Рішення № 101238991, 22.11.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.11.2021Справа № 910/14110/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" до акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 11 548,17 грн,

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У серпні 2021 року приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (далі - Комбінат) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Залізниця) збитків у розмірі 11 548,17 грн, які виникли у зв`язку із незбереженням вантажу при перевезенні.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, як перевізник, належним чином не виконав зобов`язань щодо збереження вантажу під час його перевезення залізничним транспортом, внаслідок чого частину вантажу було втрачено, а позивачу були спричинені збитки в розмірі 11 548,17 грн, які Залізниця, як перевізник, зобов`язана відшкодувати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 6 вересня 2021 року вищенаведену позовну заяву Комбінату прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/14110/21 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

Крім того, цією ухвалою відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, для подання заперечень - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

Зазначена ухвала суду вручена представнику відповідача 8 жовтня 2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105478257771. Однак у визначений судом строк відзив на позовну заяву відповідачем подано не було.

27 жовтня 2021 року від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів понесення ним витрат на професійну правничу допомогу.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

19 грудня 2019 року між Комбінатом і ПрАТ "Суха Балка" укладено договір № 2057, за умовами якого останнє зобов`язалося поставити, а покупець - оплатити та прийняти руду залізну агломераційну, руду залізну доменну (далі - товар) відповідно до умов, передбачених даним договором.

10 серпня 2020 року вантажовідправник - ПрАТ "Суха Балка" відправив із залізничної станції Вечірній Кут до залізничної станції Асланово у вагонах № 52183191 та № 53522587 вантаж, а саме - руда залізна агломераційна, вантажоотримувачем якого був позивач. Наведені обставини підтверджуються залізничною накладною № 47929468 (досилкова накладна № 47949409).

Як вбачається з пункту 110 Статуту залізниць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Статуту залізниць України" від 6 квітня 1998 року № 457 (далі - Статут), Залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Пунктом 1.2 Правил оформлення перевізних документів (затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року № 644) накладна (залізнична) є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення.

Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.

Згідно пункту 1.1 Правил оформлення перевізних документів накладна згідно з цими Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.

13 серпня 2020 року на підставі акту від 12 серпня 2020 року № 36005 станції Волноваха було перевірено кількість та масу вантажу в вагоні № 52183191 та виявлено невідповідність фактичної маси вантажу з вагою, що зазначена в накладній від 10 серпня 2020 року № 47929468 (досилкова накладна № 47949409). У зв`язку з наведеними обставинами було складено комерційний акт № 485002/731 від 13 серпня 2020 року, який свідчить про недостачу вантажу, про що в зазначених накладних була зроблена відповідна відмітка.

У вищевказаному комерційному акті вказано, що за документом значиться вантаж: руда залізна, навалом. Вага, визначена відправником на вагонних вагах: брутто - не вказано, тара - 23 700 кг, нетто - 70 000 кг. При переважуванні вага виявилась: брутто 90 700, тара - 23 700 кг, нетто - 67 000 кг, що менше документа на 3 000 кг.

При комерційному огляді виявлено: навантаження в вагоні нижче рівня бортів на 600-1200 мм, хаотичне, нерівномірне, не розрівняне. Вантаж не марковано, у документах маркування не зазначено. За рухом поїзда, ліворуч, над 1-2 люками є виїмка розміром 800 мм х 1200 мм глибиною до полу вагону. Вагон прибув у технічному стані справний, ліворуч у другому люку нещільне прилягання кришки люка поряд хребтової та поперечної балок, щілини 50-70 мм, мають закладення з дрантя, не порушене, що відповідає попутному акту від 12 серпня 2020 року № 36005 станції Волноваха. Течі вантажу на станції Асланово немає.

13 серпня 2020 року на підставі акту від 12 серпня 2020 року № 36002 станції Волноваха було перевірено кількість та масу вантажу в вагоні № 53522587 та виявлено невідповідність фактичної маси вантажу з вагою, що зазначена в накладній від 10 серпня 2020 року № 47929468 (досилкова накладна № 47949409). У зв`язку з наведеними обставинами було складено комерційний акт № 486202/310/741 від 13 серпня 2020 року, який свідчить про недостачу вантажу, про що в зазначених накладних була зроблена відповідна відмітка.

У вищевказаному комерційному акті вказано, що за документом значиться вантаж: аглоруда. Вага, визначена відправником на вагонних вагах: брутто - не вказано, тара - 22 100 кг, нетто - 69 000 кг. При переважуванні вага виявилась: брутто 84 950 кг, тара - 22 100 кг, нетто - 62 850 кг, що менше документа на 6 150 кг.

При комерційному огляді виявлено: навантаження нижче рівня бортів на 60-120 см, хаотичне, нерівномірне. Маркування відсутнє. Між 1-2 люками по напрямку поїзду поглиблення 80 см х 80 см х 50 см, над 6-7 люками поглиблення 250 см х 580 см глибиною до полу. Течі вантажу немає. Вагон бездвірний, розвантажувальні люки зачинені на запірний пристрій, нещільне прилягання кришок люків до поперечних балок, щілини 5-7 см, закладання ганчір`ям не порушено. Вагон технічно справний.

Згідно зі статтею 2 Правил складання актів (затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 року № 334) комерційні акти складаються для засвідчення (крім іншого) обставин невідповідності маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах.

Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин.

Розрахунок збитків, спричинених внаслідок недостачі вантажу у вказаних вагонах, проведений відповідно до Правил видачі вантажів, та становить: у вагоні № 52183191 - 2 900,64 грн, у вагоні № 535222587 - 8 647,53 грн, разом - 11 548,17 грн.

Відповідно до частини 1 статті 307 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Частиною 5 статті 307 ГК України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Статтею 129 Статуту визначено, що обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Згідно з частинами 1, 3 статті 314 ГК України, положення яких кореспондуються з положеннями статті 924 Цивільного кодексу України, перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - у розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Частинами 1, 2 ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт" також встановлено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. За незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Відповідно до статті 6 Статуту накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Згідно із статтею 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі (статті 114 Статуту).

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що в спірному випадку, який стосується заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача збитків у розмірі 11 548,17 грн у зв`язку із незбереженням вантажу при перевезенні, позивачем належними і допустимими доказами доведено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення для застосування до відповідача такої міри відповідальності як стягнення збитків.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

З урахуванням положень статті 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Крім того, у своїй позовній заяві Комбінат просив суд стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Відповідно до частини 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 2, 3 статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу Комбінатом долучено до матеріалів справи копії: договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 30 березня 2018 року № 845, укладеного з адвокатським об`єднанням "Всеукраїнська адвокатська допомога", додаткової угоди від 22 грудня 2020 року № 230, додаткової угоди від 16 серпня 2021 року № 278, акту приймання-передачі наданих послуг від 6 вересня 2021 року № 1 на загальну суму 2 497,48 грн, а також розрахунок розміру винагороди від 1 вересня 2021 року.

За умовами договору від 30 березня 2018 року № 845 позивач доручив, а адвокатське об`єднання взяло на себе зобов`язання надавати клієнту правову допомогу (юридичні послуги) з питань, що виникають у процесі господарської діяльності клієнта в порядку та на умовах, визначених цим договором. Зміст, умови та строки виконання покладених клієнтом на адвокатське об`єднання завдань узгоджується сторонами шляхом укладення додаткових угод до цього договору (пункти 1.1., 1.2. зазначеного правочину).

За змістом пункту 5.3. вказаної угоди оплата послуг адвокатського об`єднання здійснюється клієнтом шляхом безготівкового розрахунку. Оплата клієнтом наданих адвокатським об`єднанням послуг здійснюється на підставі актів надання послуг (актів прийому-передачі наданих послуг), оформлених у двосторонньому порядку та рахунків, наданих адвокатським об`єднанням. Акт надання послуг (акт прийому-передачі наданих послуг) оформлюється адвокатським об`єднанням станом на останній день місяця, в якому надавалися послуги за цим договором.

У попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат, які поніс і які очікує понести позивач у зв`язку із розглядом справи, наведений детальний опис послуг адвоката та їх вартість. За попереднім розрахунком, загальна орієнтовна сума витрат на професійну правничу допомогу складала 4 770,48 грн.

На підтвердження виконання робіт, обумовлених договором про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 30 березня 2018 року № 845, Товариство подало акт приймання-передачі наданих послуг від 6 вересня 2021 року № 1 та розрахунок розміру винагороди від 1 вересня 2021 року, відповідно до яких вартість наданих вказаним адвокатським об`єднанням послуг складає 2 497,48 грн.

Враховуючи вищевикладене суд встановив, що витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 2 497,48 грн є пов`язаними з розглядом даної справи, їх розмір є обґрунтованим, співмірним із складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Заявлена сума витрат не перевищує їх попереднього орієнтовного розрахунку, наданого суду (протилежного відповідачем не доведено належними та допустимими доказами).

Враховуючи вищенаведені обставини, беручи до уваги задоволення пред`явлених Комбінатом позовних вимог у повному обсязі, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині покладення на Залізницю 2 497,48 грн витрат на правову допомогу адвоката.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, місто Київ, вулиця Єжи Гедройця, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (87504, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Левченка, будинок 1; ідентифікаційний код 00191129) 11 548 (одинадцять тисяч п`ятсот сорок вісім) грн 17 коп. збитків, 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. судового збору, а також 2 497 (дві тисячі чотириста дев`яносто сім) грн 48 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 22 листопада 2021 року.

Суддя Є.В. Павленко