Ухвала суду № 101235877, 17.11.2021, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/1338/21

Провадження № 1-кп/177/123/21

У Х В А Л А

Іменем України

17 листопада 2021 року м. Кривий Ріг

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

судді - Березюк М. В.

за участю:

секретаря судового засідання - ДаниловоїА.А.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру по кримінальному провадженню внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12020040000000629 від 24.08.2020 відносно ОСОБА_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора Суровцева І.С.

особи стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_1

захисника Кухар О.І.

законного представника ОСОБА_2

представника ОСОБА_2 Шелудько А.О.

потерпілих ОСОБА_3

представника потерпілих Малиця Ю.М.

В С Т А Н О В И В:

До Криворізького районного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив призначити до судового розгляду клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_1 . Зазначав, що клопотання складено з дотриманням вимог КПК України. Підстави для закриття провадження, повернення клопотання прокурору чи внесення подання про визначення підсудності відсутні.

Вважав за необхідне здійснювати розгляд кримінального провадження у відкритому судовому засіданні, за участі учасників провадження.

Прокурором подано клопотання про продовження ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, а саме в ДФ «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» ДУ «Центр психічного здоров`я і моніторингу наркотиків та алкоголю МОЗ України».

Обґрунтовуючи вказане клопотання прокурор вказував, що 01.09.2021 року слідчим суддею Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, відносно ОСОБА_1 змінено запобіжний захід, а саме застосовано запобіжний захід у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають небезпечну поведінку особи. Вказаний запобіжний захід було продовжено ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 28.09.2021, на строк 60 діб, тобто до 26.11.2021. Строк запобіжного заходу спливає, однак до вказаного строку не можливо завершити судовий розгляд справи, а тому враховуючи наявність звинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 286 КК України, збереження та не зменшення ризиків можливого переховування його від суду, незаконного впливу на свідків, потерпілих та експертів, можливого знищення, переховування чи спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин справи, зокрема пошкодити автомобіль DAF XP 105.460», р.н. НОМЕР_1 з напівпричепом, або їх окремих частин, що зберігаються в ПП «Автоленд-Тернопіль», де ОСОБА_1 працював, а тому може мати доступ до вказаних речових доказів. Крім цього, вказував, що ОСОБА_1 може іншим чином перешкоджати судовому провадженню, зокрема шляхом затягування розгляду справи, не з`явлення в судові засіданні з іншої області. Тому, прокурор вважав за необхідне продовжити обраний запобіжний захід.

Представник потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - адвокат Малиця Ю.М., в судовому засіданні підтримав позицію прокурора щодо необхідності призначення справи до розгляду та продовження запобіжного заходу ОСОБА_1 , при цьому просив врахувати тяжкість кримінального правопорушення та його наслідки, в виді смерті двох осіб.

Крім цього, Малиця Ю.М. просив прийняти до розгляду в рамках кримінального провадження цивільні позови потерпілих, а також задовольнити раніше подане клопотання від імені ОСОБА_4 як директора СТОВ «Зоря» про зняття арешту з автомобілю «TOYOTA Hilux», р/н НОМЕР_2 , який визнано речовим доказом по даному кримінальному провадженню та його повернення власнику СТОВ «Зоря».

Потерпіла ОСОБА_3 підтримала позицію свого представника. Потерпілий ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, що не перешкоджає розгляду справи.

Захисник Кухар О.І. не заперечував проти призначення клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_1 до судового розгляду в відкритому судовому засіданні, а також прийняття позовних заяв потерпілих для розгляду в рамках кримінальним провадження. Однак заперечував проти задоволення клопотання про зняття арешту з автомобілю «TOYOTA Hilux», р/н НОМЕР_2 , посилаючись на передчасність такого клопотання, адже вказаний автомобіль є речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

Кухар О.І. заперечив проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у виді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають небезпечну поведінку особи, зазначаючи про необґрунтованість ризиків про які вказував прокурор. Надав суду клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_8 на запобіжний захід у вигляді передання на піклування його брата ОСОБА_2 , який проживає у с. Коцюбинці Чортківського району Тернопільської області, з обов`язковим лікарським наглядом лікаря КП «Гусятинська комунальна лікарня» Гусятинської селищної ради Чортківського району Тернопільської області.

