Рішення № 101235459, 18.10.2021, Гощанський районний суд Рівненської області

Справа №557/1601/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2021 року смт. Гоща

Гощанський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого – судді Пацка Д.В.

секретар судового засідання Довгалець Н.М.

номер справи 557/1601/21,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

представник позивача: ОСОБА_2 ,

відповідач: ОСОБА_3 ,

відповідач: ОСОБА_4 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду смт Гоща в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом за адвоката Андріюка С.М. який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ

Адвокат Андріюк С.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом, вказуючи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки ОСОБА_5 . Після його смерті відкрилась спадщина на все належне йому майно, до якого входить: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 згідно договору купівлі-продажу від 20 червня 1990 року посвідченого державним нотаріусом Гощанської державної нотаріальної контори В.А. Гавриловою за №420.

Зазначає, що за життя ОСОБА_5 заповіт не складав, тому позивачка є спадкоємцем першої черги за законом та своєчасно прийняла спадщину, оскільки на день смерті чоловіка проживала та була зареєстрована з ним в одному будинку.

Натомість, реалізувати своє право на спадкове майно не може, оскільки є інші спадкоємці першої черги, які фактично прийняли спадщину, проте не бажають її оформляти на себе, через що виникає спір про право на спадщину, а також через помилкове написання прізвища спадкодавця в договорі купівлі-продажу від 20 червня 1990 року, а саме « ОСОБА_6 » замість вірного « ОСОБА_6 ».

А тому, посилаючись на норми права, які містяться в ст. ст. 2, 4, 5, 1261 ЦК України, просить суд встановити факт належності правовстановлюючого документу Договору купівлі-продажу посвідченого Гощанською державною нотаріальною конторою 20.06.1990 року р. №490 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнати за ОСОБА_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .

Відповідач відзив на позовну заяву із запереченнями щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову не надав.

Ухвалою судді Гощанського районного суду Рівненської області від 27 квітня 2021 року вказана позовна зава прийнята до розгляду та відкрите провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Інші процесуальні дії у справі судом не здійснювалися.

Представник позивача- адвокат Андріюк С.М. в заяві на ім`я суду позовні вимоги підтримав повністю та справу просить розглянути без їх участі.

Відповідачі в заяві на ім`я суду, позов визнали та просили справу розглянути без їх участі.

Відповідно до ч. 3 ст.200 ЦПК України, суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Визнання позову відповідачами не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому підстав для відмови у прийнятті визнання відповідачами позовних вимог немає.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 , видане Гощанським районним відділом ДРАЦС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), актовий запис№39.

Після смерті ОСОБА_5 відповідно до відповідно до ст. ст. 1216-1223 ЦК України відкрилась спадщина на майно.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_5 за життя заповіту не складав.

Судом встановлено, що спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 є дружина ОСОБА_1 та дочка ОСОБА_3 та син ОСОБА_7 , що підтверджується даними свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 06 березня 1983 року.

Судом встановлено, що на день смерті ОСОБА_5 , який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , разом з останній були зареєстровані: дружина ОСОБА_1 , дочка ОСОБА_3 та син ОСОБА_4 .

Таким чином, в силу положень ч. 3 ст. 1268 ЦК України, є спадкоємцями, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_5 є дружина ОСОБА_1 , дочка ОСОБА_3 та син ОСОБА_4 , які постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

З матеріалів справи, судом встановлено, що покупцем за договору купівлі-продажу від 20 червня 1990 року посвідченого державним нотаріусом Гощанської державної нотаріальної контори В.А. Гавриловою за №420, значиться « ОСОБА_5 »

Згідно з Виписки з інвентаризаційних матеріалів КП РО БТІ №3858 від 29.07.2019 року власником житлового будинку з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_1 , зареєстрованого в Рівненському обласному бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі №4 під реєстровим №7-457 є « ОСОБА_5 », підставою виникнення права власності є Договір купівлі-продажу посвідчений Гощанською державною нотаріальною конторою 20.06.1990 року р. №490, форма власності приватна, частка 1/1.

Позивач в позові зазначила, що реалізувати своє право на спадкове майно не може, оскільки є інші спадкоємці першої черги, які фактично прийняли спадщину, проте не бажають її оформляти на себе, через що виникає спір про право на спадщину, а також через помилкове написання прізвища спадкодавця в договорі купівлі-продажу від 20 червня 1990 року, а саме « ОСОБА_6 » замість вірного « ОСОБА_6 », що підтверджується листом приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Строкаля В.Д.

В оцінці доводів позовної заяви, суд застосовує системний аналіз норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Щодо встановлення факту належності правовстановлюючого документа.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Крім цього, як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.12 постанови «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31 березня 1995 року при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Разом з цим, та обставина, що « ОСОБА_5 » та « ОСОБА_5 » є однією і тією самою особою підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , кожен з них окремо вказав на те, що померлий ОСОБА_5 з 1990 року є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, оцінюючи усі обставини справі і надані докази, суд приходить до висновку вважати доведеним факт належності ОСОБА_5 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 договору купівлі-продажу посвідченого Гощанською державною нотаріальною конторою 20.06.1990 року р. №490.

Підтвердження зазначеного факту має значення для охорони прав та інтересів позивача і створює умови для здійснення ним майнових прав.

Щодо визнання права власності на спадкове майно.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статей 1216 та 1217 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно п.11 ч.1ст. 346 ЦК України однією із підстав припинення права власності є смерть власника.

В силу ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

Потреба у застосуванні такого способу виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджено відповідними доказами, не визнається іншими особами або ними оспорюється (пункт 37 Постанови № 5 Пленуму ВССУ від 7 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав»).

При цьому, суд враховує аргументи позивача, наведені ним на підтвердження обставин, зазначених у позові, оскільки такі не оспорювалися відповідачами та знайшли своє підтвердження в ході дослідження наявних в матеріалах справи доказів.

При вирішенні даного спору суд зважає на те, що позивач не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину, позбавлений можливості інакше ніж у судовому порядку оформити свої спадкові права, в зв`язку з чим його право на спадщину підлягає судовому захисту шляхом його визнання на підставі ст. 16 ЦК України, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Задоволення позову, на переконання суду, не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси третіх осіб та відповідає завданням цивільного судочинства, які визначені у ст. 2 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладена та керуючись ст. ст.12, 81, 200, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позов адвоката Андріюка С.М. який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно – задовольнити повністю.

Встановити факт належності правовстановлюючого документа договору купівлі-продажу посвідченого Гощанською державною нотаріальною конторою 20 червня 1990 року №490 ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_3 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга подається до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

С у д д я Д.В. Пацко