не є об`єктом застосування заходів.

Згідно з листом від 12.03.2019 № 4413-06/10508-07 Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, об`єктом антидемпінгового розслідування та заходів є саме арматура та катанка. Інші прутки, що за своїми ознаками не є арматурою та катанкою, не є об`єктом застосування заходів.

Для визначення того, чи є спірний товар (операції з імпорту) об`єктом застосування антидемпінгових заходів належить встановити наявність наступних умов: 1) походження з Російської Федерації; 2) товар згідно кодів УКТ ЗЕД за переліком згідно рішення Комісії №АД-382/2017/4411-05; 3) товар, що за описом являє арматурний прокат (арматура) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанку діаметром від 5,5 до 14 мм (включно). Встановлення цих умов входить до предмету доказування у цій справі.

Судом під час розгляду справи встановлено, що товар має походження з Російської Федерації, що не заперечується сторонами.

Товар класифіковано згідно УКТЗЕД за кодом 7214997900, який вказано у рішенні Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі № АД-382/2017/4411-05 від 28.12.2017 року (та в редакції рішення від 20.04.2018 року № АД-390/2018/4411).

Однак, не всі товари, які класифікуються за кодами УКТ ЗЕД за переліком згідно рішення Комісії №АД-382/2017/4411-05, є об`єктами антидемпінгових заходів, що суперечило б суті і змісту антидемпінгових процедур і заходів, регламентованих Законом №330-XIV.

В Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності товари систематизовано за товарними групами (перші 2 знаки), позиціями (перші чотири знаки), підпозиціями (перші шість знаків), категоріями (перші вісім знаків), підкатегоріями (десять знаків). Підкатегорія - це найбільш деталізований рівень класифікації, який, проте, включає обмежене відповідним описом коло товарних класифікацій, а не виключний їх перелік. Відтак, під зазначеними у Рішенні №АД-382/2017/4411-05 кодами УКТ ЗЕД класифікуються як товари, що підпадають під дію рішення, так і ті, що не підпадають. Відтак, при визначенні того, чи є товар демпінговим, недостатньо застосовувати опис товару за УКТ ЗЕД.

Аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі №804/2304/18 та від 25 березня 2020 року у справі № 804/2304/18.

Згідно з частиною 2 статті 44 МК України, у разі переміщення товарів через митний кордон України країна походження товару заявляється (декларується) митному органу в обов`язковому порядку лише у разі, якщо це необхідно для застосування митно-тарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, кількісних обмежень (квот), інших заходів економічного або торговельного характеру, що здійснюються в односторонньому порядку або відповідно до двосторонніх чи багатосторонніх міжнародних договорів, укладених відповідно до закону, або заходів, що здійснюються відповідно до закону для забезпечення здоров`я населення чи суспільного порядку, а також у разі, якщо в митного органу є підстави для підозри в тому, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України.

У відповідності до частини 3 статті 44 МК України у разі переміщення товарів через митний кордон України країна походження товару обов`язково заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення в митній декларації назви країни походження товару та відомостей про сертифікат про походження товару: 1) на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України; 2) на товари, щодо ввезення яких в Україну застосовуються кількісні обмеження (квоти) або заходи, вжиті органами державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в межах повноважень, визначених законами України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту", "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну», «Про зовнішньоекономічну діяльність»; 3) якщо це передбачено законами України та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За змістом частин 1-3 статті 48 МК України митний орган відмовляє у випуску товару, якщо цей товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України. Товари, походження яких достовірно не встановлено, випускаються митним органом у вільний обіг на митній території України за умови сплати ввізного мита за повними ставками Митного тарифу України. У разі неможливості достовірно встановити країну походження товарів, щодо яких застосовуються особливі види мита (антидемпінгове, компенсаційне, спеціальне або додатковий імпортний збір), такі товари випускаються у вільний обіг на митній території України за умови сплати особливих видів мита.