В обґрунтування вказаного клопотання зазначав, що ОСОБА_1 від органів досудового розслідування не переховувався та не має наміру переховуватися від суду, у разі передання під піклування брата - законного представника, буде з`являтися в судові засідання. Крім цього, він раніше не судимий, має міцні соціальні зв`язки та позитивні характеристики. Необґрунтованими вважав ризики щодо можливості знищення чи пошкодження речового доказу, впливу на свідків, потерпілих та експертів, іншим чином перешкоджати судовому провадженню. Крім цього, вважав за необхідне врахувати сумніви щодо обґрунтованості підозри висунутої ОСОБА_1 , посилаючись на висновки експертиз проведених за заявою захисника.

Клопотання Кухар О.І. підтримав законний представник ОСОБА_1 та його представник - адвокат Шелудько А.О., який також вказував на відсутність ризиків, що зазначалися прокурором та просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора та задовольнити клопотання сторони захист щодо запобіжного заходу.

Прокурор та представник потерпілих просили відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту щодо зміни запобіжного заходу, посилаючись та тяжкість інкримінованого правопорушення, існування ризиків визначених прокурором. Прокурор наполягав на тому, щодо домінуючим є ризик можливого переховування від суду, що унеможливлюватиме розгляд справи в розумний строк. Наполягав на фактах переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування, сприяння останньому в цьому інших осіб. Зазначав, що сам ОСОБА_1 маючи можливість повідомити про своє місце проживання слідчого, після одужання, змінив місце проживання, зареєструвався у квартирі родича представника законного представника, після чого був поміщений на лікування до КП «Гейківська багатопрофільна лікарня», при цьому не повідомляв органи досудового розслідування ні про зміну місця проживання, ні про місце проходження лікування. У зв`язку з чим, прокурор вказував на існування ризиків, які свідчать, що більш м`який запобіжних захід не зможе забезпечити виконання ОСОБА_1 процесуальних обов`язків визначених КПК України, а також запобігти визначеним ризикам.

Прокурор вважав клопотання про арешт майна таким, що не підлягає задоволенню, з посилання на положення ст. 100 КПК України та не заперечував проти прийняття до розгляду позовних заяв потерпілих.

ОСОБА_1 позицію щодо питань, які підлягають вирішенню в підготовчому засіданні не висловив, покладався на думку своїх захисника та законного представника.

Заслухавши учасників процесу, розглянувши клопотання учасників провадження, суд приходить до наступних висновків.

20.09.2021 на адресу суду надійшло клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 286 КК України.

Вирішуючи питання щодо можливості призначення кримінального провадження до судового розгляду, суд виходить з наступного.

Питання, які підлягають вирішенню в підготовчому провадженні визначені ст. 314 КПК України, серед них можливість призначення справи до розгляду.

Розглянувши подане клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_1 , перевіривши його на відповідність вимогам ст. 291, 292 КПК України, за відсутності заперечень учасників провадження щодо призначення клопотання до розгляду, суд приходить до висновку про можливість призначення судового розгляду на підставі вказаного клопотання.

Вказане кримінальне провадження підсудне Криворізькому районному суду Дніпропетровської області, підстав для прийняття інших рішень, передбачених ч.3 ст. 314 КПК України, судом не встановлено.

Щодо клопотання ОСОБА_4 , про зняття арешту з автомобілю «TOYOTA Hilux», р/н НОМЕР_2 , належного СТОВ «Зоря», суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню, оскільки вказаний автомобіль згідно реєстру матеріалів кримінального провадження визнано речовим доказом по кримінальному провадженню. Відповідно ч.9 ст. 100, ч.4 ст. 174 КПК України, доля речових доказів, як і скасування арешту майна підлягає вирішенню у судовому рішенні, яким закінчується судовий розгляд.

Щодо клопотання представника потерпілих про прийняття до спільного розгляду з кримінальним провадженням цивільних позовів потерпілих, суд керуючись ч.5 ст. 128 КПК України, вважає за необхідне позовні заяви потерпілих прийняти до розгляду в рамках даного кримінального провадження, роз`яснивши при цьому можливість звернення з вимогами до осіб, які можуть нести цивільно-правову відповідальність за дії ОСОБА_1 , за умови доведення його причетності до вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження вирішує питання про заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжні заходи.

Відповідно до ст. 508 КПК України до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, можуть бути застосовані судом такі запобіжні заходи: 1) передання на піклування опікунам,близьким родичам чи членам сім`ї з обов`язковим лікарським наглядом; 2) поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку.

Передбачені частиною першою цієї статті запобіжні заходи застосовуються судом до особи з моменту встановлення факту розладу психічної діяльності чи психічної хвороби.

