Ухвала суду № 101233764, 16.11.2021, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/17544/21

Провадження № 6/161/711/21

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.11.2021 Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :

головуючого – судді Пушкарчук В. П.

за участі секретаря судового засідання Фурман Ю. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» про заміну сторони виконавчого провадження,-

В С Т А Н О В И В:

ТзОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» звернулося в суд із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Заяву обґрунтовує тим, що 04 грудня 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т. В. видано виконавчий напис №5638 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Кредобанк» заборгованості, що виникла за кредитним договором №CL-139282 від 12 жовтня 2018 року, який укладений між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 . На підставі вказаного виконавчого напису нотаріуса приватним виконавцем Таранко Д. В. відкрито виконавче провадження №64399606. 25 червня 2021 року між АТ «Кредобанк» та ТзОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» укладено Договір Факторингу з відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами №250621/1, у відповідності до умов якого права вимоги за кредитним договором №CL-139282 від 12 жовтня 2018 року, який укладений між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 , перейшли до нового кредитора, а саме: до ТзОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції». Враховуючи вищевикладене та з посиланням на норми ст. ст. 512 ЦК України, 442 ЦПК України, ч.5 ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження», заявник просить замінити сторону виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису №5638 від 04 грудня 2020 року, виданого приватним нотаріусом Івано-Франківського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т. В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Кредобанк» заборгованості, що виникла за кредитним договором №CL-139282 від 12 жовтня 2018 року, а саме: замінити стягувача АТ «Кредобанк» на його правонаступника ТзОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції».

Представник заявника в судове засідання не з`явився, однак подав суду заяву про розгляд справи без його участі, заяву підтримує та просить її задовольнити.

Боржник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлялась про дату, час та місце розгляду справи.

У зв`язку неявкою учасників справи в судове засідання, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява ТзОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» про заміну стягувача у виконавчому провадженні не підсудна Луцькому міськрайонному суду Волинської області.

Встановлено, що заявник ТзОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» звернувся в суд в порядку ст. 442 ЦПК України із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні, здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі — Закон № 1404-VIII у редакції, чинній на момент звернення із заявою про заміну сторони виконавчого провадження) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) — це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону примусовому виконанню підлягають виконавчі написи нотаріусів.

Частиною 5 ст. 15 цього Закону визначено, що в разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Положення ст. 379 КАС України визначають, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 16 січня 2019 року у справі № 826/7941/17 зазначила:

«Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України питання, пов`язані із зверненням судового рішення до виконання, вирішує місцевий суд, який розглянув справу. Таким чином, у порядку цивільного судочинства розглядаються усі спори, пов`язані із виконанням саме судових рішень, винесених місцевим судом.

Однак, у разі оскарження рішень дій чи бездіяльності державного виконавця при виконанні рішень інших органів (зокрема, і виконавчого напису нотаріуса) такий спір має бути вирішений саме адміністративним судом в силу прямих приписів ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 181 КАС України (ст. 287 КАС України у чинній редакції).

Отже, нормами ЦПК України та Господарського процесуального кодексу України встановлено судовий контроль за виконанням рішень, ухвалених судами в порядку цивільного та господарського судочинства.

Судовий контроль за виконанням рішень інших органів покладено законодавством на адміністративні суди. Аналізуючи в сукупності норми ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 264 КАС України, беручи до уваги, що питання правомірності заміни сторони у виконавчому провадженні є, по суті, превентивним судовим контролем у відповідному виконавчому провадженні, це питання повинно вирішуватися в порядку адміністративного судочинства».

Така ж позиція висловлена й у постанові Верховного Суду від 22 липня 2019 року у справі № 822/1659/18, у постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 28 жовтня 2021 року, справа №280/456/20.

Таким чином, питання стосовно заміни сторони виконавчого провадження на підставі виконавчого напису нотаріуса повинно вирішуватися в порядку адміністративного судочинства.

Зазначене також підтверджується усталеною судовою практикою, згідно з якою заява про заміну сторони у виконавчому провадженні, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, не розглядається в порядку цивільного судочинства, а підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства (постанови Верховного Суду від 22 грудня 2020 року у справі № 640/15952/19, від 11 серпня 2021 року у справі № 372/715/21).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі, оскільки справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Згідно ч.1 ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.

Керуючись ст. 255 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Провадження у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» про заміну сторони виконавчого провадження - закрити.

Роз`яснити заявнику, що справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у разі складення ухвали відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала у повному обсязі складена 19 листопада 2021 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В. П. Пушкарчук