Рішення № 101244029, 16.11.2021, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/4460/21

Провадження № 2/577/1350/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2021 року Конотоп

Суддя Конотопського міськрайонного суду Сумської області

Кравченко В.О. розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова Компанія Управління Активами», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Оніщенко Дмитро Степанович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, у якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 5037 від 24.01.2020 року вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. про стягнення з неї на користь ТОВ «Фінансова Компанія Управління Активами» 41583,63 грн. заборгованості за Кредитним договором № 002-18203-251213 від 25.12.2013 року, укладеним між нею та ПАТ «Дельта Банк», а також 150 грн. за вчинення виконавчого напису.

На обґрунтування вимог у позові вказано, що на підставі цього виконавчого напису 05.11.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Оніщенком Д.С. відкрито виконавче провадження з примусового виконання.

Не погоджуючись ОСОБА_1 , з посиланням на норми ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом МЮ України 22.02.2012 року №296/5, Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМ України від 29.06.1999 року №1172, просить визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, тому як вчинений з порушенням діючого законодавства, зокрема без урахування наявності спору щодо розміру заборгованості. Крім того, зауважує, що повідомлень про зміну кредитора у згаданому зобов`язанні не отримувала. Також вказує на пропущення строку пред`явлення вимоги, адже сплинуло більше трьох років з часу виникнення такого права, оскільки останній платіж здійснений 10 червня 2015 року.

Ухвалою суду від 20.09.2021 року по справі відкрито провадження та, враховуючи норми ст.ст. 274, 279 ЦПК України, постановлено розгляд справи провести у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Директор ТОВ «Фінансова Компанія Управління Активами» Велікданов С.К. подав заяву у якій просить задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання виконавчого напису № 5037 від 24.01.2020 року вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. таким, що не підлягає виконанню та відшкодування 454 грн. сплаченого судового збору.

Треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов О.М., приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Оніщенко Д.С. правом надання письмових пояснень не скористались.

Суд, дослідивши представлені докази, вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи із такого.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусом регламентується Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України, зокрема, Порядоком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена глава 14 ЗУ «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Згідно зі ст. 87 ЗУ «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до приписів ст. 88 ЗУ «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 глави 16 розділу ІІ цього Порядку).

Згідно з пп. 1.1 п. 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Згідно з пп. 2.1 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (пп 2.2 п 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 ЗУ «Про нотаріат»).

Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відтак вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Проте, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст. 15,16,18 ЦК України, ст.ст. 50,87,88 ЗУ «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає у тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотнього.

Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи у частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Для правильного застосування положень ст.ст. 87,88 ЗУ «Про нотаріат» у такому спорі необхідно перевірити доводи боржника у повному обсязі і установити чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які вказують про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Матеріали справи свідчать, що 25.12.2013 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 на підставі заяви останньої №002-18203-251213 укладено кредитний договір, за умовами якого позивачу встановлено ліміт кредитної лінії 50000,00 грн зі строком 364 календарних дні (а.с. 13). Протягом 2014-2015 років ОСОБА_1 погашала заборгованість, останній платіж здійснено 10.06.2015 року (а.с. 21).

Відповідно до Договору про відступлення прав вимоги №195/К від 09.02.2018 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» є правонаступником ПАТ «Дельта Банк». За аналогічним договором №20/01/20-1/1 від 20.01.2020 року правонаступником за кредитними договорами є ТОВ «Фінансова Компанія Управління Активами» (а.с. 11).

На підставі вищевказаних договорів 24.01.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. вчинений виконавчий напис № 5037 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія Управління Активами» 41583,63 грн. заборгованості за Кредитним договором № 002-18203-251213 від 25.12.2013 року, укладеним між нею та ПАТ «Дельта Банк», а також 150 грн. за вчинення виконавчого напису (а.с. 11).

Суд зауважує, що зазначений у виконавчому написі період стягнення заборгованості з 08.02.2018 року по 23.01.2020 року не можна визнати обґрунтованим, оскільки останній платіж з погашення кредиту ОСОБА_1 здійснила 10.06.2015 року.

Тому станом на дату звернення ТОВ «Фінансова Компанія Управління Активами» до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису 24.01.2020 року закінчився трирічний строк позовної давності до вимог кредитора, про що зазначила у позові і ОСОБА_1 .

За таких обставин, слушними є доводи позивача про існування спору щодо наявності заборгованості по кредитному договору.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що факт безспірності підпадає під об`єктивний сумнів. Стверджувати протилежне підстави відсутні, а тому зазначений виконавчий напис вчинено з порушенням діючого законодавства, і, як наслідок необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню.

За приписом ст.142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, решту - стягнути з відповідача, як того вимагає ст.141 ЦПК України.

Керуючись: ст.ст. 7, 34, 87, 88 ЗУ «Про нотаріат», глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 р. № 296/5, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 р. за № 282/20595, ст.ст. 10,11,57-60, 88, 141, 208-209,212,213,214-215,218 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 5037 від 24.01.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія Управління Активами» 41583,63 грн. заборгованості за Кредитним договором № 002-18203-251213 від 25.12.2013 року, укладеним між нею та ПАТ «Дельта Банк», а також 150 грн. за вчинення виконавчого напису.

Стягнути з ТОВ «Фінансова Компанія Управління Активами» на користь ОСОБА_1 454 грн. на відшкодування судових витрат.

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (проживає в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з державного бюджету сплачений судовий збір в розмірі 454 грн. згідно платіжного доручення №71846323 від 08 вересня 2021 року (призначення платежу: *;101; НОМЕР_2 ;2578715722; Судовий збір; Отримувач: ГУК Сум.обл/Конотоп.МТГ/22030101, КОД 37970404; кредит рахунок № UA788999980313161206000018530, дебет рахунок № НОМЕР_3 .

Рішення може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кравченко В. О.