Застосування передбачених запобіжних заходів здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, в тому числі: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питань, що стосуються запобіжного заходу, підлягають оцінці в сукупності всі обставини, зокрема ризики передбачені ст. 177 КПК України, а також інші обставини, визначені ст. 178 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Прокурором подано клопотання про продовження дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у вигляді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку. Стороною захисту подано клопотання про зміну запобіжного заходу на більш м`який.

Вирішуючи вказані клопотання судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01.09.2021 замінено обраний раніше запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з обов`язком застосування електронного засобу контролю на поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку (а.с. 77). Вказаний запобіжний захід продовжувався ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 28.09.2021, до 26.11.2021. На даний час ОСОБА_1 перебуває в Дніпровської філії «Спеціалізований заклад з надання психіатричної допомоги» Державна установа «Центр психічного здоров`я і моніторингу наркотиків та алкоголю МОЗ України».

Строк запобіжного заходу обраного відносно ОСОБА_1 спливає, однак з об`єктивних причин, враховуючи стадію кримінального провадження, завершити розгляд вказаного кримінального провадження, у вказаний строк не є можливим.

Вирішуючи клопотання щодо запобіжного заходу, судом враховується зміст клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_1 , яке передано на розгляд суду, характер інкримінованого кримінального правопорушення, що спричинило загибель кількох осіб та є тяжким злочином, тяжкість покарання, що передбачене санкцією даної статті, вік та стан здоров`я ОСОБА_1 , який в момент події, що є предметом розгляду в даному кримінальному провадженні не виявляв ознак будь-якого хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності і за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, на теперішній час за станом здоров`я не може усвідомлювати свої дії та керувати ними, потребує застосування примусових заходів медичного характеру, у разі доведення його причетності до вчинення вказаного кримінального правопорушення.

При цьому, суд вважає доведеним перед судом ризик можливого переховування ОСОБА_1 від суду, оскільки на стадії досудового розслідування вживалися заходи для встановлення його місцезнаходження, останній перебував у розшуку, що свідчить про існування, збереження та не зменшення ризику переховування від суду, за умови пом`якшення запобіжного заходу, що може вплинути на розумність строків судового розгляду. Факт існування вказаного ризику доведено в ході судового засідання прокурором.

Твердження сторони захисту щодо необґрунтованості вказаного ризику, суд розцінює критично, оскільки вказані обставини підтверджені даними клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру та реєстру доданого до нього. Надані стороною захисту до клопотання докази, як то листи непрацездатності, не спростовують того факту, що маючи реальну можливість повідомити слідчого про припинення стаціонарного лікування, послідуючого одужання, зміну місця свого проживання з Тернопільської області до м. Кривого Рогу, влаштування на лікування до КП «Гейківська багатопрофільна лікарня» останній не повідомляв органи досудового розслідування про вказані обставини, хоча як слідує з клопотання сторони захисту, він був обізнаний з тим, що йому буде оголошено підозру та подано клопотання про обрання запобіжного заходу. Останній був оголошений у розшук. Будь-яких об`єктивних даних, які б спростовували вказані обставини суду не надано.

Всі вищевказані обставини, на переконання суду свідчать про доведеність ризику можливого переховуватися від суду.

Наявність у ОСОБА_1 певних соціальних зв`язків, зокрема наявності дружини, дитини та батьків, з урахування наведених в судовому засіданні доводів прокурора щодо відсутності у членів його родини інформації щодо його місця проживання перед оголошенням останнього в розшук, зміну останнім місця проживання та реєстрації місця проживання в м. Кривому Розі, суд не вважає достатніми для спростування ризику можливого переховування від суду, враховуючи тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення та покарання, передбаченого за його вчинення. Вказаного ризику не спростовують і доводи про те, що ОСОБА_1 не порушує умови обраного відносно нього запобіжного заходу.

Крім цього, обґрунтованим та доведеним суд вважає ризик можливого впливу на свідків, потерпілих та експертів по даному провадженню, оскільки будучи ознайомленим з матеріалами кримінального провадження, останній обізнаний з їх анкетними даними, а тому не виключається ризик незаконного впливу на вказаних осіб, з метою зміни показів останніми.

Доведеним суд вважає збереження ризику можливого знищення, переховування або спотворення будь-яких із речей чи документ, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зокрема - пошкодити автомобіль та напівпричіп або їх окремі частини, що передані на зберігання ПП «Автоленд - Тернопіль» в м. Тернопіль, де ОСОБА_1 працював, а отже може мати доступ до вказаного доказу, що може перешкоджати кримінальному провадженню.