Суд зазначає, що поняття, класифікація, призначення тощо арматури визначені та врегульовані Державними стандартами, Технічними умовами обов`язковими для суб`єктів господарювання, в тому числі з огляду на приписи статей 266, 268 Господарського кодексу України.

Предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками (ч.1 ст.266, 268 Господарського кодексу України).

Номери та індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів зазначаються в договорі. Якщо вказану документацію не опубліковано у загальнодоступних виданнях, її копії повинні додаватися постачальником до примірника договору покупця на його вимогу.

У митній декларації зазначені номери державних стандартів, яким відповідає товар, а саме ГОСТ 1050-2013, ГОСТ 2590-2006, які визначають геометричні параметри та розміри прокату, товарну форму (прутки чи в бунтах (мотках). Вказаний міждержавний державний стандарт містить загальні вимоги та не відносить прокат до арматурного чи іншого, до катанки чи ні. В графі 31 митної декларації щодо товару позивачем заявлена сфера та мета використання (у сільськогосподарському машинобудуванні), ввезений товар не може бути арматурою чи катанкою, оскільки за державним стандартом ГОСТ 301360-94 (ИСО 8457-1-89) катанка виготовляється з інших марок сталі, а саме: Ст0, Ст1, Ст2, Ст3 всіх ступенів розкислення по ГОСТ 380. За державним стандартом ДСТУ 3760:2006 арматура з гладким профілем виготовляється з марок сталі Ст3сп, Ст3пс, Ст3кп.

Окрім того, як вбачається з висновку Дніпропетровського управління експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України №1420003700-0310 від 28.04.2021, за наслідками експертного дослідження зразків товару експертом митниці не надано відповіді про належність спірного товару до арматури чи катанки.

При цьому, митним органом не було направлено відібрані зразки товару на експертне дослідження до лабораторій, які мають відповідну сферу акредитації для проведення таких досліджень. Крім того, з наведеного висновку слідує, що відповідач не отримав інформацію про те, що зразки товару, які були предметом експертного дослідження, заявлені до митного оформлення та відповідають наданим позивачем сертифікатам якості, є арматурою чи катанкою.

Вказана обставина свідчить про те, що на момент прийняття спірного рішення в цій справі відповідач не мав чіткого критерію для відмови позивачу у митному оформленні товару, який не є арматурним прокатом (арматурою) та катанкою.

Разом з тим, зважаючи на опис товару, а саме, що товари, заявлені до митного оформлення, не підпадають під критерії катанки, зазначені в рішенні Міжвідомчої комісії, а відповідачем не доведено належними доказами, якими мають бути відповідні висновки митної лабораторії, що заявлений товар є арматурою чи катанкою, суд дійшов висновку, що встановлені обставини у цій справі не дають підстав стверджувати про те, що заявлений позивачем до митного оформлення товар відноситься до переліку товарів, відносно яких здійснюються антидемпінгові заходи.

Суд критично оцінює твердження відповідача, що позивач самостійно відніс товар до об`єкту демпінгу та вимоги позову є оскарженням податкового зобов`язання, самостійно визначеного платником податків (позивачем), що прямо суперечить вимогам пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України.

Так, положення пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України стосуються неможливості оскарження самостійно узгоджених грошових зобов`язань в адміністративному або судовому порядку.

Отже, платник податків має обов`язком спочатку сплатити самостійно узгоджену суму податкового зобов`язання, не має права її оскаржувати, але не позбавлений права повернути помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання відповідно до ст.43.1 ПКУ та ст.301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

В межах розгляду даної справи предметом позовних вимог не є оскарження жодних податкових (грошових) зобов`язань, позивач не просить суд визнати недійсною митну декларацію з підстав визначених ст. 269 МК України, а позов має немайновий характер.

