Рішення № 101241012, 12.11.2021, Томаківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 195/1142/21

2/195/271/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

12.11.2021 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Кондус Л.А., при секретарі - Дєєвої Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду сел. Томаківка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (ЄДРПОУ 14360570, м.Київ, вул. Грушевського, 1Д) до ОСОБА_1 (зареєстрованої: АДРЕСА_1 ) про стягнення боргу кредитором спадкодавця,

В С Т А Н О В И В :

Позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця в сумі 144 719,76 грн., мотивуючи наступним.

ОСОБА_2 (позичальник) звернувся до АТ КБ "ПриватБанк" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву № б/н від 17.12.2012.

ОСОБА_2 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифи Банку", які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом в заяві.

У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 1600,00 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 18.10.2018.

Згідно з ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Позивач зазначає, що спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 , яка є відповідачем у даній справі.

Представник позивача подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, при цьому наполягає на позовних вимогах та проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

18.10.2021 за ухвалою Томаківського районного суду Дніпропетровської області явку представника позивача було визнано обов`язковою для надання відповідних пояснень і розгляд справи було відкладено на 12.11.2021 о 09.00 год. При цьому представник позивача до суду не з`явився, будь-яких пояснень суду не надав.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила, відзив на позов не надала.

Відповідач, який належним чином повідомлений про відкриття провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до вимог ст. 280-281 ЦПК України, з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлявся про перебування в провадженні суду даної справи, однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи з викликом сторін - не подав, крім того, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванню обставин справи, прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до укладеного договору №б/н від 17.12.2012 ОСОБА_2 (позичальник) отримав кредит.

Позичальнику було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. (а.с.20).

У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 1600,00 грн., що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку (а.с.20).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть, виданого виконавчим комітетом Виводівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області, позичальник ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 55) .

Судом встановлено, що позивач направив претензію кредитора в порядку ст. 1281 ЦК України до Другої нікопольської державної нотаріальної контори (м.Нікополь), в якій просив повідомити, чи заводилась спадкова справа після смерті померлого боржника, включити його кредиторські вимоги в спадкову масу, повідомити інформацію стосовно осіб, які подали заяву про прийняття спадщини або відмовилися від прийняття спадщини після смерті боржника, а також щодо осіб, які вже прийняли спадщину, що підтверджується копією вказаної претензії від 02.06.2020 вих. № SAMDN 52000071477287. (а.с. 57). При цьому в претензії не зазначено позивачем коли саме йому стало відомо про смерть спадкодавця.

Згідно відповіді на запит наданої Другою нікопольською державною нотаріальною конторою від 02.07.2020 вих. № 1125/01-16 (а.с.58), вбачається про повідомлення позивачу щодо заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , яка відкрита у приватного нотаріуса Томаківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Рудого М.Є. та рекомендовано позивачу надіслати претензію з додатками до нотаріуса Рудого М.Є.

Відповідно до статті 1281 ЦК України, кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що Банк направив спадкоємцю ОСОБА_1 , яка є відповідачем у даній справі, лист-претензію з вимогою погасити борг, однак її не було виконано, що підтверджується вказаним листом від 04.09.2020 вих. № SAMDN 52000071477287 (а.с.59).

Судом за ухвалою від 30.07.2021 було витребувано у приватного нотаріуса Томаківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Рудого М.Є. копію спадкової справи після смерті ОСОБА_2 . При цьому з повідомлення приватного нотаріуса Нікопольського районного нотаріального округу Рудого М.Є. від 03.08.2021 № 148/02-14, та з інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 65861083 від 03.08.2021 наданого на запит суду разом з копією спадкової справи, вбачається, що після смерті ОСОБА_2 заводилась спадкова справа за № 25/2019.

З копії спадкової справи суд вбачає, що до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 05.11.2019 зверталася ОСОБА_1 , яка є відповідачем у справі, і 06.02.2019 звертався ОСОБА_3 . При цьому судом встановлено, що до приватного нотаріуса Томаківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Рудого М.Є., як було рекомендовано позивачу, останній не звертався у встановлений строк з претензією в порядку ст. 1281 ЦК України. В зв`язку з чим позивачем не зазначено належних відповідачів у даній справі, і до суду не заявлено клопотання про залучення співвідповідача, при тому що явка представника позивача судом була визнана обов`язковою за ухвалою Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 18.10.2021.

Згідно з ст.608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

За приписами ст. ст.1216, 1218 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до п.5 ч.1ст. 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язаннями у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємця, таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржника за зобов`язанням.

Порядок пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців і порядок їх задоволення регулюються нормами ст.ст.1281,1282 ЦК України.

У зв`язку зі смертю боржника зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статей 1281,1282 ЦК України щодо строків пред`явлення кредитором вимог до спадкоємців і порядку задоволення цих вимог кредитора.

Відповідно до статті 1281 ЦК України, кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частиною другою та третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

За положеннями ст.1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

А тому, виходячи із наведеного, при вирішенні спору про стягнення зі спадкоємця коштів для задоволення вимог кредитора, судом підлягає встановленню, яке саме майно спадкоємець отримав у спадщину та яка його вартість.

У пункті 32 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" №5 від 30.03.2012 року роз`яснено, що з урахуванням положення ст.1282 ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому спадкоємці несуть зобов`язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов`язання фактично не пов`язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.

Аналіз зазначених норм права дає можливість зробити висновок про те, що спадкоємці можуть задовольняти вимоги кредиторів лише: у разі прийняття майна у спадщину; у межах вартості успадкованого майна; у розмірі, яка виникла за життя спадкодавця.

Проте, представник позивача в своїй позовній заяві як на підставу задоволення позову посилається на те, що відповідач постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а тому вважається таким, що прийняв спадщину і повинен нести цивільно-правову відповідальність за борги спадкодавця.

Відповідно до ч. 2 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу він не заявив про відмову від неї.

Судом встановлено спільне проживання відповідача із спадкодавцем (позичальником) на день смерті останнього.

Але позивач не надав суду доказів, які підтверджують, яке саме майно прийняв у спадок відповідач та яка його вартість, що унеможливлює стягнення з нього заявлених позивачем грошових коштів. Разом з цим позивач не звертався до приватного нотаріуса Томаківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Рудого М.Є., у встановлений строк з претензією в порядку ст. 1281 ЦК України, як йому було рекомендовано Другою нікопольською державною нотаріальною конторою (м.Нікополь).

Крім цього, АТ КБ «ПриватБанк» клопотання про витребування відомостей щодо наявності у спадкодавця на час відкриття спадщини рухомого та нерухомого майна заявлено не було.

Стаття 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, враховуючи наведені обставини, відсутні підстави для стягнення боргу за кредитом спадкодавця, а тому позов задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 4,9, 83, 229, 235, ч.2 ст. 247, 258, 259, 265, 280-284 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (ЄДРПОУ 14360570, м.Київ, вул. Грушевського, 1Д) до ОСОБА_1 (зареєстрованої: АДРЕСА_1 ) про стягнення боргу кредитором спадкодавця в розмірі 144719,76 грн. за кредитним договором від 17.12.2012 - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Дніпровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області.

Повний текст рішення складено 16.11.2021.

Суддя: Л. А. Кондус