Рішення № 101244452, 22.11.2021, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/8019/21

Провадження № 2-а/750/89/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2021 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі судді Маринченко О.А., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора батальйону № 1 роти № 4 Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Маслюк Анастасії Олександрівни, інспектора взводу № 2 роти № 4 Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Шовкового Ігоря Олександровича, Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

в с т а н о в и в:

21 липня 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просить визнати протиправними та скасувати:

- постанову серії ЕАН № 4483059 від 13 липня 2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене частиною п`ятою статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі за текстом – КУпАП);

- постанову серії ББА № 558062 від 13 липня 2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, передбачені частиною другою статті 122, частиною першою статті 126 КУпАП.

Обґрунтовано позов, зокрема, тим, що оскаржуваними постановами позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. по кожній постанові. За змістом постанов позивач керував транспортним засобом обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки, а також здійснив зупинку на проїзній частині в два ряди, що є забороненим і при цьому на вимогу поліцейського не пред`явив для перевірки водійське посвідчення відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб та поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Позивач невинний у скоєнні правопорушень, а постанови є необґрунтованими та винесеними з порушенням норм законодавства. Так, позивач загальмував перед автомобілями, які загальмували попереду нього на червоне світло світлофора, що забороняло подальший рух. У цей час автомобіль позивача порівнявся з автомобілем поліцейських, який стояв без проблискових маячків в зоні знаку, що забороняє і зупинку і стоянку. Доки горіло червоне світло на світлофорі позивач відкрив праве вікно біля пасажирського сидіння та зробив поліцейським усне зауваження щодо їх порушення, після чого поліцейський, включивши проблесковий маячок червоного кольору, став вимагати зупинитися, що і було зроблено позивачем у місці, де дозволено зупинку. Зупинка позивача на світлофорі трактується представником поліції як зупинка на проїзній частині. В обох постановах зафіксовані дані, які суперечать одне одному, в них йдеться про одну й ту ж подію та з тими ж учасниками. Постанови складені відносно позивача одним технічним засобом з різницею у 8 хвилин. Працівники поліції створили ситуацію одночасного розгляду справ щодо позивача за різними статтями КУпАП, що з об`єктивних причин унеможливлює справедливий та об`єктивний розгляд справи з додержанням прав людини. У постанові серії ЕАН № 4483059, яка винесена о 17 год. 35 хв. зазначено посвідчення водія позивача НОМЕР_1 , тоді як у постанові серії ББА № 558062, що винесена через 8 хвилин, вказано, що водій не пред`явив водійське посвідчення. Поліцейські, які складали постанови, є працівниками одного екіпажу, а тому позивач не міг при одномоментному розгляді справ пред`явити одному та не пред`явити іншому документи. При цьому, жоден з поліцейських не встановлював особу позивача, відомостей про те, що інспектор Шовковий І.О. витребував документи в позивача при розгляді справи відсутні. Інспектор Шовковий І.О. запропонував позивачу пред`явити документи, коли підійшов до позивача, на що позивач відповів, що йому необхідно зрозуміти суть претензій, а також, що під час розгляду справи на вимогу поліцейського він надасть всі необхідні документи. Інспектор Шовковий І.О. сприйняв це як відмову від надання документів та під час розгляду справи повідомив, що на позивача буде складено постанову за статтями 122, 126 КУпАП і вніс інформацію до постанови про те, що позивач відмовився надавати документи. Постанови суперечать одна одній, оскільки в один і той же час в одній постанові зафіксовано керування транспортним засобом, а в іншій – зупинку. Позивач був пристебнутий паском безпеки на момент зупинки працівниками поліції, що підтвердив інспектор Шовковий І.О. у розмові з адвокатом позивача. Крім того, розгляд справ проводився поліцейськими з порушенням процедури та послідовності. Також, позивач здійснював фіксацію обставин справи на мобільний телефон, з якого вбачається, що поліцейські спочатку відмовилися пред`явити посвідчення, а потім почати пред`являти його у такий спосіб, що унеможливлювало ознайомлення з ним, у зв`язку з чим було порушено право позивача знати і розуміти, хто розглядає справу. Клопотання про перенесення розгляду справи для можливості ознайомлення з доказами були відхилені. Інспектор Шовковий І.О. забороняв позивачу виходити з автомобіля без його згоди, здійснював зйомку на власний мобільний телефон. При цьому, інспектори не оголосили позивачу постанови, вносили інформацію до них після їх винесення.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 липня 2021 року вказану справу передано для розгляду за підсудністю до Чернігівського районного суду Чернігівської області.

Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 26 серпня 2021 року справу передано за територіальною підсудністю на розгляд Деснянському районному суду м. Чернігова.

15 вересня 2021 року автоматизованою системою документообігу суду справу було визначено для розгляду судді Деснянського районного суду м. Чернігова Маринченко О.А.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 вересня 2021 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу час для усунення недоліків.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 вересня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; визначено відповідачам строк для подачі відзиву на позовну заяву.

В установлений судом строк відповідач - інспектор взводу № 2 роти № 4 Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Шовковий І.О. подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу в задоволенні позову. Зокрема, у відзиві на позов відповідач вказує, що позивачем до участі у справі не залучений Департамент патрульної поліції, який є належним відповідачем у вказаній справі, оскільки Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції не має статусу юридичної особи, а є територіальним підрозділом Департаменту патрульної поліції, а тому не може бути відповідачем у вказаній справі. Причиною реагування поліцейських на дії позивача стало те, що він вчинив одразу кілька адміністративних правопорушень, а саме: керував транспортним засобом та не був пристебнутий ременем безпеки, а також зупинився на проїзній частині в два ряди. Після зупинки транспортного засобу позивачу було роз`яснено причину зупинки з детальним її описом, ознайомлено з відеозаписом правопорушення та було пред`явлено законну вимогу надати для перевірки документи, визначені у пункті 2.1 Правил дорожнього руху. Однак, на неодноразові прохання пред`явити посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб та поліс страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів водій не реагував, що і стало підставою для притягнення останнього до адміністративної відповідальності, в тому числі і за частиною першою статті 126 КУпАП. Інспектор роти № 4 БУПП в Чернігівській області ДПП Маслюк А.О. виявивши правопорушення, а саме те, що водій керував транспортним засобом та був не пристебнутий ременем безпеки вжила всіх заходів для його припинення та притягнення останнього до адміністративної відповідальності за частиною п`ятою статті 121 КУпАП. В свою чергу, інспектор Шовковий І.О., виявивши, що позивач здійснив зупинку в два ряди та не пред`явив для перевірки документи, визначені пунктом 2.1. Правил дорожнього руху притягнув до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 та за частиною першою статті 126/36 КУпАП. Враховуючи особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, що вчинила декілька адміністративних правопорушень одночасно, інспектором Шовковим І.О. з урахуванням положень статті 36 КУпАП було застосовано адміністративне стягнення за більш серйозне правопорушення з числа вчинених та призначено стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. Крім того, на відеозаписах, зроблених за допомогою портативних відеореєстраторів поліцейських 162, 140, 049, зафіксовано, що позивач дійсно керував транспортним засобом марки Hyundai, 120, номерний знак НОМЕР_2 та здійснив зупинку транспортного засобу на проїзній частині в два ряди, створивши при цьому загрозу іншим учасникам дорожнього руху. Також, з відеозаписів вбачається, що інспектор Шовковий І.О. представився, пред`явив службове посвідчення, повідомив позивача про причину зупинки та запропонував пред`явити документи, передбачені пунктом 2.1 Правил дорожнього руху, однак позивач у категоричній формі відмовлявся пред`явити документи та в будь-який спосіб намагався уникнути адміністративної відповідальності, то посилаючись на недійсність службового посвідчення поліцейських, а згодом викликавши знайомих, які перешкоджали розгляду справи. Крім того, з метою уникнення адміністративної відповідальності позивач намагався ввести в оману інспекторів, стверджував, що він не Співак, подаючи при цьому письмові клопотання, підписані невідомою особою «Слисенок М.Р.». Інспектором Шовковим І.О. була дотримана процедура розгляду справи, позивача ознайомлено з правами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та доказами вчиненого правопорушення. На місці вчинення правопорушень позивач заявляв клопотання та користувався послугами адвоката Хайтова П.В. При цьому, адвокат позивача наполягав на перенесенні розгляду справи на інший день в Управління патрульної поліції в Чернігівській області ДПП, що є недопустимим, оскільки справи вказаної категорії розглядаються на місці вчинення правопорушення. Таким чином, відповідачем ОСОБА_2 було правомірно відхилено клопотання адвоката позивача про перенесення розгляду справи. Також, інспектор Маслюк А.В., виявивши порушення Правил дорожнього руху, вжила заходів щодо притягнення винної особи до адміністративної відповідальності та винесла відносно позивача постанову за адміністративне правопорушення, передбачене частиною п`ятою статті 121 КУпАП з накладенням штрафу в сумі 510 грн. При цьому, інспектор Маслюк А.В. виносила електронну постанову, а тому серія і номер посвідчення водія автоматично підтягнулись із Інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України». Інспектор Маслюк А.В. дотрималась процедури розгляду справи, ознайомила водія із правами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та жодним чином не перешкоджала в їх реалізації. Крім того, позивач 13 липня 2021 року звертався в службу 102 з повідомленням про те, що працівники поліції на автомобілі з номером 4598 безпідставно зупинили автомобіль (можливо, через те, що він зробив їм зауваження за неправильно припарковане авто біля магазину «Прогрес»), не представляються, а номер жетону одного з працівників – 0148049. Дане звернення було зареєстроване в журналі єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події УПП в Чернігівській області. За вказаним фактом було проведено перевірку, за результатами якої порушення службової дисципліни працівниками УПП в Чернігівській області ДПП встановлено не було. Таким чином, відповідачі під час винесення оскаржуваних постанов діяли на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачені законодавством України.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 листопада 2021 року в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін – відмовлено.