Крім того, суд звертає увагу, що на період остаточного вирішення питання чи є імпортований товар арматурою чи катанкою подання тимчасової митної декларації не можливо без сплати антидемпінгового мита, а заявлення у наступній (додатковій) митній декларації відомостей про повернення будь-яких митних платежів прямо випливає з приписів митного законодавства якщо у декларанта відсутні повні відомості про товар (належність товару до арматури чи катанки, або інші які впливають на вид та розмір митних патежів) та за наслідками проведення митного контролю з боку митниці із залученням митної лабораторії не було здобуто доказів що товар є арматурою чи катанкою або інші відомості які є підставою для їх належної сплати при завершенні процедури митного оформлення товару щодо якого була подана тимчасова митна декларація.

Тому, процес декларування позивачем товару, зазначені ним дані та сплата антидемпінгового мита, повернення надмірно сплаченого мита, на переконання суду, не вказує про згоду декларанта з позицією митниці щодо ввезеного товару та не вказує про позбавлення права особи на судовий захист зі спірного питання.

Жодні докази не вказують про те, що позивачем фактично заявлено вимоги про оскарження самостійно визначених податкових зобов`язань платником податку.

Суд акцентує увагу, що зазначені у відзиві на позовну заяву доводи, твердження та міркування митного органу, у їх сукупності та окремо не спростовують висновків суду по суті спору. Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що вказуючи на неправомірність висновків позивача, відповідач, як суб`єкт владних повноважень свої аргументи нормативно не обґрунтовує та документально не підтверджує.

В даному випадку оскаржувана картка відмови складена відповідачем виключно з підстав того, що заявлений до митного оформлення товар є товаром, відносно якого застосовуються антидемпінгові заходи, проте, належні докази на підтвердження такого висновку у відповідача на час складення картки відмови були відсутні, також не подані відповідні докази і суду під час вирішення спору.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про неправомірність оскаржуваного рішення відповідача (картки відмови).

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 КАС України).

В ході розгляду справи відповідачем не були наведені докази правомірності оскаржуваного рішення, у зв`язку із чим, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь судові витрати на загальну суму 4270,00 грн., що складаються із витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 грн. та судового збору у розмірі 2270,00 грн.

Відповідно до частини п`ятої статті 246 КАС України, у резолютивній частині рішення (окрім іншого) зазначається розподіл судових витрат.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною третьою статті 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 2270,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №15531 від 05.08.2021.

Отже, сплачений судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 2270,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі у розмірі 2000,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

За правилами частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина третя статті 139 КАС України).

Частиною сьомою вказаної статті передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 КАС України).

Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Судом встановлено, що на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано до суду додаткову угоду від 09.08.2021 року, свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю № 1763, копію посвідчення адвоката, копія акту прийому-передачі послуг від 28.09.2021 року, платіжне доручення № 16201 від 29.09.2021 року.

Відповідно до пункту 2 акту приймання прийому-передачі послуг від 28.09.2021 року розмір фіксованого гонорару за надання професійної правничої допомоги, вказаної у п. 1 акту, складає 2000,00 грн.

На підтвердження сплати вказаної суми в матеріалах справи наявне платіжне доручення № 16201 на суму 2000,00 грн.

Таким чином, понесені позивачем витрати на правничу допомогу, пов`язані із юридичним супроводом справи №160/14286/21, підтверджені належними та допустимими доказами.

У даному випадку суд бере до уваги, що розмір витраченого часу та вартість погоджена сторонами у договорі та не спростована відповідачем.

Враховуючи, що судове рішення у цій справі прийнято на користь позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2 000,00 грн.

Керуючись статтями 9, 73-78, 90, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКТ» (вул. Героїв Крут, 16-а, м. Дніпро, 49005; код ЄДРПОУ 21858879) до Дніпровської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (49000, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22; ВП ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення – задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Дніпровської митниці Держмитслужби про відмову у прийнятті митної декларації №UA110130/2021/00199 від 14.05.2021.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (49000, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22; ВП ЄДРПОУ 43971371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКТ» (вул. Героїв Крут, 16-а, м. Дніпро, 49005; код ЄДРПОУ 21858879) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (49000, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22; ВП ЄДРПОУ 43971371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКТ» (вул. Героїв Крут, 16-а, м. Дніпро, 49005; код ЄДРПОУ 21858879) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева