Рішення № 101242372, 19.11.2021, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/2300/21

Провадження № 2/219/1598/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2021 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі: головуючого судді Худіної О.О., за участю секретаря судового засідання Лосинської І.М., Курилової А.О., за участі позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Бахмут цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Сілантьєв Дмитро Анатолійович до Бахмутської міської ради, ОСОБА_3 , третя особа Перша Бахмутська державна нотаріальна контора про встановлення юридичного факту та визначення додаткового строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом (який в подальшому уточнив) до Бахмутської міської ради, ОСОБА_3 , третя особа Перша Бахмутська державна нотаріальна контора про встановлення юридичного факту та визначення додаткового строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини. В обґрунтування позову вказав, що він ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є пенсіонером, ветераном праці та інвалідом другої групи. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є його рідною старшою сестрою. Вони разом народились в с. Закітне Лиманського району Донецької області, різниця у віці складає 3 роки. Він є єдиним близьким родичом померлої на теперішній час. ІНФОРМАЦІЯ_3 сестра померла. Після смерті сестри відкрилась спадщина на її квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті сестри зникло свідоцтво про народження сестри, тому він вимушений встановлювати родинні відносини у судовому порядку. Встановлення юридичного факту родинних відносин з сестрою необхідно позивачу для прийняття та оформлення спадщини.

Позивач вказує, що тяжко хворіє з 1996 році, йому встановлено другу групу інвалідності безстроково. Причинами пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини, позивач вказує: відсутність підтвердження родинних відносин з сестрою, свій похилий вік та стан здоров`я, проведення антитерористичної операції ООС (АТО) в Бахмутському районі, епідемія Ковід. Позивач вказує, що він спадкоємцем другої черги спадщини після померлої сестри, спадкоємців першої черги не має. Враховуючи викладене, позивач просив суд: встановити юридичний факт, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 є рідною сестрою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті сестри ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 тривалістю шість місяців.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 18 березня 2021 року по справі відкрито провадження, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, з повідомленням (викликом) осіб.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 11 травня 2021 року підготовче провадження було закрито, справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 1 листопада 2021 року до участі у справі було залучено співвідповідача.

У судовому засіданні представник позивача та позивач підтримали позовні вимоги на підставі доводів викладених у позові, наполягали на задоволенні позову у повному обсязі.

У судове засідання представник відповідача Бахмутської міської ради не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за відсутність представника відповідача, проти позовних вимог не заперечував.

У судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, відзив на позовну заяву не надавала, клопотань про відкладення судового засідання до суду не надходило.

У судове засідання представник третьої особи Перша Бахмутська державна нотаріальна контора не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за відсутність представника відповідача, проти позовних вимог не заперечував.

Що стосується позовних вимог про встановлення факту родинних відносин, суд зазначає наступне:

Так, у ході судового розгляду встановлено, що встановлення факту, якого вимагає позивач, породжує правові наслідки. Встановити такий факт іншим шляхом неможливо.

Відповідно до ст. 315 ЦПК України, суд в порядку окремого провадження розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Серед таких юридичних фактів у ст. 315 ч. 1 п. 8 ЦПК України визначені факти родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до ст. 316 ЦПК України, заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

З посвідки на постійне проживання ІН156289 вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.4).

До матеріалів справи додані: свідоцтво про народження відповідно до якого ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьками є ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (а.с.7).

З копії свідоцтва про народження ОСОБА_4 вбачається, що остання народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьками є ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Відповідно до документальної інформації від 30.06.2021 року наданої СМУ МЮ (м. Харків) Лиманським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану щодо витребування повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , повідомили, що актові записи за 1934 року були передані на постійне зберігання до Державного архіву міста Донецька Донецької області.

У судовому засіданні у якості свідків було опитано:

-ОСОБА_7 , яка суду пояснила, що позивач є її чоловіком, а померла ОСОБА_4 рідною сестрою. За можливістю, зважаючи на похилий вік та стан здоров`я її чоловіка вони відвідували сестру, допомагали по господарству. На час коли сестра померла, її чоловік та вона знаходилися у лікарні.

-ОСОБА_8 , яка суду пояснила, що родину позивача знає давно. ОСОБА_4 була рідною сестрою позивача, вони спілкувалися. Про те, що ОСОБА_4 померла вона не знала, дізналася про це від позивача та його дружини.

-ОСОБА_9 , яка суду пояснила, що родину позивача знає давно, є їхньою сусідкою. Померла ОСОБА_4 була рідною сестрою позивача, вони спілкувалися. Ще може додати, що позивач дуже хвора людина, часто знаходився на лікуванні у лікарнях.

Суд вважає встановленим наявність фактів, якими обґрунтовуються вимоги заявника, з таких мотивів.