На підставі положень частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши наявні у справі докази та оглянувши відеозаписи, суд встановив наступне.

13 липня 2021 року інспектором батальйону № 1 роти № 4 Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Маслюк Анастасією Олександрівною винесено постанову серії ЕАН № 4483059, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 510 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене частиною п`ятою статті 121 КУпАП.

Зі змісту постанови серії ЕАН № 4483059 вбачається, що 13 липня 2021 року о 17 годині 08 хвилин по проспекту Перемоги, 96 у місті Чернігові, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Hyundai, 120», номерний знак НОМЕР_2 , обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив пункт 2.3 в) Правил дорожнього руху (а.с. 13).

Також, 13 липня 2021 року інспектором взводу № 2 роти № 4 Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Шовковим Ігорем Олександровичем винесено постанову серії ББА № 558062, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 510 грн. за адміністративні правопорушення, передбачені частиною другою статті 122 та частиною першою статті 126 КУпАП.

Зазначена постанова містить відомості про долучення до неї відеозапису з п/в СА-00162 та п/в СВ-00140, п/в СВ-049 та клопотання.

Із постанови серії ББА № 558062 вбачається, що 13 липня 2021 року о 17 год. 08 хв. по проспекту Перемоги, 96 у місті Чернігові, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Hyundai, 120», номерний знак НОМЕР_2 та при цьому, зупинивши свій транспортний засіб при відсутності спеціально відведених місць та коли зупинка там не можлива і необхідно зупинитись якомога правіше, щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху, тим самим здійснивши зупинку на проїзній частині в два ряди, що є забороненим та при цьому на вимогу поліцейського не пред`явив для перевірки наступні документи: водійське посвідчення відповідної категорії (пункт 2.1 а) ПДР), реєстраційний документ на транспортний засіб (пункт 2.1 б) ПДР), поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (пункт 2.1 ґ) ПДР), чим порушив вимоги пунктів 15.2, 15.4 та 2.4 Правил дорожнього руху.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Дані положення кореспондуються в статті 8 Закону України «Про Національну поліцію».

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Згідно з пунктом 1.1. Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до пункту 1.3. Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно з пунктом 1.4. Правил дорожнього руху кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Відповідно до пункту 1.9. Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Статтею 7 КУпАП визначено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (частина перша статті 9 КУпАП).

Вимогами пункту 2.1. а) б) ґ) Правил дорожнього руху передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту -технічний талон); чинний страховий поліс (страховий сертифікат Зелена картка) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Згідно з пунктом 2.4. а) Правил дорожнього руху на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також, зокрема, пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Відповідно до пункту 2.3. в) Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.

Аналогічні положення закріплені законодавцем також у статті 16 Закону України «Про дорожній рух».

Так, згідно зі статтею 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний: мати при собі посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб (у разі найму (оренди)/лізингу транспортного засобу замість реєстраційного документа на транспортний засіб водій може мати при собі та пред`являти його копію, вірність якої засвідчено нотаріально, разом з оригіналом або копією договору про найм (оренду)/лізинг транспортного засобу, вірність якої засвідчено нотаріально), а у випадках, передбачених законодавством, - поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат «Зелена картка»), пред`явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія, реєстраційному документі на транспортний засіб, або пред`явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії, або відображення інформації про його наявність в електронному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), а також інші документи, передбачені законодавством; на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - поліцейського або посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України пред`явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат «Зелена картка») або пред`явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на паперовому чи електронному носії або відображення інформації про його наявність в електронному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), інші документи, що визначені законодавством; під час руху на автомобілі, обладнаному ременями безпеки, бути пристебнутим, а на мотоциклі - в застебнутому мотошоломі.