Доведеним прокурором суд вважає й ризик визначений п. 4 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом неявок до суду ОСОБА_1 , як особи до якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру, враховуючи факт та підстави оголошення останнього в розшук на стадії досудового розслідування.

Твердження сторони захисту щодо необґрунтованості підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, суд не приймає до уваги, оскільки на вказаній стадії кримінального провадження, суд позбавлений можливості надавати оцінку обґрунтованості чи необґрунтованості підозри, відповідна оцінка надається судом виключно в нарадчій кімнаті при ухваленні рішення за результатами розгляду справи та на підставі всіх доказів досліджених в судовому засіданні. Надані до клопотання стороною захисту висновку експертиз, проведених за заявою захисника, суд не бере до уваги при вирішенні клопотань про запобіжний захід з вищенаведених підстав, а також враховуючи той факт, що вказані експертизи не відкриті іншій стороні в порядку ст. 290 КПК України, про що наголошував прокурор.

При вирішенні клопотання про продовження запобіжного заходу, враховуючи стадію кримінального провадження, суд не здійснюючи оцінку обґрунтованості підозри в розумінні оцінки всіх доказів у справі, які ще не досліджувалися судом, виходить з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити таке правопорушення. При цьому, судом жодним чином не висловлюється позиція, щодо доведеності обставин викладених у клопотанні про застосування примусових заходів медичного характеру, а виходить виключно із засад добросовісності сторони обвинувачення, яка враховуючи принцип «належного урядування», вправі звертатися до суду з відповідним клопотанням лише щодо осіб, щодо вчинення якими кримінального правопорушення існують беззаперечні докази.

З урахуванням викладеного, збереження та не зменшення ризиків визначених п. 1-3, 4 ч.1 ст. 177 КПК України, беручи до уваги дані про особу ОСОБА_1 , його стану здоров`я, те, що на період інкримінованого діяння він не виявляв ознак будь-якого хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності і за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, а на теперішній час за станом здоров`я не може усвідомлювати свої дії та керувати ними, потребує застосування до нього примусового заходу медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги суворим наглядом, враховуючи тяжкість інкримінованого йому кримінального правопорушення, його наслідки, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, строком на 60 діб.

На переконання суду, інший більш м`який запобіжний захід, визначений ст. 508 КПК України - передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім`ї з обов`язковим лікарським наглядом, не може забезпечити належне виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків та не забезпечить запобігання вище вказаним ризикам.

Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 194, 291-292, 314- 317, 369, 372, 508 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Призначити судовий розгляд по кримінальному провадженню, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020040000000629 від 24.08.2020 відносно ОСОБА_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, в залі судового засідання № 1 Криворізького районного суду Дніпропетровської області, на 26.11.2021 року о 13 год. 00 хв. у відкритому судовому засіданні.

У судове засідання викликати ОСОБА_1 , його законного представника та захисника, представника законного представника, потерпілих та їх представника, прокурора.

Клопотання прокурора Криворізької центральної окружної прокуратури Суровцева І.С. про продовження запобіжного заходу ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають небезпечну поведінку особи, а саме до Дніпровської філії «Спеціалізований заклад з надання психіатричної допомоги» Державна установа «Центр психічного здоров`я і моніторингу наркотиків та алкоголю МОЗ України», розташованої за адресою: м. Дніпро вул. Надії Алексєєнко, буд. 84, строком на 60 (шістдесят) діб, тобто до 05 січня 2022 року включно.

В задоволенні клопотання сторони захисту ОСОБА_1 , щодо зміни запобіжного заходу - відмовити.

В задоволенні клопотання ОСОБА_4 про зняття арешту з автомобілю «TOYOTA Hilux», р/н НОМЕР_2 , належного СТОВ «Зоря» - відмовити.

Прийняти до спільного провадження з кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040000000629 від 24.08.2020 відносно ОСОБА_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, цивільні позови ОСОБА_4 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, визнавши відповідно потерпілих цивільними позивачами, а обвинуваченого цивільним відповідачем у справі.

Визначити цивільному відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк цивільний відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів цивільний відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання цивільним відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Встановити цивільному позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам ч. ч. 3-5 ст.178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Ухвала окремому апеляційному оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошено о 15:30 год 19.11.2021

Суддя М.В. Березюк