Згідно зі ст.. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно п.1 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до роз`яснень п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Після смерті сестри у позивача виникла необхідність в оформленні спадщини, проте внаслідок відсутності оригіналу свідоцтва про народження сестри, він не має можливості оформити спадкові права.

Зважаючи на надані позивачем письмові докази, які досліджені судом, пояснення свідків, суд дійшов до висновку, що позивач обґрунтовано звернувся до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин, оскільки він позбавлений можливості будь-яким іншим способом, крім як в судовому порядку, довести свій родинний зв`язок з померлою сестрою, що створює йому перешкоди в оформленні спадщини.

Приймаючи до уваги підтвердження обставин родинних відносин між позивачем та його сестрою, відсутність заперечень цих обставин відповідачами, а також те, що встановлення факту родинних відносин між зазначеними особами не суперечить закону і направлене на захист інтересів та прав позивача у справі, суд вважає за можливе встановити факт родинних відносин між позивачем та його сестрою ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Що стосується позовних вимог позивача щодо визначення додаткового строку для прийняття спадщини, суд зазначає наступне.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

До відносин спадкування правила ЦК України (книга 6 Спадкове право, ст.ст.1216-1308) застосовуються, якщо спадщина відкрилась після набрання ним чинності з 01 січня 2004 року, а також якщо спадщина відкрилась до цієї дати, але не була прийнята ніким із спадкоємців (пункти 1, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

За загальними правилами про спадкування, передбаченими ст. 1216, 1218, 1220 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Частиною 3 статті 1223 ЦК України визначено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу (ст. 1258 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини ( ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Згідно Правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-85цс12, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 , яка є сестрою позивача, померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем другої черги.

Відповідно до наданих медичних документів, позивач є інвалідом 2 групи з 14.05.1996 року безстроково. Неодноразово знаходився на стаціонарному лікуванні у різних установах.

Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 16.03.2021 року, позивачу було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , в зв`язку з пропуском 6-ти місячного строку для прийняття спадщини, а також в зв`язку з відсутністю підтвердження родинних відносин, та відсутністю правовстановлюючих документів на квартиру, яка належала спадкодавцю.

Відповідно до документальної інформації наданої Першою Бахмутською державною нотаріальною конторою: після смерті ОСОБА_4 на підставі заяви ОСОБА_3 було заведено спадкову справу, на теперішній час свідоцтво про право на спадщину не видавалось, у зв`язку з наявністю спадкоємців попередньої черги.

Таким чином, у судовому засіданні встановлено факт пропуску строку для прийняття спадщини позивачем, який не є підставою для усунення від спадкування, оскільки позивач має право на спадщину після смерті сестри за законом. Однак, він не може реалізувати його у зв`язку з пропуском встановленого законом строку для прийняття спадщини. Отже право останнього підлягає захисту в судовому порядку.

Визначаючи спадкоємцю додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину.

Право на справедливий судовий розгляд, закріплене у п. 1 ст. 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Тобто Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320 цс 17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

У відповідності до роз`яснень, що містяться в абз. 6 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, вирішуючи питання при визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Як роз`яснив у своїй постанові від 26 червня 2019 року у справі №565/1145/17 Верховний Суд у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженням, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Із позовної заяви вбачається, що позивач пропустив встановлений законом строк для прийняття спадщини після смерті спадкодавця у зв`язку із об`єктивними, непереборними труднощами, що стало перешкодою до реалізації своїх спадкових прав та пропуску шестимісячного строку. Пропуск строку для прийняття спадщини стався через причини, які на думку позивача дають правові підстави вважати їх поважними.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 81 ЦПК України докази в їх сукупності, суд вважає, що позивач пропустив строк прийняття спадщини після смерті спадкодавця з поважних причин.

Таким чином, враховуючи встановлені фактичні обставини справи та причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, які суд визнає поважними, на підставі наведених вище норм закону, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, підлягають задоволенню.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 1216, 1218, 1220, 1223, 1265, 1269, 1270, 1272 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року № 7, постановою Верховного Суду України від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, ст. ст. 10, 81, 200, 206, 247, 259, 265, 273, 354-355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Сілантьєв Дмитро Анатолійович до Бахмутської міської ради, ОСОБА_3 , третя особа Перша Бахмутська державна нотаріальна контора про встановлення юридичного факту та визначення додаткового строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити у повному обсязі.

Встановити юридичний факт, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 є рідною сестрою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті сестри ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 тривалістю шість місяців з дня набрання законної сили рішенням суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлений та підписаний 19.11.2021 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2

Представник позивача- адвокат Сілантьєв Дмитро Анатолійович, АДРЕСА_3 .

Відповідач 1 - Бахмутська міська рада, ЄДРПОУ 04052732, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру 44.

Відповідач 2 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .

Третя особа без самостійних вимог - Перша Бахмутська державна нотаріальна контора, ЄДРПОУ 02888107, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 51.

Суддя О.О. Худіна

19.11.2021