Також, відповідно до пункту 15.2. Правил дорожнього руху за відсутності спеціально відведених місць чи узбіччя або коли зупинка чи стоянка там неможливі, вони дозволяються біля правого краю проїзної частини (якомога правіше, щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху).

Згідно з пунктом 15.4. Правил дорожнього руху транспортні засоби не дозволяється ставити на проїзній частині в два і більше ряди. Велосипеди, мопеди і мотоцикли без бокового причепа дозволяється ставити на проїзній частині не більше ніж у два ряди.

Нормами частини п`ятої статті 121 КУпАП визначено, що порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини другої статті 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною першою статті 126 КУпАП передбачено, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі статтею 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Відповідно до пунктів 8, 11 частини першої статті 23 Закону України «Про національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконанн; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Поліцейський може зупиняти транспортні засоби в разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху (пункт 1 частини першої статті 35 Закону України «Про Національну поліцію»).

Згідно із частиною першою статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, в тому числі передбачені частиною п`ятою статті 121, частиною другою статті 122 та частиною першою статті 126 КУпАП.

Частиною другою статті 222 КУпАП встановлено, що від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису) (частина друга статті 258 КУпАП).

Відповідно до частини четвертої статті 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

З метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07 листопада 2015 року затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (далі – Інструкція).

Пунктом 4 розділу І Інструкції визначено, що в разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою, третьою і п`ятою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140, частинами шостою, сьомою статті 152-1 КУпАП.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Інструкції постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частиною п`ятою статті 121 КУпАП, частиною другою статті 122, статтею 126 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (стаття 280 КУпАП).

Положеннями статті 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Також, частиною першою статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивач не визнає вчинення ним адміністративних правопорушень, а тому вказані обставини відповідно до частини другої статті 77 КАС України зобов`язують відповідачів – суб`єктів владних повноважень довести правомірність своїх рішень.

При цьому, суд враховує, що для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Обставини викладені в постановах про притягнення особи до адміністративної відповідальності повинні бути перевірені за допомогою доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.

Так, з відеозапису, зробленого за допомогою портативного відеореєстратора поліцейського та скріншоту, зробленого із вказаного відеозапису, вбачається, що позивач керував транспортним засобом та був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив пункт 2.3 в) Правил дорожнього руху, а тому суд вважає доведеною наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, за яке встановлена адміністративна відповідальність за частиною п`ятою статті 121 КУпАП, у зв`язку з чим не знаходить підстав для скасування постанови серії ЕАН № 4483059 від 13 липня 2021 року.

Разом з тим, відповідачами не надано суду достатніх доказів, які б беззаперечно підтверджували наявність у діях позивача складу адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 122, частиною першою статті 126 КУпАП, а також не спростовано доводи позивача про те, що він зупинився перед автомобілями, які зупинилися попереду нього на червоне світло світлофора, що забороняло йому подальший рух, оскільки надані суду відеозаписи не містить даних про відсутність транспортних засобів попереду автомобіля позивача.

Також, слід зазначити, що на можливість застосування принципу презумпції невинуватості у справах про адміністративні правопорушення звернув увагу Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 «справа про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» (пункт 4).

А тому, в силу дії вказаного конституційного принципу всі сумніви щодо події правопорушення та винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведені подія та вина особи прирівнюються до доведеної невинуватості.

Такі ж висновки містяться в постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року в справі № 463/1352/16-а.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Враховуючи викладене, суд знаходить підстави для скасування постанови серії ББА № 558062 від 13 липня 2021 року.

Також, відповідно до статті 139 КАС на користь позивача необхідно стягнути судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 6-10, 72, 77, 90, 139, 241-246, 271, 272, 286 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до інспектора батальйону № 1 роти № 4 Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Маслюк Анастасії Олександрівни, інспектора взводу № 2 роти № 4 Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Шовкового Ігоря Олександровича, Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі – задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 558062 від 13 липня 2021 року, винесену інспектором взводу № 2 роти № 4 Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Шовковим Ігорем Олександровичем за частиною другою статті 122 та частиною першою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 .

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 454 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження – з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .

Відповідач - інспектор батальйону № 1 роти № 4 Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Маслюк Анастасії Олександрівни, місцезнаходження: вул. Громадська, 66, м. Чернігів.

Відповідач - інспектор взводу № 2 роти № 4 Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Шовковий Ігор Олександрович, місцезнаходження: вул. Громадська, 66, м. Чернігів.

Відповідач - Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: вул. Громадська, 66, м. Чернігів.

Суддя