Ухвала суду № 101244450, 22.11.2021, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/13158/21

Провадження № 2/750/2828/21

У Х В А Л А

22 листопада 2021 року м. Чернігів

Суддя Деснянського районного суду міста Чернігова Рахманкулова І.П., розглянула матеріали заяви ОСОБА_1 до Чернігівського обласного військового комісаріату про визнання членами сім`ї зятя та онуків, визнання незаконними та скасування рішень житлової комісії, визнання права на отримання житлового приміщення на склад сім`ї із п`яти осіб, зобов`язання надати житлове приміщення на склад сім`ї із п`яти осіб та відшкодування заподіяної моральної шкоди,

треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради, Міністерство оборони України (Комісія з контролю за розподілом житла в гарнізонах Збройних Сил України),

в с т а н о в и л а :

18 листопада 2021 року позивач звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовною заявою до відповідача , в якій просить:

- визнати членами сім`ї ОСОБА_1 його зятя – ОСОБА_4 та онуків – ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ;

- визнати незаконним та скасувати рішення житлової комісії Чернігівського ОТЦК та СП, викладені в рішеннях житлової комісії, що юридично оформлені у формі протоколів її засідання № 10 від 01.09.2020 та № 16 від 09.12.2020;

- визнати за ОСОБА_1 право на отримання його сім`єю складом із п`яти осіб житлового приміщення, на отримання якого його сім`я має право відповідно до п. 2 прикінцевих положень Закону України від 24.06.2004 № 1865-IV «Про внесення змін до ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст. 31, ч. 3 ст. 50 Житлового кодексу України, п. 6 постанови КМУ № 1081 від 03.08.2006, п. 7 наказу МОУ № 380 від 31.07.2018 та п.п. 24, 35 наказу МОУ від 03.02.1995 № 20 «Про внесення змін та доповнень до «Положення про порядок забезпечення житловою площею в Збройних силах України», затвердженого наказом Міністерства оборони України, затвердженого в Міністерстві юстиції 20.02.1995 № 43/579 без здачі державної квартири, в якій залишаються проживати, зокрема, повнолітні члени сім`ї, які законно виключені зі складу його сім`ї на отримання житла і які є вже окремими сім`ями;

- зобов`язати Чернігівський обласний військовий комісаріат надати ОСОБА_1 житлове приміщення на склад його сім`ї із п`яти осіб;

- стягнути з Чернігівського обласного військового комісаріату на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5000 грн.

Крім того, позивач у своєму позові зазначає, що ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.09.2021 у справі № 750/3665/20 (яка занесена до протоколу судового засідання), ОСОБА_1 було відмовлено в задоволенні клопотання про приєднання заяви про збільшення позовних вимог від 21.09.2021, а саме про визнання за ОСОБА_1 право на отримання його сім`єю складом із п`яти осіб житлового приміщення, на отримання якого його сім`я має право відповідно до п. 2 прикінцевих положень Закону України від 24.06.2004 № 1865-IV «Про внесення змін до ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст. 31, ч. 3 ст. 50 Житлового кодексу України, п. 6 постанови КМУ № 1081 від 03.08.2006, п. 7 наказу МОУ № 380 від 31.07.2018 та п.п. 24, 35 наказу МОУ від 03.02.1995 № 20 «Про внесення змін та доповнень до «Положення про порядок забезпечення житловою площею в Збройних силах України», затвердженого наказом Міністерства оборони України, затвердженого в Міністерстві юстиції 20.02.1995 № 43/579 без здачі державної квартири, в якій залишаються проживати, зокрема, повнолітні члени сім`ї, які законно виключені зі складу його сім`ї на отримання житла і які є вже окремими сім`ями у зв`язку із тим, що викладена в заяві вимога відноситься до юрисдикції цивільного суду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів в будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких, зазвичай, хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах фізичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (пункт 1 частини першої статті 19 КАС України).

Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір (пункт 1 частини першої статті 4 КАС України).

Відповідно до пункт 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - це, зокрема, спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Згідно пункту 7 частини першої статті 4 КАС України, суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, до справ адміністративної юрисдикції віднесені публічно-правові спори, ознакою яких є не лише спеціальний суб`єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір.

Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Тоді як приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

У спірних правовідносинах відповідач у межах та у порядку, встановленому законом, наділений повноваженнями приймати рішення, що впливають на можливість реалізації позивачем права на соціальну гарантію, надану йому в силу особливого статусу, визначеного Законом.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 263 КАС України справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Крім того, відповідно до пункту 2 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема з приводу проходження публічної служби. А за змістом пункту 17 частини першої статті 4 КАС України військова служба належить до служби публічної.

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 13 жовтня 2020 року в справі № 640/22013/18 (провадження № 14-58цс20) до справ адміністративної юрисдикції віднесені публічно-правові спори, ознакою яких є не лише спеціальний суб`єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір. Стосовно терміну «владні управлінські функції», то зміст поняття «владні» полягає в наявності у суб`єкта повноважень застосовувати надану йому владу, за допомогою якої впливати на розвиток правовідносин, а «управлінські функції» - це основні напрямки діяльності органу влади, його посадової чи службової особи або іншого уповноваженого суб`єкта, спрямовані на управління діяльністю підлеглого суб`єкта. З огляду на вказане до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома чи більше суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний (зобов`язані) виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.

Також Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 712/5476/19 (провадження № 14-62цс20) для забезпечення єдності судової практики щодо визначення юрисдикції суду з розгляду спорів про оскарження відмови у забезпеченні жилим приміщенням або у призначенні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей і про зобов`язання надати такі приміщення чи компенсацію відступила від висновку, сформульованого у постанові від 18 квітня 2018 року у справі № 806/104/16, щодо необхідності розгляду таких спорів за правилами цивільного судочинства та зазначила, що означені спори належать до юрисдикції адміністративних судів, оскільки стосуються проходження публічної (військової) служби, у зв`язку з якою держава передбачила відповідні соціальні гарантії (пільги), а також призначення та надання таких гарантій (пільг).

Як вбачається з позовної заяви, позивач, як колишній військовослужбовець, просить забезпечити його зі складом сім`ї п`ять осіб житлом та стягнути моральну шкоду, у зв`язку із не забезпеченням його сім`ї житлом чи ненаданням йому грошової компенсації за не отримане житло.

Отже, враховуючи суб`єктний склад учасників справи, характер правовідносин, що склались між ними, суд приходить до висновку, що всі підняті питання мають вирішуватись в рамках вимог позивача щодо забезпечення його як колишнього військовослужбовця житлом складом сім`ї п`ять осіб, а тому даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та має бути вирішений адміністративним судом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 46, 47, 186, 258-261, 353, 354 ЦПК України, статтею 25 Цивільного кодексу України, -

у х в а л и л а :

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського обласного військового комісаріату про визнання членами сім`ї зятя та онуків, визнання незаконними та скасування рішень житлової комісії, визнання права на отримання житлового приміщення на склад сім`ї із п`яти осіб, зобов`язання надати житлове приміщення на склад сім`ї із п`яти осіб та відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала суду першої інстанції щодо відмови у відкритті провадження у справі може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя І.П. Рахманкулова