Ухвала суду № 101241932, 22.11.2021, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/2482/16-ц

УХВАЛА

Іменем України

22 листопада 2021 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

судді Карпінської Ю.Ф.,

за участю секретаря Фольваркової Н.О.,

у відсутності учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», заінтересовані особи: Приватне акціонерне товариство «Кредобанк», ОСОБА_1 , про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа на примусове виконання,

УСТАНОВИВ:

В провадження Вінницького районного суду Вінницької області надійшла вищевказана заява, яка мотивована тим, що 18.07.2016 Вінницьким районним судом Вінницької області ухвалено рішення у справі № 128/2482/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 28043-OWNCASH від 17.06.2014 в сумі 26740,57 грн та судового збору в розмірі 1379 грн. На виконання рішення суду був виданий виконавчий лист, який був пред`явлений на виконання до Вінницького районного відділу ДВС ГТУЮ у Вінницькій області. 28.09.2018 Вінницьким районним відділом ДВС ГТУЮ у Вінницькій області виконавчий лист № 128/2482/16-ц був повернутий ПАТ «Кредобанк» на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». На даний час виконавчий лист переданий ПАТ «Кредобанк» до ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» і на виконанні не перебуває. 28.08.2017 між ПАТ «Кредобанк» та ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» було укладено договір факторингу із відступленням права грошової вимоги з кредитними договорами, відповідно до якого ПАТ «Кредобанк» відступило, а ТОВ ФК «Довіра та гарантія» прийняло права вимоги, в тому числі за кредитним договором № 28043-OWNCASH від 17.06.2014. Крім цього, відповідно до умов договору факторингу від 28.07.2017 новому кредитору мають бути передані оригінали кредитних договорів відповідно до реєстру. Тривалий час від ПАТ «Кредобанк» не передавався виконавчий лист № 128/2482/16-ц, тому фактично ТОВ ФК «Довіра та гарантія» отримало оригінал виконавчого листа лише 06.07.2021. За вищевказаних обставин заявник просить суд замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Кредобанк» на його правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» та визнати поважними та поновити строк пред`явлення до виконання виконавчого листа.

В судове засідання 18.11.2021 учасники справи не з`явилися, хоч про день, час та місце розгляду заяви повідомлялись судом в установленому законом порядку.

Згідно з ч. 3 ст. 442 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважав можливим провести судове засідання 18.11.2021 за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши заяву про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа на примусове виконання, оглянувши матеріали цивільної справи № 128/2482/16-ц, суд дійшов такого висновку.

Судом установлено, що рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 18.07.2016 по справі № 128/2482/16-ц позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» заборгованість за кредитним договором № 28043-OWNCASH від 17.06.2014 в розмірі 26740 грн 57 коп.; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» судові витрати по справі в розмірі 1378 грн (а.с. 35).

28 серпня 2017 року між ПАТ «Кредобанк» та ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» був укладений договір факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами, відповідно до якого ПАТ «Кредобанк» відступило, а ТОВ ФК «Довіра та гарантія» прийняло права вимоги, в тому числі за кредитним договором № 28043-OWNCASH від 17.06.2014 (а.с. 49-54).

23.10.2021 на виконання вимог ухвали судді Вінницького районного суду Вінницької області від 12.10.2021 на адресу Вінницького районного суду Вінницької області з Вінницького районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) надійшов лист, зі змісту якого вбачається, що у відділі на виконанні перебувало виконавче провадження № 54517451 згідно з виконавчим листом № 128/2482/16-ц, виданим 21.11.2016 Вінницьким районним судом Вінницької області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Кредобанк» заборгованості за кредитним договором № 28043-OWNCASH від 17.06.2014 в сумі 26740,57 грн та судовий збір в розмірі 1378 грн. 16.08.2017 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 54517451. 28.08.2018 виконавче провадження завершено згідно з п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Згідно з даними АСВП, станом на 23.10.2021 виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Кредобанк» повторно на виконання до Вінницького районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) не надходив та на виконанні не перебуває.

Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) – сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом частин першої та другої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно з ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів першої і другої частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Вищевикладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто, може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 5 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18), від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18), від 15 травня 2019 року у справі № 370/2464/17 (провадження 61-39193св18) та від 29 березня 2021 року у справі № 2-5356/10 (провадження 61-17987св20).

Згідно з правовою позицією, висловленою Верховним Судом в своїй постанові від 02.10.2019 у справі № 753/1415/16-ц, відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору та відбувається шляхом укладення договору.

Враховуючи вищезазначене, наявні підстави для задоволення вимоги про заміну сторони виконавчого провадження, тому суд вважає за необхідне провести заміну стягувача з Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» на його правонаступника «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».

Що стосується поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа на примусове виконання, слід зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Згідно з ч. 1 ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визначених судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду. Таке право стягувача передбачено також ч. 1 ст. 433 ЦПК.

Процесуальний порядок поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання встановлений ч. 2 ст. 433 ЦПК, а саме: заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який видав виконавчий лист, або до суду за місцем виконання, якщо виконавчий документ виданий іншими органами (посадовими особами).

Виходячи з аналізу зазначених норм права, суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого на підставі судового рішення, до виконання, повинен з`ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність або неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, виникла протягом строку, який пропущено та підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або не заінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, обставин, які безпосередньо унеможливлюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, які виникли об`єктивно, так і від чинників, що не пов`язані з людським фактором, що підтверджуються належними і допустимими засобами доказування.

Заявником ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія»не наведено причин, які є поважними та давали б підстави для поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, та не надано таких доказів. Договір факторингу був укладений ще 28.08.2017, а виконавчий лист було повернуто 28.09.2018, що не позбавляло заявника на реалізацію своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов`язків, зокрема вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасний контроль за виконанням судового рішення до кінця строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання, а саме: 28.09.2021, навіть при отриманні оригіналу виконавчого листа 06.07.2021.

Крім цього, як на підтвердження отримання оригіналу виконавчого листа 06.07.2021, що стало на думку заявника підставою для поновлення пропущеного строку, останній посилається на копію видаткової накладної № 857894 від 29.06.2021, однак зі змісту даної накладної неможливо встановити, який саме документ отримало ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», оскільки будь-яких відміток про найменування відправлення дана накладна не містить, а отже суд не бере даний доказ до уваги.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що підстави для задоволення заяви «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» в частині поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа на примусове виконання відсутні, тому в цій частині слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 1, 15, 26 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 512, 513, 514, 516 ЦК України, п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, ст.ст. 247, 260, 433, 442 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», заінтересовані особи: Приватне акціонерне товариство «Кредобанк», ОСОБА_1 , про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа на примусове виконання– задовольнити частково.

Замінити стягувача у цивільній справі № 128/2482/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромз Публічного акціонерного товариства «Кредобанк»на його правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».

В решті заявлених вимог – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвали суду проголошуються негайно після їх постановлення за правилами проголошення рішень суду.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дата складення ухвали – 22.11.2021.

СУДДЯ Юлія КАРПІНСЬКА