Ухвала суду № 101244959, 22.11.2021, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/11562/20

Провадження № 2/521/155/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про витребування доказів

22.11.2021 року місто Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючий суддя - О.С. Леонов,

при секретарі судового засідання – Микитей А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання факту сумісного проживання та визнання особи такою, що втратила право користування квартирою,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду знаходиться на розгляді цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання факту сумісного проживання та визнання особи такою, що втратила право користування квартирою.

Позивачка у судове засідання, призначене на 22.11.2021 року, не з`явилася, про час, дату та місце судового розгляду була повідомлені належним чином.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Таким чином, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу не здійснювалося.

Відповідно до п.7 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Як вбачається з повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 9926 від 26.09.2019 року, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У зв`язку з тим, що відповідач померла, припинились і її цивільна процесуальна правоздатність (здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки).

З коментарів до ст.55 ЦПК України вбачається, що процесуальне правонаступництво виключається, якщо неприпустимо матеріальне правонаступництво. Зокрема, воно неприпустимо, коли вимога нерозривно пов`язана з особою кредитора або боржника (стягнення аліментів, поновлення на роботі, виселення з квартири у зв`язку з неможливістю спільного проживання і т.ін.).

Матеріальне правонаступництво автоматично не породжує правонаступництва в процесі. Пов`язано це з тим. що вступ в процес правонаступника-позивача залежить від його волевиявлення. Вступ до процесу правонаступника-відповідача залежить від волі позивача.

Під час вирішення питання щодо належних процесуальних дій суду в разі встановлення факту смерті відповідача, що настала до моменту подання позову, слід виходити з визначення цивільної процесуальної правоздатності як передумови виникнення процесуальних відносин між сторонами.

Так, відповідно до Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК України) здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи; здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи. При цьому цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у день її смерті (ч.4ст.25 Цивільного кодексу (ЦК України).

Результати аналізу зазначених правових норм дають підстави для висновку про те, що чинним законодавством України не передбачено можливості пред`явлення позову до особи, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог ч.4 ст. 25 ЦК України припинилася.

Тобто спадкоємці померлої, якщо такі маються, на момент відкриття провадження у справі не є процесуальними правонаступниками у цій справі, а наявність правонаступництва у матеріальних правовідносинах має вирішуватись за позовом, заявленим безпосередньо до спадкоємців відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

З матеріалів справи судом вбачається, що позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у сумі 1681,60 грн., що підтверджується оригіналом квитанції від 31.07.2020 року.

Згідно ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

За вказаних обставин сплачена сума судового збору підлягає поверненню позивачу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що провадження по справі підлягає закриттю, оскільки відповідач по справі помер, а спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Керуючись п.7 ч.1 ст. 255 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання факту сумісного проживання та визнання особи такою, що втратила право користування квартирою - закрити.

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області, (код ЄДРПОУ 38016923, адреса: 65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6)повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_1 ) суму судового збору у розмірі 1681,60 грн., згідно квитанції від 31.07.2020 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: О.С. Леонов

22.11.21